-
1 ласкать
голубити, пестувати и пестити (пещу, пестиш), (преимущ. о любовных ласках) милувати, любувати, (с оттенком сожаленья) жалувати, (особ. животных и при неодушевл. субъекте) ластити (лащу, ластиш) и лащити (лащу, лащиш) кого, що. [Оксамитні тони мелодії голубили його серце (Крим.). Як дитина пестує старого (Шевч.). Яринка обіймала щенят, цілувала, пестила (Коцюб.). Хлопці дівчат голублять і милують (Рудан.). Він її цілує, він її любує (Чуб.). Кинулась нас цілувати, жалувати Катря (М. Вовч.). Так ніжпо й пух не лащить лебединий (Куліш)]. -кать слух, взор, воображенье - тішити (голубити) (в)ухо (слух), око (очі, зір), уяву. [Якось не тішили око моє розлогі, яро-зелені плавні (Коцюб.). Багато здрібнілих слів (у вірші Глібова «Журба») голублять вухо якимись журливими пестощами (Єфр.)]. -кать себя мечтой, надеждой - голубити (пестити, живити) мрію, надію, тішити себе мрією, надією. [Читаючи давні ті записи, бачимо, як жили тоді люди, які надії голубили в душі (Єфр.)].* * *1) (проявлять ласку к кому-л.) пе́стити и пести́ти, пе́стувати; (преим. животных) ла́щити; ( миловать) поэз. милува́ти; ( голубить) голу́бити, приголу́блювати; диал. жа́лувати2) (перен.: доставлять приятное ощущение) ті́шити, милува́ти3) (перен.: оказывать милости, благодеяния) жа́лувати; роби́ти ла́ску -
2 миловать
I. милувати кого, милость класти на кого, мати ласку до (для) кого. [Нас ще господь до якого часу милує (М. Вовч.). Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а було-б йому! (Конгр.). Скарайте, ласки не майте! (Крим.)].II. милувати, любувати, голубити; срв. Ласкать. [Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб. V). Він її цілує, він її любує (Чуб. V)].* * *I м`иловать(прощать вину кому-л.) ми́луватиII милов`ать( ласкать) фольк. милува́ти; голу́бити -
3 гладить
выгладитьI. рівняти, вирівнювати, вирівняти, зрівняти. [Загадано шляхи рівняти]. Гладить дорожку - пити на коні, дорогу гладити. -ить утюгом - прасувати, випрасувати (білизну); (галом: стекл. шаром) галити, вигалити. Глаженый - (утюгом) прасований, випрасований, (галом) вигалений.II. Гладить, погладить - гладити, погладити, жалувати, пожалувати. [За шерстю гладь, а не проти шерсти. Погладила (пожалувала) дитину по голівці]. Срв. Ласкать.* * *гла́дити; ( утюжить) прасува́ти; ( выравнивать) рівня́ти\гладить по голо́вке кого́ — гла́дити по голі́вці кого́
\гладить про́тив шерсти — провести́ про́ти ше́рсті [руко́ю]
-
4 лелеять
взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].* * *пе́стити и пести́ти, вико́хувати, плека́ти, лелі́яти; ( тешить) ті́шити; ( любовно вынашивать мечту) плека́ти, живи́ти, голу́бити, лелі́яти -
5 любовный
1) (относящ. к любви) любовний, любосний, коханий, закоханий, ласк. любенький, любесенький. [Любовні закляття (Франко). Пісні любовні грала (Грінч.). Любосний напиток (Куліш). Від жалю коханого (М. Вовч.)]. -ные ласки, радости, утехи - любовні ласки (втіхи), любощі, милощі, милування, любування, ласк. милуваннячко. [Все проминуло: милощі, любощі, ласки ясні (Черн.). Минулося милуваннячко (М. Грінч.)]. -ные взгляды - закохані погляди. -ные сети - любовні сіті, любовні тенета. -ное письмо, послание - любовний лист, любовна цидулка. -ное свидание - любовне побачення, любовні сходини (Крим.), любовна зустріч. -ные похождения, приключения - любовні авантури, пригоди. -ные отношения, -ная связь - любовні стосунки, звязок кохання. Вступить в -ную связь - зав'язати любовні стосунки з ким, злюбитися, полюбитися, покохатися з ким; срв. Слюбиться 2. Осыпать -ными ласками - любувати, милувати, голубити кого; срв. Ласкать. [Він її цілує, він її любує (Чуб. V). Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб. V)]. -ные песни - любовні пісні, пісні кохання. -ное зелье - дання, давання, любощі, кохан-зілля. [Дання гірше під трутизни (Номис). Чи ти мені любощів дала? (Чуб. V). Дала дівчина козакові кохан-зілля спити (Пісня)];2) (ласковый, дружеский) любовний, прихильний, ласкавий, люб'язний, приятельський. Встретить -ное отношение - зустріти ласкаве (прихильне, приятельське) ставлення.* * *любовний; (заботливый, бережный) дбайли́вий, бережли́вий -
6 поласкать
1) попестити, пожалувати, поголубити, поголубкати кого;2) (о любовных ласках) помилувати. См. Ласкать.* * *попе́стити и попести́ти, попе́стувати, поголу́бити; (преим. о любовных ласках) помилува́ти -
7 приласкивать
приласкать приголублювати, приголубити, милувати, примилувати, пригортати, пригорнути, жалувати, пожалувати, пестити и пестувати, попестити и попестувати, припещувати, припестити и припестувати кого, (только животных) лащити, полащити, ластити, поластити, прилащувати, приластити кого, що. См. ещё Ласкать. [До кого я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить (Котл.). Не поцілую, до свого серденька не примилую (Гр.). Пожалуй кошенятко (Борз.). Розповила, нагодувала, попестила і ніби сном, над сином сидя, задрімала (Шевч.)]. Приласканный - приголублений, примилований, пригорнений, пожалуваний, попещений, попестуваний и т. д.* * *приголу́блювати, пригорта́ти; ( животное) прила́щувати -
8 Дрочить
кого1) (нежить, ласкать) пестити (-щу, -стиш) кого, пестувати, мазати. [Це дуже мазана дитина];2) см. Онанизировать. -
9 Ластить
ластити и лащити, голубити, пестити и пестувати кого; срвн. Ласкать. -
10 Наласкать
1) кого, что - наголубити, напестувати и напестити, (преимущ. о любовн. ласкам) намилувати, налюбувати кого, наластити и налащити кого, що;2) кому - см. Нальстить. -ться -1) (лаская) наголубитися, напестуватися, напеститися и т. п.;2) (ласкаясь) наластитися и налащитися; (взаимно) наголубитися, намилуватися и т. п. [Я-ж націлувався, я-ж намилувався (Чуб. V)];3) к кому - підластитися, підмазатися до кого. Срв. Ласкать, -ся.
См. также в других словарях:
ЛАСКАТЬ — ЛАСКАТЬ, ласкаю, ласкаешь, несовер. 1. кого что. Проявлять к кому чему нибудь нежность, любовь, оказывать ласку. «Младенца ль милого ласкаю, уже я думаю: прости.» Пушкин. || Осыпать любовными, чувственными ласками. «Как ласкала его я в ночной… … Толковый словарь Ушакова
ласкать — Голубить (приголубить), ластиться к кому, лелеять, миловать, нежить, холить; гладить (трепать) по головке. Ср … Словарь синонимов
ЛАСКАТЬ — ЛАСКАТЬ, аю, аешь; несовер., кого (что). 1. Проявлять ласку по отношению к кому н. Л. ребёнка. Краски ласкают взор или глаз (перен.: очень приятны для взора). 2. чем. Успокаивать, утешать, обнадёживая чем н. (устар.). Л. себя надеждой. | совер.… … Толковый словарь Ожегова
ласкать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я ласкаю, ты ласкаешь, он/она/оно ласкает, мы ласкаем, вы ласкаете, они ласкают, ласкай, ласкайте, ласкал, ласкала, ласкало, ласкали, ласкающий, ласкаемый, ласкавший, лаская; св. приласкать 1. Ласкать … Толковый словарь Дмитриева
ЛАСКАТЬ — Проявление во сне ласки к вас означает неблагодарное отношение наяву, более того, упреки и оскорбления в ваш адрес. Если же вы сами ласкаете любимого человека – это предвещает вам мир и покой в ваших отношениях, ласкать детей – наяву… … Сонник Мельникова
ласкать — ▲ проявлять, ся ↑ любовь ласка проявление нежности. ласкать, ся. приласкать, ся. ласковый. лелеять. голубить. приголубить. миловать. ластиться. льнуть. прильнуть. носить на руках. поцелуй прикосновение губами к чему л. как выражение теплых чувств … Идеографический словарь русского языка
ласкать глаз — быть по душе, быть по нраву, быть по сердцу, нравиться, радовать взор, радовать глаз, быть по вкусу Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ласкать слух — нравиться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ласкать себя надеждой — См … Словарь синонимов
ласкать — см. ласка … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Ласкать — I несов. перех. 1. Выражать ласку, проявляя нежность. отт. Осыпать любовными, чувственными ласками. 2. перен. Доставлять приятное ощущение, удовольствие (о неодушевленных предметах). II несов. перех. устар. 1. Оказывать милости, благодеяния;… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
