-
81 vert
1. n2) кущі, чагарник; підлісок3) зелений колір (у геральдиці)2. vпереходити в іншу віру* * *I n.(скор. від convert) навернений в іншу віру, у католицтвоII [vaːt] n.1) кущі, чагарник; підлісок2) геральд. зелений колірIII= vert1 -
82 white-collar
adj розм.канцелярський, конторський, «чистий» (про роботу)white-collar jobs — конторські посади; служба в установі; «чиста» робота
* * *aканцелярський, конторський. "чистий"white-collar worker — службовець, "білий комірець"
white-collar jobs — конторські посади, робота в установі, "чиста" робота
-
83 Zairean
I nзаірець; заірка; житель або уроженець ЗаіруII aзаірський; той, що відноситься до Заіру -
84 button-on
adjпристібний (про комірець тощо) -
85 relish
1. n1) приємний смак (запах); присмак2) домішка; гостра приправа; гострий гарнір; соус3) закуска4) задоволення; насолода; смак, схильність (до чогось — for)5) привабливість6) стимул7) дещиця; невелика кількість8) взірець, зразок2. v1) діставати задоволення, тішитися; смакувати2) надавати приємного смаку (гостроти); бути приправою -
86 acid test
1) хим. проба на кислу реакцію2) пробний камінь; лакмусовий папірець; останнє, вирішальне випробування; серйозна перевірка -
87 bitegage
мед. -
88 blue-collar
= worker; n"синій комірець", робітник -
89 C-note
n; амер. -
90 candle-lighter
n1) церковний служник, що запалює свічки, аколіт2) скалочка або скручений папірець ( для запалювання) -
91 choker
n2) душитель5) високо зав'язана краватка або шарф; "зашморг", ( будь-яка) краватка6) горжетка7) коротке намисто, кольє; бархатка з декоративною пряжкою ( шийна прикраса)8) тex. дросельна заслінка9) лic. чокер -
92 collaret
= collarette; nневеликий комірець (з мережив, хутра) -
93 coreligionist
-
94 dicky
I n1) манишка; вставка; aмep., дiaл. пришивний або пристібний комірець2) дитячий фартушок, фартух; шкіряний фартух; прогумований костюм; парусинова куртка; спецівка3) пташка4) осел, віслюк5) козла (тж. dicky box); сидіння для лакея або супровідника пошти; заднє відкидне сидіння (у двомісній машині; тж. dicky seat)6) мop. помічник капітана, другий помічникII aслабий, хворий; нетвердий на ногах; нестійкий, хиткий, хисткий; поганий, ні на що не здатний; дивний, сам не свій -
95 example
I n1) приклад2) зразок, взірець; екземпляр3) взірцеве покарання, урок; застереження4) аналогічний випадок, прецедентII v; passбути прикладом, бути взірцем -
96 exemplar
-
97 exemplarily
-
98 fin
-
99 five-spot
n; амер.; сл.папірець у п'ять доларів, п'ятірка -
100 flimsy
I [`flimzi] n1) тонкий папір, цигарковий папір ( для копій); копія замовлення, рахунку; дублікат касового чека2) номер газети3) icт. дублікат телеграфного повідомлення4) pl; aмep. тонка жіноча білизна5) банкнот, "папірець"6) cл. телеграма; paд. грамаII [`flimzi] a1) крихкий, неміцний2) безпідставний; непереконливий
См. также в других словарях:
кірець — Кірець, корець: стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44 1] стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався; галицький корець… … Толковый украинский словарь
іновірець — иновірець (людина, що належить до иншого віросповідання), чужовірець; бусурма[е]н (перев. про магометанина); невірний; ґяур (у магометан); нехристиянин, невіра, нехрист (той, хто не належить до християн) … Словник синонімів української мови
іновірець — рця, ч., заст. Чужовірець … Український тлумачний словник
підкомірець — рця/, ч. Білий комірець, який визирає з під коміра (звичайно у військовій, шкільній формі) … Український тлумачний словник
двірець — Дворець, двірець: вокзал [48;52;II IV] тут: вокзал [18] вокзал, залізнична станція [1;3;20] залізнична станція, вокзал [I] Дворець: Дворець: вокзал [22;52;XI] вокзал, залізнична станція [51] залізничний вокзал [19] дворець (408) <пол. dworzec… … Толковый украинский словарь
иновірець — див. іновірець … Словник синонімів української мови
дозірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
єдиновірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заїрець — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
ідоловірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
іновірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови