-
1 къэфэн
(къофэ) неперех. гл. танцевать, плясать/ Къафэ гъэзэщIэн.Адыгэ къафэ къэфэн.* ЦIыхубзхэр зэпоуври щIадзэ къэфэн. Ш. А. -
2 къэфэн
-
3 къэгъэфэн
1. каузатив к къэфэн/ Къэфэн псалъэм и каузатив.2. переносное бить так, чтоб подпрыгивал/ Еуэурэ дэгъэлъеин.Нэмэзлыкъ къэгъэфэн см. нэмэзлыкъ.Цыджанышу къэгъэфэн см. цыджаныш. -
4 къызэдэфэн
(къызэдофэ) неперех. гл. плясать, танцевать вместе/ Зыгуэрым къыдэфэу къэфэн, зэгъусэу къэфэн.* Марянрэ Барысбийрэ къызэдэфэрт. М. З. -
5 танцевать
I, несов., что и без доп. къэфэн; хорошо танцевать фIыуэ къэфэн -
6 еупIэхыжын
(йоупIэхыж) неперех. гл. 1. осесть (напр. о пене на молоке)/ КъыдэкIуеяуэ, зыкъызэщIиIэтауэ ехыжын.Шэ ягъэпщтам и тхъурымбэр еупIэхыжащ. Пщагъэр еупIэхыжащ.2. убавиться, приглушиться (напр. о шуме, боли)/ Нэхъ мащIэ хъун., ужьыхыжын (Iэуэлъауэр, губжьыр, н.).* Ауэрэ а псалъэмакъри еупIэхыжащ. Iуащхь. Уэлбанэ кIыхьым къызэрыщIидзэрэ Къасасым и гум щызэтрихьа губжь псори зэуэ еупIэхыжащ. Къ. Хь. Гуащэм къэфэн щиухкIэ.. Iэуэлъауэри йоупIэхыж. фольк.Гур еупIэхыжын см. гу II. -
7 зэпэувын
(зэпоув) неперех. гл. 1. стать друг против друга/ Я гупэ зэхуэгъэзауэ увын.* ЦIыхубзхэр зэпоуври щIадзэ къэфэн. Ш. А. {ЗэдэуэгъуитIым} шабзэм и кIапэ зырызыр яIыгъыу зэпэувырти а тIур дяпэкIэ зэщымыхьэжыну псалъэ быдэ зэратырт. Н. Ш.2. начать спорить, конфликтовать друг с другом/ Пэувын, ныкъуэкъуэгъу зэхуэхъун.* ЛIыфIыгъэ зэпаубыдри зэпэувауэ пщитIыр зэныкъуэкъурт, хэкур къайгъэ хагъэтырт. фольк. ДзитIыр щызэпэувым, Гъузерыр шыщхьэмыгъазэт. Сов. Къэб. ифольк. -
8 зэрыщIэхыжын
(зэрыщIохыж) неперех. гл. стремительно удалиться откуда-л. ( о вошедших)/ ПсынщIэу щIэкIыжын.* Къэфэн зэраухыу цIыхубзхэр зэрыщIохыж {унэм}. Ш. А. -
9 зыбгъэдэшэн
(зыбгъэдешэ) перех. гл. поманить, подозвать кого-л. к себе/ Зыгуэр зэшэлIэн.Утыкум къафэу итаитIым къэфэн яуха нэужькIэ, Исхьэкъ джэгуакIуэр зыбгъэдишэри зыгуэр жриIащ. КI. А. Факъырэр {Мудар Хьэб} зыбгэдишэри зыбгъэдигъэтIысхьащ. Къэр. Хь. -
10 зыгъэзэн
(зегъазэ) перех. гл. 1. переворачиваться; оборачиваться, поворачиваться (о ком-л.)/ НэгъуэщI щIыпIэкIэ уи гупэр гъэзэн, зеIуэнтIэкIын.- Хъунщ, сыппэплъэнщ, Мусэбий, - Залинэ зегъазэ я деж кIуэжыну. Щ. I. ПхъэкъутапIэмкIэ зигъазэри пхъэ зыкъутэ.. щIалэм ар {ПIытIу} еджащ. Ж. Б.2. переносное танцевать/ Къэфэн.Уей, дахэуэсу си нитIым щIэпсэ, зэ зыдгъэгъазэ, пшынэр тхуобзэрабзэ. Щ. I.И зыгъазэ зы мазэщ медлительный, неповоротливый. -
11 зыгъэIукIейщIыкIеин
(зегъэIукIейщIыкIей) перех. гл. вести себя непристойно (напр. в танце)/ ЩIыкIейуэ щытын, хьэл-щэн пхэмылъу фэ зытегъэуэн.ЗыгъэIукIейщIыкIейуэ къэфэн. ЩIалэм щыпсалъэкIэ зегъэIукIейщIыкIей. -
12 къафэ
1. танец, пляска/ Темп, ритм гуэрым тету Iэпкълъэпкъ зегъэкIуэныр зи лъабжьэ искусствэ лIэужьыгъуэ. Къафэ псынщIэ2. кафа ( национальный танец адыгов)/ Адыгэхэр къызэрыфэ щIыкIэхэм языхэзым зэреджэ цIэ. Апхуэдэ къэфэкIэм щIэт пшыналъэ.Къафэм и ужькIэ ислъэмей. щIыжын.* Си пшынэм уи къафэр дахэу хеш... фольк.Къафэ къэщIын см. къэфэн. -
13 къэуджын
(къоудж) неперех. гл. танцевать танец удж/ Удж къэфэн.* Саримэ тIэкIу зигъэщхъауэ зыпылъ щIалэм зрикъузылIэ пэтми, ар фIэмащIэу къэуджырт. КI. А. -
14 къэфапщIэ
этн. плата, откуп за танец ( свадебный обычай)/ Унэ ирашэ нысащIэр и гуащэм деж щIаша нэужь, абы щащI джэгум щауэм и шыпхъухэм е и Iыхьлы цIыхубзхэм ящыщу къэфэн зымыдэхэм тралъхьэ "тазыр".КъэфапщIэ тын. КъэфапщIэ къеIыхын. -
15 къыдэфэн
(къыдофэ) неперех. гл. 1. танцевать, плясать с кем-л./ Зыгуэрым укъигъафэм е зыгуэр къэбгъафэн.ЩIалэр хъыджэбз хьэщIэм къыдофэ. Iэзэу къыдэфэн.2. танцевать, плясать под какую-л. музыку/ Зы къафэ, макъамэ гуэрым щеуэкIэ, абы дэхъуу къэфэн.Макъамэм къыдэфэн.{И} пшынэм къыдэфэн см. пшынэ. -
16 къытелъэдэн
I (къытолъадэ) неперех. гл. 1. см. телъэдэн. Мылым щIалэ цIыкIур къытолъадэ. Псыр гъуэгум къытолъадэ. Къытелъэдау къэфэн.2. внезапно принять решение, решиться на что-л./ Зыгуэрым теухуэн, зыгуэр къабыл щIын.ЛIыр къытелъэдащ Iуэхур зэфIигъэкIыну.Нэм лъы къытелъэдэн см. нэ.II (къытолъадэ) неперех. гл. внезапно и быстро начаться у кого-л. (о родовых схватках)/ Лхугъэм зэуэ зыкъыуигъэщIэн.* Зэгуэр, щIэрыкIуэхьэ дыкъикIыжу си нысэм къытелъэдащ. Къэр. Хь. -
17 лъапэпцIийуэ
нареч. стоя на носках/ ЛъапэкIэ щыту.* Мыбы хэти щысабырщи, лъапэпцIийуэ зекIуэ хуэдэщ. Щ. I.ЛъапэпцIийуэ къэкIухьын быть осторожным, робким.ЛъапэпцIийуэ къэфэн плясать на носках.* Дерхэ я Сарэр лъапэпцIийуэ къофэ. Къэб. фольк. -
18 лъапэрисэ
лъапэрисэ зыщIын плясать на носках ( пальцах).* Арыхэу.. къэфэн щIадзэж, хатIэ-хасэ, лъапэрисэ защIауэ йокIуэкI {къэфакIуэхэр}. Щ. I. -
19 псы
I 1. вода/ Псыежэх, тенджыз, гуэл сытхэр къэзыгъэхъу ущызэкIэщIэплъ ткIуаткIуэ.* Шыгъу зышхар псы йофэж. (погов.) Псыр псэ пылъхьэжщ. (погов.)2. река/ Псыежэх.* Лъагъуэхэш ажэжьхэр псы уэрым пэмылъэщу ирихьэжьэрэ хъушэр абы кIэлъелъэрышэмэ, куэд итхьэлэнкIэ хъунут. Т. Хь. Псы икIыгъуэм унэмысу уи кIэр думыхьей. (погов.)Псибл икIын кануть в вечность (букв. оно уже за семью реками). Псы гъэва кипяченная вода.* Пщэдджыжьым ХьэтIутIэ псы гъэвакIэ зэхэпща хьэкъуртыр ишхри лIыщIапIэм къэкIуащ. Ж. Б.Псы игъэжыхьыжын разорить дотла подчистую что-л.* ЖьакIэжь и лъапсэм псы идгъэжыхьыжынщи ди Сэтэней гуащэ дахэр тхьыжынщ, - яжриIащ Уэзырмэс нартхэм. Нарт.Псы мэхын = псы хуэлIэн.Псы утхъуам бдзэжьей къыщыубыдын в мутной воде ловить рыбу.Псы хыхьэн пропитаться водой.* ЦейлъэщIым псы хуабжьу хыхьэри шыдым и хьэлъэр куэдкIэ нэхъ уэндэгъу хъуащ. Япэу лъ. з.Псы хуэлIэн испытывать жажду.* Ажэр псы хуэлIэ хъуати бгым ехри псыкъуийм бгъэдыхьащ. Япэу лъ. з.Псы щIэгъэуэн затопить.Псы щIэуауэ къэнэн остаться ни с чем, разориться.Псым итхьэлэн утонуть.* Бдзэжьей цIыкIу псышхуэ итхьэлэрэ? (погов.) Инжыдж узэпрыкI хъуну псытэкъым - шыбэри Iэщ хъушэри итхьэлащ. Нарт.Псым иубыдын = псы хуэлIэн.* Пхъэри ислъхьауэ, тIэкIуи сешауэ, псым сиубыдати, адэ.. къуэмкIэ сежьащ. Е. К.Псым тхъу техын переливать из пустого в порожнее (букв. с воды снимать коровье масло).Псым хуэдэу къэфэн танцевать плавно (букв. танцевать как вода).Псым хуэдэу уаулъагъу! Чтоб тебя ( люди) стали ценить так же, как и воду!Псым щIилъэфэн пойти ко дну, утонуть.Псыр щIэкIын высыхать.псы бабыщ серая утка/ Шэд къамылылъэхэм щыпсэу бабыщыщхъуэ.Псы бабыщым и лыр IэфIщ.псы бзу оляпка, водяной воробей/ Зи дамэхэр кIэщI, бзу гъуабжэ кIагуэ лъакъуэ кIыхь цIыкIу.Псы бзур нэхъыбэрэ щыгъуалъхьэр псы Iуфэ пабжьэ зэгъуэкIхэрщ.псы бланэ бобр/ ЩIыIубнэфым ещхьыфэ дзыгъуэ лъэпкъ.Псы бланэр нэхъыбэрэ мэзым щIэж псыхэм щопсэу.псы дэгъэуэхыпIэ место пуска воды по определённым руслам/ Псыр зыхуей кIэнауэм щыдагъэлъадэ, щагуэш щIапIэ.* Псы дэгъэуэхыпIэ щIын./ Шэдыр зи псэупIэ джэд лъэпкъ.Псы джэд псым итхьэлэкъым, мэлыхъуэхьэ дыгъужьым ихькъым.псы дзыгъуэ водяная полевка ( водяная крыса)/ Псым щыпсэу дзыгъуэ.Псы дзыгъуэм пыт кIэ кIэщIыр щескIэ къегъэсэбэп.псы ефапIэ водопой/ Iэщыр псы щрагъафэу псыежэх, гуэл с. ху. яIэ щIыпIэ хэха.Шыхэр псы ефапIэм хун.псы жапIэ см. псы бэкъу.* Псы жапIэу дэ тхуащIахэм Тэрч IурыщIэу тетщи къожэр. П. Б.псы зешапIэ водопровод/ Псыр бжьамийхэмкIэ зэрызэрашэ ухуэныгъэ.Къуажэхэм псы зешапIэхэр щащIащ.псы ина лужа/ Уэшх нэужьым, уэсыр щыткIукIэ е псы къытеуа нэужь кумблIэмбхэм къинэ псы.Машинэм псы инахэр иутхыурэ мажэ.псы куу глубоководный/ Зи гущIыIумрэ зи лъащIэмрэ зэпэIэщIэ псы.Псы куухэм кхъухь щызокIуэ.псы кIантIэ ручей/ Псыежэх цIыкIу.псы кIэнтхъ незначительный остаток воды ( после запруды или пересыхания)/ Псы кIэкъинэ.Псы кIэнтхъ икIутын.псы къиуа разлив, половодье/ Уэсымрэ мылымрэ куэду ткIууэ е уэшхышхуэ къешхыху псыр ину къежэхыныгъэ.Псы къиуам нэри пэри ихьу йожэх. Псы къиуам хэхуэн.псы къыпыжыпIэ водосток/ Псыр къыщыпыж, къызыпыж.Псы къыпыжыпIэр пыщтыкIат.* Псы къыпыжыпIэм пэгун щIэгъэувэн.псы къыхэжыпIэ исток реки/ Псыежэхым и къежьапIэ.псы къуэкIий см. псыбэкъу.* Темботрэ Исуфрэ шыгъуэгу щхьэгъубжэмкIэ долъ, бжыхьым щхьэдолъыхри псы къуэкIийм долъадэ. Щ. Ам.псы нэпкъ обрывистый крутой берег/ Псы Iуфэ задэ.псы ныджэ пойма реки/ Псы къыщиуам деж щIигъанэ щIыналъэр.* Си наджэ-къаджэм псы ныджэ пшахъуэр яубэ... Къэб. п. и ант.псы уэрыпIэ стремнина ( в реке)/ Псыежэхыр нэхъ щыуэр щIыпIэ.Псы уэрыпIэм щынэсым шур шым кърихьэхащ.псы хэлъэдапIэ устье реки/ Псы ежэхыр тенджызым, гуэлым е нэгъуэщI псыежэхым щыхэхуэж щIыпIэ.псы хэхуапIэ см. псы хэлъэдапIэ.псы хэхуэжыпIэ см. псы хэлъэдапIэ.псы хущхъуэ целебная вода, лечебный источник/ Уз гуэрхэм зэреIэзэ псы.Ди республикэр псы хущхъуэхэмкIэ къулейщ.псы хьэлывэ вареник/ Кхъуейлъалъэ, кIэртIоф с. ху. дэлъу гъэва хьэлывэ цIыкIу.Псы хьэлывэ щIын.псы хъумапIэ водохранилище/ Псы щахъумэн папщIэ ящIа гуэл IэрыщI.псы шындырхъуо тритон ( хвостатое земноводное)/ КIэпIащIэ зиIэ, псым щесыф, шындырхъуом ещхь псэущхьэ.псы щхьэл водяная мельница/ Псым игъэхьэжэ щхьэл./ Псым и лъащIэ.Псыр къабзэти псы щIагъым щIэлъ псори плъагъурт.псы щIагъ кхъухь подводная лодка/ Псы щIагъым щызекIуэ кхъухь.Псы щIагъ кхъухьым къулыкъу щыщIэн.псы IэфI газированная вода с сиропом/ Газ зыхэт, пхъэщхьэмыщхьэпс IэфI зыхэкIа псы.Псы IэфI ефэн.псы Iуб глоток воды/ Псы ткIуэпс, гъаткIуэ, псы еIубыгъуэ.* Пхъэру къажэм псы Iуб ягъуэткъым. фольк. Дыгъужьыгъуэ хьэкхъуафэм итым щыщу зы псы Iуби сIухуакъым. Нарт.псы Iуфэ берег реки/ Псыежэхыр зыдэт къуэм и джабитI псым хуэгъэзар.* КIукIуэ нэпкъым ехри псы Iуфэм Iулъ мывэ гуэрым тетIысхьащ. Iуащхь. Псы Iуфэм Iусым икIыпIэр ещIэ. (погов.)Псы Iуфэ мылу зыIуегъэхын убраться, уйти с глаз долой.Псы Iуфэ мылу IугъэсыкIын заставить кого-л. уйти, убраться.* Пщы ябгэм и гъунэгъуу хамэ гуэр къэтIысамэ, псы Iуфэ мылу IуигъэсыкIырт. Къэб. таур.псы Iуфэ бзу трясогузка ( птица)/ Псыхъуэм дэсырей бзу кIэ кIыхь цIыкIу; мывэкIэпыс.II 1. шнурок2. ручка чего-л./ Сумкэ, портфель с. ху. яIэ убыдыпIэ. -
20 уджын
(мэудж) неперех. гл. танцевать удж/ Удж къэфэн.* Джэгур и кIэм нэсащи, щIалэгъуалэр мэудж. Макъ.
Страницы
- 1
- 2