-
1 косогор
(с)косогір (-гору), убіч (р. убочу, м. р. и убочи, ж. р.). [Баштан на горі був, то кавуни й покотились косогором униз (Київщ.). Зійшов із скосогору і наближився до греблі (Грінч.). Сидить пугач на убочу, на вітер надувся (Пісня)].* * *косогі́р, -го́ру -
2 залегать
залечь1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).* * *несов.; сов. - зал`ечьзаляга́ти, залягти́ -
3 наклонный
1) похилий, похильний, похилистий, нахилий, схилистий, (реже) спохилий, схильнистий, (косой) укісний, скісний. [Нігде мені постояти під похильним тином (Мил.). Шапка чорна похилиста (ЗОЮР I). Верба стояла крива, схилиста на став (Грінч. II). Дощ де- далі частіш стукав по укісному дашку (Корол.). Сонце скісними проміннями зазирає йому в вічі (Загірня)]. -ная плоскость - похила площа (площина), похилість (-лости), (косогор) косогір (-гору). [Буйна фантазія тручає його по похилості в якусь чорну безодню (Коцюб.)]. Катиться по -ной плоскости - котитися по похилій площі (площині), котитися по похилості (похилом), (перен.) як з гори котитися. -ное положение - похилий стан, нахиленість, похиленість, похилість (-ости), нахилення (-ння). Работать, сидеть в -ном положении - нахилившися (насхил(ь)) працювати, сидіти, працювати, сидіти на[по]хиленим. [Він сидів, на[по]хилений над книжками (Київ)]. Башня в -ном положении - вежа (башта) в по[на]хиленій (похилій), постаті, по[на]хилена (похила) вежа (башта). [Дзвіниця довго, як Пізанська вежа, перебувала в похилій постаті, аж поки не розібрано її на цеглу (М. Зеров)]. -ная шахта - похідна шахта;2) (о почве) похилий, похилистий до чого, спадистий, скосистий, згористий, убочистий. [Гора похила до річки (Вовчанщ.). Претенсійність зводить цього поета на похилу стежку рискованих експериментів (Рада). Скосиста гора (Верхр.). Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору (Н.-Лев.)];3) (склонный к чему) що має нахил, нахильний, схильний, прихильний, охочий до чого; з уподобанням до чого. [Він має нахил до балачок (Звин.). Нахильний до меланхолії, він на людях силувавсь удавати веселого (Крим.). Він схильний до добра (Сл. Ум.)].* * *1) похи́лий, похи́листий; ( косой) скісни́й, диал. ско́систий\наклонныйая пло́скость — спец. похи́ла площина́
ка́титься по \наклонный ой пло́скости — коти́тися до похи́лій площині́ (по похи́лості, похи́лом); (перен.) як з гори́ коти́тися
2) см. склонный -
4 увал
-
5 Кось
1) см. Косость;2) см. Косогор;3) см. Косина. -
6 hillside road
n дорога на косогорі
См. также в других словарях:
косогор — косогор … Орфографический словарь-справочник
Косогор — название населённых пунктов: Россия Косогор деревня в Советском районе Кировской области. Косогор деревня в Яранском районе Кировской области. Косогор деревня в Золотухинском районе Курской области. Косогор деревня в Нытвенском районе Пермского… … Википедия
косогор — См … Словарь синонимов
КОСОГОР — КОСОГОР, косогора, муж. Склон горы или холма. «Село по косогору тянется, потом в овраг спускается, а там опять на горочку.» Некрасов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КОСОГОР — КОСОГОР, а, муж. Склон горы, холма. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
КОСОГОР — местность с поперечным (по отношению к оси пути) уклоном. При К. круче 1/5 поверхность земли под насыпь разделывается уступами во избежание сползания насыпи по основанию. Ширина полки уступа обычно не менее 1 м. На К. круче 1/2 для поддержания… … Технический железнодорожный словарь
косогор — Наклонный участок земной поверхности, угол наклона которого определяется отклонением от горизонтали, а длина – наклонным расстоянием между гребнем склона и его подножьем. Syn.: склон; откос … Словарь по географии
Косогор — м. Склон горы, холма. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
косогор — косогор, косогоры, косогора, косогоров, косогору, косогорам, косогор, косогоры, косогором, косогорами, косогоре, косогорах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
косогор — косог ор, а … Русский орфографический словарь
косогор — (2 м); мн. косого/ры, Р. косого/ров … Орфографический словарь русского языка
