-
1 лорд
-
2 лорд
-а -
3 лорд
łordч. -
4 лорд-мер
-а -
5 лорд-головний суддя
( Англії) Lord Chief JusticeУкраїнсько-англійський юридичний словник > лорд-головний суддя
-
6 Лорд-канцлер
-
7 лорд-мер
-
8 лорд-канцлер
-
9 лорд-мер
-
10 лорд-канцлер
łord-kancłerч. -
11 Палата лордів
( британського парламенту) House of Lords, ( Парламенту Великобританії) Dom. Proc., first Chamber, Lord's Chamber, Lords -
12 секретар Палати лордів
( у Великобританії) Clerk of the ParliamentsУкраїнсько-англійський юридичний словник > секретар Палати лордів
-
13 член Палати лордів
( у Великобританії) Lord of Parliament, lordУкраїнсько-англійський юридичний словник > член Палати лордів
-
14 мілорд
ч -
15 мілорд
-амило́рд -
16 мілорд
milordч. -
17 деїзм
ДЕЇЗМ ( від лат. Deus - Бог, Божество) - релігійно-філософське вчення, що виникло в Англії в XVII ст. і найбільшого поширення набуло в епоху Просвітництва. Термін було введено социніанами (див. социніанство) для характеристики власної точки зору на противагу атеїзмові. Згідно з поглядами деїстів, Бог, хоч і створив світ і є його першопричиною, більше не втручається в існування і розвиток світу, який розвивається за власними законами. Д. має істотні відмінності як від теїзму, так і від пантеїзму; теїзм визначає Бога не тільки як творця, а й як вседержителя світу, який керує ним і наперед визначає долю всього сущого в ньому; пантеїзм розчиняє Бога в природі, а атеїзм заперечує саме існування Бога. Засновником Д. вважається лорд Чербері (1583 - 1648), який виклав ідеї цього вчення у праці "Трактат про істину" (1624). В Англії деїстами були Толанд, Коллінз, Шефтсбері, Болінгброк; у Німеччині - Реймар, Лессинг; у Франції - Вольтер, Руссо; в Америці - Джеферсон, Франклін, Аллен. У кін. XVIII - на поч. XIX ст. Д. набув певного поширення в Росії (Пнін, Єртов, Лубкін) Ч. астина прихильників Д. засновували свої уявлення про світ на нових відкриттях природознавства, вважаючи матерію інертною масою, яка набувала руху завдяки "першопоштовху". Таку точку зору висловлювали Ньютон, Локк та ін.; та вже наприкінці XVIII ст. Д. був підданий критиці франц. матеріалістами і атеїстами (зокрема, Гольбахом, Дидро) за непослідовність. -
18 Мор, Томас
Мор, Томас (1478, Лондон - 1535) - англ. державний діяч, есеїст. Освіту отримав в одній з лондонських шкіл та ун-ті Оксфорда. Член парламенту (1504), лорд-канцлер (1529). Один із близьких друзів Еразма Роттерд омського. Поділяв його оцінку ранньохристиянської етики. Першою літературною спробою була "Історія Короля Ричарда III" (1512 - 1518), - майстерна історіографічна праця, написана лат. та англ. мовами. "Утопія" - найвідоміший твір М. Назва його походить від гри значень двох грецьк. слів; ou-topos ("неіснуюче місце") та eu-topos ("гарне місце"). В "Утопії" змальовується ідеальне місто-держава, в якому суспільні та політичні інституції керуються у своїй діяльності нормами розуму. Найвищою метою і благом життя у цьому ідеальному, з точки зору М., суспільстві є задоволення, втіха Щ. об досягнути її найвищої міри, необхідно встановити устрій комунного типу (на кшталт зображеного Платоном), але зі збереженням сім'ї. М. також заторкував питання державного контролю за освітою, релігійної терпимості, соціальної рівності чоловіків і жінок. Моральні орієнтації індивіда мають бути спрямовані на дотримання природних задоволень, схвальне ставлення до простоти (навіть спрощеності) у стосунках та засудження прагнення до багатства й станових переваг. До задоволень вищого ґатунку, що їх має домогтися індивід, М. також відносив шукання довічного блага, яке залежить од Божого провидіння.[br]Осн. тв.: "Утопія" (1516). -
19 Шефтсбері
Шефтсбері (Ентоні Ешлі Купер) (1671, Лондон - 1713) - англ. філософ. Був обраний до англ. Парламенту, згодом - член Палати лордів. Філософські погляди сформувалися під значним впливом Локка; з останнім його пов'язували тісні службові стосунки (від 1667 р. упродовж багатьох років Локк був секретарем графа Ш.). В історію філософії Ш. увійшов як засновник теорії морального почуття. Згідно з нею, людина спроможна розрізнити добро і зло, правильне і хибне лише завдяки притаманному їй особливому моральному почуттю, що виявляється на кшталт своєрідної почуттєвої реакдії-відповіді на те, що відбувається у світі. Відчування чесноти уподібнюється почуттю прекрасного в мистецтві. Краса - це різновид гармонії. Почуття гармонії найвиразніше виявляється у музиці та відчутті пропорційності в архітектурі. Ш. - філософський опонент Гоббса, особливо його тези про "війну усіх проти всіх", заснованій на докорінному егоїзмі людської природи. На противагу Гоббсу, Ш. наголошував на природній схильності людини до милосердя та прагненні обстоювати загальне добро та суспільні інтереси. Звідси випливало, що мораль не потребує якихось надприродних санкцій; згідно з Ш., ні мораль не залежить від релігії, ані релігія від моралі. Втім, Ш. не був схильний до атеїстичних висновків і вважав Бога втіленням універсального милосердя, доконечним джерелом морального почуття, притаманного людині.[br]Осн. тв.: "Про особливості людей, звичаїв, думок, плинність часу". У 3 т. (1711).
См. также в других словарях:
лорд — лорд, а … Русский орфографический словарь
лорд — лорд/ … Морфемно-орфографический словарь
лорд — а; м. [англ. lord] 1. В Англии: наследственный титул высшего дворянства; лицо, носящее этот титул. Палата лордов (верхняя палата английского парламента). 2. В Англии: титул, связанный с некоторыми высшими должностями; лицо, носящее этот титул.… … Энциклопедический словарь
ЛОРД — (англ. lord господин). Наследственный титул в Англии, принадлежащий высшей аристократии. В Шотландии титул всех судей высших судов. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ЛОРД англ. lord, от англ. сакс.… … Словарь иностранных слов русского языка
ЛОРД — (англ. lord) 1) в средневековой Англии первоначально феодал землевладелец (лорд манора, лендлорд), затем собирательный титул английского высшего дворянства; присваивался пэрам королевства, образующим палату лордов британского парламента. С 19 в.… … Большой Энциклопедический словарь
Лорд — (англ. lord) 1) в средневековой Англии первоначально феодал землевладелец (лорд манора, лендлорд), затем собирательный титул английского высшего дворянства; присваивался пэрам королевства, образующим палату лордов британского парламента. С 19 в.… … Политология. Словарь.
ЛОРД — (английское lord), в средневековой Англии первоначально землевладелец (лорд манора, ленд лорд), затем собирательный титул английского высшего дворянства; присваивался пэрам королевства, образующим палату лордов британского парламента. С 19 в.… … Современная энциклопедия
Лорд — (английское lord), в средневековой Англии первоначально землевладелец (лорд манора, ленд лорд), затем собирательный титул английского высшего дворянства; присваивался пэрам королевства, образующим палату лордов британского парламента. С 19 в.… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ЛОРД — (англ. lord) 1) в средневековой Англии первоначально феодальный землевладелец (Л. манора, лендлорд), затем собирательный титул английского высшего дворянства; присваивался пэрам королевства, образующим палату лордов британского парламента. С XIX… … Юридическая энциклопедия
ЛОРД — (англ. lord) 1) в средневековой Англии первоначально феодальный землевладелец (Л. манора, лендлорд), затем собирательный титул высшего дворянства; присваивался пэрам королевства, образующим палату лордов британского парламента. С XIX в. титул Л.… … Юридический словарь
Лорд — в средневековой Англии первоначально землевладелец (лорд манора, лендлорд), затем собирательный титул английского высшего дворянства; присваивался пэрам королевства, образующим Палату лордов британского парламента. С 19 в. титул лорда жалуется… … Исторический словарь
