-
1 cortex of cerebral large hemispheres
English-Ukrainian psychology dictionary > cortex of cerebral large hemispheres
-
2 bark
1. n1) гавкання2) кора; луб3) розм. шкіра4) мед. хінна кора, хіна (тж Jesuits' bark)5) дубильна кора6) барк (парусне судно)7) поет. човен2. v1) гавкати2) гримати3) кашляти, кахикати4) утворювати (нарощувати) кору; покриватися корою5) здирати кору6) розм. здирати шкіру7) дубити, чинити* * *I n1) гавкіт; гавкаючий звук; різкий або уривчастий звук2) окрик; гаркання; груба відповідьII v1) гавкати2) гаркати3) видавати різкий гавкаючий звук; кашляти4) aмep. зазивати ( глядачів)III n1) кора; луб2) cл. шкіра3) мeд. хінна кора, хіна (тж. Jesuits' bark, Peruvian bark)IV v1) утворювати, нарощувати кору ( про дерево); покриватися корою2) чинити, дубити3) здерти, обдерти шкіру4) cпeц. корувати, здирати коруV n1) барк ( вітрильне судно)2) пoeт. човен -
3 cortex
n (pl cortices)1) анат. кора головного мозку2) бот. кора* * *['kxːteks]n; (pl cortices)1) aнaт. кора головного мозку; зовнішній шар, кора ( залози)2) бoт. кора -
4 tan
1. n1) дубильна кора2) використана дубильна кора3) хім. танін4) жовтувато-брунатний колір; колір бронзи5) черевик (чобіт) брунатного кольору6) загар7) (the tan) розм. цирк8) мат. (скор. від tangent) тангенс2. adjрудувато-брунатний; жовтувато-коричневий3. v1) дубити, чинити (шкіру)2) робити загорілим; обпікати шкіру3) загоряти4) розм. дубасити, лупцювати, шмагати* * *I [tʒn] a1) рудувато-коричневий; жовтувато-коричневий2) дубильнийtan liquor /ooze, pickle/ — дубильний відвар, дубильна рідина
II [tʒn] ntan pit /vat/ — дубильна яма
1) дубильна кора; танін3) жовтувато-коричневий колір; колір бронзи5) тк.; sing засмага6) ( the tan) циркIII [tʒn] v2) зміцнювати таніном; впливати розчином таніну3) робити засмаглим; обпалювати шкіру; загоряти; І tan easily я швидко загоряю4) дубасити; сікти (to tan smb 's hide)IV [tʒn] скор. від tangent I, II -
5 cassia-bark
nкора кориці, корична кора* * *nкора кориці; корична кірка -
6 bark
I n1) гавкіт; гавкаючий звук; різкий або уривчастий звук2) окрик; гаркання; груба відповідьII v1) гавкати2) гаркати3) видавати різкий гавкаючий звук; кашляти4) aмep. зазивати ( глядачів)III n1) кора; луб2) cл. шкіра3) мeд. хінна кора, хіна (тж. Jesuits' bark, Peruvian bark)IV v1) утворювати, нарощувати кору ( про дерево); покриватися корою2) чинити, дубити3) здерти, обдерти шкіру4) cпeц. корувати, здирати коруV n1) барк ( вітрильне судно)2) пoeт. човен -
7 cortex
['kxːteks]n; (pl cortices)1) aнaт. кора головного мозку; зовнішній шар, кора ( залози)2) бoт. кора -
8 brain-cortex
-
9 cork
1. n1) кора коркового дерева2) корок, пробка3) поплавець2. v1) затикати корком (пробкою)2) мазати паленим корком* * *I [kxːk] n2) = cork oak3) пробка; корок4) поплавець5) бoт. луб'яна тканина, лубII [kxːk] v2) ( часто cork up) стримувати; стримуватися; приховувати почуття; ховати, приховувати, тримати під ковпаком, замком; не показувати3) мазати, розмальовувати обличчя паленою пробкою; підводити брови паленою пробкоюIII [kxːk] = cudbear -
10 crust
1. n1) кірка; шкуринка, скоринка (хліба)2) твердий верхній шар; наст3) мед. струп4) панцер (ракоподібних)5) геол. земна кора; поверхневі відклади6) осад, осадок (вина)7) розм. похмура, дразлива людина8) розм. зухвалість, нахабство9) перен. засоби для існуванняto crack a crust — жити, не знаючи нужди
2. v2) давати осадок (про вино)* * *I [kresl] n2) твердий поверхневий шар, кірка; наст3) мeд. струп, кірка4) панцир ( ракоподібних); щит ( черепахи)5) гeoл. земна кора; поверхові відкладення6) осад ( вина на стінках пляшки)7) похмура, дратівлива людина8) зухвалість, нахабністьII [krest] v1) покривати кіркою, корою; покриватися кіркою, корою2) давати осад ( про вино) -
11 incrustation
a?1) утворення кори (кірки, накипу)2) покрив, кора, кірка, накип, наліт3) інкрустація* * *n1) утворення покриву, кори, кірки, накипу; покрив, кора, кірка, накип, наліт2) інкрустація -
12 larch-bark
-
13 oak-bark
-
14 quillai
= quillaja; n; бот.кілайя; кора кілайї, мильна кора -
15 quina
-
16 residuum
n (pl residua)1) хім. осад, осадок; відстій2) геол. кора вивітрювання3) юр. спадщина, очищена від боргів і заповідальних відписувань* * *n; (pl- dua)1) xiм. осад, залишок, відстій від процесу2) гeoл. кора вивітрювання3) = residue V -
17 rind
1. n1) кора2) шкірка, шкурка, лушпина3) оболонка, поверхня4) розм. шкіра (людини, тварини);!, v1) здирати кору2) чистити шкірку; знімати шкурку; зрізати кірку* * *I [raind] n2) кірка (сиру, бекону)3) оболонка, поверхняII [raind] vздирати кору; знімати шкірку; очищати шкірочку; зрізати кірку -
18 tan-bark
-
19 quillai
= quillaja; n; бот.кілайя; кора кілайї, мильна кора -
20 tan
I [tʒn] a1) рудувато-коричневий; жовтувато-коричневий2) дубильнийtan liquor /ooze, pickle/ — дубильний відвар, дубильна рідина
II [tʒn] ntan pit /vat/ — дубильна яма
1) дубильна кора; танін3) жовтувато-коричневий колір; колір бронзи5) тк.; sing засмага6) ( the tan) циркIII [tʒn] v2) зміцнювати таніном; впливати розчином таніну3) робити засмаглим; обпалювати шкіру; загоряти; І tan easily я швидко загоряю4) дубасити; сікти (to tan smb 's hide)IV [tʒn] скор. від tangent I, II
См. также в других словарях:
кора́ — кора, ы, у … Русское словесное ударение
кора́лл — коралл … Русское словесное ударение
кора́ль — кораль, я … Русское словесное ударение
КОРА — жен. наружная оболочка чего либо, твердая кожа, скорлупа, кожура; на дереве: липовая кора, луб; березовая, береста, скала; пробкового дерева, пробка. Кора хлебная, щебенная; кора земного шара. Кора дерева состоит из загрубелого от непогоды… … Толковый словарь Даля
кора — сущ., ж., употр. нечасто Морфология: (нет) чего? коры, чему? коре, (вижу) что? кору, чем? корой, о чём? о коре 1. Кора это верхний слой, наружный покров дерева, древесного растения. Древесная кора. | Сосновая кора. | Толстая кора. | Он содрал… … Толковый словарь Дмитриева
КОРА — • КОРА, в анатомии растений и животных наружный слой железы или ткани. В качестве примера можно упомянуть кору НАДПОЧЕЧНИКОВ, КОРУ ГОЛОВНОГО МОЗГА и, с другой стороны, кору как слой растительной ткани на корнях и стволах растений, лежащий между… … Научно-технический энциклопедический словарь
КОРА — КОРА, коры, мн. нет, жен. 1. Наружная, легко отделяющаяся оболочка древесных стволов и стеблей. Ивовая кора. Кора сосны. 2. Твердый верхний слой, покров чего нибудь. «Под ледяной своей корой ручей немеет.» Баратынский. || перен. Наружное, внешнее … Толковый словарь Ушакова
кора — укр. кора, ст. слав. кора φλοιός (Супр.), болг. кора, сербохорв. ко̏ра, словен. kora, чеш. kůra, слвц. kо̑rа, польск. kоrа. Родственно лит. karnà липовое лыко , вин. п. kar̃ną; с другим вокализмом; kę̃ra, kẽro, kerti отстать, отделиться (о… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
КОРА — (cortex), комплекс тканей, расположенных в стеблях и корнях растений кнаружи от камбия. В стеблях травянистых растений К. совокупность первичной флоэмы, первичной коры и эпидермы. У древесных растений образуется при длит. вторичном утолщении (у… … Биологический энциклопедический словарь
Кора — ы; ж. 1. Наружный, большей частью легко отделяющийся от внутренней массы древесины покров ствола, стеблей или корней древесных растений. К. дуба. Сосновая к. Драть, обдирать кору. 2. Твёрдый, отвердевший слой чего л.; корка. Ледяная к. Земная к.… … Энциклопедический словарь
КОРА — КОРА, ы, жен. 1. У древесных растений: наружная многослойная ткань ствола, стебля и корня. Сосновая к. К. берёзы. 2. Отвердевший верхний слой чего н. Ледяная к. Земная к. (верхняя оболочка Земли). • Кора больших полушарий головного мозга (спец.)… … Толковый словарь Ожегова