-
101 peri
n; міф.пері; красуня -
102 pippin
-
103 popsy
nлялечка, красуня ( про дівчинку) -
104 queen
I [kwiːn] n1) королева2) богиня, цариця; переможниця конкурсу3) краса, перлина4) дама серця5) кapт. дама; шax. ферзь, королева6) eнт. матка (у бджіл, мурах); шотл. перша красуня; перша дама; заводій7) cл. педерастII [kwiːn] v1) коронувати, зробити королевою2) бути королевою; правити, панувати3) бджіл. підсаджувати матку4) шax. проводити пішака або проходити у ферзі -
105 rose
I n II n1) бoт. троянда; трояндовий кущ2) icт. п'ятипелюсткова троянда ( емблема Англії)3) квітка, яка нагадує троянду; зразок досконалості; цвіт ( чого-небудь)4) красуня5) розетка ( бант); мyз. розетка ( у струнних інструментів)6) сітка (душу, насоса); розбризкувальна насадка8) рожевий колір; pl рум'янець (пepeв. у жінок)9) рожеве яблуко, рожева груша10) ( the rose) бешиха11) = rose window12) = rose diamond; гранування "розочкою" ( коштовного каміння); дуже дрібний коштовний каміньIII aunder the rose — по секрету, нишком
1) рожевийIV v1) робити рожевим; надавати рожевого відтінку2) напахувати ароматом троянди; надавати аромату троянди3) заливати рум'янцем ( обличчя)V past від rise II -
106 Sleeping Beauty
-
107 stunner
nдивовижний екземпляр; майстер, маг, чарівник, артист; приголомшливе видовище; приголомшлива красуня -
108 toast
I nскибочка хліба, підрум'янена на вогні; грінка; тостdry toast — підсушений хліб, сухар
as warm [as dry]as a toast — дуже теплий [сухий]
IIto have smb on toast — мати кого-н. у своїй владі, тримати кого-н. у своїх руках; одурювати /надувати/ кого-н.
1) υl. підрум'янювати на вогніto toast bread [bacon] — підсмажувати на вогні хліб [бекон]; підрум'янюватися; зажарюватися
2) зігрівати; сушитиIII nto toast ones feet [oneself]at a fire — гріти ноги [грітися]біля вогню; зігріватися; сушитися
1) тост; пропозиція тостуto propose /to give/ a toast to smb, to give smb; a toast — проголосити тост на честь кого-н.
3) icт. красуня, на честь якої проголошується тост4) загальний улюбленець; популярна, знаменита людинаIVto toast to the best — проголосити тост за кращих; пити (за кого-н. або що-н.)
to toast smb s health — пити за чиєсь здоров'я
-
109 vanilla
I n.1) бот. ваніль (V.anilla pl.ant folia); ваніль, ванільна паличка (прянощі); = vanilla bean2) ванільне морозиво (тж. vanilla ice); two vanillas дві порції ванільного морозива3) сл. сл. красуня; порожні розмови, плітки; нісенітницяII a1) ванільний2) безбарвний, прісний; неоригінальний, заяложений -
110 Venus
n.1) лат. міф. Венера; красуня; sable Venuses темношкірі Венери /красуні/2) астр. Венера -
111 whistle
I n1) свист2) свистокpenny /tin/ whistle — свистулька
a factory whistle — фабричний /заводський/ гудок
3) розг. горло, глоткаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — cл.; cл. красуня
as clean /as clear, as dry/ as a whistle — відмінний, першокласний
at smb 's whistle — за першим покликом /наказом/; варто тільки свиснути
not worth a whistle — нічого не вартий, не вартий зусиль
II vto pay (too dear) for one's whistle — розплачуватися /дорого поплатитися/ за свою забаганку
1) свистіти2) свиснути, підізвати свистком ( whistle up)to whistle to a dog, to whistle one's dog back — свиснути собаці
the bullets [the arrows] whistled past our ears — пулі [стріли]свистіли навколо нас
to whistle at a girl — присвиснути ( від захоплення), побачивши дівчину
the audience whistled — глядачі свистом виражали своє схвалення; ( for) cл. марно добиватися (чого-н.)
he did a sloppy job so he can whistle for his money — робота зроблена халтурно, нехай він не розраховує отримати за неї гроші
to whistle in the dark — підбадьорювати себе свистінням в темноті; бадьоритися, маскувати страх /зневіру/; проявляти показний оптимізм
to bid /to tell, to let/ smb go whistle — грубо відмовити кому-н.
to blow the whistle on smb — cл. донести на кого-н.; накапати, настукати на кого-н.
-
112 хараство
вродакрасакрасотакрасуняпишнотапишноту -
113 воображать
вообразить уявляти, уявити, здумати (думкою). [Найгарніша красуня, яку можна собі здумати на землі]. Вообразить себя кем - пошитися в кого, здумати що він хтось.* * *несов.; сов. - вообраз`итьуявля́ти, уяви́ти; ( предполагать) ду́мати, поду́мативообража́ть о себе́ — бу́ти [на́дто] висо́кої ду́мки про се́бе, [на́дто] бага́то про се́бе ду́мати; зано́ситися, ви́соко (вго́ру, го́рдо) нести́ся
-
114 зорька
см. Заря. На -ке - удосвіта. Красавица -ка - красуня-зоря. -ка занялась - зазоріло.* * *I1) ласк. см. заря I 1)2) ( утренний ветерок) диал. світа́нковий вітере́ць (вітре́ць, -терця́)II бот.зірки́, -ро́к -
115 картина
1) (живописное изображение) картина, образ (-зу), малюнок (-нка), малювання, мальовання, маливо. [Ніби намальований на чорному полі картини сидів Кайдаш (Н.-Лев.). Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив (Котл.). І все дивився, усе дивив на образ красний на столі: на нім були намальовані удова з своєю донькою (Федьк.). Гарний як маливо (Л. Укр.)]. Выставка -тин - картинна (художня) вистава. Галлерея -тин - галерея (гал. ґалерія) картин, образів. Как -на (красив) - як картина. [А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, - як та картина (Н.-Лев.)]. -на писанная - красуня мальована, красень мальований. -на природы - картина природи. [Не можна сказати, щоб і він не міг оцінити гарну картину природи (Крим.)]. Живая -на - жива картина;2) (вид) краєвид (-ду), вид (- ду), картина, крайобраз (-зу). [Самий краєвид без людей - що рамка без картини (Л. Укр.)];3) (сцена) образ (-зу), картина, малюнок (-нку). [Змалює перед вами жахливий образ людського вбожества (Єфр.). Картина повстає: зібравсь гурточок… (Л. Укр.)];4) театр. - картина, відміна, образ (-зу), (редко) постанова.* * *карти́на; (преим. произведение живописи) малю́нок, -нка, мальо́вання, ма́ливо -
116 красотка
1) красуня, красунька, краля, (шутл.) красоха - см. Красавица. [Вона - Антоха- красоха, а він - Василь-кисіль (Казка)];2) бот. Polemonium coeruleum L. - синюха.* * *красу́ня; красу́нька, красу́ха, кра́ля -
117 милашка
1) (м. р.) любчик, любусь (-ся), любусьо; (красавец) красунчик, вродливчик, хорошунчик. Он такой -ка - він такий любчик (красунчик и т. п.);2) (ж. р.) любка, любчина, любуся; (красотка) красуня, красуля, хорошуля, хорошулька. [Що то за дівчина, що то за любчина? (Чуб. V)]. Срв. Милочка.* * *м., ж.; тж. мил`аша(милый, приятный человек) ми́лий, -ого, ( красавчик) красу́нчик; (милая, приятная женщина) ми́ла, -ої, ( красотка) красу́нька, ласк. красу́нечка; ( возлюбленная) ми́ла, лю́ба, коха́на, лю́бка, люба́нка, ласк. лю́бочка, люба́ночка; ( возлюбленный) ми́лий, лю́бий, коха́ний, лю́бчик -
118 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
119 красотка
-
120 писаный
1) пісаныноситься с чем-либо, как дурак с писаной торбой
— насіцца з чым-небудзь, як дурань з пісанай торбай
См. также в других словарях:
красуня — і, ж. 1) Вродлива дівчина, жінка; вродливиця. 2) Про щось гарне (перев. вживається як прикладка). 3) Уживається як складова частина термінів, що означають сорти яблунь, груш і т. ін. Лісова красуня. •• Нічна/ красу/ня багаторічна трав яниста… … Український тлумачний словник
красуня — [красу/н а] н і, ор. неийу … Орфоепічний словник української мови
красуня — (уродлива дівчина, жінка), в[у]родливиця, краля, красуля, красуха, красовиця, ґрація … Словник синонімів української мови
красуня — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Жданов C. C. — Cергей Cергеевич (2(15) I 1907, Петербург 8 X 1968, Kиев) сов. композитор. Oкончил в Kиеве в 1929 Муз. техникум по классу фп. y Г. H. Беклемишева, в 1934 Муз. драм. ин т им. H. B. Лысенко по классу композиции y Л. H. Pевуцкого. Сочинения … Музыкальная энциклопедия
Спартак — Эта статья о предводителе восстания рабов; другие значения: Спартак (значения). Спартак Spartacus … Википедия
Рахлина, Марлена Давидовна — Марлена Давидовна Рахлина Дата рождения: 29 августа 1925(1925 08 29) Место рождения: Ленинград Дата смерти: 5 июня 2010(2010 06 05) … Википедия
вродливиця — (уродли/виця), і, ж. Те саме, що красуня 1) … Український тлумачний словник
грація — ї, ж. 1) Витонченість, краса в позах, рухах. 2) перен., поет., заст. Надзвичайно красива жінка; красуня … Український тлумачний словник
краля — і, ж., розм. 1) Те саме, що красуня 1 2). 2) заст. Королева (у 1, 3 знач.). 3) Те саме, що дама 4). Чирвова краля … Український тлумачний словник
краса — и/, ж. 1) Властивість, якість гарного, прекрасного. 2) Оздоба, прикраса кого , чого небудь; слава. 3) Гарна, приваблива зовнішність; врода. 4) заст. Красуня … Український тлумачний словник