-
1 konflikt
[конфлікт]m -
2 konfliktować
[конфліктовачь]v.ndk -
3 konfliktowość
[конфліктовошьчь]f -
4 konfliktowy
[конфліктови]adj -
5 konfliktowy
конфліктний -
6 sporność
ж спірність, конфліктність, конфлікт -
7 scysja
[сцися]fконфлікт, сварка, сутичка -
8 spór
-
9 konflikt
ч конфлікт -
10 scysja
ж сварка, конфлікт, сутичка -
11 sporny
спірний, конфліктний -
12 spór
ч суперечка, спір, конфлікт -
13 zatarg
ч конфлікт; суперечка
См. также в других словарях:
конфлікт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
конфлікт — у, ч. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. || Ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички. || Суперечність, сутичка, покладена в основу сюжету художнього твору.… … Український тлумачний словник
конфліктний — прикметник … Орфографічний словник української мови
конфліктність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конфліктогенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
конфліктологія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конфліктувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
конфліктний — а, е. Стос. до конфлікту. Конфліктна справа. || В основу сюжету якого покладено гострий конфлікт. Конфліктний твір. || Признач. для розгляду конфлікту … Український тлумачний словник
конфлікт-реакція — ї, ж. Реактивний стан, який виникає внаслідок психічного або ситуаційного конфлікту … Український тлумачний словник
конфліктність — ності, ж. Абстр. ім. до конфліктний … Український тлумачний словник
конфліктно — Присл. до конфлікт … Український тлумачний словник