-
1 ковылять
несовер. разг. чеп-чеп кæнын, фæчеп-фæчеп кæнын, гæбæц-гæбæц кæнын, чылиу-чылиу кæнын
См. также в других словарях:
ЧЕП — муж., ·стар. а ныне местно (пермяц., вят., ниж. ард., влад., ряз. и пр.) цеп, молотило. Чепь жен. чепочка, ·стар., церк. и ныне, местно, цепь, цепочка. Чёпь муж., ряз. скоп. бадья, от очеп. | Чеп и чоп курск. гвоздь в бочке, затычка; | железный… … Толковый словарь Даля
Чепіга — 1 прізвище Чепіга 2 іменник жіночого роду сузір я … Орфографічний словник української мови
чеп — за трици (зеле) не става от тебе нищо не става от теб, често чувано определение от баща към син … Речник на Северозападния диалект
чепіркатий — (чепірчатий) сукуватий, гіллястий [IV] … Толковый украинский словарь
чепірчатий — ( чепіркатий) сукуватий, гіллястий [IV] … Толковый украинский словарь
чепіга — іменник жіночого роду рукоятка … Орфографічний словник української мови
Чепігівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
чепігівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
чепіжинський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Чепіль — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
чепільський — прикметник … Орфографічний словник української мови