-
1 confiscated by the government
English-Ukrainian law dictionary > confiscated by the government
-
2 forfeited to the state
-
3 impounded
-
4 impounded account
-
5 seized
-
6 confiscate
1. adj1) конфіскований; реквізований2) позбавлений майна (за конфіскацією)2. vконфіскувати, реквізувати* * *I a1) конфіскований; реквізованийII vконфіскувати, реквізувати -
7 forfeit
1. n1) штраф2) розплата (за злочин тощо)4) конфіскована річ5) фант6) pl гра у фанти (тж game of forfeits)2. adj pred.конфіскований3. v2) поплатитися (чимсь)3) втрачати право (на щось)to forfeit a point — спорт. втратити очко (за відмову від гри або неявку)
* * *I ['fxːfit] n1) штраф; неустойка ( forfeit penalty); розплата ( за провину)2) конфіскація; накладення штрафу; позбавлення права ( на що-небудь); втрата права ( на що-небудь в результаті провини); конфіскована річ3) фант; pl гра у фанти ( game of forfeits)II [`fxːfit] a; predic III [`fxːfit] v1) позбавлятися ( чого-небудь), втрачати ( що-небудь); поплатитися (чим-небудь за провину, злочин)2) позбавлятися права, втрачати право ( на що-небудь) -
8 forfeit
1) втрата (прав, майна, посади тощо); позбавлення (прав, майна, посади); штраф; розплата; конфіскація; конфіскована річ, конфісковане майно; накладання штрафу2) загубити, втрачати (права, майно тощо); позбавлятися; конфісковувати; переходити до державної скарбниці ( про майно тощо)•- forfeit a patent
- forfeit a right
- forfeit bail
- forfeit employment
- forfeit employment office
- forfeit goods
- forfeit liberty
- forfeit money
- forfeit of civil rights
- forfeit of right -
9 confiscate
I a1) конфіскований; реквізованийII vконфіскувати, реквізувати -
10 forfeit
I ['fxːfit] n1) штраф; неустойка ( forfeit penalty); розплата ( за провину)2) конфіскація; накладення штрафу; позбавлення права ( на що-небудь); втрата права ( на що-небудь в результаті провини); конфіскована річ3) фант; pl гра у фанти ( game of forfeits)II [`fxːfit] a; predic III [`fxːfit] v1) позбавлятися ( чого-небудь), втрачати ( що-небудь); поплатитися (чим-небудь за провину, злочин)2) позбавлятися права, втрачати право ( на що-небудь) -
11 confiscable
який може бути конфіскований; який підлягає конфіскації -
12 confiscate
1) реквізований, конфіскований2) конфіскувати, реквізувати•- confiscate contraband goods
- confiscate lands -
13 confiscated
реквізований, конфіскований- confiscated land
- confiscated property
- confiscated weapon
- confiscated weapons -
14 forefeit
1) штраф; втрата (права, майна тощо); конфіскована річ2) позбавлятися; втрачати (право, майно тощо); переходити до скарбниці ( про майно) -
15 condemned
1) відповідач, який програв процес; смертник, засуджений на смертну кару2) відчужений, конфіскований; засуджений ( в тому числі до смертної кари)•- condemned person
- condemned ward
- condemned property -
16 distrained
-
17 forfeited
втрачений ( про право тощо); конфіскований; оштрафований- forfeited commutation
- forfeited estate
- forfeited land
- forfeited to the state -
18 sequestered
секвестрований; конфіскований
См. также в других словарях:
конфіскований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
конфіскований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до конфіскувати. || конфіско/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
