крик+en

(громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.

* * *

1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння

2) гук, -у, гука́ння

завзятий, спритний У.

крик О.

Крик (действие) кричання, (очень громкое) галасування, (вульг.) горлання, желіпання, зіпання, репетування, (пронзительное) верещання, верескотіння, лящання, (благим матом) кричання несамовите, що-духу, (вопль) лементування, зойкання, йойкотіння, (зовя кого) гукання, погукування на кого, (сердясь на кого) гримання на кого, (зовя на помощь) кричання пробі, на ґвалт; см. Крик.

* * *

1) крича́ння; зі́пання; вола́ння, лементува́ння, репетува́ння, горла́ння; вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння

2) гука́ння

крик, гук (-ку), гукання (-ння).

крик, лемент, скрик

крик, галас, суперечка, сварка, гвалт О, К.

1. n

1) крик

2) зойк; благання

3) плач

4) бойовий клич

5) гасло, лозунг

6) поговір, чутки

7) громадська думка

8) галас птахів; виття вовка; гавкіт собак тощо

9) зграя гончаків

10) знев. гурт, компанія

2. v

1) кричати; зіпати; репетувати; галасувати

2) благати

3) плакати

4) оголошувати

5) вигукувати, викрикувати

6) вити, гавкати

* * *

1) крик, лемент

2) крик, благання

3) плач

4) крик, вигук вуличних рознощиків

5) бойовий клич, гасло

6) чутки

7) громадська думка; вимоги народу

8) крик птаха, виття вовка, гавкіт собаки

9) зграя гончаків; преі. компанія, група людей

10) межа чутності; близька відстань

11) крик моди

1) кричати, репетувати, волати; вигукувати; скрикнути; крикнути

2) ( for) молити, благати; волати; настійно вимагати

3) ( against) протестувати, піднімати голос проти

4) плакати; ( over) оплакувати

5) оголошувати, повідомляти; розголошувати

6) вигукувати, кричати (про рознощика, торговця)

7) видавати звуки (про тварин, птахів); вити, гавкати

издать

1) (звук) видавати, видати зв[г]ук, гучати; см. Звучать; (о струне) бриніти, забриніти; (жалобные звуки) квилити, проквиляти, виквиляти, заквилити, скиглити, заскиглити. [Струна бринить. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли (Пісня). Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче (Шевч.)]. -ть крик - кричати, скрикнути, (редко, зап.) видати, пустити крик. [Тож душа, вилітаючи з тіла, смертний видала крик (Л. Укр.). Ой! - Наталя пустила дзвінкий тривожний крик (Васильч.)]. -вать сильный крик, вопль - криком кричати. -вать шорох - шарудіти; см. Шуршать. -вать запах, благоухание - пах(ну)ти, душіти; видихати, (редко) видавати, випускати пахощі, дихати цвітом; срвн. Благоухать, Пахнуть. -вать более сильный аромат (запах) - пахнути запашніше, міцніше. [Виноград зацвів і дише любим своїм цвітом (Св. П.). Пахла трава запашніше (Грінч.)];

2) (книгу, газету и т. п.) видавати, видати (книгу, часопис (газету), то-що). -ть закон - видавати, видати закон. -ть на чей счёт, на чьи средства - видавати, видати чиїм коштом, чиїм накладом. Автор -дал книгу на свой счёт - автор видав книгу своїм коштом. Изданный - виданий.

* * *

1. n

1) хрипкий (верескливий) крик

2) зловісний крик

3) верескливий (хрипкий) звук

2. v

1) хрипко (верескливо) кричати

2) зловісно кричати, пугикати

3) скрипіти, вищати

4) хрипко (верескливо) вигукувати (викрикувати)

* * *

1) хрипло або верескливо кричати; скрипіти, верещати ( про гальмо)

2) хрипло або верескливо викрикувати ( screech out)

1) крик, лемент

2) крик, благання

3) плач

4) крик, вигук вуличних рознощиків

5) бойовий клич, гасло

6) чутки

7) громадська думка; вимоги народу

8) крик птаха, виття вовка, гавкіт собаки

9) зграя гончаків; преі. компанія, група людей

10) межа чутності; близька відстань

11) крик моди

1) кричати, репетувати, волати; вигукувати; скрикнути; крикнути

2) ( for) молити, благати; волати; настійно вимагати

3) ( against) протестувати, піднімати голос проти

4) плакати; ( over) оплакувати

5) оголошувати, повідомляти; розголошувати

6) вигукувати, кричати (про рознощика, торговця)

7) видавати звуки (про тварин, птахів); вити, гавкати

1. n

1) викрик, вигук; гучний крик; галас

2) крик відчаю

3) гнівний протест

4) вигук вуличних продавців

2. v

1) вигукувати, гучно кричати; лементувати

2) перекричати

3) продавати на аукціоні

* * *

1) голосний крик, вигук; крик розпачу; гнівний протест

2) вигук вуличних продавців

1) голосно кричати, волати

2) перекричати

3) продавати на аукціоні

гук, крик (-у). [Той крик варяга (Филип.)].

* * *

1. n

1) крик; вигук

2) оклик; гукання

3) заклик

4) голос (тварини, птаха)

5) виклик (в суд тощо)

6) телефонний виклик (дзвінок); телефонна розмова (тж telephone call)

7) візит, відвідини; прихід

8) покликання; потяг

9) сигнал; свисток

10) перекличка

11) вимога

12) повноваження; право

13) потреба, необхідність

14) карт. оголошення (козирної масті)

15) вабик, ловецький пищик

16) церк. пропозиція місця пастора

2. v

1) кричати, закричати

2) гукати, кликати; окликати

3) називати, звати; давати ім'я

4) викликати, запрошувати

5) скликати

6) закликати (до — to)

7) оголошувати

8) будити

9) відвідувати (когось — on); приходити в гості, заходити (до когось в дім, у контору — at)

10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону

11) зупинятися (десь — in, at) (про транспорт)

12) вважати, гадати

13) приваблювати, принаджувати (птахів)

14) підганяти

* * *

1) крик

2) крик, голос (тварини, птаха)

3) поклик; оклик

4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)

5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)

6) перекличка, переклик

7) заклик

8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур

9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)

10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)

11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції

12) потяг; покликання

13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)

14) вимога

15) eк. попит ( на товар)

16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; виклик

17) повноваження; право

18) потреба, необхідність

19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією

20) кapт. оголошення ( козирної масті)

21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора

22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)

23)

1) кричати, закричати

2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити

3) називати, звати

4) викликати; голосно читати список

5) скликати

6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)

7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатися

8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним

9) повідомляти; оголошувати

10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)

11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)

12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)

13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону

14) вважати, розглядати; припускати

15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти

16) миcл. вабити, приманювати птахів

17)

1. n

1) крик сови

2) pl крики; гикання; вигуки

3) тюкання, улюлюкання

4) гудок, сигнал (автомобіля); виття (сирени)

2. v

1) кричати, ухати (про сову)

2) накричати (на когось); гикати, улюлюкати; освистувати

3) гудіти, сигналити, вити, завивати (про гудок, сирену)

3. int (тж pl) тьху!

* * *

1) крик сови

2) pl гикання; вигуки; крик "ого-го! "; "ay! "; оклик

3) фабричний гудок; гудок ( пароплава); гудок, сигнал ( автомобіля); виття ( сирени)

4) що-небудь смішне

1) кричати, ухати ( про сову)

2) кричати ( на кого-небудь); гикати, улюлюкати; освистувати

3) гудіти, свистіти, вити, завивати (про гудок, сирену); сигналити, давати гудок

int тьху! (виражає досаду, несхвалення, нетерпіння)

1. n

1) звук волинки (козиці)

2) різкий звук; пронизливий крик

2. v

1) грати на волинці

2) звучати на волинці

3) різко звучати; пронизливо кричати

4) гучно співати (фати)

* * *

1) звук волинки

2) різкий звук, пронизливий крик

1) грати на волинці

2) видавати різкий звук або пронизливий крик; голосно співати або грати

1. n

1) крик сови

2) імітація крику сови

2. v

наслідувати крик сови

* * *

испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.

* * *

несов.; сов. - испуст`ить

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

1. n

1) зойк; крик; лемент

2) схлипування

2. v

1) волати, кричати, лементувати, репетувати

2) голосити, г)евіти

* * *

1) волати, викрикувати, репетувати; ридати, голосити

2) голосно рекламувати свій товар