курціна

спорт. курц-галоп, -пу муж.

курц

курка, (реже) кура (мн. кури, курей), (детск.) тютя, тютінька; см. I. Куры. [Кому не ведеться, то й курка не несеться (Приказка). На Юра сховається в житі кура (Номис)]. Ноская -ца - несуща курка. -ца домашняя - курка свійська. -ца кустарниковая (красная), Gallus ferrugineus - курка дика, червона. -ца водяная (камышница), Gallinula chloropus L. - курочка водяна. -ца дунайская (лысуха), Fulica atra L. - лиска. -ца степная (стрепет), Otis tetrax L. - хохітва. -ца цесарская, Numida meleagris L. - цисарка, пантарка, перлиця. Голодной -це просо снится - кому - що, а курці просо (Приказка). -ца ты мокрая - тютя ти з полив'яним носом. Как мокрая -ца - як мокра курка. Мокрая -ца, а тоже петушится - як мокра курка, а й собі кукурічиться. Носится как -ца с яйцом - носиться як дурень з писаною торбою; носиться як курка з яйцем. Скажешь -це, а она всей улице - сказав кумі, а вона всій слободі. -цу яйца не учат - курку яйця не вчать. -це не петь петухом - не співати курці півнем; не бути бабі дідом.

* * *

курець (-рця), курій (-рія). Вагон для -щих - вагон для курців.

* * *

1) прич. яки́й (що) ку́рить; яки́й (що) па́лить (сма́лить); яки́й (що) жене́ (ку́рить)

2) в знач. прил. куря́щий

1) голодний. Голодной куме всё хлеб на уме - голодній курці просо на думці. Сытый голодного не разумеет - ситий на голодного не спогадає. Становиться, стать голодным - виголоджуватися, виголодатися, голодніти, зголодніти. [Виголоджуйся ще - тоді їсти дам];

2) (неурожайный, неплодородный) голодний, недорідний, неврожайний, неродючий. Голодный год - голодний рік. Голодная сторона - голодна, неродюча країна.

* * *

1) прил. голо́дний; ( ненакормленный) ненагодо́ваний

2) в знач. сущ. голо́дний, -ого

выдрессировать муштрувати и винуштровувати, вимуштрувати, дресувати, видресувати, заправляти, заправити. [Біда тій курці, що на їй сокола заправляють на лови]. Дрессированный, выдрессированный - муштрований, вимуштруваний, видресуваний.

* * *

кума. [Багатий шепче з кумою, а бідний з сумою (Номис)]. Просить в -мы - просити (кликати) за куму. Голодной -ме хлеб на уме - що - кому, а курці - просо (Приказка).

* * *

1) (жечь для благоухания) курити (-рю, -риш), кадити чим, (о ладане ещё) ладанити. [Я вже й ладаном курила (Кониськ.)]. -рить можжевельником - курити (кадити) ялівцем;

2) (табак) палити, курити, смалити (тютюн), тютюну заживати, (метафор.) з димом гроші пускати (попыхивая) пакати, пахкати, пихкати. Вы -те? - ви палите (курите)? Я не -рю - я не палю. -рить папиросу, трубку - палити (курити) цигарку, люльку, (попыхивая) па(х)кати люльку. [Люлечки палили (Сл. Гр.). Дурень нічим ся не журить, горілку п'є та люльку курить (Номис). Пакає люльку (Л. Укр.)]. -рить воспрещается - палити (курити) невільно (заборонено). -рёная сигара - надкурена сигара. Курящий - а) прич. що палить, курить; б) сущ. - см. Курильщик 1. Я не -щий - я не палю, не вживаю (тютюну), не курій з мене. Для -щих - для курців. Для некурящих - для некурців;

3) -рить (перегонять) водку, дёготь - горілку гнати, курити дьоготь, горілку;

4) (кутить) курити, пиячити, (диал.) кубрячити, (бедокурить) шурубурити, колобродити. [Троянці добре там курили (Котл.)];

5) (мести, вьюжить) мести, бити. Гляди, как -рит на дворе - дивись, яке б'є (яка куря) надворі.

* * *

1) кури́ти; (трубку, папиросу) пали́ти, смали́ти

2) ( добывать перегонкой) гна́ти, кури́ти

1) (ум. от Мышь) мишка; (летучая) кажанок (-нка). [Я Мишка-Норушка (Казка)]. Кошке игрушки, а -ке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки; кому весілля, а курці смерть. Были бы крошки, а -ки будут - аби хліб, а зуби знайдуться. Игра в кошку и -ку - гра в кота й мишку;

2) (подплечн. впадина, обычн. мн. ч. Мышки) пах(в)а, підпахів'я (-в'я); срв. Подмышка. Под -кой - під пах(в)ою. [Стояв з книжкою під пахвою (Васильч.)]. Под -ку - під пах(в)у, під силу. Под -ки - попід пах(в)и, попід сил(к)и. [Ой, узяли Парасуню попід обі сили (Гол.)];

3) см. Мускул;

4) -ки (в одежде) - вирізи (-зів), пройми (р. проймів);

5) -ки, бот. - а) (Lathyrus tuberosus L.) горошок (-шку) (бульбистий), земляний горішок (-шка), журавлині стручки (-ків), мишка, черевички (-ків); б) (Saxifraga granulata L.) ломінь (-меню) (зернястий), розривник (-ку).

* * *

зоол. Mus миша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва. [Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис). Мишва притихла (Гліб.)]. Был бы хлеб, а -ши будут - аби болото, а жаби будуть. Кошка спит, а всё -шей видит - голодній курці просо на думці. И мышь в свою норку тащит корку - курка що гребе, то все на себе; ніхто собі не ворог. Гора мышь родила - з великої хмари та малий дощ; зайшла гора в тяж, а привела мишу. Мышь домовая (Mus musculus L.) - миша хатня, миша сільська. Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) - миша жовтошийка, миша жовтогорла. Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) - миша лісова. Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) - миша мала, миша-маля (-ляти), миша мізинна, миша бадилярка. Мышь полевая - а) (Apodemus agrarius Pall.) миша польова; б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) нориця звичайна, житник, повх (-ха) звичайний. Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) - миша садова (степова). Мыши, зоол. - Muridae - мишуваті. Мыши летучие, зоол. а) (Chiroptera) летючі миші, кажани, лиликуваті (-тих), лилики (-ків); б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажануваті (-тих). [Через базар кажан костокрилий перелетить (Шевч.). Лилик вилітає (Рудан.)]. Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) - нічвид довговухий. Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) - кажан (-на) бульдоговий. Мышь лет. водяная - а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічвид вусатий; б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічвид коловодний. Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) - лилик двобарв(н)ий, лилик мишастий, лилик звичайний. Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) - довгокрилиць (-льця), довгокрилий кажан. Мышь лет. прудовая - (Capaccinus dasycneme Boie) - нічвид ставковий. Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) - нічвид рясокрилий.

* * *

1) відділяння, відділення, відлучання, відлучення, відрізнювання, відрізнення, відокре[о]млювання, відокре[о]млення, від'єднання; відмежовування, відмежування;

2) физиол. и хим. - см. Выделение, 6;

3) (учреждения, предприятия и т. п.) відділ (-лу). Начальник -ния - голова (керівник, керівничий) відділу. Уголовное, гражданское -ние суда - кримінальний, цивільний відділ суду. Концертное -ние - концертовий відділ (розділ). -ние в вагоне - переділ (-ділу). -ние для курящих, для некурящих - переділ для (про) курців (куріїв), для (про) некурців;

4) (в строении, в шкафу, в ящике и т. п.) перебір (-бору), перебірка, переділка, комірка. Сундук с потайным -нием для ценных вещей - скриня з потайним прискринком на коштовні речі.

* * *

1) ( действие) відді́лення, відділя́ння; відокре́млення, відмежува́ння, відокре́млювання, відмежо́вування; відрізня́ння; відлу́чення, відлуча́ння; ви́лучення, вилуча́ння; відді́лення, відділя́ння; ви́ділення, виділя́ння

2) (учреждения, предприятия) ві́дділ, -у, відді́лення, ві́дділок, -лка; (филиал почты, банка) фі́лія

3) ( театрального представления) ві́дділ

4) (в шкафу, бумажнике, вагоне) ві́дділ, відді́лення

5)

6) воен. відді́лення, рій, род. п. ро́ю

7) (тематическая часть газеты, книги) ві́дділ; ( раздел) ро́зділ, -у; ( часть) части́на

дат. пад. от вопр. отн. и неопред. мест. Кто) кому. -му вы говорите? - кому (до кого) ви кажете? К -му вы идёте? - до кого ви йдете? Мне некому передать это - мені нема (я не маю) кому передати це. Тот, -му я должен - той, кому я винен. -му бы то ни было - будь-кому, хоч кому, хоч-би там кому. -му-кому, а ему следует - кому-кому - (кому не кому), а йому слід. -му что - кому що. [Кому що, а курці просо (Приказка)]. Срвн. Кто.

жен. сад. курціна, -ны жен.

(клумба) клумба, -бы жен.

(цветник) кветнік, -ка муж.

(грядка) градка, -кі жен.