-
1 ёжиться
їжитися, щулитися, кулитися, немжитися, знітитися (сов.). [Щулився в закутку. Кулилася, тремтіла од дотику холодного повітря (Коц.). Немжаться баби, що холодно в хаті].* * *1) щу́литися, ї́житися, ку́литися, ску́люватися; ( морщиться) мо́рщитися2) перен. м'я́тися, ні́титися; му́лятися, му́литися -
2 жаться
(жмусь, жмутся)I. 1) (тесниться, прижиматься, толпиться, льнуть) тискатися, тиснутися, тулитися до кого-чого, під чим, під що, куди, горнутися куди, до кого, (только о толпе) тіснитися. [Тиснуться, як до дари в церкві. Переполохані панянки тулилися по кутках. До чужої голубоньки не тулись. Скрізь по-під стінами тулилися канапки. На зборні все було повно: свити так тісно тулилися до свит, що мокра одежа аж парувала (Коц.). В сінях юрба, душачись до млости, дала панам широку дорогу. Хто стояв - у куток горнувсь (М. Вовч.)];2) (ёжиться) їжитися, щулитися, немжитися, кулитися. См. Ёжиться, (выжиматься) - душитися, чавитися; (заминаться) мулятися, мулитися, м'ятися. [Кажи, не муляйся (не мнися)];3) (скупиться) скупитися, труситися, (провинц.) ніцитися. [Над кожною копійкою труситься].II. Жаться (жнётся, жнутся) - жатися (жнеться, жнуться). [Колосся жнеться. Як вам жнеться?].* * *I1) ( тесниться) ти́снутися, тули́тися, -лю́ся, -лишся2) ( ёжиться) щу́литися, ку́литися; ( чувствуя неловкость) ні́титися (нічуся, ні́тишся); ( мяться) м'я́тися (мну́ся, мне́шся), му́лятися, му́литися3) (льнуть, прижиматься) тули́тися, горну́тися, -ну́ся, -нешся4) ( скупиться) обме́жувати (-жу́ю, -жу́єш) себе, скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся5) страд. ти́снутися, стиска́тися, сти́скуватися, -куєтьсяIIжа́тися (жне́ться) -
3 kurczyć się
[курчичь шіĕ]v.ndk3) кулитися (kulić się np. z zimna) -
4 бӱрӱш-
-
5 бӱрӱштӱр-
-
6 топлан-
збиратися разом, скупчуватися, зосереджуватися, зіщулюватися, кулитися.
См. также в других словарях:
кулитися — люся, лишся, недок. Сутулячись, щулитися (від холоду, вітру, страху і т. ін.) … Український тлумачний словник
кулитися — Кулитися: сутулячись, щулитися [51] … Толковый украинский словарь
кулитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кулитися — кулюся, лишся, Пр. Сутулитися, зтулюватись … Словник лемківскої говірки
їжитися — 1) (підійматися вгору) стовбурчитися, настовбурчуватися (зазв. про тварин, птахів) 2) перен. бундючитися; кулитися, щулитися 3) (знічуватися), кулитися, щулитися … Словник синонімів української мови
їжитися — ї/жуся, ї/жишся, недок. 1) Підійматися вгору; стовбурчитися. 2) Підіймати сторч шерсть, пір я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). 3) перен., розм. Те саме, що бундючитися. 4) Те саме, що кулитися; щулитися … Український тлумачний словник
щулитися — 1) (стискатися, намагатися стати меншим від холоду, болю, страху тощо), зіщулюватися, зіщулитися, кулитися, скулюватися, скулитися, жатися, їжитися; сутулитися, скорчуватися, скорчитися (згинаючись, горблячись) Пор. зігнутися 2) див. мружитися … Словник синонімів української мови
КУЛЬТЯПЫЙ — (беспалый). Собств. р. Образовано безаффиксным способом от кулыпяпа беспалый, безрукий , сохранившегося в диалектах и являющегося видоизменением под влиянием культя рука и нога без пальцев , диал. культепа. Культепа представляет собой производное … Этимологический словарь Ситникова