-
1 кристалізаційний
кристаллизацио́нный -
2 кристалізаційний
krystałizacyjnyjприкм. -
3 кристалізаційний
техн.; физ. кристаллизацио́нныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > кристалізаційний
-
4 кристалізаційний шар
ru\ \ кристаллизационный слойen\ \ crystallization layerde\ \ Kristallisierungsschichtfr\ \ \ couche de cristallisationділянка зливка, виливка чи зварного шва, що утворюється між двома суміжними припиненнями процесу кристалізації -
5 кристалізаційний збірник
кристаллизацио́нный сбо́рникУкраїнсько-російський політехнічний словник > кристалізаційний збірник
-
6 krystalizacyjny
кристалізаційний -
7 кристаллизационный
Русско-украинский металлургический словарь > кристаллизационный
-
8 кристаллизационный
кристалізаційний.* * *кристалізаці́йний -
9 krystałizacyjny
[кристалізацийни]adj -
10 кристаллизационный сборник
кристалізаці́йний збі́рникРусско-украинский политехнический словарь > кристаллизационный сборник
-
11 кристаллизационный сборник
кристалізаці́йний збі́рникРусско-украинский политехнический словарь > кристаллизационный сборник
-
12 кристаллизационный
техн., физ.кристалізаці́йнийРусско-украинский политехнический словарь > кристаллизационный
-
13 кристаллизационный
техн., физ.кристалізаці́йнийРусско-украинский политехнический словарь > кристаллизационный
-
14 кристаллизационный слой
ua\ \ кристалізаційний шарen\ \ crystallization layerde\ \ Kristallisierungsschichtfr\ \ \ couche de cristallisationучасток слитка, отливки или сварного шва, образующийся между двумя смежными остановками процесса кристаллизацииТерминологический словарь "Металлы" > кристаллизационный слой
-
15 vegetation
n1) зростання; вегетація2) рослинне життя, животіння3) рослинність4) мед. розростання◊ vegetation period — вегетаційний період
* * *n.1) виростання; ріст; to burst іnto vegetation зазеленіти (про сходи); vegetation of salt кристалізація солі; vegetation almost ceases іn autumn восени вегетація майже припиняється2) рослинність; emergent vegetation надводна вегетація (морська); а vegetation sprіngs up з’являється рослинність3) рослинне життя, животіння4) мед. розростання -
16 соціалізм
СОЦІАЛІЗМ ( від лат. socialis - суспільний) - 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів; у загальному сенсі виражає усуспільнення, егалітаризацію, прагнення до рівності, що виявлялося на різних етапах історії та за різних форм політичного устрою і режиму. Втім, намагання абсолютизувати тенденції соціалізації, створити на їх основі соціальний проект докорінної перебудови суспільства та його реалізувати виявилися хибними; соціалізація є комплементарною по відношенню до інших, не менш вагомих тенденцій (індивідуалізація, лібералізація, корпоратизація, монополізація та ін.), які стимулюють розвиток, винаходять і поширюють нові цивілізаційні здобутки, активізують (мотивують) найбільш здібних та енергійних членів суспільства, хоча в той же час підсилюють прояви нерівності та несправедливості тощо. 2) Впливова ідейно-політична течія сучасності, що репрезентована низкою версій - від респектабельної соціал-демократії до жорстко-тоталітарних різновидів ідеології. С. як ідея тривалий час існував у вигляді певної соціально-філософської традиції утопічного ґатунку, характерної для творів Мора, Кампанелли, Фур'є, Сен-Симона, Оуена та ін. Од поч. XIX ст. С. почав кристалізуватись як невід'ємна складова частина емансипаторської метаідвології розвитку, в рамках якої базисна тріада "великих ідеологій" виконувала низку специфічно розбіжних, але необхідних функцій, а саме; лібералізм забезпечував динаміку, інноваційний пошук, рух до змін; консерватизм надавав інституціональної усталеності ліберальному пошуку, зберігав ціннісну спадкоємність і культурну самобутність суспільства; С. забезпечував репрезентацію інтересів більшості населення країн, які переживали стрімкі зміни і багатомірну перебудову всього суспільного організму. У цьому сенсі С. уособлює ідеологічну "чутливість" до становища й інтересів трудящого населення, звичайних пересічних громадян, які піклуються про належні умови існування. Функціонально С. виступає формою критики умов і якості соціального розвитку з точки зору інтересів більшості. У XIX ст. С. як ідейно-політична течія набув виразного модернізаційного спрямування, породженого індустріалізмом. У ЗО - 40-х рр. виникає марксизм як теоретично оформлена версія С. на індустріальній стадії суспільства. Од серед. XIX ст. починає розвиватися народницький С. (однією з наріжних ідей народницької доктрини було запобігти розвиткові капіталізму із притаманними йому ризиками і негараздами), різні течії анархістського С. тощо. В ідейному русі з того часу співіснували й боролися поміж собою різні форми революційного С. та С. реформістського (або реформаторського). Поступово (особливо з колапсом соціалістичної системи) роль і вплив революціонаризму у соціалістичному русі зводиться нанівець. До впливових течій соціалістичної орієнтації у сучасному світі належать: деякі форми соціал-демократії, різновиди демократичного С., ліберального С., християнського С., неомарксизму та ін. 3) Форма соціального порядку (устрою) в державі, коли принципи С. (суспільна власність, відсутність експлуатації, загальність праці, соціальні гарантії тощо) декларуються як основоположні принципи існування і функціювання соціуму. Досвід "реального" С. у XX ст. неоднозначний і суперечливий. З одного боку, С. продемонстрував певні мобілізаційні можливості за умов, коли існувала потреба здійснити "стрибок" індустріалізації, ліквідації неписьменності та ін. У рамках цих процесів С. відігравав роль своєрідної інструментальної ідеології, маніпулятивного гасла, що маскувало реальну сутність - тотальне одержавлення суспільства задля здійснення як модернізаційних, так і стабілізаційних заходів. Історичний досвід свідчить про те, що спроби створити суспільство на "засадах справедливості", згідно із заздалегідь розробленим проектом, не життєздатні. Зорієнтоване на розподіл і перерозподіл, споживацтво та утриманство, суспільство С. не в змозі запобігти занепаду виробництва, застою і дефіциту. Намагання централізовано ("зверху") подолати нерівність і несправедливість призводять до того, що нерівність відроджується у ще більш кричущих формах, а несправедливість набуває потворних форм. 4) Термін "С." стосується також соціально-політичних рухів діяльності політичних партій та організацій, які взяли на озброєння різні версії соціалістичної ідеології і намагаються здобути владу (або впливати на неї) з метою реалізації своїх принципів та інтересів.В. Заблоцький
См. также в других словарях:
кристалізаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
кристалізаційний — а, е. Стос. до кристалізації (у 1 знач.). Кристалізаційний аналіз. Кристалізаційний стан. || Признач. для кристалізації. Кристалізаційний апарат … Український тлумачний словник
кристалізаційний — кристаллизационный crystallizing, … of crystallization *Kristallisations… пов язаний з кристалізацією; к. а п а р а т прилад для кристалізації яких небудь речовин; к а в о д а вода, що входить у структуру кристалів інших речовин кристалогідратів… … Гірничий енциклопедичний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів
кальцит — (известняковый шпат) calcite, calc spar Kalzit, Kalkspat мінерал кальцію класу карбонатів. Хiмічна формула СаСО3. Склад у %: СаО – 56,03; СО2 – 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr. Сингонія тригональна. Густина 2,71. Твердість 3 3,5. Переважно … Гірничий енциклопедичний словник
вапняковий шпат — кальцит (известняковый шпат) calcite, calc spar Kalzit, Kalkspat мінерал кальцію класу карбонатів. Хiмічна формула СаСО3. Склад у %: СаО – 56,03; СО2 – 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr. Сингонія тригональна. Густина 2,71. Твердість 3 3,5.… … Гірничий енциклопедичний словник