личити

См. также в других словарях:

• личити — ить, недок. 1) кому, чому. Гармонувати з зовнішністю; бути до лиця. 2) кому, чому і без додатка. Відповідати установленим правилам, звичаям, певному становищу і т. ін …   Український тлумачний словник

• личити — [ли/чиетие] чиет …   Орфоепічний словник української мови

• личити — (кому що, до чого гармоніювати із зовнішністю), пасувати (кому що, до чого), (бути) до лиця (кому що, у чому), приставати, пристати (кому що, до чого), ловко (кому в чому), і[й]ти (кому що, до чого); припадати, припасти (перев. зі сл. до лиця ,… …   Словник синонімів української мови

• личити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• изобличить — Заимствование из старославянского, где образовано из глагола личити – обличать . Личити восходит к той же основе, что и существительное лик (имевшее когда то значение лицевая сторона ) …   Этимологический словарь русского языка Крылова

• приходитися — диться, недок., прийти/ся, при/йдеться, док. 1) до кого – чого. Повністю відповідати кому , чому небудь за певними ознаками; підходити, пасувати. || Підходити кому небудь за розміром. || Стосуватись або зачіпати когось (своїм змістом,… …   Український тлумачний словник

• пасувати — 1) (відповідати кому / чому н. за певними ознаками; відповідати певним традиціям), годитися, приставати, припадати, подобати, личити 2) див. личити …   Словник синонімів української мови

• ПОДЛИЧАТЬ — Слово подличать (сов. вид сподличать) современному языковому сознанию представляется тесно связанным с прилагательным подлый. Ср. вольничать, нагличать. В «Восьмидесятниках» А. В. Амфитеатрова: «Обрадованный Авкт засуетился, заторопился,… …   История слов

• іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

• ітися — (йтися), іде/ться (йдеться); мин. ч. ішло/ся (йшло/ся); недок., безос. 1) кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). 2) кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися. || Щастити комусь. 3) до… …   Український тлумачний словник

• лицювати — I ю/ю, ю/єш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. II ю/є, недок., неперех., діал. Личити …   Український тлумачний словник