-
101 villainy
n.1) лиходійство, звірство, злочин; підлість, низькість2) злочинність; sunk іn villainy який загруз у злочинах -
102 worker
I = blue-collar II n2) робочий3) робітник; співробітникprofessional worker — особа вільної професії або інтелігентної праці
full-time worker — робітник, зайнятий повний робочий день
lay worker — непрофесіонал, непрофесійний працівник
4) трудівник, роботяга (в протист. idler)5) = worker-bee; = worker-ant6) творець -
103 за
заз-залиходія-занині-запізнішепісляпо-за -
104 паза
заз-залиходія-занині-запо-запозаду -
105 вор
1) злодій (мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, торбохват, вікнолаз, (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, ворю[я]га. Вор баранов - баранник, бараняр. Вор, обкрадывающий амбары - комірник. Вор карманный - кешеньковий майстер (злодій), кешенник, кешеняр. Сын вора - злодієнко, (также молодой вор) злодійчук. Сделаться вором - піти в злодії, пуститися в злодійство (на злодія);2) самозванець.* * *1) зло́дій, краді́й, -дія́2) ( злодей) лиході́й; ( преступник) злочи́нець, -нця -
106 воровской
1) злодійський;2) крадений, крадіжний. [Крадіжні гроші]; Воровские люди - злодії, розбишаки, гультяйство.* * *1) злоді́йський\воровской язы́к (жарго́н) — злоді́йський жарго́н
2) лиході́йський; злочи́нницький -
107 враг
1) ворог (ум. воро[і]женько, мн. вороги, воріженьки), злобитель, -лька, лиходій, -дійка, напасник, -ниця, неприятель, -лька, супротивник, -ниця. Трижды враг - триворог, ворог і триворог. Злейший враг - найзапекліший ворог, заклятий ворог; прил. ворожий. Быть врагом чьим - бути ворогом кому. Враг-женщина - (изредка) ворожка. [Щоб замело стежки та дорожки, щоб не знали вороги і ворожки, щоб не знали, кого я любила];2) (диавол) враг; прил. вражий;3) см. Овраг.* * *1) во́рог, вороги́ня (ж.)2) ( дьявол) враг, -а -
108 гладыш
1) гладенький камінець, гладиш;2) бот. - стародуб, лиходійна трава, дика морква;3) (клоп) хребтоплавка.* * *тж. глад`ыш1) гладе́нький каміне́ць (-нця́); ( голыш) голя́к, -а2) бот. староду́б3) энтом. хребтопла́в, гребля́к, -а, глади́ш, -а -
109 злодейство
-
110 злокозненность
підступність, лиходійність (-ности).* * *підсту́пність, -ності, підсту́пництво; ка́верзність -
111 искупать
-плять, искупитьI. 1) (приобретать куплею) скуповувати, скупити, закуповувати, закупити що, (о мн.) пос[поза]куповувати що, (всё необход.) скуплятися, скупитися, обкуплятися, обкупитися з чим. [Був на базарі, позакуповував усе (Звин.)];2) (выкупать) викупати, викупляти, викупити, відкупати, відкупляти, відкупити кого, що з чого, від чого, (о мн.) пови[повід]купляти; см. Выкупать. [Я не світоч, не Месія, їх від згуби не відкуплю (Франко)];3) (заглаживать поступок) ви[від]купляти, ви[від]купити що, (раскаянием, делом) (с)покутувати, сов. спокутувати (реже спокутати), відпокутовувати и відпокутувати, сов. відпокутувати що, за що, чим. [Нема на тобі вини, - ти викупив її (Мирн.). П'ятнадцять год буду сей гріх відпокутовувати (Квітка). Єсть учинки, яких нічим не одкупити, ні спокутувати й за які опрощення не може бути (Єфр.). Послав тебе на те, щоб давній братів гріх спокутувать і змити (М. Рильськ.). Щоб спокутати як-небудь своє лиходійство, Гриць, прибігши додому, одразу підскочив до дривітні та й давай рубати дрова (Яворн.)]. Искуплённый - (приобретенный) с[за]куплений; викуплений, відкуплений, спокутуваний и спокутаний. -ться -1) с[за]куповуватися, с[за]купитися, бути с[за]купленим2) викупатися, викуплятися, викупитися, бути викупленим з чого;3) ви[від]куплятися, ви[від]купитися, (с)покутуватися, сов. спокутуватися и спокутатися.II. Искупать, -ся - скупати, -ся (в воді).* * *I сов.скупа́ти, покупа́ти; мног. перекупа́ти; ( выкупать) викупа́тиII несов.; сов. - искуп`ить1) поку́тувати, споку́тувати, сов. відпоку́тувати2) ( возмещать) надолу́жувати и надолу́жати, надолу́жити -
112 копёр
I. (станок) капар (-ра), копер (-пра). [Шпилі чотирьох кумедних надшахтарних копрів (Черкас.)]. -пра на дело! - капар віра! -пра с дела! - капар майна!II. Копёр, раст. - а) Anethum graveolens L. - кріп, (редко) укріп (р. -ропу); б) Laserpitium latifolium L. - стародуб (широколистий) лиходійна (волошнева) трава.* * *техн.копе́р, -пра́ -
113 лихой
I. прлг.1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?II. сщ.1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.* * *I( приносящий беду) фольк. лихи́й; ( злой) злий; ( плохой) пога́ний; ( тяжкий) тяжки́й, важки́йII -
114 последний
1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).* * *оста́нній; оста́тній; посліду́щийпосле́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва
\последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю
уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)
[са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на
-
115 преступление
1) (действ.) - см. Преступание. -ние закона - переступ права (закону), (нарушение) (з)ламання (порушення) права;2) (проступок) злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу), переступство, кримінал (-лу), (стар.) злий вчинок (-нку), лиходійство (-ва), (вина) провина, провинність (-ности). [Його обвинувачено в страшному злочинстві (Грінч.). І стався опівночі лютий злочин: мов кат, витяв серце у матери син (Ворон.). Се все переступи такі страшенні, що лютої заслугує він кари (Куліш). Тяжкі переступи (П. Мирн.)]. Уголовное, политическое -ние - карне (кримінальне), політичне злочинство, -ний злочин. -ние против нравственности - злочин проти морали. -ние и наказание - злочин і кара. Совершить -ние - вчинити, зробити злочин. Вовлекать в -ние - втягати в злочин кого. Обвинять в -нии - обвинувачувати в злочинстві кого. Вменять в -ние - ставити за вину, за провину кому що, привиняти кому що; см. Вменять (в вину). Сознаться в -нии - признатися до злочинства и в злочинстві, повинитися в злочинстві, повинуватитися. Поймать, застать на месте -ния - піймати, застати на гарячому вчинку. Место -ния - місце злочину. [Агенти карного розшуку оглянули місце злочину].* * *1) зло́чин, -у; ( злодеяние) злочи́нствопойма́ть на ме́сте преступле́ния — спійма́ти (пійма́ти) на мі́сці зло́чину (на гаря́чому [вчи́нку])
\преступление по до́лжности — юр. службо́вий зло́чин
2) пору́шення, злама́ння, пору́шування, лама́ння -
116 Злотворный
(причиняющий зло) лиходійний, злочинний, (вредный) шкідливий. -
117 Лиходействовать
и -деить лиходіяти, лихувати, лиховодити, злодіяти, злочинити. -
118 Лихоман
1) лиходій (-дія), ворог, (зложелатель) злозичливець (-вця); (обманщик) дурисвіт (-та), (плут) шахрай (-рая), крутій (-тія);2) (горемыка) бідолаха, сіромаха;3) (проказник) чмут (-та), чмутник; (зазноба) любчик, коханий (-ного). -
119 Неотмщённый
невідомщений, непо[і]мщений. -ный злодей - непомщений лиходій. -ное злодеяние - невідомщений злочин. -
120 fiend
См. также в других словарях:
лиходій — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Лиходідівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
лиходідівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
лиходійка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
лиходійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
лиходійство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
лиходійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
лиходіяння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
лиходіяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лиходійка — и. Жін. до лиходій … Український тлумачний словник
лиходійство — а, с. Те саме, що лиходіяння … Український тлумачний словник