-
1 legitimismist
-
2 легитимизм
легітимізм (-му).* * *полит.легітимі́зм, -у -
3 legitymista
[легітиміста]m -
4 legitymistka
[легітимістка]f -
5 legitymistyczny
[легітимістични]adj -
6 legitymizm
[легітимізм]m -
7 legitymizować
[легітимізовачь]v -
8 legitymizowany
[легітимізовани]adj -
9 legitimism
-
10 соціальний дискурс
СОЦІАЛЬНИЙ ДИСКУРС - процес творення тексту учасниками соціальної дійсності з метою обґрунтування соціального порядку, тобто обґрунтування соціальних норм, цінностей, дій (напр., обговорення закону і затвердження його парламентом). С. д. - це процес формування консенсусу, соціальної злагоди, легітимізації соціальних явищ; він є невід'ємною частиною соціуму, затверджуючи соціум як соціум. У комунікативній філософії дискурс розглядається як демократичний засіб конструювання соціуму і пов'язується з ідеалом вільної комунікації рівних учасників, для яких категоричний імператив Канта модифікується таким чином: "Поводь себе так, як би ти жив в ідеальному комунікативному суспільстві". Лінгвістичний аналіз дискурсу орієнтований на вивчення зв'язків ситуаційного мікроконтексту усної взаємодії з макроконтекстом соціальних, політичних і культурних структур, що доповнює дослідження таких суспільних явищ, як формування консенсусу і конфронтації у соціальних групах, формування відношень влади, панування, нерівності, стратегії політичного прийняття рішення суб'єктами та установами. З точки зору логіки, С. д. є найбільш складним варіантом процесу аргументації (діалог, диспут, дискусія, дебати, полеміка, спір), а логічний аналіз С. д. - це здебільшого розробка стратегій досягнення консенсусу в умовах "дисенсусу" при різних уявленнях про соціум і засоби його поліпшення Л. огік досліджує раціональні процедури легітимізації на шляху до консенсусу, відхилень від цього шляху, структуру дисенсусу, конфліктогенність та конфліктність дискурсної ситуації. С. д. має два аспекти: асерторичний (обґрунтування істинності тверджень - дедуктивний перехід з оцінкою "істинно") та імперативний (обґрунтування правильності дій, норм - перехід з оцінкою "легітимно", або "справедливо", "законно" та ін.). Напр., у такому С. д., як судовий процес, обґрунтовується істинність обвинувачення, тези про скоєння злочину певною особою (асерторично), а також необхідність, справедливість певної кари у зв'язку з цим злочином (імперативно); результат цього С. д. (судове рішення) є обґрунтованим імперативно положенням про те, що треба робити зі злочинцем. С. д. досліджується логічними засобами з використанням принципів епістемічної логіки, логіки відношень, норм, дій, логіки питань і відповідей для моделювання раціональних схем обґрунтування, конституювання, легітимізації найважливіших аспектів соціального порядку. У соціально-дискурсному ракурсі аналізуються як модальності соціальні оцінки "легітимно", "справедливо" з побудовою логічних моделей процедур дискурсної легітимізації як семантичних схем симетризації та компенсації. Моделюються особливості конфліктного дискурсу, коли значно ускладнюється легітимізація соціореальності.А. Ішмуратов -
11 легитимист
-тка, -мистский легітиміст, -тка, легітимістський.* * *полит.легітимі́ст -
12 легитимизовать
Легитимировать легітимізувати, узаконювати и узаконяти, визнавати, сов. узаконити, визнати за законне.* * *юр.легітимізува́ти, легітимува́ти -
13 legitimism
-
14 legitimist
-
15 legitimate
1) законна мати; законний батько; законнонароджені нащадки2) законний, легальний, легітимний, на законній підставі; узаконений; заснований на праві прямого успадкування; правильний; правомірний; обґрунтований, поважний, серйозний; законнонароджений3) легітимізувати, узаконювати, надавати законного статусу, визнавати законним ( або чинним); виправдовувати; слугувати виправданням; усиновляти ( позашлюбну дитину)•- legitimate accident
- legitimate act
- legitimate activities
- legitimate activity
- legitimate aim
- legitimate argument
- legitimate article of commerce
- legitimate assets
- legitimate authority
- legitimate birth
- legitimate business
- legitimate character
- legitimate child
- legitimate children
- legitimate claim
- legitimate concern
- legitimate contender for power
- legitimate daughter
- legitimate demand
- legitimate demonstration
- legitimate design
- legitimate discontent
- legitimate drug
- legitimate economy
- legitimate employment
- legitimate enterprise
- legitimate evidence
- legitimate excuse
- legitimate exercise of duties
- legitimate expectation
- legitimate father
- legitimate grievance
- legitimate government
- legitimate gun owner
- legitimate heir
- legitimate income
- legitimate influence
- legitimate information use
- legitimate instrument
- legitimate interest
- legitimate interference
- legitimate king
- legitimate law enforcement
- legitimate means
- legitimate method
- legitimate mother
- legitimate nature
- legitimate need
- legitimate objective
- legitimate offspring
- legitimate origin
- legitimate owner
- legitimate place
- legitimate possessor
- legitimate powers
- legitimate privilege
- legitimate public interest
- legitimate purpose
- legitimate reason
- legitimate recipient
- legitimate referral
- legitimate relationship
- legitimate representative
- legitimate request
- legitimate right
- legitimate son
- legitimate source
- legitimate source of income
- legitimate sovereign
- legitimate state
- legitimate status
- legitimate transaction
- legitimate unionization
- legitimate use -
16 legitimate
I1. n1) закон нонароджена дитина2) законний правитель3) захисник прав законного правителя4) драма2. adj1) законний, правильний2) виправданий, обгрунтований; поважний, допустимий; розумний3) здійснюваний за законом; законний (про правителя)4) законнонародженийthe legitimate drama — а) драматичний театр, драма; б) визнані усіма п'єси
IIv1) юр. узаконювати, легітимувати2) визнавати законним3) усиновляти (позашлюбну дитину)* * *I n II a2) законний, правильний; законний ( про правителя); який здійснюється за законом про успадкування ( про владу)3) законний, допустимий; виправданий, обґрунтований4) миcт. драматичнийIII v1) юp. узаконювати, легітимізувати; визнавати законним2) усиновляти ( позашлюбну дитину) -
17 легитимизованный
юр.легітимізо́ваний, легітимо́ваний -
18 легитимизоваться
юр.легітимізува́тися, легітимува́тися -
19 legitimate
1. [lɪ'ʤɪtɪmɪt] adj1) зако́нний; легіти́мний2) пра́вильний; розу́мнийlegitimate argument — пра́вильний до́від
3) зако́ннонаро́джений2. [lɪ'ʤɪtɪmeɪt] v1) юр. узако́нювати; легітимізува́ти2) визнава́ти зако́нним3) усиновля́ти ( позашлюбну дитину) -
20 держави концепції
ДЕРЖАВИ КОНЦЕПЦІЇ - концепції у політичній філософії, що стосуються походження держави та її суті. Концепції, які стосуються походження держави, можна поділити на дві групи. Перша група включає концепції, які стверджують, що існують необхідні суспільні передумови для появи та існування держави. У більшості цих концепцій найважливішою суспільною передумовою вважають потребу підтримувати певний лад у суспільстві (на противагу безладдю, хаосу). Друга група - концепції (розвинуті передусім такими ідеологіями, як анархізм та комунізм), які вважають, що поява та існування держави зумовлені перехідними історичними обставинами Щ. о стосується суті держави, її структури та її функцій, то основні концепції також можна поділити на дві групи - концепцію політичного реалізму та нормативну концепцію (це відповідає двом найважливішим концепціям політики). У першій групі концепцій державу розуміють як засіб, з допомогою якого деякі суспільні верстви здійснюють свою владу над іншими суспільними верствами у межах даної території. Сюди можна віднести концепцію Мак'явеллі, марксистську та деякі елітарні концепції. У річищі цього теоретичного спрямування терміном "держава" можна позначити будь-які установи давньосхідних деспотій, грецьк. держав-полісів, Римської імперії, феодальної монархії, тоталітарних або сучасних демократичних держав. У групі концепцій, яка слідує нормативному розумінню, виходять з того, що сучасне поняття держави (як і сучасне розуміння політики) бере свій початок в європейській історії передмодерного часу. Передусім державна влада повинна бути певним чином узаконеною. Найважливішим принципом узаконення (легітимізації) модерної держави стало визнання, що дищим сувереном державної влади є народ. Найзагальніша ознака всіх нормативних концепцій полягає в тому, що вони пов'язують з поняттям держави певні цінності або норми. Одним із поширених варіантів є концепція, коли до держави ставлять вимогу, щоб вона була націлена на здійснення ідеї справедливості як регулятивної ідеї (продовження платонівсько-аристотелівської традиції). До нормативних належить впливова концепція, яку називають ідеєю мінімальної держави. Тут справедливість розуміють як рівність громадян перед законом та такий характер самих законів, Що вони дозволяють громадянам максимально використовувати свої здібності у забезпеченні якомога вищого рівня добробуту та культури Ї. ї ще називають ліберальною (див. лібералізм), правовою, або формальною концепцією. Означення "формальна" зумовлене тим, що держава розглядається як деяка самодостатня установа. Суть цієї концепції полягає у тому, що завдання держави вбачається у забезпеченні відповідного правового порядку. Різні течії політичної філософії та різні ідеології неоднаково відповідають на питання, у чому має полягати найважливіше призначення (суспільна функція) держави О. дні вважають, що держава повинна нести відповідальність за рівень добробуту та соціальної справедливості ("держава всезагального добробуту", "соціальна держава"), дбати про соціальну рівність (за комунізму), про стан культури та моралі (у деяких політичних концепціях консерватизму, націоналізму, християнської демократії) тощо. Назагал, сучасні політологічні та політико-філософські концепції держави переважно є багатофункціональними. В Україні наразі кращі здобутки досягнуто не в загальних концепціях держави, а в ділянці конституційно-правових та конкретних політичних досліджень: структура державної влади, розподіл гілок влади, дослідження функціювання різних структур сучасної української держави тощо.В. Лісовий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
легітимізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
легітиміст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
легітиміст — а, ч. Монархіст, прихильник легітимізму … Український тлумачний словник
легітимізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
легітимізований — прикметник … Орфографічний словник української мови
легітимізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
легітимістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
легітимістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
легітимістський — а, е. Стос. до легітимізму, легітимістів … Український тлумачний словник
легітимізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до легітимізувати … Український тлумачний словник
легітимістка — и. Жін. до легітиміст … Український тлумачний словник