-
1 declamation
n1) декламація, художнє читання2) урочиста промова3) виступ на задану тему4) ораторське мистецтво; красномовство5) просторікування; патякання* * *n1) декламація, художнє читання2) урочиста промова; виступ на задану тему3) ораторське мистецтво; красномовство; просторікування, базікання4) гарне фразування ( при співі) -
2 hokum
n амер.1) розм. чутливість, сентиментальність3) ораторський прийом, розрахований на дешевий ефект; пусте красномовство4) нісенітниця* * *n; амер.; сл.1) чутливість, сентиментальність; ефектна сцена, репліка або номер; дешева розважальність; пусте красномовство; ораторський прийом, розрахований на дешевий ефект2) нісенітниця, дурниця; обман -
3 oratory
n1) ораторське мистецтво; ораторство; красномовство; риторика2) капличка; молитовня* * *I nораторське мистецтво; красномовство; риторикаII nкаплиця; молитовня -
4 elocution
n1) ораторське мистецтво; красномовність2) дикція3) усне висловлювання, промова* * *n1) ораторське мистецтво; красномовство2) дикція -
5 eloquence
n1) красномовність; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція* * *n1) красномовство; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція -
6 epideictic
adj1) лінгв. епідейктичний2) епідиктичний (про красномовність); повчальний* * *[epi'daiktik]a1) лiнгв. епідейктичний, дейктичний2) епідиктичний ( про красномовство); повчальний або прикрашений ( в ораторській мові) -
7 rhetoric
n1) риторика; стилістика2) ораторське мистецтво3) пишномовність, високомовність4) притягальна сила* * *n1) риторика; стилістика2) ораторське мистецтво; порожнє красномовство, балаканина3) icт. мистецтво впливати на напрям думок слухачів ( у давньо-грецьких ораторів) -
8 thundering
1. adj1) громоподібний, оглушливий2) розм. грізний3) розм. величезний, страшенний2. advдуже, надзвичайно* * *I n II a1) громоподібний, приголомшуючий2) icт. пихатий; грізний3) величезнийIII advдуже, надзвичайно -
9 tinsel
1. n1) блискітки2) мішура; показний блиск3) блискуча тканина; тканина з блискучими нитками4) парча◊ tinsel cinema — комерційні фільми
◊ tinsel music — ефектна, але не глибока музика
2. v1) прикрашати блискітками (мішурою)2) надавати блиску; приховувати недоліки за зовнішнім лиском* * *I n1) лелітки2) мішура, показний блиск3) блискуча тканина, матеріал з блискучими нитками; icт. парчаII aмішурний; показнийIIItinsel music — ефектна, але не глибока музика
1) υl. прикрашати, обробляти лелітками або мішурою2) презр. надавати блиску; приховувати недоліки за зовнішнім лиском -
10 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
11 unrivaled
adjщо не має собі рівних; що не має суперників; неперевершений; незрівнянний* * *= unrivalled; aщо не має суперників; що не має собі рівних; неперевершенийunrivaled eloquence [bravery, strength] — неперевершене красномовство [-а хоробрість, -а сила]
-
12 declamation
n1) декламація, художнє читання2) урочиста промова; виступ на задану тему3) ораторське мистецтво; красномовство; просторікування, базікання4) гарне фразування ( при співі) -
13 elocution
-
14 eloquence
n1) красномовство; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція -
15 epideictic
[epi'daiktik]a1) лiнгв. епідейктичний, дейктичний2) епідиктичний ( про красномовство); повчальний або прикрашений ( в ораторській мові) -
16 hokum
n; амер.; сл.1) чутливість, сентиментальність; ефектна сцена, репліка або номер; дешева розважальність; пусте красномовство; ораторський прийом, розрахований на дешевий ефект2) нісенітниця, дурниця; обман -
17 oratory
I nораторське мистецтво; красномовство; риторикаII nкаплиця; молитовня -
18 rhetoric
n1) риторика; стилістика2) ораторське мистецтво; порожнє красномовство, балаканина3) icт. мистецтво впливати на напрям думок слухачів ( у давньо-грецьких ораторів) -
19 thundering
I n II a1) громоподібний, приголомшуючий2) icт. пихатий; грізний3) величезнийIII advдуже, надзвичайно -
20 tinsel
I n1) лелітки2) мішура, показний блиск3) блискуча тканина, матеріал з блискучими нитками; icт. парчаII aмішурний; показнийIIItinsel music — ефектна, але не глибока музика
1) υl. прикрашати, обробляти лелітками або мішурою2) презр. надавати блиску; приховувати недоліки за зовнішнім лиском
- 1
- 2
См. также в других словарях:
красномовство — а, с. 1) Те саме, що красномовність. 2) заст. Риторика … Український тлумачний словник
красномовство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
речництво — красномовство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вітійство — а, с., заст. Красномовство … Український тлумачний словник
дар — у, ч., уроч. 1) Те, що підноситься, жертвується; подарунок. Приносити в дар. 2) Здібності, хист до чого небудь; обдаровання, талант. •• Дар бо/жий талант. Дар мо/ви а) здатність говорити взагалі; б) висока культура мови, здатність красномовно… … Український тлумачний словник
елоквенція — ї, ж., книжн., заст. Ораторське мистецтво, красномовство … Український тлумачний словник
риторика — и, ж. 1) Наука красномовства, ораторське мистецтво. || Навчальний предмет, в якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. || рідко. Підручник із цього предмета. 2) перен. Зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство. 3) … Український тлумачний словник
красномовність — (здатність, уміння гарно, майстерно говорити), красномовство, солодкомовство, солодкомовність; пишномовність, високомовність … Словник синонімів української мови