легенди

1. n

1) збірник легенд

2) збирач легенд

2. adj

1) легендарний

2) який збирає (переказує, передає) легенди

3) що має напис (легенду) (про монету, медаль тощо)

* * *

1) збірник легенд, переказів

2) збирач легенд, народних казок

1) легендарний

2) який збирає, який переказує, який передає легенди, сказання

3) у якому подано легенду, напис ( про монету)

n ч. ім'я

Галахад

* * *

1) легенда

2) легенда, напис (на монеті, медалі тощо)

3) легенда, пояснення умовних знаків

* * *

1) легенда; переказ; легенди, оповідальний фольклор

2) легендарна особистість; жива легенда; легендарна подія

3) легенда, напис (на монеті, медалі, гравюрі)

4) тex. легенда, пояснення умовних знаків ( на кресленні)

5) підпис (до ілюстрації, схеми)

6) peл. житіє ( святого)

7) легенда, умовні знаки на карті

1. n

1) відкликання (депутата тощо)

2) юр. право скасування (відкликання) шляхом референдуму

3) сигнал для повернення (солдатів, кораблів тощо)

4) заклик повернутися

5) військ. призов із запасу

6) театр. виклик (виконавця на сцену)

7) викликання на біс

8) спогад, пам'ять

9) відміна, анулювання

10) військ. відбій

2. v

1) відкликати (депутата тощо)

2) викликати назад; наказувати повернутися, повертати

3) військ. призивати із запасу

4) викликати (актора на сцену)

5) згадувати, пригадувати

6) викликати в пам'яті, воскрешати; нагадувати (про щось)

7):

to recall oneself — нагадати про себе

8) поет. оживляти, воскрешати

9) (from) виводити (з якогось стану); відволікати (від чогось)

10) повернути (до чогось); знову привернути (увагу) (до — to)

11) брати назад

12) вилучати; вимагати назад

13) юр. відміняти, анулювати, скасовувати (закон тощо)

* * *

1) відкликання (депутата, посла)

2) заклик повернутися; сигнал до повернення (особл. судів, солдат); вiйcьк. призов із запасу

3) миcт. виклик ( виконавця на сцену); виконання на біс, бісування

4) спогад; пам'ять

5) відміна, скасування, анулювання

6) вiйcьк. відбій

7) кoм. вилучення, відкликання ( недоброякісної продукції); зняття з продажу

1) відкликати (посла, депутата); викликати назад, наказувати повернутися, повертати; вiйcьк. призивати із запасу; викликати ( актора)

2) згадувати, пригадувати; нагадувати, воскрешати в пам'яті

3) пригадувати; нагадати (слухачам, читачам)

4) пoeт. воскрешати; оживляти

5) ( from) виводити ( з якого-небудь стану); відволікати ( від чого-небудь); (to) повернути ( до чого-небудь), знову залучити, знову привернути ( увагу)

6) брати назад; відмовлятися; eк. вилучати; вимагати назад

7) юp. скасовувати, анулювати (наказ, закон, судове рішення)

1) легенда; переказ; легенди, оповідальний фольклор

2) легендарна особистість; жива легенда; легендарна подія

3) легенда, напис (на монеті, медалі, гравюрі)

4) тex. легенда, пояснення умовних знаків ( на кресленні)

5) підпис (до ілюстрації, схеми)

6) peл. житіє ( святого)

7) легенда, умовні знаки на карті

1) збірник легенд, переказів

2) збирач легенд, народних казок

1) легендарний

2) який збирає, який переказує, який передає легенди, сказання

3) у якому подано легенду, напис ( про монету)

1) дія, діяння;

2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;

3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.

* * *

1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження

2)

3) театр. ді́я, акт, -у

4) мат. ді́я

закрасить

1) (покрывать краской) закрашувати, закрасити, зафарбовувати, зафарбувати що чим;

2) закрашати, закрасити що; см. Украшать. -сить товар - заличкувати крам;

3) (придавать цветность) забарвлювати, забарвити що чим. Закрашенный - закрашений, зафарбований; закрашений, забарвлений. [Легенди, закрашені в густу барву крови (Л. Укр.)].

* * *

несов.; сов. - закр`асить

1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.

I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;

2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);

3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].

* * *

1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска

2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння

3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності