Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кос

  • 1 Косів

    Філософський енциклопедичний словник > Косів

  • 2 Кос

    зоол. кіс (р. коса).

    Русско-украинский словарь > Кос

  • 3 косі

     котячий

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > косі

  • 4 Косів, Сильвестр

    Косів, Сильвестр (? - 1657) - укр. культурно-освітній та церковний діяч, вчений-гуманіст, професор риторики й префект Лаврської школи (1631), згодом - Києво-Братської колегії (1633), від 1634 р. - єпископ Мстиславський, від 1647 р. - митрополит Київський, Галицький і всієї Русі. Автор відомих творів історичного характеру "Ексегезис..." (1635), "Тератургема, або чудеса", у співавторстві з Атанасієм Кальнофойським (1638), полемічного твору "Патерикон..." (1635) та кількох трактатів О. світу здобув у Віленській братській школі, Люблінській єзуїтській колегії, Замойській академії; вдосконалював освіту в одному із західноєвропейських ун-тів. В освітній і суспільно-політичній діяльності, в етичних та філософських роздумах орієнтувався головно на ренесансно-гуманістичні ідеали голланд. та нім. мислителів-репрезентантів Північного Відродження, переважно - "нідерландськогоруху". К. постійно наголошував на необхідності засвоєння укр. молоддю західноєвропейської культури, зокрема філософії, вхідними дверима до якої цілком резонно вважав лат. мову С. воїми історичними працями та курсами лекцій К. впливав на усвідомлення українцями своєї національної ідентичності З. агальну суспільно-політичну орієнтацію і філософську поставу К. характеризують його негативне ставлення до Брестської унії 1596 р. й одночасно категоричне заперечення доцільності не лише політичного союзу між Україною та Московською державою, а й самих переговорів з цього приводу. К. рішуче виступав проти намагань московського патріархату підпорядкувати Українську православну церкву.
    [br]
    Осн. тв.: "Ексегезис" (1635); "Патерикон..." (1635); "Тератургема, або чудеса" (1638).

    Філософський енциклопедичний словник > Косів, Сильвестр

  • 5 косівник

    техн. вармо́вщик ( специальность)

    Українсько-російський політехнічний словник > косівник

  • 6 косіння

    техн. коше́ние

    Українсько-російський політехнічний словник > косіння

  • 7 Кос[з]уля

    зоол. Carpeolus
    I. (самка) сарна, козуля, (самец) сарнюк (-ка).
    II. Косуля -
    1) (род сохи) плужниця;
    2) (хлеба) скибка.

    Русско-украинский словарь > Кос[з]уля

  • 8 Сильвестр Косів

    Філософський енциклопедичний словник > Сильвестр Косів

  • 9 косьба

    косіння, косовиця. Время -бы сена - косовиця. Окончить -бу - обкоситися. Во время -бы - під косовицю. [Під косовицю хліборобам не до того, щоб празникувати (Кон.)].
    * * *
    косови́ця; ( кошение) косі́ння

    Русско-украинский словарь > косьба

  • 10 кошение

    косіння, (зап.) кошення; срвн. Косьба. Время -ния сена - косовиця.
    * * *
    косіння; диал. ко́шення; ( косьба) косови́ця

    Русско-украинский словарь > кошение

  • 11 kos

    [кос]
    m

    Słownik polsko-ukraiński > kos

  • 12 коса

    1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;
    2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);
    3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;
    4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];
    5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];
    6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);
    7) (резец) різак, сікач (-ча).
    * * *
    I к`оса
    ( народность) ко́са
    II кос`а III кос`а
    с.-х.
    коса́
    IV кос`а
    геогр.
    коса́, обмі́лина, пере́сип, -у

    Русско-украинский словарь > коса

  • 13 католикос

    католікос, верховний патріярх. -кос всех армян - усевірменський католікос.
    * * *
    церк.
    католико́с

    Русско-украинский словарь > католикос

  • 14 откос

    (горы берега, плотины, дороги, вала и т. д.) укіс (укосу), у(з)біч (-бочи), спад, схил, похил. -кос горы - узбіч (спад, похил) гори, (отлогий) (у)згір'я, косогір (-гору). -кос (крутой) горы, берега поросший лесом - стінка. Боковой -кос - прибіч (-бочи), покот. См. ещё Склон, Скат, Покатость.
    * * *
    1) ( покатость) укі́с, род. п. уко́су; ( склон) схил, -у, спад, -у, схи́лок, -лку
    2) спец. укі́с; ( скос) скіс, род. п. ско́су; ( косяк) кося́к, -а

    Русско-украинский словарь > откос

  • 15 bias

    1. n
    1) ухил, нахил, схил, похилість
    2) коса лінія на тканині
    3) пристрасть; упередженість; упереджене ставлення (проти когось — against)
    4) прихильність (до когось — in favour of)
    5) рад. зміщення
    2. adj
    косий, розрізаний, проведений по косій лінії
    3. adv
    косо, по косій лінії, по діагоналі
    4. v
    схиляти, настроювати; справляти вплив (тиск)
    * * *
    I n
    1) ухил, нахил, схил, спадистість, похилість
    3) упередженість, упереджене ставлення; необ'єктивність; ( for) схильність, ухил
    4) елк. зсув, напруга зсуву
    5) cпeц. систематична похибка; зсув; помилка, похибка вимірювання
    II a
    косий, розрізаний, проведений навскіс
    III adv
    1) косо, навскіс, по діагоналі
    2) заст. неправильно; криво
    IV v
    схиляти, настроювати; впливати або тиснути ( на кого-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > bias

  • 16 squinting

    1. n
    1) косоокість
    2) косі погляди; зиркання крадькома
    2. adj
    1) косоокий; косий
    2) підсліпуватий
    * * *
    [`skwintiç]
    n
    2) косі погляди; підглядування нишком

    English-Ukrainian dictionary > squinting

  • 17 косец

    косар (-ря), ум. косарик, косаричок (-чка), (редко) косій (-сія), косець (-сця). [Гей нуте, косарі, ви, косарики мої (Пісня). На болоті косець косить (Мозирщ.)].
    * * *
    коса́р, -я, косі́й, -сія́

    Русско-украинский словарь > косец

  • 18 косина

    1) (направления) косість (-сости), косина, косінь (-сіні);
    2) (наклон) спад (-ду), убіч (р. -очу, м. р. и -очи, ж. р.), ускіс (-косу), косина. [Як хату спинали, то не вгледіли, що там косина (Пирятинщ.)].
    * * *
    1) перекі́с, -ко́су
    2) ( косоглазие) косоо́кість, -кості

    Русско-украинский словарь > косина

  • 19 Искашивать

    искосить
    1) (косу) скошувати, скосити (косу);
    2) (искривлять) скошувати, скосити, покосити, похиляти, похилити, скривляти, скривити що;
    3) (делать косоглазым кого) скошувати, скосити око кому. Искошенный - скошений, покошений, похилений, скривлений; (глаз) скошений, скосілий, око зизом. -ться -
    1) скошуватися, скоситися;
    2) скошуватися, скоситися, похилятися, похилитися, скривлятися, скривитися. [Стара хата зо вдовою разом вік свій віджила, почорніла, похилилась і в болото увійшла (Рудан.)];
    3) (делаться косым) косіти, скосіти, зизуватіти, позизіти; (о глазах) косіти, скосіти, скошуватися, скоситися, зизом ставати, стати.

    Русско-украинский словарь > Искашивать

  • 20 вармовщик

    техн.
    ( специальность) косівни́к, -ка́

    Русско-украинский политехнический словарь > вармовщик

Страницы

См. также в других словарях:

  • КОС — канализационное очистное сооружение канализационно очистное сооружение КОС Комитет общественных связей Москвы Москва, организация, связь КОС комитет общественного самоуправления организация КОС …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • КОС — (КОС). Содержание 1 Топоним 2 Фамилия 3 Сокращение КОС 4 См. также …   Википедия

  • Кос-Ёль — Характеристика Длина 11 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Пив Ю  · Местоположение …   Википедия

  • Кос — Местонахождение Эгейское море Страна …   Википедия

  • Кос-Ю — Характеристика Длина 56 км Бассейн Белое море Бассейн рек Мезень Водоток Устье Вашка  · Местоположение 229 км по п …   Википедия

  • Кос — второй по величине остров Южных Спорад. Почти весь он представляет собой плодородную равнину и часто его называют «плавучим садом». Особенно островитяне гордятся своим салатом и считают, что здесь его научились выращивать впервые в мире. Другое… …   Географическая энциклопедия

  • Кос — Кос, остров у юго зап. побережья Малой Азии, лежащий сев. зап. Книда. Ап. Павел проплывал мимо К., следуя из Милета в Родос (Деян 21:1). Этот остров был известен благодаря святилищу Асклепия, бога целителей, а также как место рождения греч. врача …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • КОС — муж., ·стар. и местами доныни, птица скворец, шпак. Не черный дрозд ли, как у всех прочих славян? Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • КОС — [эдомит. qs, Кай с, Кавс (араб. qys, qws, qs, «лук»)], в западносемитской мифологии бог, почитавшийся в государстве Эдом, очевидно, во 2 й половине 1 го тыс. до н. э. Тогда же был воспринят арабскими племенами Северной Аравии (набатеи, самуд,… …   Энциклопедия мифологии

  • кос — известковое плато. Шабо 80 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • косёк — сущ., кол во синонимов: 1 • косек (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»