Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

куда+бы+то+ни

  • 81 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 82 забегать

    I. забежать
    1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].
    2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.
    II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].
    * * *
    I заб`егать
    забі́гати
    II забег`ать
    несов.; сов. - забеж`ать
    забіга́ти, забі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. позабіга́ти; ( опережать) випереджа́ти, ви́передити

    Русско-украинский словарь > забегать

  • 83 забиваться

    забиться
    1) куда - забиватися, забитися, зашиватися, зашитися, залазити, залізти, засунутися куди; см. Забираться, забраться. [Забилася в найдальший куток. А де ти так зашивсь, Іване? Хлопець засунувся під якийсь пліт і заснув (Франко)];
    2) чем - забиватися, забитися, захаращуватися захараститися, заснічуватися, заснітитися, засмічуватися, засмітитися, (о мног.) позабиватися, позахаращуватися и т. д. чим. [Вушко в голці забилося. Греблі порозвалювалися, шлюзи позахаращувалися. Дірочки в чайникові чимсь позаснічувалися]. -ться мукой - заборошнитися. [Сито заборошнилося];
    3) -ться (о сердце) - забитися, затьохкати, заколотитися, закалатати, закидатися, зат(р)іпатися, затріпотати, затріпотіти, затокотіти, застукотіти, (однокр.) тьохнути, кинутися, тіпнутися. [Серце затьохкало (тіпнулось) і замерло. Серце в батька й матери швидше застукотіло (Н.- Лев.)]; (о пульсе) забитися, затокотіти, закалатати, (однокр.) кинутися, тіпнутися. -ться в судорогах - затіпатися. -лся в судорогах кто - затіпався хто, корчі взяли кого, почало корчити кого. [Дико, проникливо крикнувши, затіпався мов у корчах (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - заб`иться
    1) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. позабива́тися
    2) (сов.: начать биться) заби́тися; ( о сердце) заколоти́тися, -ло́титься, закалата́ти, заки́датися, зате́нькати, заті́патися, затрі́патися
    3) страд. несов. забива́тися; захара́щуватися, -щується; глуши́тися, -шиться, заглуша́тися, заглу́шуватися, -шується

    Русско-украинский словарь > забиваться

  • 84 забираться

    забраться забиратися, забратися, убиратися, убратися и увібратися, залазити, залізти, (пренебр.) утелющитися, утеребитися куди, в що. [Еней на піч забрався спати (Котл.). Злодій убрався в хижу. Чого це ти утеребився в льох?].
    * * *
    1) забра́ться
    2) забира́тися, забра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. позабира́тися; (влезть, войти) убира́тися, убра́тися, сов. утеса́тися (утешу́ся, уте́шешся), утелю́щитися, утереби́тися, -блю́ся, -би́шся; (заходить куда-л.) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'єшся и мног. позабива́тися
    3) страд. (несов.) забира́тися; видира́тися; заклада́тися; загоро́джуватися, -джується; (убирать, заправляя) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся, підтика́тися, підіткну́тися; (об одежде: убавлять) заву́жуватися

    Русско-украинский словарь > забираться

  • 85 заблудиться

    заблудити(ся), заблукатися, зблудити(ся), зблукатися, (о мног.) поблудити(ся). [Заблудив, не втраплю на свою путь. Козак ізблукався у гаї густому (Грінч.). Не йдіть лугами, бо поблудите. Либонь-же, ми поблудилися, не до свата та забилися (Пісня)]. Заблудившись найти дорогу - виблудитися. [Насилу виблудивсь таки з лісу]. -дившись притти куда - приблудити(ся), приблукати. [Приблудила к зеленому дубу (Пісня). Ой, пасла та заблудилася, у чистеє поле приблудилася (Пісня)]. Заблудившийся - заблуджений, заблудн[л]ий, (как сущ.) заблуда.
    * * *
    заблуди́ти, -блуджу́, -блу́диш, заблуди́тися, зблуди́ти, зблуди́тися; ( забрести) заблука́ти

    Русско-украинский словарь > заблудиться

  • 86 забрести

    (зайти куда, к кому) забрести куди, до кого; (блуждая) заблукати, затягтися, заволоктися куди. [Блукаючи та й забрів він (М. Вовч.). Заблукав до нашої хати (Коцюб.). Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну (Куліш)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > забрести

  • 87 завёртывать

    завернуть
    1) загортати, загорнути що в що, чим, угортати, угорнути в що, завивати, завинути, завити в що, чим, у[за]мотувати, у[за]мотати, уповивати, уповити в що, чим, заверчувати, завертіти, закутувати, закутати в що, чим, обкутувати, обкутати чим, (о мн.) позагортати, позавивати и т. д. [Загорнув оселедця в папір. Боже, у мою поему лойову вгорнули свічку! (Самійл.). Знайшла дитину,- ні в віщо завинути (Г. Барв.). Не заверчуйте в папір, я в хустку замотаю. Закутала дитину теплою хусткою];
    2) (полы одежды) закочувати, закотити, (о мн.) позакочувати. [А той поли закотив (Рудан.)];
    3) закрутнути. [Зламали осичку та й закрутнули, щоб замітити теє місце];
    4) (кран) закручувати, закрутити; (винт, гайку) зашрубовувати, зашрубувати, закручувати, закрутити. [Візьми ключ та закрути оцю шрубку. Закрути кран дужче, а то вода капотить];
    5) -нуть куда, к кому - зайти, заїхати, навихнутися до кого, куди. [Ніколи до нас і не навихнешся]. -ните ко мне - зайдіть до мене;
    6) (словечко) загнути, зашити (слівце);
    7) (цену) - см. Запросить (под Запрашивать 1). Завёрнутый - загорнений и загорнутий, угорнений и угорнутий, завинений и завинутий, умотаний, заверчений, закутаний, обкутаний; закручений, зашрубований.
    * * *
    несов.; сов. - заверн`уть
    1) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти, завертати, завернути, -верну́, -ве́рнеш; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и мног. позамо́тувати, угорта́ти, угорну́ти, диал. завива́ти, зави́нути; ( укутывать) заку́тувати, заку́тати и мног. позаку́тувати, уку́тувати, уку́тати; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    2) (загибая, приподнимать) загорта́ти, загорну́ти, заверта́ти, заверну́ти, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати
    3) ( сворачивать в сторону) заверта́ти, заверну́ти, поверта́ти, поверну́ти
    4) (заходить, заезжать мимоходом) заверта́ти, заверну́ти; ( на короткое время) загляда́ти, загля́нути
    5) ( завинчивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    6) ( наступать) настава́ти, -стає́, наста́ти, -ста́не
    7) (говорить что-л. неожиданное) докида́ти, доки́нути, укида́ти, уки́нути

    Русско-украинский словарь > завёртывать

  • 88 заводить

    завести
    1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];
    2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;
    3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.
    * * *
    I несов.; сов. - завест`и
    заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати

    \заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі

    \заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто

    II
    (водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш

    Русско-украинский словарь > заводить

  • 89 завозить

    завезти, завезть (что куда, откуда) завозити, завезти; (ввозить) ввозити, ввезти. [Завези моєму синові чоботи. Завіз ти мене в чужу сторононьку (Пісня). Із Одеси преславної завезли чуму (Шевч,). Кінь мене в болото ввіз]. -везти быстро - замчати. Завезённый - завезений, ввезений; замчаний.
    * * *
    I
    несов.

    завезти́ — заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити

    II сов.
    1) ( испачкать) заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш и мног. позаяло́жувати, -яло́жую, -яло́жуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш
    2) ( начать возить ногами) зачо́вгати

    Русско-украинский словарь > завозить

  • 90 заглядывать

    заглянуть
    1) заглядати, заглянути, зазирати, зазирнути. -нуть в глаза - зазирнути в вічі кому;
    2) к кому - заглянути (зазирнути) до кого, навертатися, навернутися, навідуватися, навідатися, завітати, заскочити до кого. [Зазирніть до нас хоч на часинку. Завіта до нас хоч який-небудь гість (Самійл.)]. -вайте, -ните к нам - навідуйтесь, навідайтеся, завітайте до нас.
    * * *
    несов.; сов. - заглян`уть
    загляда́ти, загля́нути, зазира́ти, зазирну́ти; (сов.: навестить кого-л.) завіта́ти; (заходить куда-л.) зани́кувати, зани́кнути, ника́ти, никну́ти

    \заглядыватьть вперёд — перен. загляда́ти, загля́нути впере́д

    Русско-украинский словарь > заглядывать

  • 91 заказывать

    заказать
    1) замовляти, замовити, загадувати, загадати (зробити щось, дати щось). [Загадав дати пива (заказал пиво). Пішов до шевця, загадав чоботи пошити];
    2) заказувати, заказати, забороняти, заборонити; см. Запрещать. [Та й де той пан що нам закаже і думать так і говорить? (Шевч.). Тут ходити заказано (заборонено)]. Заказанный - замовлений; загаданий; заказаний, заборонений.
    * * *
    несов.; сов. - заказ`ать
    1) замовля́ти, замо́вити
    2) ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, -кажу́, -ка́жеш
    3) ( запрещать), зака́зувати, заказа́ти; забороня́ти, заборони́ти, -роню́, -ро́ниш

    \заказывать за́ть путь (доро́гу) куда́ — заказа́ти доро́гу куди́

    Русско-украинский словарь > заказывать

  • 92 закатывать

    закатать
    I. 1) см. Укатывать;
    2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];
    3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];
    4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:
    5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.
    II. Закатывать, закатить -
    1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];
    2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];
    3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];
    4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.
    * * *
    I несов.; сов. - закат`ать
    1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти
    2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати
    3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти
    4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити
    5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́ти
    6) сов. поча́ти кача́ти; см. катать
    II несов.; сов. - закат`ить
    1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш

    \закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі

    2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)
    4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш

    Русско-украинский словарь > закатывать

  • 93 залетать

    1) (начать летать) залітати; (заширять) зашугати. [І як маку різних птахів всюди залітало (Рудан.). Зашугали сірі орли, літаючи над трупами (Грінч.)];
    2) -тать, залететь (куда) - залітати, залетіти, залинути куди; (мечтой) линути, залинути, полинути; (вперёд: обычно мыслями) заполітати. [В чужий край не залітай, щоб крилечка мати (Номис). За сто миль залетіла (Номис). Її душа наче залинула в якийсь инший чудовий край (Н.-Лев.)].
    * * *
    I несов.; сов. - залет`еть
    заліта́ти, залеті́ти, -лечу́, -лети́ш и мног. позаліта́ти; сов. поэз. зали́нути
    II
    ( начать летать) поча́ти літа́ти; заліта́ти; (стремительно, с шумом) зашуга́ти

    Русско-украинский словарь > залетать

  • 94 замешиваться

    I несов.; сов. - замес`иться
    замі́шуватися, -шується, заміси́тися, -мі́ситься
    II несов.; сов. - замеш`аться
    1) (попадать куда-л.; теряться среди людей) потрапля́ти, потра́пити [куди́сь], става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти непомі́тним
    2) (в какое-л. дело) заплу́туватися, заплу́татися, уплу́туватися, уплу́татися
    3) ( смущаться) бенте́житися, збенте́житися, ні́яковіти и ніякові́ти, зні́яковіти и зніякові́ти, міша́тися, зміша́тися и заміша́тися

    Русско-украинский словарь > замешиваться

  • 95 занашивание

    1) (кому, куда) заношування; см. Заносить 1 и 5;
    2) -ние одежды - заношування, замизкування (одежі).
    * * *
    зано́шування

    Русско-украинский словарь > занашивание

  • 96 занашивать

    занести кому, куда,
    I. см. Заносить, занести 1 и 5.
    II. Занашивать, -ся, заносить, -ся (об одежде) - заношувати, -ся, заносити, -ся, замизкувати, -ся, замизкати, -ся. Заношенный - заношений, замизканий.
    * * *
    несов.; сов. - занос`ить
    зано́шувати, заноси́ти, -ношу́, -но́сиш

    Русско-украинский словарь > занашивать

  • 97 запинать

    1) поча́ти шту́рхати (штурха́ти, туса́ти); поча́ти штовха́ти (пха́ти)
    2) (пиная, загнать куда-л.) зашту́рхати; заштовха́ти, запхну́ти

    Русско-украинский словарь > запинать

  • 98 запропастить

    1) (запрятать куда-н.) запро(в)торити, заправторити, затасувати, заподіти, подіти, запакувати, (провинц. с турецк.) засатарити, затахлувати що. [Куди це ти запроторив заступ? (Липов.). Де ви її затасували? (Мирн.). Оце так засатарив, що й сам не знайду шапки (Кат. п.)];
    2) (загубить) запропастити, занапастити. [За твоєю головою запропастила свій вік молодою (Номис). Запропастив (занапастив) свою душу. Збавив я тобі віку, занапастив долю (Стор.)].
    * * *
    диал.
    запропасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; заподі́ти, -ді́ну, -ді́неш

    Русско-украинский словарь > запропастить

  • 99 запрыгивать

    запрыгнуть (заскакивать) куда, за что, на что заскакувати, заскочити, заплигувати, заплигнути куди, за що, на що.
    * * *
    несов.; сов. - запр`ыгнуть
    запли́гувати, заплигну́ти

    Русско-украинский словарь > запрыгивать

  • 100 запрятываться

    запрятаться заховуватися, заховатися, зашиватися, зашитися, (о мн.) позаховуватися, позашиватися куди; бути захованим. [Так-би зашився десь у куточку й румсав-би, наче дитина (Кониськ.)]. Куда он -тался спать? - де (куди) він зашився спати?
    * * *
    несов.; сов. - запр`ятаться
    захо́вуватися, -хо́вуюся, -хо́вуєшся, захова́тися и мног. позахо́вуватися, ховатися, сховатися и мног. похова́тися

    Русско-украинский словарь > запрятываться

Страницы

См. также в других словарях:

  • куда же — куда же …   Орфографический словарь-справочник

  • куда-то — куда то …   Орфографический словарь-справочник

  • куда б ни — куда бы ни …   Орфографический словарь русского языка

  • куда — куда …   Морфемно-орфографический словарь

  • куда-то — куда/ то …   Морфемно-орфографический словарь

  • куда-то —   куда/ то …   Правописание трудных наречий

  • КУДА — КУДА, нареч. 1. вопросит. В какое место? в каком направлении? Куда вы едете? Куда ты положил мою книгу? «Куда, куда вы удалились, весны моей златые дни?» Пушкин. Куда вы ранены? Куда он тебя ударил? 2. относит. В то место, в к рое. Куда назначат …   Толковый словарь Ушакова

  • КУДА — нареч. куды, в кое место, в которую сторону; | на какую потребу, к чему, для чего, на что. Куда идешь? Куда ветер дует? Куда тебе это? к чему, куда девать. Куда тебе сладить, где тебе, не сладишь. Куда нибудь или ни есть, куда либо, в какое либо… …   Толковый словарь Даля

  • куда — См. гораздо хоть куда... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. куда пупок развяжется, куда нибудь, несравненно, несравнимо, куда ни на есть, гораздо, камо, много, куда как,… …   Словарь синонимов

  • куда — I. местоим. нареч. 1. Обозначает вопрос: в какое место? в каком направлении? К. теперь идти? К. ты едешь летом? К. вы? туда нельзя! (возглас, которым стремятся задержать кого л.). 2. Разг. Обозначает вопрос: зачем?, для чего?, к чему? К. мне… …   Энциклопедический словарь

  • куда-то — неизвестно куда, бог знает куда, бог весть куда, черт знает куда Словарь русских синонимов. куда то неизвестно куда; бог знает куда, чёрт знает куда (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е.… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»