Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

копа

  • 81 лапа

    лапа
    Г.

    Кид лапа ладонь;

    кымда лапа широкие ладони;

    лапам шиӓш бить в ладоши, аплодировать;

    кок лапам вӓш севӓлӓш ударять в ладоши.

    Миколай Ваштаров тырхен ак керд, лицӓжӹм лапавлӓжӹ дон мӱден шӹндӓ. Н. Ильяков. Миколай Ваштаров не стерпел, закрыл лицо ладонями.

    Смотри также:

    копа, копавундаш
    2. рука; кисть

    Лапам пуаш подать руку, поздороваться;

    лапам кормежтӓш пожать руку;

    лапам шӓрӓлтӓш развести руками;

    лапаш нӓлӓш взять в руки.

    Алексей Ивановичӹн шалахай кид лапажы уке. Лапа вӓрешӹжӹ резиновый протезӹм чиктӹмӹ. А. Канюшков. У Алексея Ивановича нет левой кисти. Вместо кисти резиновый протез.

    Смотри также:

    копа, кидкопа, кид
    3. лапа; стопа, ступня ноги (у животных и водоплавающих птиц)

    Мӧска лапа медвежьи лапы;

    коти лапа кошачьи лапы;

    комбы лапа гусиные лапы.

    Найдёныш сусун опташ тӹнгӓлеш, лапажы доно стеклам севӓлеш. С. Захаров. Найдёныш залаял весело, стал царапать лапами окно.

    Смотри также:

    копа, йол

    Пижоргы лапа ладонь варежки;

    лапаэш кого парня ыражым кодаш оставить на ладони дыру для большого пальца.

    Шумаш цехӹштӹ лач шун веле шӹнзӓт: кӱ парням гӹнь парням веле шуэш, лапам гӹнь – лапам веле. Н. Игнатьев. В закройном цехе только кроят: кто-то кроит только пальцы, кто-то только ладони.

    5. в поз. опр. ладонный, относящийся к ладони

    Лапа пындаш ладонь;

    лапа юк аплодисменты; звуки от удара ладонью;

    мӧска лапа кишӓ следы медвежьих лап, медвежьи следы.

    (Марйи) лапа кымдык парсын ӹштӹм ӹштӓлӹн. Н. Игнатьев. Марйи подпоясалась шёлковым поясом шириной в ладонь.

    Ире седӹрӓштӹ коти лапан лявӹрӓ пӓлӹ веле кодын. На чистом полу остались лишь грязные следы кошачьих лап.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > лапа

  • 82 выкопать

    * * *
    вы́копать → выкапывать
    * * *
    вы́копа|ть
    <-ю, -ешь> св
    прх см. копа́ть, выка́пывать
    * * *
    v
    gener. graben

    Универсальный русско-немецкий словарь > выкопать

  • 83 углубка шахт

    загли́блювання копа́лень, загли́блення копа́лень

    Русско-украинский политехнический словарь > углубка шахт

  • 84 углубка шахт

    загли́блювання копа́лень, загли́блення копа́лень

    Русско-украинский политехнический словарь > углубка шахт

  • 85 грязный

    гря́зный
    malpura, kotkovrita.
    * * *
    прил.
    1) sucio, puerco; grasiento, mugriento ( засаленный); embarrado ( покрытый слякотью); chancho (Лат. Ам.)

    гря́зные ру́ки — manos sucias

    гря́зная доро́га — camino embarrado

    гря́зное бельё — ropa sucia

    гря́зная рабо́та — trabajo sucio

    гря́зный цвет — color sucio

    3) перен. ( непристойный) sucio, turbio

    гря́зное де́ло — asunto sucio

    ••

    гря́зная война́ — guerra sucia

    ры́ться (копа́ться) в гря́зном белье́ ( чьём-либо) — meterse en vidas ajenas, sacar a relucir los trapos sucios

    * * *
    прил.
    1) sucio, puerco; grasiento, mugriento ( засаленный); embarrado ( покрытый слякотью); chancho (Лат. Ам.)

    гря́зные ру́ки — manos sucias

    гря́зная доро́га — camino embarrado

    гря́зное бельё — ropa sucia

    гря́зная рабо́та — trabajo sucio

    гря́зный цвет — color sucio

    3) перен. ( непристойный) sucio, turbio

    гря́зное де́ло — asunto sucio

    ••

    гря́зная война́ — guerra sucia

    ры́ться (копа́ться) в гря́зном белье́ ( чьём-либо) — meterse en vidas ajenas, sacar a relucir los trapos sucios

    * * *
    adj
    1) gener. astroso, cazcarriento (о подоле), cazcarrioso (о подоле), chancho (Лат. Ам.), churriento, embarrado (покрытый слякотью), ensuciado, fangoso, grasiento, legamoso, limoso, lodoso, mugriento (засаленный), mugroso, muriento, pantanoso, zarposo, zurrapiento (о вине, жидкости), zurraposo (о вине, жидкости), cenagoso, escuàlido, espeso, frondìo, hediondo, impuro, infecto, inmundo, lamoso, pringón, puerco, sucio, tiñoso, zaparrastroso, zarrapastroso, zarrapastrón, zarriento, zarrioso
    2) colloq. estropajoso, jifero
    3) amer. pililo
    4) liter. (непристойный) sucio, turbio, sórdido
    5) mexic. chamagoso
    6) Chil. distraido, intutible, medanoso, ranfañoso

    Diccionario universal ruso-español > грязный

  • 86 могила

    моги́||ла
    tombo;
    бра́тская \могила amastombo;
    \могилальщик fosisto, tombofosisto, enterigisto.
    * * *
    ж.
    tumba f, sepultura f, fosa f

    бра́тская моги́ла — fosa común

    ••

    моги́ла Неизве́стного солда́та — la tumba del soldado desconocido

    до са́мой моги́лы — hasta la sepultura

    на краю́ моги́лы — al borde de la tumba

    сойти́ в моги́лу — bajar al sepulcro

    найти́ себе́ моги́лу — encontrar su tumba (su muerte)

    гляде́ть в моги́лу — estar con un pie en el sepulcro

    свести́ в моги́лу — llevar a la tumba

    рыть (копа́ть) моги́лу ( кому-либо) — cavar la tumba (a)

    быть (стоя́ть) одно́й ного́й в моги́ле — estar con un pie en la tumba

    унести́ с собо́й в моги́лу — llevar consigo a la tumba

    нем (немо́й) как моги́ла — mudo como una tumba

    горба́того моги́ла испра́вит погов. — genio y figura hasta la sepultura

    * * *
    ж.
    tumba f, sepultura f, fosa f

    бра́тская моги́ла — fosa común

    ••

    моги́ла Неизве́стного солда́та — la tumba del soldado desconocido

    до са́мой моги́лы — hasta la sepultura

    на краю́ моги́лы — al borde de la tumba

    сойти́ в моги́лу — bajar al sepulcro

    найти́ себе́ моги́лу — encontrar su tumba (su muerte)

    гляде́ть в моги́лу — estar con un pie en el sepulcro

    свести́ в моги́лу — llevar a la tumba

    рыть (копа́ть) моги́лу ( кому-либо) — cavar la tumba (a)

    быть (стоя́ть) одно́й ного́й в моги́ле — estar con un pie en la tumba

    унести́ с собо́й в моги́лу — llevar consigo a la tumba

    нем (немо́й) как моги́ла — mudo como una tumba

    горба́того моги́ла испра́вит погов. — genio y figura hasta la sepultura

    * * *
    n
    gener. huesa, càrcava, entierro, fosa, hoya, losa, sepultura, túmulo, yacija, tumba

    Diccionario universal ruso-español > могила

  • 87 ископаемое

    в знач. сущ.
    1) геол. копа́лина; ( о животном) викопна́ твари́на; ( о растении) викопна́ росли́на

    поле́зные \ископаемоеые — кори́сні копа́лини

    2) перен. ирон. допото́пна люди́на, допото́пний тип

    Русско-украинский словарь > ископаемое

  • 88 копальщик

    Копатель
    1) копач (-ча), копальник, копатільник (Франко), (профессионал) грабар (-ря). [Бачив двох копачів з заступами (М. Вовч.). Грабарі на Великій Гаті, на Дніпрельстані (Пр. Пр.)];
    2) (насмешл.) копайло, колупайло.
    * * *
    копа́ч, -а, копа́льник

    Русско-украинский словарь > копальщик

  • 89 копальщица

    -ница копачка, копальниця, грабарниця.
    * * *
    копа́чка, копа́льниця

    Русско-украинский словарь > копальщица

  • 90 копание

    копання, копанка; (усилен.) копанина; (ковыряние) копирсання, длубання. [Копирсання в усіх відтінках тих відносин (Крим.)].
    * * *
    1) копа́ння; вибира́ння
    2) копа́ння; по́рпання, шпо́ртання; по́рання, длу́бання, довба́ння, ба́брання, ба́бляння, куйо́вдження

    Русско-украинский словарь > копание

  • 91 копна

    (снопов) копа (р. мн. кіп), (половинная) полукіпок (-пка), (четвертная) (с)кладня, коп'як, копак, коп'ячок (-чка), п'ятнадцятка, (зап. ещё) кланя ум. кіпка, кіпонька, кіпочка; (сена) копиця, ум. копичка. [Жито жали, в копи клали (Шевч.). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали (Шевч.)]. Складывать в -пны - (снопы) складати, класти в копи; (сено) класти в копиці, копити, копичити. Собрать в -пны - скласти в копи, покопити. [Покосили, погребли, а покопити - ні (Мнж.)]. Ряд -пён хлеба в поле - стайка. Волосы -пной - чуб копицею.
    * * *
    с.-х.
    1) ( снопов хлеба) копа́; диал. кла́ня
    2) (сена, перен.) копи́ця

    \копна воло́с, во́лосы копно́й — копи́ця (ку́чма) воло́сся, воло́сся копи́цею

    Русско-украинский словарь > копна

  • 92 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 93 прииск

    1) действ. - см. Приискивание, -кание;
    2) прииск (что приискано, найдено) - знахідка;
    3) копальня, копня. Золотые прииски - золотокопні (-пень), золотокопальні (- лень), золоті копні, копальні. [Утік з тюрми й тинявся по всіх усюдах, був на золотих копальнях у Сибіру, на уральських заводах (Черкас.)]. Рудные -иски - рудокопні, рудокопальні.
    * * *
    копа́льні, -лень, копа́льня

    Русско-украинский словарь > прииск

  • 94 рытьё

    риття́; копа́ння

    \рытьё тьё кана́в — копа́ння канав

    Русско-украинский словарь > рытьё

  • 95 Полтина

    Полтинник копа, коповик (-ка), півкарбованець (-нця). [Копа - то півкарбованця. За Тетяну сто кіп дав, бо Тетяну сподобав. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: ні, за півкарбованця не можна].

    Русско-украинский словарь > Полтина

  • 96 копать

    1) (сов. вы́копать) (вн.; рыть - ров, яму и т.д.) dig (d); ( извлекать из земли) dig out (d)

    копа́ть карто́фель — dig potatoes, lift potatoes

    2) разг. (сов. накопа́ть, раскопа́ть) (вн.; выискивать) fish ( for); сов. тж. dig (d) up / out; unearth (d)

    копа́ть компрома́т (на вн.) — dig some dirt up (on)

    3) разг. (под вн.; добиваться неприятностей для кого-л) intrigue (against); frame (up) (d) sl

    Новый большой русско-английский словарь > копать

  • 97 копаться

    разг.
    1) ( рыться) (herúm)krámen vi, wühlen vi

    копа́ться в кни́гах — in den Büchern stöbern vi

    2) ( медлить) trödeln vi

    не копа́йся! — mach schnell!

    Новый русско-немецкий словарь > копаться

  • 98 копка

    копка
    1. ступня, нижняя часть ноги, опирающаяся на землю

    (Ялтай) ыштыраш мыжерым сакалта, кӱжгӧ копкан йолым пидылда. Д. Орай. Ялтай накидывает на себя кафтан из домотканного сукна, обувает лапти, обмотав толсто ступню.

    Сравни с:

    йол копа, копа 2
    2. этн. рассоха, развилистая деревянная часть сохи, на которую крепится сошник

    Шога кӱртньӧ, копка, кучем... – шоган ужашышт. Части сохи – сошник, рассоха, ручки-держалки.

    Сравни с:

    коптак

    Марийско-русский словарь > копка

  • 99 бальзам

    balm, balsam, oleoresin
    * * *
    бальза́м м.
    balsam
    кана́дский бальза́м — Canada balsam, balsam of fir, Canada turpentine
    копа́йский бальза́м — copaiba (balsam)
    перуа́нский бальза́м — balsam of Peru
    расти́тельный бальза́м — vegetable balsam
    толуа́нский бальза́м — tolu, balsam of Tolu
    бальза́м Шостако́вского — Shostakovsky balsam
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > бальзам

  • 100 бельё

    n Wäsche f
    * * *
    бельё n Wäsche f
    * * *
    <-я́>
    ср Wäsche f
    ни́жнее бельё Unterwäsche f
    посте́льное бельё Bettwäsche f
    цветно́е бельё Buntwäsche f
    бельё для кипяче́ния Kochwäsche f
    копа́ться в чужо́м гря́зном белье́ разг schmutzige Wäsche waschen
    * * *
    n
    1) gener. Wäsch, Leinen (постельное, столовое), (нижнее) Unterwäsche, (тк.sg) Wäsche (нательное, постельное, столовое), Hauswäsche (постельное, столовое)
    2) fr. Blancherie
    3) textile. Wäsche

    Универсальный русско-немецкий словарь > бельё

Страницы

См. также в других словарях:

  • копа́ — копа, ы …   Русское словесное ударение

  • копа́ч — копач, а …   Русское словесное ударение

  • Копа — название населённых пунктов: Казахстан Копа село в Байганинском районе Актюбинской области. Копа село в Мугалжарском районе Актюбинской области. Копа село в Темирском районе Актюбинской области. Копа село в Хромтауском районе Актюбинской области …   Википедия

  • КОПА — жен. (копить) копий, груда, куча, ворох, гора вещей: | южн. копна сена, хлеба. Где кора, там жита копа, где лог, там сена стог. | Скоп народа, зал. круг, мир, сходка, южн. громада. Копа переможет и попа. | зап. полтина медью, 50 копеек, а в счете …   Толковый словарь Даля

  • КОПА — жен. (копить) копий, груда, куча, ворох, гора вещей: | южн. копна сена, хлеба. Где кора, там жита копа, где лог, там сена стог. | Скоп народа, зал. круг, мир, сходка, южн. громада. Копа переможет и попа. | зап. полтина медью, 50 копеек, а в счете …   Толковый словарь Даля

  • копа — ы, вин. копу; мн. копы, коп; ж. [польск. kopa старинная счётная единица, равнявшаяся 60] Нар. разг. 1. Шестьдесят штук чего л. Копа яиц. Копа ржи, гречихи (шестьдесят снопов). 2. = Копна …   Энциклопедический словарь

  • КОПА — единица счета = 6 десяткам и употребляемая в западных губерниях. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907. КОПА старинная единица счета в Польше, равняется 6 десяткам. Полный словарь иностранных слов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • копа — копна Словарь русских синонимов. копа сущ., кол во синонимов: 3 • копна (13) • мера (250) …   Словарь синонимов

  • копа́л — (смола) …   Русское словесное ударение

  • Копа — ж. местн. 1. Шестьдесят штук чего либо (как единица счёта). 2. Большая укладка снопов (от 50 до 100). отт. Куча сена как единица меры. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • копа — копа, копы, копы, коп, копе, копам, копу, копы, копой, копою, копами, копе, копах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»