-
1 куля
техн.; физ. балло́н, пу́ля, шар -
2 куля-зонд
-
3 куля-пілот
шар-пило́т -
4 відкрита куля
откры́тый шар -
5 вогненна куля
о́гненный шар -
6 замкнена куля
за́мкнутый шар -
7 замкнута куля
за́мкнутый шар -
8 запалювальна куля
зажига́тельная пу́ляУкраїнсько-російський політехнічний словник > запалювальна куля
-
9 запальна куля
запа́льный шар -
10 неповертальна куля
невозвраща́емый шарУкраїнсько-російський політехнічний словник > неповертальна куля
-
11 панцеробійна куля
бронебо́йная пу́ляУкраїнсько-російський політехнічний словник > панцеробійна куля
-
12 панцеропробійна куля
бронебо́йная пу́ляУкраїнсько-російський політехнічний словник > панцеропробійна куля
-
13 плазмова куля
пла́зменный шар -
14 повертана куля
возвраща́емый шарУкраїнсько-російський політехнічний словник > повертана куля
-
15 повітряна куля
возду́шный шарУкраїнсько-російський політехнічний словник > повітряна куля
-
16 поплавцева куля
поплавко́вый шарУкраїнсько-російський політехнічний словник > поплавцева куля
-
17 порожниста куля
по́лый шарУкраїнсько-російський політехнічний словник > порожниста куля
-
18 розривна куля
разрывна́я пу́ля -
19 світломірна куля
светоме́рный шарУкраїнсько-російський політехнічний словник > світломірна куля
-
20 трасувальна куля
трасси́рующая пу́ляУкраїнсько-російський політехнічний словник > трасувальна куля
См. также в других словарях:
КУЛЯ — жен., южн., зап. пуля. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Куля — Акилина, Вукол Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
куля — I і, ж. 1) Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі. 2) Предмет, що має таку форму. Земна куля. •• Ку/ля зонд гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ із приладами для… … Український тлумачний словник
Куля Витольд — Куля (Kula) Витольд (р. 18.4.1916, Варшава), польский историк экономист. Окончил Варшавский университет; с 1950 профессор этого университета. Автор работ по социально экономической истории Польши, особенно феодального и раннекапиталистического… … Большая советская энциклопедия
куля — пуля , южн., зап.; укр., блр. куля. Через польск. kulа – то же из ср. в. н. kûlе шар, пуля ; см. Мi. ЕW 145; Клюге Гётце 291 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Куля — (Kula) Витольд (р. 18.4.1916, Варшава), польский историк экономист. Окончил Варшавский университет; с 1950 профессор этого университета. Автор работ по социально экономической истории Польши, особенно феодального и раннекапиталистического … Большая советская энциклопедия
КУЛЯ — (Kula), Витольд (р. 1917) польск. историк экономист. Окончил Варшавский ун т. Руководитель отдела (сектора) Ин та истории Польск. АН, проф. Варшавского ун та. Автор работ по социально экономич. истории Польши, особенно феод. и раннекапиталистич.… … Советская историческая энциклопедия
куля — [ку/л а] л і, ор. леийу … Орфоепічний словник української мови
куля — Куля: дерев яна нога, милиця [VI] костур [51] костур, саморобний протез [16] милиця, костур [15;II] … Толковый украинский словарь
куля — 1 іменник жіночого роду геометричне тіло; снаряд куля 2 іменник жіночого роду милиця діал … Орфографічний словник української мови
куляґа — ґы, ж. Вр. 1. Милиця. 2. Людина, кулгава на ногу … Словник лемківскої говірки