лиходій

1) лиходійство, звірство, злочин; підлість, низькість

2) злочинність; sunk іn villainy який загруз у злочинах

1) див. work; v + - er

2) робочий

3) робітник; співробітник

4) трудівник, роботяга (в протист. idler)

5) = worker-bee; = worker-ant

6) творець

за

з-за

лиходія-за

нині-за

пізніше

після

по-за

за

з-за

лиходія-за

нині-за

по-за

позаду

1) злодій (мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, торбохват, вікнолаз, (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, ворю[я]га. Вор баранов - баранник, бараняр. Вор, обкрадывающий амбары - комірник. Вор карманный - кешеньковий майстер (злодій), кешенник, кешеняр. Сын вора - злодієнко, (также молодой вор) злодійчук. Сделаться вором - піти в злодії, пуститися в злодійство (на злодія);

2) самозванець.

* * *

1) зло́дій, краді́й, -дія́

2) ( злодей) лиході́й; ( преступник) злочи́нець, -нця

1) злодійський;

2) крадений, крадіжний. [Крадіжні гроші]; Воровские люди - злодії, розбишаки, гультяйство.

* * *

1) злоді́йський

2) лиході́йський; злочи́нницький

1) ворог (ум. воро[і]женько, мн. вороги, воріженьки), злобитель, -лька, лиходій, -дійка, напасник, -ниця, неприятель, -лька, супротивник, -ниця. Трижды враг - триворог, ворог і триворог. Злейший враг - найзапекліший ворог, заклятий ворог; прил. ворожий. Быть врагом чьим - бути ворогом кому. Враг-женщина - (изредка) ворожка. [Щоб замело стежки та дорожки, щоб не знали вороги і ворожки, щоб не знали, кого я любила];

2) (диавол) враг; прил. вражий;

3) см. Овраг.

* * *

1) во́рог, вороги́ня (ж.)

2) ( дьявол) враг, -а

1) гладенький камінець, гладиш;

2) бот. - стародуб, лиходійна трава, дика морква;

3) (клоп) хребтоплавка.

* * *

тж. глад`ыш

1) гладе́нький каміне́ць (-нця́); ( голыш) голя́к, -а

2) бот. староду́б

3) энтом. хребтопла́в, гребля́к, -а, глади́ш, -а

см. Злодеяние.

* * *

підступність, лиходійність (-ности).

* * *

-плять, искупить

I. 1) (приобретать куплею) скуповувати, скупити, закуповувати, закупити що, (о мн.) пос[поза]куповувати що, (всё необход.) скуплятися, скупитися, обкуплятися, обкупитися з чим. [Був на базарі, позакуповував усе (Звин.)];

2) (выкупать) викупати, викупляти, викупити, відкупати, відкупляти, відкупити кого, що з чого, від чого, (о мн.) пови[повід]купляти; см. Выкупать. [Я не світоч, не Месія, їх від згуби не відкуплю (Франко)];

3) (заглаживать поступок) ви[від]купляти, ви[від]купити що, (раскаянием, делом) (с)покутувати, сов. спокутувати (реже спокутати), відпокутовувати и відпокутувати, сов. відпокутувати що, за що, чим. [Нема на тобі вини, - ти викупив її (Мирн.). П'ятнадцять год буду сей гріх відпокутовувати (Квітка). Єсть учинки, яких нічим не одкупити, ні спокутувати й за які опрощення не може бути (Єфр.). Послав тебе на те, щоб давній братів гріх спокутувать і змити (М. Рильськ.). Щоб спокутати як-небудь своє лиходійство, Гриць, прибігши додому, одразу підскочив до дривітні та й давай рубати дрова (Яворн.)]. Искуплённый - (приобретенный) с[за]куплений; викуплений, відкуплений, спокутуваний и спокутаний. -ться -

1) с[за]куповуватися, с[за]купитися, бути с[за]купленим

2) викупатися, викуплятися, викупитися, бути викупленим з чого;

3) ви[від]куплятися, ви[від]купитися, (с)покутуватися, сов. спокутуватися и спокутатися.

II. Искупать, -ся - скупати, -ся (в воді).

* * *

1) поку́тувати, споку́тувати, сов. відпоку́тувати

2) ( возмещать) надолу́жувати и надолу́жати, надолу́жити

I. (станок) капар (-ра), копер (-пра). [Шпилі чотирьох кумедних надшахтарних копрів (Черкас.)]. -пра на дело! - капар віра! -пра с дела! - капар майна!

II. Копёр, раст. - а) Anethum graveolens L. - кріп, (редко) укріп (р. -ропу); б) Laserpitium latifolium L. - стародуб (широколистий) лиходійна (волошнева) трава.

* * *

I. прлг.

1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];

2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;

3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?

II. сщ.

1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;

2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.

* * *

1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;

2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).

* * *

1) (действ.) - см. Преступание. -ние закона - переступ права (закону), (нарушение) (з)ламання (порушення) права;

2) (проступок) злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу), переступство, кримінал (-лу), (стар.) злий вчинок (-нку), лиходійство (-ва), (вина) провина, провинність (-ности). [Його обвинувачено в страшному злочинстві (Грінч.). І стався опівночі лютий злочин: мов кат, витяв серце у матери син (Ворон.). Се все переступи такі страшенні, що лютої заслугує він кари (Куліш). Тяжкі переступи (П. Мирн.)]. Уголовное, политическое -ние - карне (кримінальне), політичне злочинство, -ний злочин. -ние против нравственности - злочин проти морали. -ние и наказание - злочин і кара. Совершить -ние - вчинити, зробити злочин. Вовлекать в -ние - втягати в злочин кого. Обвинять в -нии - обвинувачувати в злочинстві кого. Вменять в -ние - ставити за вину, за провину кому що, привиняти кому що; см. Вменять (в вину). Сознаться в -нии - признатися до злочинства и в злочинстві, повинитися в злочинстві, повинуватитися. Поймать, застать на месте -ния - піймати, застати на гарячому вчинку. Место -ния - місце злочину. [Агенти карного розшуку оглянули місце злочину].

* * *

1) зло́чин, -у; ( злодеяние) злочи́нство

2) пору́шення, злама́ння, пору́шування, лама́ння

(причиняющий зло) лиходійний, злочинний, (вредный) шкідливий.

и -деить лиходіяти, лихувати, лиховодити, злодіяти, злочинити.

1) лиходій (-дія), ворог, (зложелатель) злозичливець (-вця); (обманщик) дурисвіт (-та), (плут) шахрай (-рая), крутій (-тія);

2) (горемыка) бідолаха, сіромаха;

3) (проказник) чмут (-та), чмутник; (зазноба) любчик, коханий (-ного).

невідомщений, непо[і]мщений. -ный злодей - непомщений лиходій. -ное злодеяние - невідомщений злочин.

1) дия́вол, біс

2) лиході́й, недо́людок

3) раб зви́чки