-
1 караул
1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].* * *1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р -
2 пуще
гірш(е), горіше, дужче, більш(е). [Ще гірше полюбив (Грінч.). Чоловік ще й гірше злякався (Рудч.). Не слуха жаба, дметься гірш, - все думає, що стане більш (Гліб.). А він ще гірш почав кричати (Сл. Левч.)]. -ще всего - гірше, горіше, більш усього и від усього, найпаче, найбільше, над усе. Кричи -ще, чтоб услышали - кричи дужче, щоб почули. Он пьет -ще прежняго - він п'є ще горіше (гірше), як колись. Я боюсь его -ще смерти - боюся його більш (гірш) від смерти. Я люблю музыку -ще всего - над усе люблю музику. Но что меня сердит -ще всего, так это… - але що мене найбільше гнівить, так це…* * *нареч. -
3 зарез
1) (умерщвление, убой) заріз (-зу). [Там татари полон ділять, на заріз людей ведуть (АД). Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (Номис)];2) (часть шеи и горла в туше) ошийок (-шийка), (диал.) душа;3) (у лошади: изгиб шеи) загин (-ну). Лошадь с высоким -зом - загинастий кінь (Звин.);4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зарубина, зарубка;5) см. Пьяница;6) (клык) ікло, кло. [Як піймав вовк іклом за хвіст, так і розпоров хвіст (Черк. п.)]. Волчий -рез - вовче ікло;7) (перен.: беда, погибель) заріз, смерть, біда, нещастя, загин (-ну). Чистый -рез - видима смерть (біда), прямо заріз, смерть, и т. д. чисте нещастя;8) до зарезу, нрч. - до зарізу, аж ґвалт, хоч повісься. Мне нужны деньги до зарезу - мені аж ґвалт (мені до зарізу, хоч повісься) потрібні гроші.* * *I1) ( убой) зарі́з, -у, забі́й, -бо́юскот на \зарез з — худо́ба на зарі́з (на забі́й)
2) ( безвыходное положение) зарі́здо \зарез зу — до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть
3) ( надрез) надрі́з, -уII( на шее коня) скла́дка -
4 зарезать
-ся см. Зарезывать, -ся.* * *I зар`езатьсов.1) зарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, мног. порі́зати; ( свиней) заколо́ти, -колю́, -коле́ш, мног. поколо́ти2) ( загрызть - о хищных животных) загри́зти и мног. позагриза́ти, розде́рти, -дере́, розідра́ти (роздере́), мног. пороздира́ти3) ( загнать быстрой ездой - о лошадях) загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти, підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш4) (перен.: поставить в безвыходное положение; погубить) зарі́затиII несов.хоть \зарезать ре́жь (\зарезать ре́жьте) — хоч зарі́ж (зарі́жте); ( до зарезу) до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть
заріза́ти -
5 кричащий
1) прич. яки́й (що) кричи́ть; яки́й (що) вола́є (лементує), вола́ючий2) в знач. прил. кричу́щий; ( бросающийся в глаза) крикли́вий -
6 crying
[kraɪɪŋ]adj1) що кричи́ть (пла́че), плачли́вий2) обу́рливий, кричу́щий
См. также в других словарях:
Кричи — Кричи, так как я тебя убью Связать? Кричи, так как я тебя убью … Википедия
кричи — нареч, кол во синонимов: 2 • алло (67) • ори громче (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Кричи и снова кричи (фильм) — Кричи и снова кричи Scream and Scream Again Жанр фантастика антиутопия … Википедия
Кричи и снова кричи — Scream and Scream Again Жан … Википедия
Кричи, так как я тебя убью (фильм) — Кричи, так как я тебя убью Schrei denn ich werde dich töten! Жанр фильм ужасов триллер Режиссёр Роберт Сигл Продюсер … Википедия
Кричи помалу, чтоб навек стало. — Кричи помалу, чтоб навек стало. См. ТИШИНА ШУМ КРИКИ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Кричи, так как я тебя убью — Связать? Кричи, так как я тебя убью … Википедия
КРИЧИ-НЕ-КРИЧИ — Место разборок бандитов на Петроградской стороне … Словарь Петербуржца
Не кричи: "Волки!" — Не кричи: «Волки!» книга канадского писателя Фарли Моуэта (англ. Farley Mowat), посвященная наблюдениям за волками в Канаде. Содержание 1 Сюжет 2 Критика … Википедия
Хоть караул кричи — Хоть караулъ кричи (иноск.) такъ тяжело, не въ моготу, хоть на помощь зови. Ср. При ней голова ходоромъ ходитъ, а безъ нея вотъ словно потерялъ что, какъ дуракъ по степу хожу... Съ самаго обѣда хоть караулъ кричи... А. П. Чеховъ. Степь. 6. См.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Тише кричи: бояре на печи. — Не кричи: гости на полатях. Тише кричи: бояре на печи. См. ТИШИНА ШУМ КРИКИ … В.И. Даль. Пословицы русского народа