-
1 листья
-
2 обрезывать
обрезать, обрезать обкра[о]ювати, обкроїти. [Обкроїв кружальце на денце];2) укоротить, -зать меньшую часть чего - надрізувати, надрізати, урізувати, урізати, зрізувати, зрізати, обкра[о]ювати, обкравати, окраяти, обтинати, об(і)тяти; (шутл.) обчикрижувати, обчикрижити, обч[щ]икувати, обч[щ]икати. [Урізав вовкові хвіст. Надрізав ціпка, бо довгий. Рукава трохи обчикрижу (Глібів). Обчикала каптанок: став на кішку великий, на собаку малий]. -ать волосы, перья - обтинати, об(і)тяти. [Обтинають крильця пташечкам. Коли-б хто міг ті кучері обтяти (Л. Укр.)]. -ать мелкие ветви и листья с ветвей - обчухрувати, чухрати, обчухрати, обчимхувати, обчимхати, обчемсати; чустрити, обчустрити. [Обчухрав липку. Обчимхує гілляку. Обчустрює мітлу]. -ать побочные побеги и листья на трав. раст. - пасинкувати, обпасинкувати. [Тютюн треба пасинкувати і сонячники]. -вать концы ботвы арбузной, чтобы разрасталась в ширину - валашати. -зать руку, палец - урізати руку, палець, пальця. [Сього пальця вріж - болить і того вріж - болить];3) (о рел. обряде) обрізувати, обрізати. Обрезанный -1) урізаний, зрізаний, надрізаний; окраяний, обітятий; (шутл.) обчикрижений, обч[щ]иканий; (о деревьях) обчухраний, обчимханий, обчемсаний, обчустраний; (о руке, пальце) урізаний;2) обрізаний.* * *см. обрезать -
3 колебать
колебливать, колебнуть1) коливати, хитати, хитнути, похитнути, схитнути, колихати, колихнути, хилитати, хилитнути, хиляти, хильнути, хибати, хибнути, схибнути, (качать) гойдати, гойднути. [Правили жертви синєкудрому богу, що землю хитає (Потеб. Одис.). Тисячі тіл колихали повітря (Коцюб.). Дзвони хилитали дрібненьку мряку (Коцюб.). Не хибай кладку, бо в воду впаду (Звин.)]. -бать листья ветви, ткань - коливати, колихати, хилитати, гойдати листя и листям, віття (гілля) и віттям (гіллям), тканину и тканиною. [Верби та садовина коливають віттям (Основа). Вітер хилитає галузки (Коцюб.). Вітер сильно гойдає яблука, багацько попадає (Звин.). Протяг колихає (хилитає) завісу (завісою) на вікні (Київщ.)];2) (перен.) хитати, похитнути, схитнути, захитати, порушувати, порушити, зрушувати, зрухнути, зрушити що. -бать основы чего - хитати (по[з]рушувати) підвалини чого. -бать убежденья чьи - хитати переконання чиї. -бать авторитет, доверие - порушувати (хитати, сов. захитати) авторитет, довіру чию; см. ещё Поколебать. Колеблемый -1) хитаний, колиханий. Трость, ветром -мая - тростина, що вітер гойдає; тростина, вітром колихана;2) хитаний, порушуваний, зрушуваний.* * *несов.; сов. - колебн`уть1) колива́ти, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти2) несов. перен. хита́ти; ( подрывать) пору́шувати -
4 лететь
1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.* * *леті́ти; поэз. ли́нути -
5 лист
1) (растения) лист (-та), (чаще) листок (-тка). [Тремтить на гілці замертвілій, як сирота, останній лист (М. Стариц.). Морфологія листка (Beta vulg.)]. -тья и лист (соб.) - листя (-тя, ср. р.), лист (-ту), (реже) листки, листи (-ів). [Листя пожовкле вітри рознесли (Шевч.). Як розвернеться на весну лист (Номис). Листки широкого латаття по воді (Н.- Лев.)]. Простой, черешковый лист - листок простий, листок з ніжкою. -тья прицветники - листки-прицвітки (-ків). -тья опадают - листя (лист) о(б)падає, облітає. [З верби листя опадає (Чуб. III)]. Свернуть -тья - згорнути листя, (образно) загорнутися, (зап.) завинутися. [Завинулася калинонька, та й не розпукає (Рудан.)]. С большими -ми - листатий, ум.-ласк. листатенький. [Клен листатий, та розлогий (Кониськ.). Любисток листатенький (Мил.)]. Пристал, как банный лист - прилип, як шевська смола (Приказка). Дрожит, как осиновый лист - труситься як на ножі, тремтить як осика. Стань передо мной, как лист перед травой - стань передо мною, як лист перед травою. Александрийский лист, Cassia lenitiva - сенес (- су). Царёв лист, бот. Trientalis europaea L. - ординарник (-ка);2) (бумаги, книги) аркуш (- ша). Куплю паперу аркуш і зроблю тоненьку книжечку (Шевч.)]. Заглавный, титульный лист - титульна сторінка, титульна картка. Печатный лист - друкований аркуш. Книга в лист, в четвёртую долю -та и т. п. - см. Книга 1. Книга в -тах - книжка в аркушах, незброшурована (неоправлена) книжка. Книга в десять печатных -тов - книжка на десять друкованих аркушів. Читать книжку в 52 -та - грати (гуляти) в карти; тішитися (бавитися) тією колодою, що півсотні листків має та ще пару;3) (документ) лист (-та), листок (-тка). Вводный лист - ув'язчий лист. Исполнительный лист - виконавчий лист. Окладной лист - податковий лист, лист до оплати. Открытый лист - відкритий лист; (подорожная) подорожня (-ні). Охранный лист - охоронний лист. Подписной лист - підписний лист. Похвальный лист - похвальний лист. Скорбный лист - недужний лист. Торговый лист - лист прилюдного торгу;4) муз. Петь, играть с -та - співати, грати з першого читання;5) (металла, стекла) лист (-та). Лист железа, меди, стекла - лист заліза, міди, скла. Железный, котельный лист - залізний, казанний лист;6) кулин. - см. I. Противень.* * *лист, -а; (бумажный, печатный) а́ркуш; ( короткий) циду́лка, циду́лалистья, листва́ — собир. ли́стя, лист, -у; поэз. листо́в'я
-
6 ломать
ломнуть1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.* * *лама́ти, ломи́ти; (разрушать; превращать в щепки) трощи́ти\ломать го́лову над чем — суши́ти (моро́чити, ламати) [собі́] го́лову над чим
-
7 мелкий
1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.* * *1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий2) (неглубокий) мілки́й -
8 налётный
налітний; (налетевший) налетілий, (о мног.) поналіталий; (пролётный) перелітний. -ные листья, семена, -ная пыль - налетіле (поналітале) листя, насіння, налетілий порох. -ные птицы - перелітні птахи (пташки). -ный рой - приблудний рій (р. роя).* * *1) ( налетевший) який (що) налетів, налеті́лий2) ( перелётный) перелі́тний -
9 ошибать
ошибить (оббивать) оббивати, оббити, (о мног.) пооббивати; (ветром плоды) обтрушувати, обтрусити, (о мног.) пообтрушувати; (листья) обшугувати, обшугати. [Найдуть на тебе буйні вітри, листя обшугають. Буря геть яблука пообтрушувала]. -ть кому крылья - підтинати, підтяти, крила кому, приборкувати, приборкати кого или кому крила. Его ошиб обморок, ошибло обмороком - він зомлів, млості обняли його.* * *несов.; сов. - ошиб`ить1) см. отшибать2) ( обдавать) шиба́ти, шибну́ти и шибону́ти; ( ударять в нос) би́ти (б'є) в ніс, заби́ти в ніс, ударя́ти в ніс, уда́рити в ніс -
10 поблёклый
поблёкнувший, поблёкший побляклий, збляклий, пополовілий, споловілий, полинялий, злинялий, вицвілий; зів'ялий, змарнілий. -лые цветы, листья - зів'ялі, побляклі квіти, зів'яле листя. -шее лицо - зблякле (змарніле) обличчя. -лый цвет, краска - збляклий (побляклий), споловілий, полинялий, вицвілий колір, фарба. -лое платье - поблякле, полиняле убрання.* * *побля́клий, збля́клий; зблі́длий, поблі́длий; полиня́лий, злиня́лий; змарні́лий, помарні́лий -
11 подсолнечник
Подсолнух, бот. Heliantus annus сонячник, соячник, сонях, насонник, семенушник; ум. сонячничок (-чка). Стебель (один) -ка - сонячничина. Стебли и листья -ка - сонячничиння. Корзинка -ка - грінка. Семячки -ка - соняхи, насіння.* * *1) ( растение) со́няшник; со́нях2) ( семечки) [со́няшникове] насі́ння; собир. диал. зе́рнята, -нят -
12 поколебать
поколебнуть (что) по[за]хитати, похитнути, схитнути, схибнути, порушити (що) чим. [Хоч вітер як бурхає, хоч як реве - гори не захитає (Куліш). Похитнути незломність духа (Грінч.). Землетрус захитав будинками (похитнув будинки)]. Ты -бал мои убеждения - ти похитнув мої переконання. -бать основы чего - захитати (похитнути) підвалини чого. -бать до основания что - схитнути (зрухнути) до ґрунту що. -бать листья, ветви, ткань - колихнути (що, чим). [Вітер колихнув вітами (віти). Протяг колихнув завісою (завісу) на вікні]. -бать авторитет - порушити (захитати) авторитет. Поколебленный - захитаний, порушений, похитнутий, зрухнутий.* * *1) ( заставить колебаться) поколива́ти; ( пошатать) похита́ти, похилита́ти; ( поколыхать) поколиха́ти; ( пошатнуть) похитну́ти, схитну́ти2) перен. похитну́ти, захита́ти; ( подорвать) пору́шити -
13 проникать
проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].* * *несов.; сов. - прон`икнуть1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)
См. также в других словарях:
Листья — Листья означают счастье и успех в бизнесе. Поблекшие листья предвещают ложные надежды и мрачные предчувствия. Если молодая женщина увидела во сне поблекшие листья – она будет покинута избранником накануне свадьбы. Если же ей… … Большой универсальный сонник
ЛИСТЬЯ — «ЛИСТЬЯ», СССР, Алем (Казахфильм), 1989, ч/б, 20 мин. Драма. Главный герой фильма Кари поэт, человек романтическогосклада.Волей обстоятельств он оказывается на полуразрушенных родоновых родниках. Там Кари понмает,что жизнь, которую он велв городе … Энциклопедия кино
листья — сущ., кол во синонимов: 5 • листва (9) • листвие (3) • листье (3) • … Словарь синонимов
листья — [ГОСТ 17462 84] Тематики продукц. лесозаготовит. промышленности EN leaves DE Blatter … Справочник технического переводчика
Листья — Лист Осенние листья Лист (множ. листья, собир. листва) в ботанике наружный орган растения, основной функцией которого является фотосинтез. Для этой цели лист, как правило, имеет пластинчатую структуру, чтобы дат … Википедия
ЛИСТЬЯ — Только только распустившиеся и еще клейкие листочки – это предвещает вам радость и успешное выполнение задуманного. Ветка, отломанная от дерева или куста, на которой вы видите уже успевшие завянуть листья, – такой сон сулит болезнь и тяжелую… … Сонник Мельникова
Листья — Увидеть во сне листья – означает счастье и улучшение Вашего бизнеса. Поблекшие листья означают ложные надежды и мрачные предсказания, которые тревожат Ваш дух, изнемогающий в водовороте отчаяния и потерь. Если молодая женщина видит во … Сонник Миллера
Листья — (медиц.) Для врачебной цели собираются листья различных растений, по возможности очищенные от стеблей, корешков и всех посторонних веществ. Их собирают в хорошую погоду и высушивают со всеми предосторожностями на воздухе или в сушильных печах.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ЛИСТЬЯ — ♥ ♠ Зеленые к процветанию, опавшие к убыткам. ↑ Представьте, что вместо опавших листьев на деревьях появляются новые, молодые, сильные листья … Большой семейный сонник
Листья — 15. Листья D. Blatter E. Leaves Источник: ГОСТ 17462 84: Продукция лесозаготовительной промышленности. Термины и определения оригинал документа … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Листья и крона — Верхушку ствола саговниковых венчает крона перистых листьев, делая этим растения похожими на древовидные папоротники или пальмы. Среди всех голосеменных, живущих в наши дни, только саговниковые сохранили папоротниковидный тип листа.… … Биологическая энциклопедия
