Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лена

  • 81 установившаяся скорость

    уста́лена шви́дкість

    Русско-украинский политехнический словарь > установившаяся скорость

  • 82 установившаяся температура

    уста́лена температу́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > установившаяся температура

  • 83 забеливать

    -ся, забелить, -ся забілювати, -ся и забіляти, -ся, забілити, -ся. Забелённый - забілений. [Забілена стіна. Не хочу їсти борщу не забіленого, - несмачний].
    * * *
    несов.; сов. - забел`ить
    забі́лювати и забіля́ти, забіли́ти

    Русско-украинский словарь > забеливать

  • 84 лен

    и Лена истор.
    1) (ленное поместье, удел, фр. tief) лен (-ну), лено (-на), феод (-ду), уділ (-лу);
    2) (юр.: ленное владение, фр. feage) лен, лено, (стар.) голд (-ду); ленне володіння чим.
    * * *
    I ист.
    лен, -у
    II

    Русско-украинский словарь > лен

  • 85 лён

    и Лена истор.
    1) (ленное поместье, удел, фр. tief) лен (-ну), лено (-на), феод (-ду), уділ (-лу);
    2) (юр.: ленное владение, фр. feage) лен, лено, (стар.) голд (-ду); ленне володіння чим.
    * * *
    льон, -у

    куку́шкин \лён — бот. зозу́лин льон

    Русско-украинский словарь > лён

  • 86 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 87 настильный

    1) см. Настилочный;
    2) воен. - наземний; (прямой) простий. -ный выстрел - простий постріл (-лу). -ная траектория - наземна траєкторія;
    3) (о поле, потолке) стелений.
    * * *
    насти́льний; ( устланный) ви́стелений, сте́лений

    \настильныйая доро́га — ви́стелена (сте́лена; вымощенная: ви́мощена) доро́га; -ый

    ковёр — насті́льний ки́лим

    \настильныйый ого́нь — воен. насти́льний вого́нь (ого́нь)

    Русско-украинский словарь > настильный

  • 88 непогрешимость

    непохибність, непомильність, непогрішливість, непогрішність, непохибливість; безпохибність (-ости). [З рішучістю життєвого досвіду і непохибности (Франко). Сподіваюся, що ви в цій справі не втілена непомильність (Грінч.). Католицька церква проголосила безпохибність папи (Павлик)].
    * * *
    непогрі́шність, -ності, непогріши́мість, -мості; безпомилко́вість, -вості, непохи́бність

    Русско-украинский словарь > непогрешимость

  • 89 олицетворять

    -творить уособлювати, уособити, (об)обличувати, (об)обличити, персоніфікувати, сперсоніфікувати що кого, надавати (надати) людської подоби чому. Олицетворённый - уособлений, обличений, обобличений, (с)персоніфікований, наділений людською подобою. [Це обтілена й обобличена сільська гординя (Неч.-Лев.)]. Это -ная доброта - це уособлена (обобличена) добрість.
    * * *
    несов.; сов. - олицетвор`ить
    уосо́блювати, уосо́бити; ( персонифицировать) персоніфікува́ти несов., сов.; ( воплощать) вті́лювати, вті́лити

    Русско-украинский словарь > олицетворять

  • 90 Забелина

    1) забілена пляма, забілене (-ного);
    2) (на зубах у лошадей) черня.

    Русско-украинский словарь > Забелина

  • 91 Прострелина

    (пробоина от выстрела) простріл (-лу), прострі[е]лена (пробита) дірка.

    Русско-украинский словарь > Прострелина

Страницы

См. также в других словарях:

  • Лена — река, впадает в море Лаптевых; Иркутская обл., Якутия. Первооткрыватель реки землепроходец Ленда в 1619 1623 гг. зафиксировал ее название в форме Елюенэ, которая в русск. употреблении закрепилась как Лена. Гидроним Елюенэ обычно объясняют как… …   Географическая энциклопедия

  • Лена — Лена. Бассейн реки. Лена, река в Восточной Сибири, в Иркутской области и Якутии. Длина 4400 км, площадь бассейна 2490 тыс. км2. Берет начало на склонах Байкальского хребта, впадает в море Лаптевых, образуя обширную (около 30 тыс. км2) дельту.… …   Словарь "География России"

  • ЛЕНА — От названия сибирской реки Лены. В эвенкийском языке слово лена (елюёна) имеет значение река . Новое имя, вошедшее в употребление как память о Ленских событиях (1912 год). Уменьшительно ласкательная форма имени Елена (в переводе с греческого… …   Словарь личных имен

  • ЛЕНА — река в Вост. Сибири. 4400 км, площадь бассейна 2490 тыс. км². Начало в Байкальском хр., впадает в море Лаптевых, образуя дельту (площадь ок. 30 тыс. км²). Быковской протокой соединяется с портом Тикси. До впадения Витима долина узкая; до… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЛЕНА — жен. и лен муж., нем. голд ·стар. условно жалованное поместье и владельческое право; владенье под господством государя, с уплатою ему ленной, голдовной подати или вообще с отбываньем других повинностей. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ЛЕНА — ЛЕНА, река в Восточной Сибири. 4400 км, пл. бассейна 2490 тыс. км2. Начинается в Байкальском хребте, впадает в море Лаптевых, образуя дельту (пл. ок. 30 тыс. км2). Быковской протокой соединяется с портом Тикси. До впадения Витима долина узкая; до …   Русская история

  • лена — сущ., кол во синонимов: 2 • елена (12) • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • "Лена" — ЛЕНА , вспомогат. крейсеръ (раньше Херсонъ Добровол. флота), водоизмѣщ. 13.600 тн., вооруженіе III 120 мм., XII 75 мм., VIII 47 мм. ор. Во время рус. яп. войны находился во Владивостокѣ; оказалъ существен. помощь при снятіи съ камней кр ра… …   Военная энциклопедия

  • Лена — У этого термина существуют и другие значения, см. Лена (значения). Лена бур. Зулхэ, якут. Өлүөнэ …   Википедия

  • ЛЕНА — 1. (Е. Я. Эпштейн) О, эта Лена, эта Нора, О, эта Этна И.Т. Р. (инженерно технические работники) Эфир, Эсфирь, Элеонора Дух кисло сладкий двух мегер. Шутл. ирон. ОМ937 (364.3); 2. (персонаж поэмы А. А. Ахматовой У самого моря ) Дворик зарос… …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

  • Лена — река, впадает в море Лаптевых; Иркутская обл., Якутия. Первооткрыватель реки землепроходец Ленда в 1619 1623 гг. зафиксировал ее название в форме Елюенэ, которая в русск. употреблении закрепилась как Лена. Гидроним Елюенэ обычно объясняют как… …   Топонимический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»