Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

краса

  • 121 очаровательный

    чарівний, чарівливий, чарівкий. [Чарівна краса].
    * * *
    чарівни́й, чарівли́вий, чарівни́чий; ( вызывающий восхищение) ома́нний, ома́нливий

    Русско-украинский словарь > очаровательный

  • 122 покорять

    покорить скоряти, скорити, корити, покорити, упокорювати, упокорити, підкоряти, підкорити, зневолювати, зневолити, підхиляти, підхилити, підгортати, підгорнути кого під кого, опановувати, опанувати кого; подолати кого, під свою руку (волю) нахиляти (нагинати) кого; (только войной) воювати, звоювати кого, підбивати, підбити кого під себе. [Умів свої почуття розумові скоряти. Річ твоя тиха, а корила всю Україну (Основа). Кого не зневолить такая краса? Князьки Русь-Наддніпрянщину під свою руку нахилили (Куліш). Олександер Македонський підбив Індію. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати (Куліш)]. -рить чей ум, волю - скорити чий розум, волю. Покорённый - упокорений, з[по]неволений, підбитий, подоланий, опанований, звойований. [Упокореним людям таки мріялася воля. І зневолена країна вже не стерпіла знущання (Грінч.). Зостатись отут в подоланій землі, останнього сорому ждати (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - покор`ить
    підкоря́ти, підкори́ти, покоря́ти, покори́ти, скоря́ти, скори́ти; (перен.: пленять) полони́ти несов., сов.

    Русско-украинский словарь > покорять

  • 123 полнота

    1) повність (-ости), повня, повнява, повнота, щерть (-ти). [Виявляла всю повню своїх власних індивідуальних сил (Грінч.). У повняві дознає недостатку, всі злигодні підіймуться на його (Куліш). Повнява та цілість почуваннів. У засіках така повнява, що аж трищать. Місячник цей з найбільшою повністю обороняв Шевченкові ідеали (Грінч.). Все те багатство почало в неї меншати, та й ніколи вже не пішло вгору до такої щерти (Куліш). Жадає, щоб швидче явилась у повноті краса миру (Квітка)]. От -ты сердца говорят уста - з повні (повняви) серця уста промовляють. -та звука - повність звуку;
    2) огрядність, повність, дебелість, ситість (-ости). [Рада була-б збутися хоч з-половини своєї огрядности].
    * * *
    1) повнота́, по́внява
    2) ( толщина тела) повнота́; ( тучность) огря́дність, -ності, опа́систість, -тості; гла́дкість, -кості

    Русско-украинский словарь > полнота

  • 124 привлекательный

    принадний, привабний, принадливий, привабливий, вабливий, повабний, вабний, знадливий, знадний для кого, кому, (заманчивый) заласний кому. [Принадна жінка. Принадна краса. Усміх принадний (Г. Барв.). Привабливе обличчя. Чорне море, неосяжне, широке, невимовно принадливе (Кониськ.). Для тебе привабного нема нічого там (Л. Укр.). Козак та воля - заласна доля (Ном.)]. -тельная наружность - принадне обличчя. -льно - принадно, привабно, привабливо, вабливо, звабливо, вабно, знадливо, заласно. [Життя, описане так привабно в книжках (Л. Увр.). Знадливо всміхається (Л. Укр.)].
    * * *
    прива́бливий, прива́бний, прина́дний, прина́дливий; ( заманчивый) вабли́вий, ва́бний и вабни́й, пова́бний, пона́дливий; ( соблазнительный) знадли́вий, зна́дний, звабли́вий, зва́бний

    Русско-украинский словарь > привлекательный

  • 125 привядать

    привянуть в'янути, прив'явати, прив'янути, прив'ялитися. [Уже наші василечки од сонця пов'яли, - нехай в'януть, прив'явають (Мет.). Йому здалося, що квітка з його дихання прив'ялилася (Крим.)]. Красота -дает - краса (врода) в'яне (прив'яває).
    * * *
    несов.; сов. - прив`януть
    прив'яда́ти и прив'ява́ти, прив'я́нути

    Русско-украинский словарь > привядать

  • 126 применяемый

    прикладаний, уживаний, пристосовуваний до чого, де; прирівнюваний, примінюваний до кого, до чого. [Метод, прикладаний (уживаний) до студіювання фольклору. Методи, вживані в сучасній школі. Ліки, вживані до лікування сухіт. Помарніла краса, колись примінювана до вранішньої зорі (М. Грін.)].
    * * *
    застосо́вуваний; вжи́ваний

    Русско-украинский словарь > применяемый

  • 127 природа

    1) природа, натура. [Пташки заспівали, комашня заметушилася, ліс загомонів, природа знов віджила (Коцюб.). Усміхалась весняним привітом натури краса (Л. Укр.)]. Законы -ды - закони природи (натури). Тропическая -да - тропічна природа. Мёртвая (тихая) -да, живоп. - мертва природа. Живая -да - жива природа, животвір (-твору);
    2) (врождённые свойства, наклонности) натура, природа, єство; (сущность) істота (реже стота); (характер) вдача. [Природу тяжко одмінити (Номис). Вовча натура тягне до лісу (Чуб.). Панської стоти не переробиш (Приказка). Вірив у матеріялістичну своїх теорій натуру (Корол.). Природа морали]. -да растений, животных - природа рослин, тварів. -да человека - природа (натура, єство, вдача) людини. Женская -да скажется - жіноча натура (істота, вдача) себе виявить. Отдать долг -де - см. Отдавать. -да вещей - природа или єство (істота) речей. [Ми не можемо знати саму істоту речей (Основа 1915)]. Это в -де вещей - це світова річ. Привычка вторая -да - звичка - друга натура. Гони -ду в дверь, она влетит в окно - крий, ховай погане, а воно таки гляне. По -де (по своим врождённым качествам) - з природи, з натури, природою, натурою (срв. п. 3). [Вона з природи чесна (Куліш). Епікуреєць з натури (Грінч.)]. Долгие по -де слоги - довгі з природи (з натури и т. д.) склади;
    3) (рождение, род) рід (р. роду), зрода (-ди). От -ды - зроду, від зроди. [Він від зроди такий (Левч.)]. Он от -ды глух - він зроду глухий. От -ды способный к чему - уродливий до чого (що робити). [Як феаки сами над усіх людей уродливі по морю гнати швидкий корабель (Потеб. Одис.)]. Он по -де (по происхождению) француз - він родом (з роду) француз, він природній француз.
    * * *
    природа; нату́ра

    в приро́де веще́й — приро́дна (звича́йна, зрозумі́ла) річ

    мёртвая \природа — нежива́ приро́да

    на ло́не приро́ды — на ло́ні приро́ди

    от приро́ды, с приро́ды — з приро́ди; зро́ду, зро́ду-ві́ку, зро́ду-зві́ку

    по приро́де — за приро́дою, з приро́ди, приро́дою

    Русско-украинский словарь > природа

  • 128 пустошь

    1) пустир (-ра), пустар (-ра), пустовщина, пустка. [Щоб тут було без нас? краса якая? Була-б долинонька неначе пустка тая (Гліб.). Новий Афон - світич елегантної й естетичної культури серед окружної безлюдної пустки (Крим.). На тих бориславських мочарах та пустирах криються джерела мілійонових капіталів (Франко)]. Обращать, -тить в -тошь - пустошити, спустошити що;
    2) (пустота) пустка. -тошь в доме - пустка в хаті;
    3) см. Пустяк.
    * * *
    1) ( участок земли) пу́стище, пу́стка; пустовщи́на
    2) см. пустота 1)
    3) см. пустяк 1)

    Русско-украинский словарь > пустошь

Страницы

См. также в других словарях:

  • краса́ — краса, ы …   Русское словесное ударение

  • КРАСА — жен. красота и украса, украшение, прикраса, басота, баса. Краса девица. Экая краса! Коса дпвичья краса. Этот чинар краса всей местноста. | краса, растение Amarantus, бархатник, петуший гребешек, кошачий хвост. Красава ·об. красавец, красавчик,… …   Толковый словарь Даля

  • КРАСА — КРАСА, красы, жен. 1. только ед. Красота (поэт. устар.). «Быть можно дельным человеком и думать о красе ногтей.» Пушкин. 2. Украшение, то, что составляет славу, украшение кого чего нибудь (книжн. торж.). «Юный град, полнощных стран краса и диво.» …   Толковый словарь Ушакова

  • краса — укр., блр. краса, ст. слав. краса κόσμος (Супр.), болг., сербохорв. краса змея (эвфемизм), чеш., слвц. krasа красота , польск. krasa – то же, в. луж. krasa, н. луж. kšasa великолепие . Отсюда красный, прекрасный, красоваться, красить, красота.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • краса — краса, красы, красы, крас, красе, красам, красу, красы, красой, красою, красами, красе, красах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • краса — См …   Словарь синонимов

  • краса — ы; ж. 1. чего. Высок. Украшение, слава чего л. Эти ученики к. и гордость нашей школы. * Полнощных стран краса и диво (Пушкин; о Петербурге). 2. Трад. поэт. Красота. Женская к. Во всей (своей) красе (также: ирон.; со всеми недостатками, во всей… …   Энциклопедический словарь

  • КРАСА — КРАСА, ы, жен. 1. То же, что красота (в 1 и 2 знач.) (устар.). Во всей красе (во всём великолепии, красоте, а также ирон.: со всеми недостатками, во всей своей неприглядности). Для красы (чтобы было красиво; прост.). 2. чего. Украшение, слава… …   Толковый словарь Ожегова

  • краса — ангельская (К.Р.); божественная (Козлов); волшебная (Полежаев); гордая (Пушкин); дивная (Козлов); девственная (Фруг); жестокая (Бальмонт); истая (Федор. Давыдов); лучезарная (Нем. Данченко, Хомяков); лютая (Бенедиктов); незыблемая (Надсон);… …   Словарь эпитетов

  • Краса — I ж. 1. Украшение, слава, гордость чего либо. 2. Красота [красота I]. II ж. местн. Красивая женщина; красавица I 1.. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Краса — Красномира, Краснослав Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»