лениво

нрч. ліниво, ледаче; (медленно) поволі, ум. поволеньки и поволеньці. [Зачав з нею дещо говорити, але ліниво, - жара допікала (Франко). Верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять поволі (Л. Укр.)]. Делать -во что - робити ліниво (поволі) що, робити мов не своїми руками.

* * *

-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.

* * *

1) (против воли) не хотячи, нехотячи, (реже) нехотя, мимоволі, мимохіть, несамохіть, (ненарочно) ненавмисне[о], невмисне[о]. [Хіба я зумисне його бив у ніс? - нехотячи (Канівщ.). Щоб нехотя на ввесь світ почули, що діялось в Україні (Шевч.). П'яні і діти і нехотя правду скажуть (Номис)];

2) (с неохотой) знехочу, знехотя, нехотя; (лениво) ліниво. [Антосьо усміхнувся якось наче знехочу (Свидн.). Дід трохи згодом одповів якось знехочу (Корол.). Знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). Береться за роботу знехотя (Липовеч.). Трохи нехотя відірвався Панько від своїх мрій (Грінч.)].

* * *

1) ( без желания) нехотя́, зне́хотя, зне́хочу; нехотячи́; диал. відне́хотя, відне́хочу; ( неохотно) неохо́че

2) ( ненамеренно) не́хотя, зне́хотя; нехотячи́; ( неумышленно) ненавми́сно, ненавми́сне, неуми́сно, неуми́сне

тж. разв`альца

1) со́нний; ( вялый) мля́вий; диал. оспа́лий

2) ( снотворный) снотво́рний

3) ( заспанный) за́спаний