Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

коцік

  • 61 очертание

    1) (действ. оконч.) см. Очерк 1;
    2) обрис, зарис, обвід (-воду). [В тумані з'являлись і щезали неясні обриси хат (Коц.)].
    * * *
    о́брис, -у, о́крис, -у; ( контур) ко́нтур, (перен.) окре́слення

    Русско-украинский словарь > очертание

  • 62 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 63 пена

    (у рта) піна; (вообще) піна, шум, шумовина, шумовиння (ср. р.). [Вода клекотіла і вкривала каміння білим шумом (Загірня)]. Родилась как Венера из пены морской - зродилась як (мов, наче) Венера з шумовиння морського (Єфр.). С пеной на устах, у рта - запінившись, запінений. [Блідий, запінений, він кричав на цілу вулицю (Коц.)]. Покрыть, -ся -ной - запінити, запінитися, (обычно о лошадях) змилити, -ся. См. Запенить, -ся.
    * * *
    пі́на; ( на жидкости); перен. шу́м, -у, шумови́ння, шумови́на, пі́нява

    Русско-украинский словарь > пена

  • 64 пениться

    шумувати, пінити, пінитися. [Вино шумує. Вода пінить та шумить (Мирн.). Пиво пінилось (Коц.)]. Пенящийся - шумний.
    * * *
    1) пі́нитися; ( покрываться пеной) пі́нити; (о воде, вине) шумува́ти
    2) перен. шумува́ти; ( бурлить) вирува́ти

    Русско-украинский словарь > пениться

  • 65 повесить

    1) что - повісити, (редко) обвісити, почепити, (многое) повішати. [Повісила намисто на шию. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (Коц.). Арфу співець почепив на вербі (Л. Укр.)]. -сить шляпу на гвоздь - почепити капелюха на кілочок. -сить голову - звісити голову, похнюпитися, посупитися, понуритися, унуритися. Повесивший голову - понуруватий (М. Вов.). -сить нос - похнюпити (посупити) носа, ніс (Стор.), похнюпитися, посупитися;
    2) кого - повішати, повісити, завісити, завішати, (многих) повішати, (всех) вивішати, перевішати кого. [Розгнівався пан на мене, повішати хоче (Руд.). За цеє бог не повісить (Ном.). Повела його в сад та й завішала. Ну хоч мене завісь, доладно я не розкажу (Куліш)].
    * * *
    1) пові́сити, пові́шати; (на крючок, гвоздь) почепи́ти
    2) ( казнить) пові́сити, пові́шати; диал. заві́сити

    Русско-украинский словарь > повесить

  • 66 повисать

    повиснуть
    1) повисати, повиснути, зависати, зависнути кому на чому, на що, над чим. [Маруся так і повисла йому на шию (Кв.). Хмара над землею повисла. Ой у лісі на горісі сокира зависла. Солона сльоза не в одного зависла на довгому вусові (Коц.)];
    2) см. Обвисать. [Сидів горобець на вишні, в його крильця об[з]висли].
    * * *
    несов.; сов. - пов`иснуть
    повиса́ти, пови́снути; (свешиваться, нависать) зависа́ти, зави́снути; (несов., зацепившись, свеситься; ухватиться; перен.) почепи́тися; ( обвисать) обвиса́ти, обви́снути и пообвиса́ти, звиса́ти, зви́снути и позвиса́ти

    Русско-украинский словарь > повисать

  • 67 потакать

    потакнуть кому в чём, чему (потворствовать) потурати, попускати, попустити, потоляти, потолю давати, дати кому в чім, чому; срв. Потворствовать, Поблажать. [А щоб тебе не цурались (люди), потурай їм, брате (Шевч.). Не попускаймо собі навіть у дрібничках (Коц.)].
    * * *
    потура́ти; ( попустительствовать) попуска́ти

    Русско-украинский словарь > потакать

  • 68 потешно

    нар. втішно, смішно. [Так утішно дивитись, коли доросла людина, громадянин, мов заяць той полохається аби-чого (Коц.)].
    * * *
    нареч.
    куме́дно; уті́шно; заба́вно

    Русско-украинский словарь > потешно

  • 69 потрескивать

    потрещать
    1) потріскувати, (сильно) витріскувати, тріщати, тріскотіти (часами), потріщати, потріскотіти, -тати, (о жире на огне) шкварчати потроху, пошкварчати. [Каганець, потріскуючи, мляво блимає на припічку (Коц.). На землі витріскувало багаття];
    2) -щать (поговорить трещёткой) - поторохтіти, поцокотіти, посокотати (якийсь час).
    * * *
    потрі́скувати; полу́скувати; ( похрустывать) хрускоті́ти

    Русско-украинский словарь > потрескивать

  • 70 потрудиться

    1) (поработать) попрацювати, (иногда) попрацюватися коло чого, над чим; срв. Поработать. [Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (Коц.)];
    2) потрудитися. -дитесь подать мне книгу - потрудіться подати мені книгу или будь ласка (будьте ласкаві), подайте мені книгу. -дитесь сказать, принести - будь ласка (будьте ласкаві) скажіть, принесіть.
    * * *
    1) ( поработать) попрацюва́ти, потруди́тися
    2) (утруднить себя чем-л.) потруди́тися, потурбува́тися

    потруди́тесь! — (сделать что-л.) потурбу́йтеся!, потруді́ться!; ( будьте добры) бу́дьте ласка́ві!, будь ла́ска!

    Русско-украинский словарь > потрудиться

  • 71 предмет

    1) (вещь, объект) річ (р. речи), предмет (-ту), об'єкт (-ту). [Недивним речам не дивуйсь (Куліш). Я обернусь тоді в бездушний предмет (Коц.)]. -мет вещественный, умственный - річ матеріяльна, розумова. -мет преподавания - предмет навчання. -мет изучения - предмет студіювання (вивчення); (в школе) предмет, наука, дисципліна. Обязательный -мет - обов'язкова наука, -вий предмет;
    2) (в разговоре, в сочинении) річ, матерія (-ії). [Міркували (розмовляли) про поважні речі. Узяв він найнижчу матерію до оповідання (Куліш)]. Разговор шёл о разных -тах - розмова була про різні речі. -мет разговора - матерія (річ) до розмови. Мы ещё вернёмся к этому -ту - ми ще (по)вернемося до цієї речи (матерії);
    3) (цель) мета, ціль (-ли). -мет желаний, стремлений - мета бажань (прагнень), змагань. Иметь в -те - мати на меті, на увазі. На -мет получения - щоб одержати що;
    4) (перен.) - см. Возлюбленный, нная. -мет страсти нежной - ревного закохання об'єкт - см. Пассия 2.
    * * *
    1) предме́т; (вещь; явление действительности, событие) річ, род. п. ре́чі
    2) ( тема) те́ма, предме́т; ( объект) об'є́кт
    3) ( дисциплина преподавания) дисциплі́на, предме́т
    4) ( возлюбленный) коха́ний, -ого; ( возлюбленная) коха́на, -ої

    Русско-украинский словарь > предмет

  • 72 предутренний

    передранішній, передранній. [Передранішні тіні (Коц.)].
    * * *
    передранко́вий, передра́нішній, передра́нній; ( предрассветный) досві́тній, передсвіта́нковий

    Русско-украинский словарь > предутренний

  • 73 прежний

    колишній, (по)передній, передніший, передший, раньший, (давний) давній, давніший, (очень давний) бог-зна колишній, дуже давній, давнезний, (старый) старий, (редко) прежній. [Андрій згадував колишнє (Коц.). Як-би мені знову колишня сила (Л. Укр.). Колишня столиця. Колишній приятель. Давні пригоди боронять від шкоди]. -нее здоровье, положение - колишнє здоров'я, -нє становище. -няя его жизнь - попереднє його життя. Оставаться при -нем мнении - додержуватися попередньої думки. В -нее время (времена) - за попередніх (давніх, колишніх) часів, колишніми часами. В -ние годы - колишніми (попередніми, переднішими) роками, колишніх (давніх) літ. По -ему - як перше, як колись, по-давньому, по-старому, тим-же ходом. Всё пошло по -му - усе повелося по-старому (по- давньому). Пуще -его - гірш, як перше (як колись), ще гірш (ще горій). Теперь он несчастнее -него - тепер він нещасніший, як перше (як колись).
    * * *
    коли́шній, давні́ший; ( давний) да́вній; ( старый) стари́й; ( предыдущий) попере́дній, передні́ший, диал. пере́дший; ( прошлый) мину́лий; ( доныне существовавший) дотепе́рішній

    Русско-украинский словарь > прежний

  • 74 прелесть

    1) мана, спокуса; см. Обольщение, Соблазн;
    2) (обаяние) принада, принадність (-ности), ваба, приваба, поваба, поваб (-бу), повабність (-ности). [В обличчі в його була якась принада. Приваби світові обернуться у дим (Ворон.)];
    3) (красота) краса, розкіш (- коши); (физическая) врода. [Квітки в неї - чиста розкіш (Звин.). Хто вмирає, - тих відміняє дивна врода (М. Зеров)]. Какая -лесть! - яка краса! яка розкіш! (о красивой женщине) що за краса! (шутл.) яка цяця! Прелесть новизны - принада новини, новітности (Крим.), повабність новини (Коц.).
    * * *
    1) ( привлекательность) прина́дність, -ності, прива́бливість, -вості, прива́бність, пова́бність, прива́ба, прина́дливість; пова́ба, по́ваб, -у; ( привлекательная сторона) прина́да; ( утеха) вті́ха; ( красота) краса́; ( пленительность) чарі́вність; ( очарование) очарува́ння, чарува́ння, ча́ри, род. п. чар, чар, -у
    2) ( соблазн) споку́са; ( наваждение) мана́

    Русско-украинский словарь > прелесть

  • 75 простилать

    простлать простеляти, простелити (-лю, -лиш), простилати, прослати (- стелю, -леш), простирати, простерти, про[роз]кидати, про[роз]кинути, (о мн.) попростеляти, попростилати що. [Неначе хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Простер їм на лаву простирало біле (Гн. I). Прокинувши на полу ряднину, лягла (Мирн.)]. Простланный - простелений, просланий, простертий, про[роз]кинутий. -ться - простелятися и стелитися, простелитися (-люся, -лишся), простилатися, слатися (стелюся, стелешся), прослатися, послатися, простягатися, простягтися, бути простеленим, посланим. [Острів простелився на морі, як старий гобелен (Коц.). З другого боку простягався степ (Грінч.). Шлях слався степом у село].
    * * *
    несов.; сов. - простл`ать и простел`ить
    простила́ти и простеля́ти, простеля́ти и просла́ти, попростила́ти, попростеля́ти

    Русско-украинский словарь > простилать

  • 76 путный

    1) дорожній, подорожній; см. Путевой, Дорожный;
    2) (дельный) путній, путящий; см. Дельный. [Нічого путнього не пригадаю (Ком.). А самому талану нема що-небудь путнє написати (Квітка). Чи вийде що путяще з Назарета (Крим.). Він чоловік добрий, путящий (Коц.). Взявся (Грінченко) за письменство, щоб дати народові путящу книжку рідною мовою (Єфр.)]. -ное дело (толк) - пуття.
    * * *
    пу́тній, путя́щий; (дельный, толковый) дола́дний

    Русско-украинский словарь > путный

  • 77 Жвакать

    жвакати, жвакувати, шавкати [Сопуть ситі воли, жвакаючи росяну траву (Коц.)]; (говорить вяло и неразборчиво) шавкати. Жвакнуть (ударить) - жваконути, джвякнути, ляпнути, ляснути. [Ляпнув його по щоці. Я його як джвякнув (Мирн.)].

    Русско-украинский словарь > Жвакать

  • 78 град

    * * *
    I прям., перен. град, род. граду муж. II (город) уст. горад, -да муж.

    Русско-белорусский словарь > град

  • 79 котиковый

    Русско-белорусский словарь > котиковый

  • 80 яблоко

    * * *
    ср. в разн. знач. яблык, -ка муж.

    яблоко от яблони недалеко падает погов. — яблык ад яблыні недалёка коціцца, якая матка, такое й дзіцятка, якое дрэва, такі клін, які бацька, такі сын

    Русско-белорусский словарь > яблоко

Страницы

См. также в других словарях:

  • КОЦ — конструкторский оружейный центр воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. КОЦ культурно образовательный центр КОЦ коммутационное …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Коц — Коц, Аркадий Яковлевич (1872 1943) русский поэт и переводчик. Коц, Иоганнес (1843 1918) немецкий шахматный композитор. Коц, Олег Владимирович (1983) белорусский актёр театра и кино, режиссёр. Коц, Юрий Исакович (1933 2001) украинский, ранее… …   Википедия

  • КОЦ МЗ РТ — КОЦ КОЦ МЗ РТ Клинический онкологический центр Минздрава Республики Татарстан Татарстан КОЦ Источник: http://www.doktor.ru/onkos/together/center/4nomer/19.htm …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Коц — Аркадий Яковлевич (1872 ) (псевдонимы: А. Данин, А. Бронин, А. Шатов) пролетарский поэт. По окончании горного училища служил в шахтах Подмосковного и Донецкого угольных бассейнов. В 1897 1902 жил в Париже, где окончил горный институт и сблизился… …   Литературная энциклопедия

  • коц — Коц: вовняна ковдра [14;25] вовняне покривало, ковдра [V,VI] вовняне укривало, груба ковдра [II,XII] вовняне укривало, ковдра [I] вовняне укривало [VII] груба вовняна ковдра [21] грубе вовняне однотонне вкривало [1] килим, ковдра [47] вовняне… …   Толковый украинский словарь

  • Коц — Коц, потомок Иуды (см. Иуда) (1) (1Пар 4:8) …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • коц — іменник чоловічого роду ковдра розм …   Орфографічний словник української мови

  • коціт — а, ч. У давньогрецькій міфології – одна з річок підземного царства , де нібито перебували душі померлих. •• Зійти/ на береги/ Коці/ту вмерти …   Український тлумачний словник

  • Коц-Готлиб — Коц Готлиб, Кристина Валерьевна Кристина Валерьевна Коц Готлиб Дата рождения 2 мая 1983 Место рождения Донецк, Украина Страны …   Википедия

  • Коц Арк. Як — КОЦ Арк. Як. (1872 1943) поэт и переводчик. Род. в семье служащего. Окончил горн. уч ще в Горловке и учился в Горн. ин те в Париже. Работал штейгером на шахте. В 1903 вступил в партию большевиков; после 1 й рус. рев ции отошел от них и… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • КОЦ Аркадий Яковлевич — КОЦ Аркадий (Аарон) Яковлевич (1872—1943), русский советский поэт. Чл. Коммунистич. партии с 1903. Перевел «Интернационал» (переложение трех строф Э. Потье), стихи поэтов Парижской Коммуны. Сб. «Песни пролетариев» (1907) …   Литературный энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»