-
1 konstatować
констатувати -
2 skonstatować
констатувати -
3 konstatować
[констатовачь]v.ndk -
4 stwierdzać
1. констатувати, стверджувати, відзначати;2. потверджувати, підтверджувати, засвідчувати -
5 stwierdzić
1. констатувати, ствердити, відзначити;2. потвердити, підтвердити, засвідчити
См. также в других словарях:
констатувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Установлювати, відзначати наявність чого небудь … Український тлумачний словник
констатувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
констатований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до констатувати … Український тлумачний словник
констатування — я, с. Дія за знач. констатувати … Український тлумачний словник
визнавати — I = визнати (указувати на правильність, правдивість чого н.), підтверджувати, підтвердити, потверджувати, потвердити, стверджувати, ствердити, констатувати, засвідчувати, засвідчити II ▶ див. сповідувати, уважати 1) … Словник синонімів української мови
відзначати — I 1) = відзначувати, відзначити (здійснювати певні заходи із приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), святкувати, проводити, провести, у[в]шановувати, у[в]шанувати, (кого), справляти, справити 2) = відзначити (висловлюючись, розповідаючи тощо … Словник синонімів української мови
