-
61 rightmost
aсамий крайній або правий; крайній праворуч -
62 utmost
I nбільше, межа можливого; верх (чого-н.); the utmost of reliability верх надійностіthat is the utmost I can do — це все, що я зможу зробити
II ato irritate smb to the utmost — дуже дратувати кого-н.
2) крайній, граничнийit is of the utmost importance that... — вкрай важливо, щоб...
-
63 высокий
високий (ум. височенький, ув. височенний, височезний), великий (ум. величенький, ув. величен[з]ний). [Високе небо. Височенні гори. На галявині стоїть величенький дубок, вищий за всі инші]. Наивысший - найвищий, крайній. [Гістерійні пароксизми дійшли до крайніх градусів]. Высокий и тонкий - гінкий, стрибулькуватий, високоверхий. [Високоверхі коноплі (М. Вовч.)]. Высокий ростом - високий на зріст, росл(ав)ий, високостанний, (шутливо) довгаль, довгань, довгело, довготелесий. На высоких ногах (о животн.) - саганистий, цибатий, цибанястий. [Цибаняста курка]. В. (о голосе) - високий, горовий, тонкий. В. (о дереве) - гончак. В. (о цене) - велика (и висока) ціна. Делать высоким - робити високим, височити, вивищувати. Делаться выше - вищати, підвищуватися. Быть выше всего, всех - перевищувати все, всіх; (превосходить) переважати кого. Високо-високо; высоко-высоко - гень-високо, геть-високо, геть-геть. Выше чего - [по]вище чого, над чим, по-над чим, над що. Из находящегося выше - з-над. [З-над хмари]. Стать выше чего - вийти з чого.* * *висо́кий; ( высоковатый) зависо́кий -
64 extreme
adj1. надзвичайний; найвищий2. екстремістський, крайній- extreme penalty юр. найвища міра покарання- to hold extreme views притримуватися крайніх поглядів, бути екстремістом -
65 marginal
adj1. крайній, граничний2. незначний- marginal increase незначне збільшення- marginal majority незначна більшість- marginal prices крайні ціни- marginal situation досить рідкісна ситуація -
66 outside
adj1. зовнішній, сторонній2. крайній- outside assistance допомога зовні- outside interference стороннє втручання, втручання зовні- outside left крайній лівий- outside world зовнішній світ -
67 ultimate
adj1. останній, остаточний2. крайній, кінцевий3. основний, первинний4. максимальний; граничний- ultimate cause основна причина- ultimate decision остаточне рішення- ultimate deterrent крайній засіб залякування- ultimate end кінцева мета- ultimate output максимальна потужність- ultimate purpose кінцева мета- ultimate result остаточний результат -
68 view
I n1. погляд, думка, точка зору; судження; pl погляди, переконання2. намір, мета; задум, план3. аспект, сторона, вид4. резюме, огляд, висновок- common views загальні погляди; погляди, які поділяють обоє партнерів, сторін- conservative views консервативні погляди, переконання- differing views відмінні погляди- diverging views відмінні погляди- extreme views крайні погляди- opposite views протилежні погляди- predominant views переважаючі погляди, переважаюча думка- progressive views прогресивні/ передові погляди- reactionary views реакційні погляди/ переконання- religious views релігійні погляди/ переконання- scientific view of the world науковий світогляд- exchange of views обмін думками- in view з метою, з наміром- in view of зважаючи на щось, через щось- in view of recent developments у зв'язку з останніми подіями- negotiation with a view to an alliance переговори з метою укладення договору- to advance a view висловити думку/ погляд- to be in view передбачатися- to form a clear view of smth. скласти чітке/ ясне уявлення про щось- to have other views for smth. мати інші плани стосовно чогось- to have smth. in view мати щось на увазі, розраховувати на щось- to have views on smth. розраховувати на щось- to hold extreme views in politics притримуватися крайніх політичних поглядів- to meet smbd.'s views виконати побажання, задовільнити прохання- to state one's views on smth. висловити свою думку/ позицію стосовно якогось питання- to take a correct view of smth. вірно оцінити щось- to take a different view of smth. по-іншому дивитися на щось, мати свою думку про щось- to take a favourable view of smth. позитивно оцінити щось- to take long views проявити передбачливість/ далекоглядність, піклуватися про майбутнє- to take short views проявити недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати з позиції далекого прицілу- on a long view з позиції далекого прицілу- on a short view беручи до уваги найближчі/ безпосередні результати- will this meet your views? чи відповідає це вашим намірам?- with this in view з цією метою- with a view to imminent war у зв'язку з неминучістю війни- with the (a) view of/ to з наміром, з метою- with a view to preventing (to prevent) a catastrophe щоб відвернути катастрофуII v розглядати; оцінювати; судити, мати судження- he views the matter in a different light він інакше дивиться на це- to view a proposal favourably позитивно оцінити пропозицію -
69 wild
adj1. необдуманий; безглуздий, навіжений2. пустельний, незаселений, незайманий3. бурхливий, буйний; шалений, невгамовний, нестямний, несамовитий- wild accusation безглузде звинувачення- wild country дика/ пустельна/ незаселена місцевість- wild enthusiasm бурхливий ентузіазм- wild ideas необдумані/ безглузді ідеї/ думки- wild land цілина- wild mena) екстремісти, крайні (в партії)b) амер. "шалені/ скажені", крайні реакціонери- wild schemes безглузді/ необдумані плани- wild talk безглузді чутки- to make wild statements робити необдумані заяві, говорити спрожогу/ зопалу- wild West Дикий Захід (про захід США) -
70 анархізм
АНАРХІЗМ ( від грецьк. άναρχια - безвладдя) - сукупність політичних концепцій, споріднених між собою тим, що вони заперечують централізоване управління суспільством, пропонуючи побудову суспільного ладу шляхом добровільного об'єднання у спілки або спільноти. Найважливішою прикметою змісту анархістської політичної концепції (або близької до А.) є утвердження цінності окремої особистості та індивідуальної свободи у найбільш радикальній формі. Віддалені ідейні коріння А. можна віднайти у деяких течіях давньогрецьк. філософії (істоїцизм), також в індивідуалістських та комунітаристських елементах християнства. Перше чітке формулювання ідей А. дав англ. політичний філософ, романіст та есеїст Годвін (1756 - 1836) у кн. "Дослідження політичної справедливості" (1793), в якій він обґрунтував ідею бездержавного суспільного ладу. В 40-х рр. XIX ст. А. оформлюється в окрему течію політичної думки, яка у друг. пол. XIX - на поч. XX ст. досягає суттєвого впливу, особливо у деяких європейських країнах (Франція, Іспанія, Італія та ін.). Дослідники політичних ідеологій, даючи типологію А., вирізняють: а) індивідуалістський А.; б) комуністичний А. (анархо-комунізм); в) проміжний між першим та другим - індивідуалістськи-комунітаристський А. Цей поділ на різновиди має своєю підставою різницю у підході до проблеми "особистість - спілка (спільнота)". Залежно від того, якими засобами політична концепція пропонує досягати мети, анархічні політичні концепції поділяють на реформістські та революційні. Крайній індивідуалістський варіант А. заперечує будь-які суспільні установи (сім'ю, церкву, традиції, політичні партії, державу) та будь-які форми колективної свідомості (мораль, релігію, ідеологію), які б обмежували свободу особи. Вважають, що класичне формулювання індивідуалістського різновиду А. дав нім. філософ, лівий гегельянець Штирнер (1806 - 1856) у своєму творі "Єдине та його власність" (1845). Інші анархістські політичні концепції намагаються врівноважити захист автономії окремої особистості з потребою єднання людей у спілки (громади) або спільноти. Це дає перехідну форму - індивідуалістсько-комунітаристський А.: особистості, добровільно жертвуючи частиною своєї свободи, об'єднуються у відносно невеликі спілки, які, в свою чергу, можуть утворювати спілки спілок. До індивідуалістсько-комунітаристського А. належить політична концепція Пру дона - франц. філософа, який у кн. "ЇЦо таке власність" піддав критиці капіталістичний ринок як спосіб гноблення виробника. Оскільки у цій концепції наголос зроблено на взаємності обміну, то розвиток цієї ідеї політичними філософами кін. XIX ст. іноді називають "концепцією взаємності". Ідеї Прудона відіграли важливу роль у стимулюванні профспілкового руху—реформістського анархо-синдикалізму. Крім того, вони стали одним із джерел революційного анархо-синдикалізму. Найвпливовішим його теоретиком став франц. інженер та соціальний філософ Сорель (1847 - 1922). Він зазнав впливу ідей Ніцше, Маркса та Бергсона, поєднавши таким чином марксистську орієнтацію на практичну дію з волюнтаризмом та інтуїтивізмом. Революційний А. рос. політичного філософа Бакуніна виявляє виразні ознаки суто комунітаристського (колективістського) А.: він вважав, що держава має бути зруйнована насильницьким шляхом і замінена федерацією вільно утворюваних селянських та робітничих спілок, які б колективно володіли власністю і спільно контролювали розподіл (кожному відповідно до його трудового внеску). Колективістські тенденції концепції Бакуніна були посилені у політичній філософії Кропоткіна (1842 - 1921), який перетворює спільноти (рос. "общиньї") в основу всього суспільного ладу - у колективного власника засобів виробництва та (шляхом їх об'єднання у федерації) у замінника держави. У тлумаченні Кропоткіна комунітаристський різновид А. набув своїх крайніх форм і став комуністичним А. (анархокомунізмом). В Україні перше свідоме формулювання ідей А. (як складника лібералізму у політичній концепції Драгоманова) репрезентує індивідуалістськи-комунітаристський та реформістський різновид А. Драгоманов - ліберал (вірить у поступ, розум, емансипацію шляхом просвіти і та ін.), конституціоналіст, але ідейна противага бюрократичному централізму та імперіалізму зосереджена передусім в анархістських елементах його концепції. Цим ідеям не випало стати джерелом для появи ідеології анархістського політичного руху в Україні. Анархістський політичний (військовий) рух 1917 - 1921 рр., очолюваний Махно (1884 - 1934), виявив нестачу історично нагромадженого політичного досвіду та конструктивізму: він був руйнівним щодо впровадження тих елементів порядку, які пов'язані зі становленням укр. незалежної держави (фактично рос. більшовики використали його з цією метою). Все це, зрештою, прирекло його на роль деструктивної сили (у кращому випадку, на роль загонів сільської самооборони) і призвело до поразки.В. Лісовий -
71 універсалії
УНІВЕРСАЛІЇ ( від лат. universalis - загальний) - загальні поняття, що позначають роди і види буття. Питання про У. постало разом із платонівською теорією ідей. Платон вважав, що У. відповідають ідеї, які існують до і незалежно від речей. На противагу Платону, Аристотель підкреслював, що загальне є вторинною сутністю, яка реально виявляється тільки в одиничних речах (первинній сутності). Ці два протилежних погляди на природу У. Порфирій у своєму "Вступі" до аристотелівських "Категорій" сформулював у вигляді такої проблеми: чи У. (роди і види) існують у дійсності, чи тільки в мисленні; У. тілесні чи безтілесні; У. існують окремо від чуттєвих речей чи в них, нероздільно з ними. У Середні віки намагання дати відповідь на ці питання породило три основних вчення про У.: крайній реалізм, крайній номіналізм і концептуалізм. З позиції крайнього реалізму, У. наділялися онтологічним статусом і розглядалися в дусі платонівської традиції як ідеї, що існують "до речей". В XIV ст. реалізм набуває своєї поміркованої форми в доктрині Томи Аквінського, де У. існують "в речах" (на зразок аристотелівської "форми"). На противагу реалістичній онтологізації У., останні було проголошено суто раціональними конструктами в контексті таких філософських напрямів, як номіналізм, де У. подавалися лише як імена одиничних предметів (Росцелін, XI - XII ст.) та концептуалізм, що розглядає У. лише як продукт абстрагуючої діяльності розуму, відокремлення загальних властивостей від реальних речей, в результаті чого формується певний концепт ( Абеляр, XI - XII ст.) У. філософії XVII - XVIII ст. вчення про У. знайшло продовження у Мальбранша (реалізм), Гоббса, Берклі, Г'юма, Кондильяка (номіналізм), Локка (концептуалізм). У сучасній філософії науки проблема У. набуває нової гостроти при теоретико-множинному обґрунтуванні математики та логіки (вже в силу амбівалентності самого поняття "множина": з одного боку, воно відображає очевидно реальну множинність речей, а з іншого - "абстрактну річ", котра не є емпіричним фактом). Найбільш відомі сучасні концепції У. Вітгенштайна та Куайна.Д. Кирик, О. Гвоздік -
72 фундаменталізм
ФУНДАМЕНТАЛІЗМ - у найзагальнішому значенні - це переконання, що існує деяка тверда основа, на якій має ґрунтуватися розуміння реальності, істини, добра, Бога. Відповідно можна говорити про різновиди Ф. - метафізичний, епістемологічний (пізнавальний), етичний, культурний (цивілізаційний, національний), релігійний. У філософії переконаність в існуванні деякої незмінної основи реальності, істини та моралі виявляється у визнанні того, що розум здатний сформулювати єдиноправильні критерії, на основі яких ми можемо відрізнити реальність від видимості (ілюзії), істину від хиби, добро від зла О. скільки в даному разі визнають, що існують деякі абсолютні критерії реальності, істини, моралі (абсолютні цінності), то замість терміна "Ф." іноді застосовують слово "абсолютизм". У середземно-європейській філософській традиції філософський Ф. з'явився як протидія релятивізму - погляду, за яким різниця між реальним і видимим (тим, що тільки здається реальним), істиною і хибою, добром і злом відносна. Відносність критеріїв реальності, істини, добра позначають терміном "релятивізм". У Давній Греції речниками релятивізму були софісти. Платон вбачав своє завдання у тому, щоб протидіяти релятивізму, тому його філософія і послугувала одним із найважливіших джерел філософського Ф. у середземно-європейській філософській традиції (яка в XX ст. стала об'єктом критики Гайдеггера). Продовженням цієї платонівської традиції була епоха Просвітництва з її вірою у здатність розуму знайти надійні критерії для розрізнення реального і нереального, істини та хиби, добра та зла. Якщо Платон і Декарт подають версію раціоналістичного Ф., то британські емпірики стали засновниками емпіричного Ф., продовження якого маємо у позитивізмі та логічному позитивізмі. Абсолютизм в етиці знайшов підтримку з боку феноменології (Шелер). У друг. пол. XX ст. філософський Ф. зазнав серйозної критики з боку філософського постмодернізму (Деррида, Дельоз, Фуко, Рорті та ін.), але крайні версії постмодернізму поновили стару загрозу - загрозу релятивізму. Тому значна група сучасних філософів прагне вибрати середню позицію між Ф. і релятивізмом (Бернстейн та ін.). Іноді термін "Ф." застосовують для позначення культурного релятивізму; говорять, напр., не тільки про релігійний Ф., а про культурний, національний і т.п. У такому разі суть культурного (цивілізаційного, етнічного, національного) Ф. полягає в тому, що із правильного твердження про те, що різні світорозуміння і цінності (моральні, політичні, правові) закорінені в культурній самобутності етносів, націй, цивілізацій та епох, роблять висновок про виняткову унікальність різних культур та їхню неспівмірність. Таким чином, з культурного Ф. випливає релятивізм: якщо наше розуміння реальності, істини, добра є наслідком певних культурних традицій, то воно радикально різне у різних культурах, і кожна з цих культур може претендувати на єдино вірне світорозуміння. Ф., отже, знаходиться в опозиції до універсалізму, а не до релятивізму. Одним із різновидів цього культурного релятивізму є т. зв. лінгвістичний релятивізм, суть якого полягає в тому, що семантика різних мов фактично є неспівмірною (звідси теза про принципову неможливість адекватного перекладу текстів). Негативні суспільні наслідки культурного Ф. (релятивізму) полягають у тому, що з нього слідує неможливість взаєморозуміння між етносами, націями, цивілізаціями, а отже, визнається, що способом їхнього співіснування є конкуренція, напруга і конфлікт. Складність взаємин між культурним Ф. і універсалізмом полягає в тому, що універсалізм (утвердження загальнолюдських цінностей) здатний сам приховувати культурний Ф. - намагання мислити цінності саме своєї цивілізації чи нації як універсальні. Такий універсалізм, отже, не схильний поважати культурну різноманітність світу, культурну самобутність інших цивілізацій та націй; навпаки, він прагне нав'язувати свої цінності та способи життя іншим культурам. Саме з цим пов'язана критика європоцентризму та культурних аспектів ідеології глобалізму. Так само за критикою національного Ф. (який часто змішують з націоналізмом або національним егоїзмом) може приховуватися стратегія ослаблення поцінування національної самобутності якоїсь нації, аби (в умовах конкуренції культур) в такий спосіб сприяти культурній експансії іншої нації. У такому разі т. зв. "інтернаціоналізм" (або "справжній універсалізм", чи космополітизм) насправді сам є прихованою формою національного Ф. Саме таке спрямування мала критика укр. націоналізму ("буржуазного націоналізму") в СРСР; в оновлених формах И здійснюють також в сучасній Україні. Більшість сучасних філософів не приймають апі радикальних форм універсалізму (з їхньою зневагою до самобутніх культур), ані крайніх форм культурного Ф. - з їхнім твердженням про неможливість існування загальнолюдських цінностей, про неспівмірність культур та неможливість взаєморозуміння між ними. Виправданою є поміркована позиція, яка поєднує необхідні елементи універсалізму з поміркованими формами культурного релятивізму Що стосується релігійного Ф., то суть його полягає не стільки в твердженні про те, що дана релігія є єдино правильною (це характерне для більшості релігійних вірувань), скільки у погляді, що дана конкретна релігія повинна бути основною (фундаментом) всіх цінностей - моральних, політичних, правових. Звідси слідує заперечення будь-якої автономії індивідів (зокрема їхнього права триматися будь-яких релігійних вірувань або не триматися жодних), різних сфер діяльності (моралі, науки, освіти, мистецтва, права, політики тощо) та установ. У такому разі релігію мислять як основу політики, права тощо, заперечуючи (в радикальних формах релігійного Ф.) навіть їхню відносну автономію. Можуть існувати поміркованіші та радикальніші форми релігійного Ф.В. Лісовий -
73 canceling
ануляція, скасування, розірвання ( угоди тощо); погашення; канцелінг; обумовлений крайній термін прибуття зафрахтованого судна до порту навантаження, недотримання якого дає фрахтівнику право розірвати угоду про морське перевезення -
74 defensive
захисний, оборонний- defensive activity
- defensive alliance
- defensive line
- defensive mark
- defensive pleading
- defensive position
- defensive publication
- defensive weapon -
75 limitation
обмеження (в т. ч. права, повноважень тощо); застереження; обмеженість; граничний термін (строк), крайній термін; строк давності, позовна давність, погашувальна давність, задавненість (давнина) притягнення до кримінальної відповідальності; ознака винаходу ( у формулі винаходу)- limitation of action
- limitation of actions
- limitation of authority
- limitation of charges
- limitation of estate
- limitation of indictment
- limitation of liability
- limitation of ownership
- limitation of right
- limitation of ship-owner
- limitation of shipowner
- limitation of strategic arms
- limitation of title
- limitation on amount
- limitation on conviction
- limitation period
- limitation upon authority
- limitations act
- limitations law
- limitations of presumption
- limitations on rights
- limitations statute -
76 set a limit
встановлювати межу, встановлювати (крайній) термін -
77 time limit
обмеження у часі; період, термін ( часовий); крайній термін; строк давності; регламент ( визначений час виступу тощо) -
78 edge-contact area
граничний (крайній) контактний майданчикEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > edge-contact area
-
79 end-use device
кінцевий (крайній) пристрійEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > end-use device
-
80 target date
встановлений строк; заданий час; крайній термін; обумовлена дата
См. также в других словарях:
крайній — я, є. 1) Який міститься скраю, на межі чогось; кінцевий. 2) Якого далі не можна зволікати, переносити; останній. Крайня пора. 3) Який досяг найвищого ступеня; надзвичайний, надмірний, граничний (у 2 знач.). Крайні злидні. На крайній випадок. У… … Український тлумачний словник
Крайн (тауншип, Миннесота) — Тауншип Крайн Krain Страна СШАСША … Википедия
крайність — ності, ж. 1) Те саме, що крайнощі 1); надмірність. Крайність заходів. 2) перен. Про що небудь зовсім не схоже на все інше, протилежне іншому. 3) розм. Дуже велика потреба, крайня необхідність … Український тлумачний словник
крайній — [кра/йн ій] м. (на) н ому/ н ім; ж. н а; с. н еи; мн. н і … Орфоепічний словник української мови
крайній — прикметник … Орфографічний словник української мови
крайність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ШВЕЙНИТЦ унд КРАЙН — (schweinitz und krain) Ганс Герман фон (21.7.1883, Либенбург, Харц – 4.3.1959, Гамбург), граф, барон фон Каудер, военно морской деятель, контр адмирал (1.1.1941). 10.4. 1901 поступил в ВМФ кадетом. Прошел подготовку на борту учебного корабля… … Военно-морской флот Третьего рейха
Кипрегель — КИПРЕГЕЛЬ, топографич. инструментъ, примѣняемый при мензул. съемкахъ. Однимъ изъ совершеннѣйшихъ является примѣняемый на нашихъ госуд. съемкахъ К. образца в. топогр. отдѣла гл. упр нія ген. штаба (фиг. 1). Онъ состоитъ изъ мѣдной, скошенной съ… … Военная энциклопедия
ЛАЙШЕВ КАСИМ АНВЕРОВИЧ — Род. 27.10.1957 г. в п. Потапово Дудинского р на Красноярского края. Окончил Ленинградский ветеринарный институт (1980). Доктор ветеринарных наук (1999), член корреспондент РАСХН (2007), член корреспондент РАН (2014). Видный ученый в области… … Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ
Коалиционные войны — *КОАЛИЦІОННЫЯ ВОЙНЫ, войны, ведущіяся нѣск. гос вами (коалиціей) противъ одного или нѣск. прот ковъ. Названіе коалиція впервые вошло въ употребленіе въ 1792 г. для обозначенія союза между Австріей и Пруссіей для поддержанія интересовъ Герм.… … Военная энциклопедия
прилуда — Прилуда: крайній «загін» (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного (Ів.Фр.) [I] крайній загін (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного… … Толковый украинский словарь