-
21 відбігати
= відбігти( на кілька кроків) to run off few steps; ( вбік) to run away ( aside) -
22 за
I прийм.1) ( про місце перебування - позаду) behind; ( по той бік) across, over, beyond; ( поза) out ofза борт, за бортом — overboard
за містом — out of town ( city); ( далі за місто) beyond the town ( city); (на дачі, на селі) in the country
2) (коло, навколо) at3) ( згідно з) according to, in accordance with, under, by4) ( при позначенні причини) because of, through, over, by reason ofза браком (чого-небудь) — for want/lack of, lacking, in the absence of
5) ( замість) instead (of), forза нього — instead of him, in his stead
за такого-то (підпис) — per procurationem (скороч. p.proc, p.pro., p.p.)
6) ( за часів) in the time of, in the days of; (про уряд, владу) under7) ( протягом) during, at; ( у проміжок часу) within, for, inза життя — during the life (of); when alive
за рік — in a year ( year's time)
за останній час — recently, lately, of late
8) ( через якийсь час) in9) ( відправлятися) for10) ( при позначенні заняття) at, toвзятися за роботу — to set to work, to begin working
11) ( ніж) than або не перекладається;12) (заради, на підтримку) for13) ( при позначенні ціни) forза безцінь — dirt-cheap, very cheaply
продати за безцінь — to sell for nothing, to sell for a song
купити за безцінь — to buy for a song, to buy for a trifling sum
за готівку — ( against) cash ( down)
14) ( про однорідну послідовність) after, upon, byдень за днем — day by day, day after day
15) ( слідом за) afterйти за кимсь — to follow smb.
16) (як) as або не перекладається;17) (більш, понад - про вік) over; past; ( про час) after18) ( на відстані) at a distance of ( або не перекладається)20) ( при передачі співпереживання) forзаступитися за когось — to stand up for smb.; to intercede, to plead for smb., to take someone's part
прохати за когось — to intercede ( to plead) for someone, to speak on smb.'s behalf
ручитися за когось — to answer for smb.
21) ( при) under22) (при позначенні предмета, за який тримаються) by23)схопитися за голову — to be horrified, to be in despair
за винятком — except, excepting, with the exception of, except ( for), apart from, save
пити за здоров'я — to drink (to) one's health
за ваше здоров'я! — your health!, here's to you!, cheerio!, (жарг. тост) chin-chin!
за вирахуванням (чого-небудь) — less, minus, deducting, allowing ( for), with the deduction (of); except for, apart from ( крім)
за маршрутом — by way of, via
за сприяння когось — with smb.'s assistance ( help)
зачепити за щось — to hit against smth.
стежити за кимсь — to spy on ( upon) smb.
тривожитися за щось — to be anxious about smth., to worry about smth.
ходити за хворим — to nurse ( to look after) a patient
за відсутності (ого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за кадром — off screen, off-camera
за компанію — for company, to keep smb.'s company
за кулісами — in the wings, backstage; behind the scenes
за відсутності (чого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за підписом (кого-небудь) — signed (by)
за межами (чого-небудь) — outside, beyond the bounds (of)
за свій рахунок — at one's own expense, out of one's own pocket
за власний рахунок — for one's own account, on own account
за упокій — for the peace (of smb.'s soul)
за чий-небудь рахунок — on smb.'s account
II пр. III част.за чужий рахунок — at someone else's expense, at the expense of others
що він за людина? — what is he like?, what kind of man is he?
-
23 звук
ч1) sound; муз. toneзвук пострілу — report of a shot, sound of a shot
шиплячий звук (шипіння) — fizzle; ( при смаженні на вогні) sizzle
2) лінгв.трубний звук — blare, blaring sound
шиплячий звук грам. — hiss, hush, sibilant
-
24 змінюваний
змінюваний об'єкт комп. — assignable object
змінюваний крок спец. — adjustable pitch, variable pitch
-
25 карбований
-
26 кілька
I ж іхт.sprat, anchovyIIsome, a few, several -
27 невірний
1) ( помилковий) incorrect, erroneous, wrong; untrue; ( неправильний) falseневірний крок — false step, wrong move, misstep
2) ( зрадливий) unfaithful, faithless, disloyal; infidel; treacherousневірний друг — false ( disloyal) friend
-
28 необдуманий
rash, thoughtless, unconsidered, hasty -
29 пазовий
-
30 стройовий
військ.fighting, combatant, line; drillстройовий офіцер — combatant officer, line officer
стройовий статут — drill regulations, drill manual
-
31 тактичний
-
32 хід
ч1) (перебіг, розвиток) course, going, march, currentхід історії — the course ( march) of history
задній хід — backward motion, back-draught, reverse
йти заднім ходом — to back (up)
повним ходом — at full speed, at full pelt
3) ( y грі) innings; шах. move; карт. lead, turnчий хід? (у шахах) — whose move is it?; ( у картах) whose turn ( to play) is it?, who leads?, whose lead is it?
хід конем шах. — move of the knight, knight's move; decisive move
вдалий хід — a fine stroke of policy, a master stroke, a clever move; coup
мертвий хід — no-load машинобуд., open-circuit
хід клавіші — key depression, keystroke, key stroke
7)бути в ходу — to be in demand, to be in vogue, to be popular
давати задній хід — to reverse the engine, to back
з ходу — without a pause; straight off
з чорного ходу — illegally, illicitly
-
33 держати
1) держа́ть; (иметь в каком-нибудь состоянии; помещать; вести предприятие) содержа́ть; ( о найме недвижимости) арендова́ть2) ( сберегать без изменения) сохраня́тьдержа́ти крок — идти́ в но́гу
-
34 зменшувати
= зме́ншитиуменьша́ть, уме́ньшить; (прям, уст: и перен.) умаля́ть, умали́ть; (о цене, плате, норме) снижа́ть, сни́зить, понижа́ть, пони́зить, сбавля́ть, сба́вить; (делать менее сильным, менее напряжённым) ослабля́ть, осла́бить; ( ограничивать степень проявления) умеря́ть, уме́рить; ( отнимать или терять часть) убавля́ть, уба́вить; (представлять меньшим, чем в действительности) преуменьша́ть, преуме́ньшитьзме́ншувати крок — уме́рить шаг
-
35 прискорювати
= приско́ритиускоря́ть, уско́рить; (делать, более частым) учаща́ть, участи́тьприско́рювати ходу́ (крок) — ускоря́ть, уско́рить шаг, прибавля́ть, приба́вить ша́гу
-
36 укорочувати
= укороча́ти, укороти`тиукора́чивать, укороти́ть; ( о продолжительности чего-либо) сокраща́ть, сократи́ть; ( в отдельных сочетаниях) убавля́ть, уба́вить; (делать короче, чем надо) окора́чивать, окороти́тьукоро́чувати ві́ку (вік, життя́) [кому́] — сокраща́ть, сократи́ть жизнь [кому́]
укоро́чувати путь (шлях, шля́ху) — сокраща́ть, сократи́ть путь
укоро́чувати ходи́ (ходу́, крок) — уба́вить (укороти́ть) шаг, заме́длить шаг, пойти́ ме́дленнее
укоро́чувати язика́ (язи́к) (кому́) — укороти́ть язы́к; (свой) придержа́ть язы́к
-
37 марш
-
38 крокувати
дыбацькроккрочыць -
39 алгоритм
АЛГОРИТМ, алгорифм ( від algorithmus - лат. транслітерації імені математика IX ст. Мухамеда бен Мусиаль-Хорезмі) - точно визначена і строго детермінована система послідовних правил дії (програма), призначена для ефективного розв'язання певного класу задач. Визначальні ознаки: детермінованість - строга однозначність, точність і визначеність алгоритмічного припису; дискретність - розчленованість алгоритмічного процесу на окремі елементарні акти, можливість виконання яких не підлягає сумніву; ефективність (результативність) - спрямованість А. на отримання певного результату через скінченне число кроків, кожний з яких фіксує цілком визначений результат; масовість - А. є ефективним методом розв'язання не однієї якоїсь конкретної задачі, а цілого класу однотипних задач. Строга логічна експлікація поняття А. була проведена у варіантах теорії А., запропонованих у серед. 30-х рр. Ербраном, Геделем, Кліні, Черчем, Тьюрінгом, Постом, а в кін. 40-х - на поч. 50-х рр. Марковим. Алгоритмічні схеми Тьюрінга і Поста відіграли роль ідеальних прообразів універсальних ЕОМ. -
40 антропологія
АНТРОПОЛОГІЯ ( від грецьк. ανδρωποζ - людина; λόγοζ - поняття) - наука про походження людини, утворення людських ареальних груп (рас), про типи й варіації фізичної будови людини. А. обіймає, окрім природної історії людини, також етнографію та археологію. "Філософський словник" Лаланда дає визначення А. як однієї з галузей природничих наук, яка вивчає людський вид загалом, в його особливостях та зв'язках з усім іншим у природі. Леві-Cmpoc обстоює тезу про те, що зачинателем антропології є Руссо, який передбачив і заснував цю науку на століття раніше її офіційного визнання. У "Роздумах щодо походження нерівності" Руссо зазначає, що "світ населений народами, про котрих ми знаємо лише імена, а попри те, зважуємося розмірковувати про людство". Згадану працю можна вважати першим науковим дослідженням із загальної А., позаяк тут поставлено проблему взаємовідносин між природою та цивілізацією. За Клакхоном, основні тенденції антропологічної думки зосереджено на питаннях: якою була історія людства - і біологічна й культурна? Чи існують загальні принципи або "закони", що управляють цією еволюцією? Якими є природні зв'язки, якщо такі існують, між фізичними типами, мовою й звичаями людей у минулому та сьогодні? Наскільки пластичною є людина? До якої міри вона може підлягати впливові виховання або природних умов? Чому певні особистісні типи більш притаманні одним суспільствам, аніж іншим? ("Дзеркало для людини. Вступ до антропології"). З наведеного переліку зрозуміло, що антропологічна думка обіймає як низку спеціально-наукових питань, так і філософських уявлень про людину (див. антропологія філософська). Ще 1596 р. протестантським гуманістом Гасманном видано кн. під назвою "Антропологія", де остання постає як наука про подвійну духовно-тілесну природу людини. Загалом же людинознавство од перших своїх кроків зіткнулося з надзвичайною полівалентністю свого об'єкта. І донині існує загроза редукціонізму, перебільшення значущості одних ознак людського на шкоду іншим. (Типовий вияв крайнощів у тлумаченні людини: недоврахування біологічних факторів її розвитку або навпаки - факторів соціуму, культури та довкілля.) Як самостійна наукова галузь А. складається з серед. XIX ст.: 1850 р. у Гамбурзі засновано музей етнології; археологічний та етнологічний музей Пібоді в Гарварді засновано 1866 р.; Королівський антропологічний інститут - у 1879 р.; Бюро американської етнології - у 1879 р.; Тейлор почав викладати А. в Оксфорді 1884 р. Розвиток укр. А. започатковано Міклухою-Маклаєм. З 1871 р. він здійснює антропологічне вивчення корінного населення Пд.-Сх. Азії, Австралії, о-вів Тихого океану. Обстоював ідеї видової єдності й взаємної спорідненості рас людини, спільності здібностей архаїчних і сучасних народів. Вивчення укр. народу, як окремої, неповторної антропологічної та етнографічної цілості здійснив з початку 1870-х рр. Вовк. Змушений після Емського указу залишити Україну, він засвоює антропологічні здобутки європейських учених, студіює в "Антропологічній школі" та інших наукових закладах Парижа, стає тут членом Археологічного та Історичного тов-в та Тов-ва народних переказів. Був редактором ж. "Антропологія" (паризьке видання франц. мовою) та "Матеріалів до українсько-руської етнології", що виходив у Львові за ініціативою Франка. Підсумкову працю вченого "Студії з української етнографії та антропології" вперше видано у Празі 1928 р.В. Табачковський
См. также в других словарях:
КРОК — КРОК: «КРОК инкорпорейтед» системный интегратор. «КРОК» международный мультфестиваль. Крок 1, Крок 2, Крок 3, Крок М, Крок Б (от укр. крок шаг) государственный лицензионный экзамен тестирование в ВУЗах Украины «Крок»… … Википедия
Крок — Крок многозначный термин. Фамилия Известные носители: Крок, Карл Эдуардович (? 1887) генерал майор, герой русско турецкой войны 1877 1878 годов. Крок, Рэй (1902 1984) предприниматель США, владелец корпорации McDonald’s. Топоним… … Википедия
КРОК — Корпорация развития образования и кадров Институт экономики и права «КРОК» http://krok.edu.ua Киев, образование и наука, организация, фин. КРОК Конгресс русских общин Крыма http://kro krim.narod.ru/ Крым … Словарь сокращений и аббревиатур
крок — сущ., кол во синонимов: 1 • набросок (16) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
крок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
крокі — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
крокіс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Крок (Крёз) — Коммуна Крок Crocq Страна ФранцияФранция … Википедия
крок — у, ч. 1) Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь II). || тільки мн. Звуки від такого руху. •• Крок за кро/ком а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній… … Український тлумачний словник
Крок (кантон) — Крок фр. Crocq кантон Франции (АЕ 3 го уровня) … Википедия
КРОК Инкорпорейтед — Год основания 1992 Основатели Бобровников Борис Леонидович[1] Ключевые фигуры Бобровников Борис Леонидович (генеральный директор)[1] … Википедия