Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

культу

  • 61 технический

    техни́ческий
    teknika, teĥnika.
    * * *
    прил.
    técnico (в разн. знач.)

    техни́ческий прогре́сс — progreso tecnológico

    техни́ческое образова́ние — instrucción técnica

    техни́ческое обору́дование — equipo m ( técnico)

    техни́ческие культу́ры с.-х. — cultivos industriales

    техни́ческий реда́ктор — redactor técnico

    техни́ческий секрета́рь — secretario (asesor) técnico

    техни́ческая по́мощь — asistencia técnica

    техни́ческие усло́вия — condiciones técnicas, especificaciones f pl

    техни́ческий те́рмин — tecnicismo m

    * * *
    прил.
    técnico (в разн. знач.)

    техни́ческий прогре́сс — progreso tecnológico

    техни́ческое образова́ние — instrucción técnica

    техни́ческое обору́дование — equipo m ( técnico)

    техни́ческие культу́ры с.-х. — cultivos industriales

    техни́ческий реда́ктор — redactor técnico

    техни́ческий секрета́рь — secretario (asesor) técnico

    техни́ческая по́мощь — asistencia técnica

    техни́ческие усло́вия — condiciones técnicas, especificaciones f pl

    техни́ческий те́рмин — tecnicismo m

    * * *
    adj
    gener. técnico (в разн. знач.)

    Diccionario universal ruso-español > технический

  • 62 требование

    тре́бова||ние
    в разн. знач. postulo;
    по пе́рвому \требованиению laŭ la unua postulo;
    \требованиетельный postulema;
    \требованиеть в разн. знач. postuli;
    \требованиеться 1. esti necesa (или bezonata);
    2. безл.: тре́буется estas necese (или necesa).
    * * *
    с.
    1) exigencia f, demanda f; pretensión f ( претензия); reclamación f ( принадлежащего по праву); reivindicación f ( своих прав); intimación f ( сопровождаемое угрозой); presentación f (Лат. Ам.)

    зако́нное тре́бование — demanda legítima

    настоя́тельное тре́бование — solicitud insistente, instancia f

    мора́льное тре́бование — un imperativo moral

    удовлетвори́ть чьи́-либо тре́бования — satisfacer las demandas de alguien

    выдвига́ть тре́бования — reivindicar vt

    вы́двинуть экономи́ческие тре́бования — plantear reivindicaciones económicas

    отказа́ться от свои́х тре́бований — renunciar a sus pretensiones

    по тре́бованию — a instancia de

    2) обыкн. мн. (условия, данные; правила) exigencias f pl, requisitos m pl

    техни́ческие тре́бования — requerimientos técnicos

    тре́бования вре́мени — exigencias del tiempo

    тре́бования к поступа́ющим в вуз — exigencias para los que ingresan en la escuela superior

    предъявля́ть к кому́-либо высо́кие тре́бования — plantear altas exigencias ante alguien

    не отвеча́ть тре́бованиям — no responder a las exigencias

    3) обыкн. мн. ( запросы) aspiraciones f pl, demandas f pl

    культу́рные тре́бования — aspiraciones culturales

    4) ( спрос) demanda f

    тре́бование на что́-либо — demandas de algo

    5) ( документ) solicitud f, demanda f; pedido m, orden f ( заказ)
    ••

    остано́вка по тре́бованию — parada discrecional (facultativa, a petición)

    * * *
    с.
    1) exigencia f, demanda f; pretensión f ( претензия); reclamación f ( принадлежащего по праву); reivindicación f ( своих прав); intimación f ( сопровождаемое угрозой); presentación f (Лат. Ам.)

    зако́нное тре́бование — demanda legítima

    настоя́тельное тре́бование — solicitud insistente, instancia f

    мора́льное тре́бование — un imperativo moral

    удовлетвори́ть чьи́-либо тре́бования — satisfacer las demandas de alguien

    выдвига́ть тре́бования — reivindicar vt

    вы́двинуть экономи́ческие тре́бования — plantear reivindicaciones económicas

    отказа́ться от свои́х тре́бований — renunciar a sus pretensiones

    по тре́бованию — a instancia de

    2) обыкн. мн. (условия, данные; правила) exigencias f pl, requisitos m pl

    техни́ческие тре́бования — requerimientos técnicos

    тре́бования вре́мени — exigencias del tiempo

    тре́бования к поступа́ющим в вуз — exigencias para los que ingresan en la escuela superior

    предъявля́ть к кому́-либо высо́кие тре́бования — plantear altas exigencias ante alguien

    не отвеча́ть тре́бованиям — no responder a las exigencias

    3) обыкн. мн. ( запросы) aspiraciones f pl, demandas f pl

    культу́рные тре́бования — aspiraciones culturales

    4) ( спрос) demanda f

    тре́бование на что́-либо — demandas de algo

    5) ( документ) solicitud f, demanda f; pedido m, orden f ( заказ)
    ••

    остано́вка по тре́бованию — parada discrecional (facultativa, a petición)

    * * *
    n
    1) gener. (äîêóìåñá) solicitud, (çàïðîñú) aspiraciones, (условия, данные; правила) exigencias, demandas, demandas de algo (на что-л.), intimación (сопровождаемое угрозой), orden (заказ), presentación (Лат. Ам.), pretensión (претензия), reclamación (принадлежащего по праву), reivindicación (своих прав), requisitos, ìntima, ìntimación, imperativo, demanda, exigencia, pedidura, pedimento, petición, petitoria, requerimiento
    2) amer. presentación
    3) law. condicional, crédito, disposición, extremo, instancia, postulación, reclamo, reclamo por muerte (в связи со смертью застрахованного), requirimiento, requisición, ruego, súplica
    4) econ. requisito, exigibilidad, exigencia (действие), exigencias, orden (документ), pedido, reivindicación
    5) busin. memoràndum
    6) leg.N.P. (по первому требованию) a primera solicitud (например - "...должна произвести выплаты по первому требованю компании...")

    Diccionario universal ruso-español > требование

  • 63 учреждение

    учрежде́ние
    (заведение) institucio.
    * * *
    с.
    1) ( действие) institución f, organización f; creación f, fundación f ( основание); constitución f (тк. общества)
    2) ( заведение) institución f; establecimiento m

    госуда́рственное учрежде́ние — institución estatal

    культу́рные и обще́ственные учрежде́ния — instituciones de servicios culturales y públicos

    3) книжн. ( установление) institución f
    * * *
    с.
    1) ( действие) institución f, organización f; creación f, fundación f ( основание); constitución f (тк. общества)
    2) ( заведение) institución f; establecimiento m

    госуда́рственное учрежде́ние — institución estatal

    культу́рные и обще́ственные учрежде́ния — instituciones de servicios culturales y públicos

    3) книжн. ( установление) institución f
    * * *
    n
    1) gener. constitución (тк. общества), creación, entidad, establecimiento, fundación (основание), oficina, organismo, centro, institución (организация), instituto, recaudación
    3) law. ente, promoción, órgano
    4) econ. organización, casa, instalación (действие)

    Diccionario universal ruso-español > учреждение

  • 64 физический

    физи́ческий
    в разн. знач. fizika;
    \физический труд manlaboro.
    * * *
    прил.
    físico, material (в разн. знач.)

    физи́ческий кабине́т — laboratorio físico

    физи́ческий труд — trabajo físico

    физи́ческое сво́йство — propiedad (característica) física

    физи́ческая си́ла — fuerza física

    физи́ческие упражне́ния — ejercicios físicos

    физи́ческий недоста́ток — defecto físico

    физи́ческая культу́ра — cultura física

    ••

    физи́ческая геогра́фия — geografía física, fisiografía f

    физи́ческая хи́мия — química física

    физи́ческое лицо́ юр. — persona física

    * * *
    прил.
    físico, material (в разн. знач.)

    физи́ческий кабине́т — laboratorio físico

    физи́ческий труд — trabajo físico

    физи́ческое сво́йство — propiedad (característica) física

    физи́ческая си́ла — fuerza física

    физи́ческие упражне́ния — ejercicios físicos

    физи́ческий недоста́ток — defecto físico

    физи́ческая культу́ра — cultura física

    ••

    физи́ческая геогра́фия — geografía física, fisiografía f

    физи́ческая хи́мия — química física

    физи́ческое лицо́ юр. — persona física

    * * *
    adj
    1) gener. material (в разн. знач.), corporal, corpóreo, (разн. знач.) fìsico
    2) eng. fìsico

    Diccionario universal ruso-español > физический

  • 65 физкультура

    физкульту́р||а
    korpkulturo;
    \физкультураник korpkulturanto, korpkulturisto;
    \физкультураный: korpkultura;
    \физкультураный пара́д korpkulturista parado.
    * * *
    ж.
    (физи́ческая культу́ра) cultura física
    * * *
    ж.
    (физи́ческая культу́ра) cultura física
    * * *
    n

    Diccionario universal ruso-español > физкультура

  • 66 фонд

    фонд
    fonduso;
    \фондовый: \фондовая би́ржа bilborso.
    * * *
    м.
    1) fondo(s) m (pl); reserva f ( запас)

    запасно́й фонд ( денежный) — fondo de reserva

    земе́льный фонд — predio m, propiedad f

    семенно́й фонд — reserva de semillas

    жили́щный фонд — fondo de vivenda(s)

    2) мн. фонды фин. fondos m pl, valores m pl

    фонд культу́ры — fundación de cultura

    ••

    слова́рный фонд — caudal léxico

    Междунаро́дный Валю́тный Фонд (МВФ) — Fondo Monetario Internacional (FMI)

    * * *
    м.
    1) fondo(s) m (pl); reserva f ( запас)

    запасно́й фонд ( денежный) — fondo de reserva

    земе́льный фонд — predio m, propiedad f

    семенно́й фонд — reserva de semillas

    жили́щный фонд — fondo de vivenda(s)

    2) мн. фонды фин. fondos m pl, valores m pl

    фонд культу́ры — fundación de cultura

    ••

    слова́рный фонд — caudal léxico

    Междунаро́дный Валю́тный Фонд (МВФ) — Fondo Monetario Internacional (FMI)

    * * *
    n
    1) gener. (общественная организация) fundaciюn, fondo (pl; s), reserva (запас)
    2) law. caja, caja de caudales

    Diccionario universal ruso-español > фонд

  • 67 ценность

    це́нн||ость
    1. (стоимость) valoro;
    2. (ценный предмет) multvaloraĵo;
    \ценностьый valora, altvalora, grandvalora, multvalora.
    * * *
    ж.
    valor m, valía f (в разн. знач.); precio m ( цена)

    материа́льные, духо́вные це́нности — valores materiales, espirituales

    с объя́вленной це́нностью ( о почтовом отправлении) — con valor(es) declarado(s)

    обме́н культу́рными це́нностями — intercambio (canje) cultural

    * * *
    ж.
    valor m, valía f (в разн. знач.); precio m ( цена)

    материа́льные, духо́вные це́нности — valores materiales, espirituales

    с объя́вленной це́нностью ( о почтовом отправлении) — con valor(es) declarado(s)

    обме́н культу́рными це́нностями — intercambio (canje) cultural

    * * *
    n
    1) gener. monta, precio (в разн. знач.), ser, valer, valìa (öåñà), peso, preciosidad, valerosidad, valor, virtud
    2) econ. calidad, valorìa

    Diccionario universal ruso-español > ценность

  • 68 центр

    центр
    в разн. знач. centro, mezpunkto.
    * * *
    м.
    centro m (в разн. знач.)

    центр окру́жности — centro de la circunferencia

    координацио́нно-вычисли́тельный центр — centro de coordinación y cómputo

    центр тя́жести — centro de gravedad

    центр го́рода — centro de la ciudad

    администрати́вный центр — centro administrativo

    кру́пный торго́вый (нау́чный, культу́рный) центр — emporio m

    телевизио́нный центр — centro de TV

    не́рвные центры физиол. — centros nerviosos

    центр нападе́ния спорт. — delantero centro, centro forward

    па́ртии центра полит. — partidos centristas (del centro)

    быть в центре внима́ния — estar en el centro de la atención, ser el centro de todas las miradas, centrar la atención

    оказа́ться в центре собы́тий — encontrarse en la entraña de los acontecimientos

    * * *
    м.
    centro m (в разн. знач.)

    центр окру́жности — centro de la circunferencia

    координацио́нно-вычисли́тельный центр — centro de coordinación y cómputo

    центр тя́жести — centro de gravedad

    центр го́рода — centro de la ciudad

    администрати́вный центр — centro administrativo

    кру́пный торго́вый (нау́чный, культу́рный) центр — emporio m

    телевизио́нный центр — centro de TV

    не́рвные центры физиол. — centros nerviosos

    центр нападе́ния спорт. — delantero centro, centro forward

    па́ртии центра полит. — partidos centristas (del centro)

    быть в центре внима́ния — estar en el centro de la atención, ser el centro de todas las miradas, centrar la atención

    оказа́ться в центре собы́тий — encontrarse en la entraña de los acontecimientos

    * * *
    n
    1) gener. centro (в разн. знач.), corazón, punto céntrico (круга и т.п.), centro, sede
    2) liter. foco, ombligo
    4) law. (федеральный) federación
    5) econ. central, centro (напр. учебный)

    Diccionario universal ruso-español > центр

  • 69 яровой

    яров||о́й
    с.-х.: \яровойы́е хлеба́ printempa greno.
    * * *
    прил. с.-х.
    de primavera; trechel

    яровы́е хлеба́ — trigo de primavera (de verano)

    ярово́й сев — siembra de primavera

    яровы́е культу́ры — cultivos de primavera

    * * *
    прил. с.-х.
    de primavera; trechel

    яровы́е хлеба́ — trigo de primavera (de verano)

    ярово́й сев — siembra de primavera

    яровы́е культу́ры — cultivos de primavera

    * * *
    adj
    2) agric. de primavera

    Diccionario universal ruso-español > яровой

  • 70 культурно-бытовой

    прил.

    культу́рно-бытовы́е усло́вия — condiciones de vida civilizada

    культу́рно-бытово́е обслу́живание — servicio cultural-social

    Diccionario universal ruso-español > культурно-бытовой

  • 71 приобщить

    приобщ||а́ть, \приобщитьи́ть
    aligi, almeti.
    * * *
    сов., вин. п.
    1) к + дат. п. ( знакомить) iniciar vt (en); hacer familiarizarse (con); poner al tanto (de) ( ввести во что-либо)

    приобщи́ть к иску́сству — iniciar en el arte

    приобщи́ть к культу́ре — iniciar en la cultura

    2) к + дат. п. (включать, присоединять) unir vt, juntar vt

    приобщи́ть к де́лу — archivar vt

    3) вин. п., церк. comulgar vt
    * * *
    1) ( присоединить) joindre vt

    приобщи́ть к де́лу — joindre au dossier

    2) ( сделать участником) associer ( или initier) qn à qch

    приобщи́ть к культу́ре — initier à la culture

    3) церк. communier vt

    Diccionario universal ruso-español > приобщить

  • 72 развить

    (1 ед. разовью́) сов., вин. п.
    1) desarrollar vt, fomentar vt

    разви́ть му́скулы — desarrollar los músculos

    разви́ть па́мять — ejercitar la memoria

    разви́ть ско́рость — acelerar la marcha, aumentar la velocidad

    разви́ть бу́рную де́ятельность — desplegar una actividad febril

    разви́ть промы́шленность — fomentar la industria

    разви́ть тури́зм — promocionar el turismo

    разви́ть успе́х воен. — explotar el éxito

    2)

    разви́ть мысль — profundizar el pensamiento

    разви́ть культу́рные свя́зи — fomentar los vínculos culturales

    3) ( расплести) destorcer (непр.) vt; destrenzar vt ( волосы)
    * * *
    1) développer vt; former vt (тк. ум)

    разви́ть па́мять — exercer sa mémoire

    разви́ть му́скулы — développer les muscles

    разви́ть интере́с к чему́-либо — développer l'intérêt pour qch

    разви́ть бу́рную де́ятельность — déployer une activité intense

    разви́ть культу́рные свя́зи — développer les liens culturels

    2) (расплести - верёвку и т.п.) détordre vt
    ••

    разви́ть ско́рость — accroître la vitesse

    разви́ть ско́рость в 100 киломе́тров в час — développer une vitesse de cent kilomètres à l'heure

    Diccionario universal ruso-español > развить

  • 73 дом

    1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];
    2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;
    3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];
    4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].
    * * *
    1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

    жило́й \дом — житлови́й буди́нок

    2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

    на дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)

    отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка

    3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

    вести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)

    всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)

    4) (династия, род, фирма)

    изда́тельський \дом — видавничий дім; дім

    5) ( учреждение) буди́нок, дім

    \дом культу́ры — буди́нок культу́ри

    Русско-украинский словарь > дом

  • 74 исток

    I. Истик (лопатка для очистки лемеха, сошника) і[и]стик (-ка).
    II. 1) (начало реки) джерело, джереловище, початкове джерело, (верховье) верховина, верх (-ху), (ум. вершечок), верхів'я (ріки), початок (ріки); (перен.) джерело, початок (-тку). [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Єфр.)]. У -ков славянства - коло джерел, коло початків слов'янства;
    2) (устье реки) гирло (-ла).
    * * *
    1) ( действие) ви́тік, -току; ви́хід, -ходу
    2) (начало реки, ручья) поча́ток, -тку, ви́тік, верхі́в'я

    \истокки Днепра́ — поча́ток (ви́тік, верхі́в'я) Дніпра́

    3) перен. джерело́, поча́ток

    у \исток ков цивилиза́ции — ко́ло (бі́ля) джере́л (поча́тків) цивіліза́ції

    \истокки первобы́тной культу́ры — джере́ла (поча́тки) пе́рві́сної культу́ри

    Русско-украинский словарь > исток

  • 75 культурный

    культурний. -ная жизнь - культурне життя. -ный человек - культурна людина. -ный уровень - культурний рівень (-вня), культурний стан (-ну). [Нація була не поколена ще ріжницями культурного стану (Єфр.)]. -ные растения - культурні рослини.
    * * *
    культу́рний

    \культурный слой земли́ — археол. культу́рний шар землі́

    Русско-украинский словарь > культурный

  • 76 лубяной

    луб'яний, лубовий, лубковий. [Луб'яна обічайка на решеті (Київщ.)].
    * * *
    1) ( сделанный из луба) луб'яни́й, лу́бовий
    2) с.-х. луб'яни́й

    лубяны́е культу́ры — луб'яні́ культу́ри

    Русско-украинский словарь > лубяной

  • 77 масскульт

    тж. маск`ульт
    (ма́ссовая культу́ра) маску́льт, -у (ма́сова культу́ра)

    Русско-украинский словарь > масскульт

  • 78 оборот

    1) обіг (-гу), оборот, обертання. Срв. Обращение 3. Лежать без -та - дармувати. - ты денежные, торговые - обороти грошові, торгові (торговельні). Пускать капитал в -рот - пускати гроші в обіг;
    2) (головы и т. п.) поворіт (-роту). В пол -та - упівповорота;
    3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) виворіт (-роту), зворотний бік. [Перегорнув листок і став писати на зворотному боці]. Смотри на -роте - дивись на зворотному (на тому, другому) боці, див. на звороті;
    4) (выражение) зворіт (-роту), вираз, вислів (-лову). [Любить щиронародніх слів та зворотів уживати (Єфр.). Мова кожного народу багатіє на слова й вирази (Єфр.)];
    5) (дела, разговора). Дело приняло хороший (дурной) -рот - справа повернула на добре (на лихе). Дать делу другой -рот - повернути справу инакше. Разговор принял такой -рот - розмова звернула в такий бік (на таке). Дать разговору иной -рот - повернути (звернути) розмову на инше;
    6) (при поездке). В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев - за тиждень я двічі звернувся з Полтави в Київ;
    7) (колеса) поворіт (- роту); (ключа в замке) спуст. [Ця колодка замикається на два спусти];
    8) (времён года) чергування змін року.
    * * *
    1) оборо́т, -у; ( полный круг вращения) о́берт, -у, оберта́ння; диал. по́крут, -у

    \оборот пласта́ — с.-х. оборо́т (оберта́ння) пласта́, переверта́ння ски́би

    \оборот полевы́х культу́р — с.-х. оборо́т польови́х культу́р

    \оборот ваго́нов — ж.-д. оборо́т ваго́нів

    2) ( капитала) оборо́т; ( обращение) о́біг, -у

    \оборот това́ров — эк. оборо́т това́рів

    3) ( поворот) поворо́т, -у, оборо́т
    4) (перен.: направление в течении, развитии чего-л.) оборо́т; (мысли, речи) на́прям, -у
    5) (обратная сторона чего-л.) зворо́т, -у
    6) ( словесное выражение) зво́рот, -у

    Русско-украинский словарь > оборот

  • 79 покровный

    покрівний, окривний, покривальний. -ная ткань - окривна тканина.
    * * *
    покривни́й; накривни́й

    покро́вное стекло́ микроско́па — спец. накривне́ скло мікроско́па

    покро́вная ткань — биол., анат. покривна́ ткани́на

    покро́вные культу́ры — с.-х. покривні́ культу́ри

    Русско-украинский словарь > покровный

  • 80 поливной

    поливний.
    * * *
    I
    поливни́й

    поливны́е культу́ры — поливні́ культу́ри

    II см. поливенный

    Русско-украинский словарь > поливной

Страницы

См. также в других словарях:

  • культу́ра — ы, ж. 1. Совокупность достижений человеческого общества в производственной, общественной и духовной жизни. Материальная культура. Духовная культура. □ История культуры говорит нам, что знания, которые выработаны трудом людей, накоплены наукой,… …   Малый академический словарь

  • культу́рно-поливно́й — культурно поливной …   Русское словесное ударение

  • Культу́ра кле́ток — совокупность клеток, выращенных вне организма. Культура клеток однослойная К. к., расположенная в один слой на поверхности стекла или пластмассы. Культура клеток первичная К. к., выращенная из ткани, обработанной протеолитическими ферментами,… …   Медицинская энциклопедия

  • Культу́ра микроорганизма — (син. культура микробная) совокупность микроорганизмов, выросших па питательной среде. Культура микроорганизма аксеническая (греч. отрицательная приставка а + xenos чужой) см. Культура чистая. Культура микроорганизма моноксеническая (греч. monos… …   Медицинская энциклопедия

  • Культу́ра тка́ни — ткань, выращенная вне организма. Культура ткани плазменная К. т., приготовляемая путем помещения мелких кусочков ткани в сгусток, образующийся при свертывании плазмы крови …   Медицинская энциклопедия

  • Культу́ра о́рганная — целый орган или его часть, выращиваемые вне организма …   Медицинская энциклопедия

  • Культу́ра ага́ровая — (лат. cuitura возделывание, обрабатывание) культура микроорганизма, выращенная на питательном агаре …   Медицинская энциклопедия

  • Культу́ра бактериа́льная — совокупность жизнеспособных бактерий, выросших на питательной среде …   Медицинская энциклопедия

  • Культу́ра микробная — см. Культура микроорганизма …   Медицинская энциклопедия

  • Культу́ра чи́стая — (син.: культура микроорганизма аксеническая, монокультура) культура микроорганизма, содержащая лишь один биологический вид …   Медицинская энциклопедия

  • культу́рник — а, м. 1. Сторонник культурничества. 2. разг. Культработник в доме отдыха, в санатории …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»