Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кому-л+en

Толкование Перевод

81 подавать

подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.

* * *

несов.; сов. - под`ать

подава́ти, пода́ти; ( давать) дава́ти, да́ти; ( подвигать) посува́ти и посо́вувати, посу́нути

Русско-украинский словарь > подавать
82 по

предл.

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

предл.

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

по грани́це — вздовж кордо́ну

по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

по места́м! — на місця́!

ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

связа́ть по рука́м — и

нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

по по́воду — з при́воду

по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

схо́дный по вку́су — и

по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

называ́ть по и́мени — и

о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

по а́дресу — на адре́су

по ви́ду — на ви́гляд

по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

по его́ зо́ву — на його́ за́клик

по зака́зу — на замо́влення

по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

по заслу́ге — по заслу́зі

получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

по образцу́ — за зразко́м

по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

по приме́ру — за при́кладом

по про́сьбе — на проха́ння

по свиде́тельству — за сві́дченням

по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

по старшинству́ — за старшинство́м

по тре́бованию — на вимо́гу

пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

по желе́зной доро́ге — залізни́цею

по по́чте — по́штою

сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

по знако́мству — через знайо́мство

по ине́рции — за іне́рцією

по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

по принужде́нию — з при́мусу

по причи́не чего́ — через що

по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

по ноча́м — ноча́ми

по о́сени — восени́

по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

по ло́жке — по ло́жці

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

по ду́шу — по ду́шу

ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

по́ два (две) — по два́ (дві́)

по две́сти — по дві́сті

по́ двое — по дво́є; особо

по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

Русско-украинский словарь > по
83 помощь

поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.

* * *

допомо́га, по́міч, -мочі; запомо́га, підмо́га, підпомо́га; помо́га; диал. посо́ба

на \помощь! — ( караул) ряту́йте!

Русско-украинский словарь > помощь
84 поставить

1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);

2) см. Поставлять.

* * *
I
поста́вити; ( кого кем) настанови́ти; ( пьесу) ви́ставити; постанови́ти
II см. поставлять I

Русско-украинский словарь > поставить
85 льстить

1) лестити (-щу, -стиш), (перен.) язиком грати, (в глаза) в очі світити. [Так лазячи та лестячи, ти міг-би аби-кому зогріти кров холодну (Куліш-Шексп.). Пан тільки в очі світив, лучче було-б, якби він гудив (Свидн.)];

2) (кому) лестити (-щу, -стиш) кому и кого, підлещувати (-щую, -уєш), підлещати кому, (зап.) хлібити (-блю, -биш), підхлібляти кому, улещувати, облещувати кого, лестками підходити (під) кого, (перен.) мастити словами, речами ласкавими кого, язиком мастити кого, (слишком хвалить) перехвалювати кого; срв. Обольщать 1. [Лестити ідолам оцим, що їми я в душі гордую (Грінч.-Шілер). Підлещала їй панська ласка до її дитини (Л. Укр.). У тебе голова добра! - підхлібляв йому Мендель (Франко). А він хлібить жінці (Могилівщ.)]. Вы мне -тите - ви мене перехвалюєте. -тить в глаза кому - лестити в живі очі кому, в очі світити кому. Льщу себя надеждою - маю любу надію, тішу себе надією. -тить себя несбыточными надеждами - манити (тішити) себе химерними (незбутніми) надіями. Это -тит его честолюбию - це лестить (підлещує) його честолюбності, його гонорові. В глаза -тят, а за глаза ругают - в очі лестять, а по-за очі лають.

* * *

1) ( кому - лицемерно хвалить) лести́ти (кому), уле́щувати, обле́щувати, підле́щувати, підлеща́ти (кого)

2) ( кому-чему - доставлять удовлетворение) ті́шити, потіша́ти (кого-що), лести́ти (кому-чому)

Русско-украинский словарь > льстить
86 нога

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

нога́

быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким

взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу

в \нога га́х — в нога́х

встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю

дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі

еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)

идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу

идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим

кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́

к \нога ге — воен. до ноги́

ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що

на \нога га́х — на нога́х

на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́

не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]

ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)

\нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)

одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́

\нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)

стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб

отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)

поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу

поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́

слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)

со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]

стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги

стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким

стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х

хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́

чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че

что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)

Русско-украинский словарь > нога
87 нужда

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

Русско-украинский словарь > нужда
88 отпускать

отпустить

1) пускати, пустити, відпускати, відпустити, повідпускати кого куди, звідки; (отправлять) відряджати, відрядити кого. -стить кого на волю, домой - (від)пустити кого на волю, додому. -сти душу на покаяние - пусти з душею;

2) давати, дати, видавати, видати, відважувати, відважити, наділяти, наділити кому що, що на що. -скать провизию - видавати (відважувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.). Правительство -стило сто тысяч рублей на это дело - уряд дав (приділив) сто тисяч карбованців на цю справу. -скать кому-л. в кредит - давати кому на [в] борг (и набір), боргувати, наборгувати, поборгувати, вірити кому и на кого, навіряти кому. Лавочник -скает мне в кредит на сто рублей - крамар на сто карбованців мені навіряє (дає мені на борг). Он никому не -скает в долг - він нікому не боргує (не дає на борг), він ні на кого не вірить. -скать на вес - давати вагою. -скать что-л. по счёту кому - вилічувати (сов. вилічити) кому що. -скать скупо - видавцем (ви)давати. -скать товары (за границу) - виправляти, вивозити, випроваджати, відпроваджати крам (за кордон). -стить остроту, словечко - пустити дотеп, (на чей-л. счёт) прикладку прикласти кому, квітку кому пришити. -скать комплименты - компліменти садити. -скать штуки, -стить штуку - витворяти, платати штуки, наплатати штук, утнути, устругнути штуку;

3) -скать, -стить грехи кому - розгрішати, розгрішити кого, відпускати, відпустити гріхи кому;

4) запускати, запустити, попускати, попустити що. -стить бороду, косу - запустити бороду, косу. -стить кудри - попустити кучері;

5) (ослаблять) попускати, попустити; відпускати, відпустити. -стить верёвку, струну - попустити мотуз, струну. -стить пояс - відперезати, по[від]пустити пояс. -стить сталь - м'якшити (відгартувати) крицю, сталь. -стить тормоз - розгальмувати;

6) (отточить) нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити. -скать, -стить косу (покосную) - клепати (н. вр. клепаю и клеплю), відклепати косу;

7) відпустити, полегшати (чаще безл.). [Було так у грудях стисло, а це трохи відпустило]. На дворе -стило - надворі відлигло. Мороз -стил - мороз пересівся, перетис. -нный - відпущений, попущений и т. д.

* * *

несов.; сов. - отпуст`ить

1) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти

2) ( выпускать) випуска́ти, ви́пустити и повипуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти и попуска́ти

3) ( ослаблять) попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти

4) ( о боли) відпуска́ти, відпусти́ти, безл. ле́гшати, поле́гшати

5) ( предоставлять в пользование) відпуска́ти, відпусти́ти, ( давать) дава́ти, да́ти, ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти, ( продавать) продава́ти, прода́ти

6) (отращивать волосы, ногти) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти, ( запускать) запуска́ти, запусти́ти и позапуска́ти

7) ( оттачивать) спец. виго́стрювати, ви́гострити и повиго́стрювати, наго́стрювати, нагостри́ти и понаго́стрювати; ( косу) клепа́ти, наклепа́ти, несов. поклепа́ти, ви́клепати

8) мет. відпуска́ти, відпусти́ти

Русско-украинский словарь > отпускать
89 пожаловать

1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;

2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.

* * *

1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)

2)

пожа́луйте — (повел.: при вежливом обращении) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві (мн.), про́шу

3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)

Русско-украинский словарь > пожаловать
90 приставать

пристать

1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);

2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];

3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];

4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;

5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];

6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;

7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];

8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];

9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;

10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].

* * *

несов.; сов. - прист`ать

1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)

2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися

3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися

4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти

5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати

6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́

7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити

8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

Русско-украинский словарь > приставать
91 прощать

простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.

* * *

несов.; сов. - прост`ить

(кого-что, кому-чему что) проща́ти, простити (кого-що, кому-чому що); ( извинять) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити, дарува́ти

Русско-украинский словарь > прощать
92 to

1. adv

означає:

1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-

pull the shutters to — прикрий віконниці

put the horses to — запряжи коней

2) початок дії — за, до

to set to smth. — братися за щось (до чогось)

3) опритомнення

he came to — він опритомнів

4) певний напрям

his hat is on wrong side to — він неправильно надів капелюх

to and fro, to and again, to and back — туди й назад

close to — поруч

2. prep

вказує на:

1) напрям — до, в, у, на

the way to glory — шлях до слави

a flight to the Moon — політ на місяць

2) рух до зіткнення з чимсь — на, за

to fall to the ground — упасти на землю

3) відстань — до

is it far to Kyiv? — чи далеко до Києва?

4) розташування відносно чогось — на, від

the window looks to the north — вікно виходить на північ

5) тимчасове перебування — у, в

he has been to London twice this year — у цьому році він двічі побував у Лондоні

6) відвідання чогось — до, в

to go to school — ходити до школи

7) відношення до когось — до, для, з, за

it was mystery to them — для них це була загадка

it seems to me — мені здається

something has happened to him — з ним щось сталося

a toast to your success — тост за ваш успіх

8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, про

in answer to smth. — у відповідь на щось

9) межу, ступінь — до

to the end — до кінця

10) мету — на, до, з

to come to a conclusion — прийти до висновку

11) музичний супровід — під

to dance to the piano — танцювати під рояль

12) належність, складову частину — від, до

a key to a desk — ключ від письмового стола

she is the mother to the child — вона мати цієї дитини

13) час — без

ten (minutes) to two — без десяти (хвилин) друга (година)

14) ціну — за, на

ten to a shilling — десять (штук) за шилінг

3. part

вживається з інфінітивом (до або після нього)

tell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)

he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок

* * *
I [tuː] adv
вказує на

1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

to pull the shutters to — закрити віконниці

push the door to — закрий двері

the door blew to — двері закрилися

put the horses to — запрягати коней

2) початок дії за

we turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу

they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу

3) приведення в свідомість або повернення до свідомості

he came to — він опам'ятався

to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю

4) певний напрям

his hat is on the wrong side to y — нього неправильно надітий капелюх

a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру

to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro

close to — поруч, біля

we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось

keep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
II prep
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, на

the road to London — дорога до Лондона

the way to glory — шлях до слави

a flight to the Moon — політ на Місяць

head to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]

on ones way to the station — по дорозі до станції

to go to town — їхати /відправлятися/ в місто

to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі

to go to Smith — піти до Сміту

where will she go to — є куди вона підеє

to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]

to point to smth — вказувати на що-н.

to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]

to hold up ones hands to heaven — здіймати руки до неба

to put a pistol to his head — приставити пістолет до його голови

I'm off to London — я відправляюся до Лондону

he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до

to fall to the ground — впасти на землю

he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до

is it far to Moscow — є чи далеко до Москвиє

it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником

rooms to the back — задні кімнати

with ones feet to the fire — протягнувши ноги до вогню

with ones back to the wall — спиною до стіни

to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від

the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]

placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в

he has been to Volgograd twice this year — цього року він двічі був у Волгограді

have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в

he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в

to go to school — ходити в школу

to go to the theatre — ходити /йти/ в театр

2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

greetings to smb — вітання кому-н.

to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.

to speak to smb — розмовляти з ким-н.

to send smth to smb — послати що-н. кому-н.

to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.

to submit the material to the committee — представити матеріал в комітет

to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет

to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.

to play to packed houses — грати перед повним залом

he showed the picture to all his friends — він показав картину всім своїм друзям

who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком

attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг

known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.

clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.

unjust to smb — несправедливий до кого-н.

pleasing to smb — приємний кому-н.

to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.

it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком

what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє

life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком

a toast to your success — тост за ваш успіх

here is to your health — за ваше здоров'я

a hymn to the sun — гімн сонцю

to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /

3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

to bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.

to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що

to swear to smth — присягнутися в чому-н.

to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.

to confess to smth — зызнаватися в чому-н.

to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на

to have a right to smth — мати право на, будь-що.

to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.

the pretender to the throne — претендент на трон

a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком

(dis)obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)

in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.

to reply to smb — відповідати кому-н.

to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання

what do you say to that — є що ви скажете з цього приводує

what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до

to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]

to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі

flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру

4) вказує на межу або ступінь до

to the end, to the last — до кінця

to a man — до останньої людини

to a certain extent — до деякої міри

to a high degree y — високій /в большой/ ступеню

to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший

tired to death — смертельно втомлений

wet to the skin — промоклий до кісток

stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу

rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові

to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину

to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]

to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму

the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до

to the end or June — до кінця червня

to the end of ones life — до кінця свого життя

the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до

to an inch — з точністю до дюйма

a year to the day — рівно рік ( день в день)

to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма

the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до

the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом

to go to sleep — заснути

to go to ruin — руйнуватися

to run to seed — прорости

to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки

to burn to ashes — згоріти дотла

to beat smb to death — побити кого-н. до смерті

to convert a warehouse to a dance-hall — перетворити склад на зал для танців

it moved him to tears — це зворушило його до сліз

he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до

to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]

to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/

5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

now to the matter at hand a — зараз перейдемо до нашої справи

he turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив

the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за

to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.

he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]

6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю

little to — гад

7) = toady I 2

8) ласк. icт. дитинка, жабеня

••

the biggest to in the puddle — місцевий ватажок

to under the harrow — вічно гноблена людина

to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі

English-Ukrainian dictionary > to
93 turn

1. n

1) поворот

a turn to the left (to the right) — поворот ліворуч (праворуч)

about turn! — кругом!

left turn! — ліворуч!

right turn! — праворуч!

standing turn — поворот на місці

to make (to take) a turn — повернути

2) оберт

the turn of a wheel — оберт колеса

3) обертання; обертальний рух

4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)

5) зміна напряму

6) поворотний пункт

7) зміна (стану)

a turn for the better (for the worse) — зміна на краще (на гірше)

turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі

8) виток

9) черга

turn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі

to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися

out of turn — поза чергою

10) послуга

to do smb. a good (an ill) turn — зробити комусь добру (погану) послугу

11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія

12) виконавець номера

13) коротка прогулянка; поїздка

to take a turn, to go for a turn — прогулятися

14) короткий період діяльності

to take a turn at gardening — трохи попрацювати в саду

15) робоча зміна

16) здібність; склад (характеру)

she has a turn for music — у неї є музичні здібності

he is of a humorous turn — у нього є почуття гумору

17) стиль, манера

18) форма, будова

19) приступ, припадок; спалах

a turn of anger — спалах гніву

20) потрясіння, шок

to give smb. a turn — шокувати когось

21) зворот, будова (фрази)

22) розм. робота

23) pl менструації

24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)

25) друк. чорниш

26) зал. обхідна колія

27) ав. розворот

28) муз. групето

turn button — віконна засувка

turn indicator — ав. покажчик повороту

turn meter — ав. покажчик швидкості повороту

turns per second — кількість обертів за секунду

at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно

turn of life — мед. клімактерій

to a turn — точно

to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)

one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу

not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки

2. v

1) повертати

to turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися

2) повертатися

a door turns upon its hinges — двері повертаються на завісах

3) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

4) обертатися

the earth turns round the sun — Земля обертається навколо Сонця

5) паморочитися

my head is turning — у мене паморочиться голова

6) перевертати, перегортати (сторінки)

1) перевертатися, крутитися (в ліжку)

8) перевертати догори дном, перекидати

9) перевертатися догори дном, перекидатися

to turn upside down — перевернутися догори дном

10) загинати, закручувати, відгинати

11) загинатися; закручуватися; відгинатися

12) спрямовувати

to turn one's horse to the wood — спрямувати коня в ліс

13) прямувати

to turn to the left — піти наліво

14) націлювати (зброю)

15) зосереджувати (увагу)

to turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось

16) змінювати напрям; відхилятися

the river turns here — тут річка повертає

17) повертати назад, у зворотному напрямі

18) обходити, огинати

to turn a corner — завернути за ріг

19) військ. охоплювати фланг

20) змінювати

21) змінюватися; зазнавати змін

22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)

23) перелицьовувати (одяг)

24) точити, обточувати (на токарному верстаті)

25) оброблятися (на верстаті)

to turn easily — легко обточуватися

26) обмірковувати (проблеми тощо)

27) змінювати (тему); переводити розмову

28) перекладати (на іншу мову)

29) сформулювати інакше

30) досягти (певного віку, моменту тощо)

31) змінити (колір, забарвлення)

32) змінитися (про колір, забарвлення)

33) пускати в обіг (гроші)

34) бути в обігу

35) псувати

36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)

the milk has turned — молоко скисло

37) зігнути; затупити (лезо)

38) зігнутися; затупитися

39) виганяти (худобу)

40) зрізати шкіру смужкою

41) орати; перевертати (шар)

42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)

43) повстати (проти — against)

44) обертатися проти когось, чогось

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

45) перетворювати (на — into)

to turn milk into butter — збивати масло

46) перетворюватися на щось

water turns to ice — вода перетворюється на лід

47) робитися, ставати

to turn red — почервоніти

to turn teacher — стати учителем

turn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°

turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)

turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік

turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху

turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути

turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати

turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати

turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт

turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити

turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)

to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)

much turns on his answer — багато чого залежить від його відповіді

turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)

1) виявитися (кимсь, якимсь)

1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

turn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)

turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати

turn under — с.г. заорювати

turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)

1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

to turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися

to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника

to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь

to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму

to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову

to turn the corner — вийти із скрутного становища

to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат

to turn the blind eye to smth. — закривати очі на щось

to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги

to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу

to turn one's back, to turn one's tail — утекти

to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось

to turn the scale (the balance) — вирішити результат справи

to turn yellow — злякатися

not to turn a hair — навіть і оком не моргнути

to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця

not to know»which way to turn — не знати, що робити

to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти

* * *
I n
1) оборот

the turn of a wheel — оборот колеса

the turn of a dial — оборот набірного диска

three turns of the moon — три обороти Місяця

at each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

to give smth; a turn — повернути що-н.

to give smb; a turn — покружляти кого-н.

2) поворот ( рух)

sharp turn — крутий поворот

no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

with a single turn of the key — одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn — повернути

backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

jump turn — поворот стрибком без опори на палиці ( лижний спорт)

steered turn — поворот рулюванням ( лижний спорт)

turn of a curve — проходження віража ( велоспорт)

right turn! — направо!

left turn! — наліво!

about turn! — кругом!; aвт. розворот

boot-leg turn — розворот із зупинками

loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

a turn at the corner — поворот на розі

to stop at a turn in the road — зупинитися на повороті ( дорогі); вигин

a turn in a river — закруглення річки

a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

3) зміна напряму

turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

4) зміна ( стану)

the turn of the seasons — зміна пір року

the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

the turns of fortune — мінливості долі

a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

the patient has taken a turn for the better — хворому стало краще

to take a bad turn — прийняло поганий оборот

things have taken a dangerous turn — справа прийняла небезпечний поворот

to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

to hope for a turn in one's luck — сподіватися на зміну долі

there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

5) виток

turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

dead turns — eл. мертві витки

give the rope a few more turns around the tree — оберни мотузок навколо дерева ще кілька разів

6) черга

in its turn — в свою чергу

in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

out of turn — поза чергою [див. є]

to wait one's turn in a doctors office — чекати своєї черги на прийом до лікаря

to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

now its your turn to speak — тепер ваша черга виступати

my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

to take a turn at creative writing — зайнятися писанням

take a turn! — а ну спробуй!

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер

to do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера

7)

коротка прогулянка, поїздка

to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

to take a turn at ardening — небагато попрацювати в саду

9) ( робоч зміна)

afternoon turn — денна зміна

to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

a serious turn of mind — серйозний розум

an optimistic turn of mind — оптимістичний склад розуму

peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

she gave the sonata a new turn — вона зіграла сонату по-новому

11) здатність; дар; жилка

a turn for affairs — ділова жилка

a turn for mathematics — математичний дар

he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

12) будова, форма

the turn of an ankle — форма кісточки

the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

a turn of speech — оборот мови

to miss idiomatic turns — не розуміти ідіоматичних виразів

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

to have (quite) a turn — відчути шок

I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій

to a turn — точно; як потрібно

done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
II v
1) повертати

to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

he turned his chair to the fire — він повернув стілець до вогню

turn your eyes this way — подивіться в цю сторону

to turn one's head — обернутися, повернути голову

he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)

a door turn s upon its hinges — двері повертаються на петлях

everybody's eyes turned to him — всі подивилися на нього

my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

to turn one's eyes — відвести очі

she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

2) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

to turn a handle — крутити ручку

to turn a screw tight — щільно пригвинтити шуруп

he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

the Earth turns round the Sun — Земля обертається навколо Сонця

the wheels were turning slowly — колеса оберталися поволі

the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

heights make my head turn — висота викликає у мене запаморочення

my head is turning — у мене паморочиться в голові

3) перевертати

to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

to turn pancakes — перевертати оладки

to turn a record — перевернути пластинку

the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

it's enough to make him turn in his grave — він від цього у труні перекинеться

4) перекидати; перевертати вверх дном

to turn a decanter — перекинути графин

to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

to turn the dough onto a board — викласти тісто на дошку

to turn meat into the pot — покласти м'ясо в казанок

to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

5) загинати; закручувати; відгортати

his moustaches were turned and curled — його вуса були підкручені е завиті

turn the sheet (back) — відігніть простирадло

to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

6) направляти

to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

to turn one's horse to the hills — направити коня в гору

to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

to turn to the right — піти направо

to turn west — попрямувати на захід

not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

he turned towards home — він повернув до будинку

I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

7) відхиляти, змінювати напрям

to turn the course of a river — змінити перебіг річки

to turn the course of history — змінити хід історії

to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

to turn an attack — відбити атаку

to turn the tide (of events) — змінити хід подій

to turn the enemy — обернути ворога на втечу

to turn the mob — примусити натовп відступити

to turn a vessel from her course — змінити курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

the river turns here — тут річка повертає

the road turns slightly to the north — дорога злегка відхиляється на північ

the tide is turning — приливна хвиля змінює напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

to turn one's weapon upon oneself — обернути власну зброю проти самого себе

to turn the telescope on a star — навести телескоп на зірку

cannon were turned on the city — гармати були націлені на місто

9) огинати, обходити

to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

to turn — а саре обігнути мис ( про судно)

to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

10) точити, обточувати на токарному верстаті

to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

to turn a compliment — зробити тонкий комплімент

to turn an epigram — скласти епіграму

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

manners turn with time — з часом, вдача змінюється

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

onions turn me — від лука мене нудить

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

I must have my suit turned — мені потрібно перелицювати костюм

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

to turn a clumsy pirouette — зробити незграбний пірует

17) обдумувати (питання, проблеми)

to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]

the talk turned to more general topics — розмова перейшла до більш загальних тем

19) збавляти або додавати (газ, воду)

to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

he has not yet turned forty — йому ще немає сорока

it has just turned a quarter past one — зараз якраз чверть другого

the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

20) змінювати (колір, забарвлення)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

her hair has begun to turn — її волосся почало сивіти

the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

to turn an honest dollar — чесно заробити долар

23) продаватися, йти ( про товар)

this merchandise will turn easily — цей товар добре розкуповуватиметься

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

the milk has turned — молоко прокисло

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

the edge of the knife turned — лезо ножа затупилося

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

to turn one's thoughts to God — звернутися думками до Бога

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

at last we turned our attention to him — нарешті ми зайнялася ним

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

his thoughts have often turned to the subject era — думки часто поверталися до цього предмету

his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

all children turned to him — всі діти тягнулися до нього

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

he turned again to his work — він знову взявся за свою роботу

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

to turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях

to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

to turn to the secretary for information — звернутися за довідкою до секретаря

to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

the child turned to its mother for comfort — дитина шукала втіхи у матері

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

to turn cream into butter — робити масло із сливок

to turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію

the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

they turned her into a film star — вони зробили її кінозіркою

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

water turns to ice — вода перетворюється на лід

the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

joy has turned into bitterness — радість обернулася горем

his love turned to hate — його любов перетворилася на ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

they turned their stock into cash — вони обернули свої акції на гроші

she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

to turn Greek books into Latin — переводити грецькі книги на латинь

how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

they turned his argument against him — вони обернули його аргументи проти нього самого

his own criticism was turned against him — його власна критика обернулася проти нього самого

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

he turns everyone against himself — він відновлює всіх проти себе

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

the poor turned against the rich — бідняки повстали проти багачів

he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

to turn the cat into the cellar for the night — виганяти або випускати кота на ніч в льох

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

I turned him from his purpose — я примусив його змінити свій намір

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин

everything turns on his answer — все залежить від його відповіді

the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

the conversation turned on literature — розмова торкнулася літератури

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

in his anger he turned on me — в гніві він накинувся на мене

the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

he turned Tory — він став членом консервативної партії

to turn traitor — стати зрадником

to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

he has turned full-time author — він став професійним письменником

both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

to turn pale — зблідніти

to turn sick — відчути нудоту

to turn green with envy — позеленіти від заздрості

to turn blue with cold — посиніти від холоду

to turn red with anger — почервоніти від гніву

to turn sour — прокисати ( про молоко)

to turn grey — посивіти

to turn sulky — похмурніти; надутися

the weather is turning colder — стає холодніше

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

it turns the tongue black — від цього язик чорніє

he turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])

last year's drought turned things worse — торішня засуха посилила положення

it turns her nauseous — її від цього нудить

the sight turned him green with envy — це видовище змусило його позеленіти від заздрості

to turn short — раптово зупинитися, завмерти

to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

to turn tail — див. tail III

to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

to turn turtle — див. turtle II

to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

to turn head — icт. мужньо чинити опір

to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

to turn the tables on smb — див. table I

to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

turn — "змінити шкуру"

not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

to turn a mountain into a molehill 3 — робити з мухи слона

to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

to turn one's hand to useful work — зайнятися корисною справою

he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.

to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

to turn one's back on history — забути уроки історії

to turn one's back on one's own people — зрадити свій народ

to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

his luck has turned — успіх йому зрадив

it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

my stomach turns at the sight — від цього видовища мене нудить

to turn smth inside out — вивертати навиворіт

the wind turned my umbrella inside out — вітер вивернув мою парасольку навиворіт

to turn inside out — вивертатися навиворіт

my umbrella turned inside out — моя парасолька вивернулася навиворіт

to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

robbers had turned the room upside down — грабіжники перевернули в кімнаті все вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

the world has turned topsy-turvy — світ перевернусь ( з ніг на голову)

English-Ukrainian dictionary > turn
94 to

I [tuː] adv
вказує на

1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

to pull the shutters to — закрити віконниці

push the door to — закрий двері

the door blew to — двері закрилися

put the horses to — запрягати коней

2) початок дії за

we turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу

they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу

3) приведення в свідомість або повернення до свідомості

he came to — він опам'ятався

to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю

4) певний напрям

his hat is on the wrong side to y — нього неправильно надітий капелюх

a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру

to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro

close to — поруч, біля

we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось

keep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
II prep
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, на

the road to London — дорога до Лондона

the way to glory — шлях до слави

a flight to the Moon — політ на Місяць

head to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]

on ones way to the station — по дорозі до станції

to go to town — їхати /відправлятися/ в місто

to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі

to go to Smith — піти до Сміту

where will she go to — є куди вона підеє

to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]

to point to smth — вказувати на що-н.

to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]

to hold up ones hands to heaven — здіймати руки до неба

to put a pistol to his head — приставити пістолет до його голови

I'm off to London — я відправляюся до Лондону

he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до

to fall to the ground — впасти на землю

he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до

is it far to Moscow — є чи далеко до Москвиє

it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником

rooms to the back — задні кімнати

with ones feet to the fire — протягнувши ноги до вогню

with ones back to the wall — спиною до стіни

to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від

the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]

placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в

he has been to Volgograd twice this year — цього року він двічі був у Волгограді

have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в

he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в

to go to school — ходити в школу

to go to the theatre — ходити /йти/ в театр

2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

greetings to smb — вітання кому-н.

to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.

to speak to smb — розмовляти з ким-н.

to send smth to smb — послати що-н. кому-н.

to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.

to submit the material to the committee — представити матеріал в комітет

to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет

to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.

to play to packed houses — грати перед повним залом

he showed the picture to all his friends — він показав картину всім своїм друзям

who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком

attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг

known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.

clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.

unjust to smb — несправедливий до кого-н.

pleasing to smb — приємний кому-н.

to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.

it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком

what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє

life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком

a toast to your success — тост за ваш успіх

here is to your health — за ваше здоров'я

a hymn to the sun — гімн сонцю

to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /

3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

to bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.

to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що

to swear to smth — присягнутися в чому-н.

to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.

to confess to smth — зызнаватися в чому-н.

to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на

to have a right to smth — мати право на, будь-що.

to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.

the pretender to the throne — претендент на трон

a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком

(dis)obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)

in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.

to reply to smb — відповідати кому-н.

to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання

what do you say to that — є що ви скажете з цього приводує

what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до

to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]

to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі

flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру

4) вказує на межу або ступінь до

to the end, to the last — до кінця

to a man — до останньої людини

to a certain extent — до деякої міри

to a high degree y — високій /в большой/ ступеню

to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший

tired to death — смертельно втомлений

wet to the skin — промоклий до кісток

stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу

rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові

to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину

to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]

to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму

the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до

to the end or June — до кінця червня

to the end of ones life — до кінця свого життя

the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до

to an inch — з точністю до дюйма

a year to the day — рівно рік ( день в день)

to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма

the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до

the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом

to go to sleep — заснути

to go to ruin — руйнуватися

to run to seed — прорости

to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки

to burn to ashes — згоріти дотла

to beat smb to death — побити кого-н. до смерті

to convert a warehouse to a dance-hall — перетворити склад на зал для танців

it moved him to tears — це зворушило його до сліз

he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до

to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]

to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/

5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

now to the matter at hand a — зараз перейдемо до нашої справи

he turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив

the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за

to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.

he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]

6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю

little to — гад

7) = toady I 2

8) ласк. icт. дитинка, жабеня

••

the biggest to in the puddle — місцевий ватажок

to under the harrow — вічно гноблена людина

to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі

English-Ukrainian dictionary > to
95 turn

I n
1) оборот

the turn of a wheel — оборот колеса

the turn of a dial — оборот набірного диска

three turns of the moon — три обороти Місяця

at each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

to give smth; a turn — повернути що-н.

to give smb; a turn — покружляти кого-н.

2) поворот ( рух)

sharp turn — крутий поворот

no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

with a single turn of the key — одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn — повернути

backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

jump turn — поворот стрибком без опори на палиці ( лижний спорт)

steered turn — поворот рулюванням ( лижний спорт)

turn of a curve — проходження віража ( велоспорт)

right turn! — направо!

left turn! — наліво!

about turn! — кругом!; aвт. розворот

boot-leg turn — розворот із зупинками

loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

a turn at the corner — поворот на розі

to stop at a turn in the road — зупинитися на повороті ( дорогі); вигин

a turn in a river — закруглення річки

a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

3) зміна напряму

turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

4) зміна ( стану)

the turn of the seasons — зміна пір року

the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

the turns of fortune — мінливості долі

a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

the patient has taken a turn for the better — хворому стало краще

to take a bad turn — прийняло поганий оборот

things have taken a dangerous turn — справа прийняла небезпечний поворот

to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

to hope for a turn in one's luck — сподіватися на зміну долі

there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

5) виток

turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

dead turns — eл. мертві витки

give the rope a few more turns around the tree — оберни мотузок навколо дерева ще кілька разів

6) черга

in its turn — в свою чергу

in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

out of turn — поза чергою [див. є]

to wait one's turn in a doctors office — чекати своєї черги на прийом до лікаря

to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

now its your turn to speak — тепер ваша черга виступати

my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

to take a turn at creative writing — зайнятися писанням

take a turn! — а ну спробуй!

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер

to do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера

7)

коротка прогулянка, поїздка

to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

to take a turn at ardening — небагато попрацювати в саду

9) ( робоч зміна)

afternoon turn — денна зміна

to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

a serious turn of mind — серйозний розум

an optimistic turn of mind — оптимістичний склад розуму

peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

she gave the sonata a new turn — вона зіграла сонату по-новому

11) здатність; дар; жилка

a turn for affairs — ділова жилка

a turn for mathematics — математичний дар

he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

12) будова, форма

the turn of an ankle — форма кісточки

the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

a turn of speech — оборот мови

to miss idiomatic turns — не розуміти ідіоматичних виразів

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

to have (quite) a turn — відчути шок

I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій

to a turn — точно; як потрібно

done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
II v
1) повертати

to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

he turned his chair to the fire — він повернув стілець до вогню

turn your eyes this way — подивіться в цю сторону

to turn one's head — обернутися, повернути голову

he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)

a door turn s upon its hinges — двері повертаються на петлях

everybody's eyes turned to him — всі подивилися на нього

my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

to turn one's eyes — відвести очі

she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

2) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

to turn a handle — крутити ручку

to turn a screw tight — щільно пригвинтити шуруп

he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

the Earth turns round the Sun — Земля обертається навколо Сонця

the wheels were turning slowly — колеса оберталися поволі

the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

heights make my head turn — висота викликає у мене запаморочення

my head is turning — у мене паморочиться в голові

3) перевертати

to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

to turn pancakes — перевертати оладки

to turn a record — перевернути пластинку

the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

it's enough to make him turn in his grave — він від цього у труні перекинеться

4) перекидати; перевертати вверх дном

to turn a decanter — перекинути графин

to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

to turn the dough onto a board — викласти тісто на дошку

to turn meat into the pot — покласти м'ясо в казанок

to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

5) загинати; закручувати; відгортати

his moustaches were turned and curled — його вуса були підкручені е завиті

turn the sheet (back) — відігніть простирадло

to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

6) направляти

to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

to turn one's horse to the hills — направити коня в гору

to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

to turn to the right — піти направо

to turn west — попрямувати на захід

not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

he turned towards home — він повернув до будинку

I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

7) відхиляти, змінювати напрям

to turn the course of a river — змінити перебіг річки

to turn the course of history — змінити хід історії

to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

to turn an attack — відбити атаку

to turn the tide (of events) — змінити хід подій

to turn the enemy — обернути ворога на втечу

to turn the mob — примусити натовп відступити

to turn a vessel from her course — змінити курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

the river turns here — тут річка повертає

the road turns slightly to the north — дорога злегка відхиляється на північ

the tide is turning — приливна хвиля змінює напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

to turn one's weapon upon oneself — обернути власну зброю проти самого себе

to turn the telescope on a star — навести телескоп на зірку

cannon were turned on the city — гармати були націлені на місто

9) огинати, обходити

to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

to turn — а саре обігнути мис ( про судно)

to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

10) точити, обточувати на токарному верстаті

to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

to turn a compliment — зробити тонкий комплімент

to turn an epigram — скласти епіграму

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

manners turn with time — з часом, вдача змінюється

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

onions turn me — від лука мене нудить

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

I must have my suit turned — мені потрібно перелицювати костюм

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

to turn a clumsy pirouette — зробити незграбний пірует

17) обдумувати (питання, проблеми)

to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]

the talk turned to more general topics — розмова перейшла до більш загальних тем

19) збавляти або додавати (газ, воду)

to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

he has not yet turned forty — йому ще немає сорока

it has just turned a quarter past one — зараз якраз чверть другого

the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

20) змінювати (колір, забарвлення)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

her hair has begun to turn — її волосся почало сивіти

the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

to turn an honest dollar — чесно заробити долар

23) продаватися, йти ( про товар)

this merchandise will turn easily — цей товар добре розкуповуватиметься

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

the milk has turned — молоко прокисло

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

the edge of the knife turned — лезо ножа затупилося

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

to turn one's thoughts to God — звернутися думками до Бога

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

at last we turned our attention to him — нарешті ми зайнялася ним

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

his thoughts have often turned to the subject era — думки часто поверталися до цього предмету

his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

all children turned to him — всі діти тягнулися до нього

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

he turned again to his work — він знову взявся за свою роботу

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

to turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях

to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

to turn to the secretary for information — звернутися за довідкою до секретаря

to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

the child turned to its mother for comfort — дитина шукала втіхи у матері

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

to turn cream into butter — робити масло із сливок

to turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію

the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

they turned her into a film star — вони зробили її кінозіркою

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

water turns to ice — вода перетворюється на лід

the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

joy has turned into bitterness — радість обернулася горем

his love turned to hate — його любов перетворилася на ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

they turned their stock into cash — вони обернули свої акції на гроші

she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

to turn Greek books into Latin — переводити грецькі книги на латинь

how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

they turned his argument against him — вони обернули його аргументи проти нього самого

his own criticism was turned against him — його власна критика обернулася проти нього самого

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

he turns everyone against himself — він відновлює всіх проти себе

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

the poor turned against the rich — бідняки повстали проти багачів

he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

to turn the cat into the cellar for the night — виганяти або випускати кота на ніч в льох

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

I turned him from his purpose — я примусив його змінити свій намір

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин

everything turns on his answer — все залежить від його відповіді

the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

the conversation turned on literature — розмова торкнулася літератури

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

in his anger he turned on me — в гніві він накинувся на мене

the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

he turned Tory — він став членом консервативної партії

to turn traitor — стати зрадником

to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

he has turned full-time author — він став професійним письменником

both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

to turn pale — зблідніти

to turn sick — відчути нудоту

to turn green with envy — позеленіти від заздрості

to turn blue with cold — посиніти від холоду

to turn red with anger — почервоніти від гніву

to turn sour — прокисати ( про молоко)

to turn grey — посивіти

to turn sulky — похмурніти; надутися

the weather is turning colder — стає холодніше

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

it turns the tongue black — від цього язик чорніє

he turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])

last year's drought turned things worse — торішня засуха посилила положення

it turns her nauseous — її від цього нудить

the sight turned him green with envy — це видовище змусило його позеленіти від заздрості

to turn short — раптово зупинитися, завмерти

to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

to turn tail — див. tail III

to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

to turn turtle — див. turtle II

to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

to turn head — icт. мужньо чинити опір

to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

to turn the tables on smb — див. table I

to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

turn — "змінити шкуру"

not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

to turn a mountain into a molehill 3 — робити з мухи слона

to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

to turn one's hand to useful work — зайнятися корисною справою

he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.

to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

to turn one's back on history — забути уроки історії

to turn one's back on one's own people — зрадити свій народ

to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

his luck has turned — успіх йому зрадив

it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

my stomach turns at the sight — від цього видовища мене нудить

to turn smth inside out — вивертати навиворіт

the wind turned my umbrella inside out — вітер вивернув мою парасольку навиворіт

to turn inside out — вивертатися навиворіт

my umbrella turned inside out — моя парасолька вивернулася навиворіт

to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

robbers had turned the room upside down — грабіжники перевернули в кімнаті все вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

the world has turned topsy-turvy — світ перевернусь ( з ніг на голову)

English-Ukrainian dictionary > turn
96 жаловать

1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жалувати кого, милувати кого, бути прихильним до кого, мати ласку до кого. Он его не жалует - він його не полюбляє, він до нього не прихильний, (зап.) він його не апробує. Любить и жаловать - любити та жалувати;

2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) - дарувати кого чим, обдаровувати кого чим, (ласкаво) дарувати кому що, надавати кому що, чого, шанувати кого чим, наділяти кому що. [Господь його донею дарує. Ласкаво подарував йому своє вбрання. Надав йому землю і полковницьку гідність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шанує його канчуками (иронич.) = жалует его батожьём]. Жаловать в дар - дарувати кому що. -вать кого-нибудь к руке - дозволяти кому (по)цілувати руку, допускати до руки;

3) -вать к кому (ходить, посещать) - ходити (захожати) до кого, бувати в кого, одвідувати кого, (сов.) завітати до кого. Хотите убедиться, пожалуйте к нам лично - хочете переконатися (впевнитися), то потрудіться (то завітайте) до нас сами особисто. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи, будьте (дорогими) гостями, (зап.) вітайте нам!

* * *

1) (кого чем, кому что) ист. дарува́ти (кому́ що), наділя́ти (кого́ чим); ( о правах) надава́ти, (кому що)

2) (оказывать внимание, уважать) поважа́ти, полюбля́ти; диал. жа́лувати

люби́ть да (и) \жаловатьть — люби́ти й поважа́ти (жа́лувати)

3) ( к кому-чему - посещать) ходи́ти, -джу́, -диш, захо́дити, -джу, -диш (до ко́го), бува́ти (у ко́го), відві́дувати, -дую, -дуєш (кого)

Русско-украинский словарь > жаловать
97 некто

I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].

II. (Не кто) мест. указат.-отриц.

1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;

2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].

* * *

мест.

хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)

\некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в

Русско-украинский словарь > некто
98 передавать

передать

1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];

2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];

3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;

4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.

* * *
I несов.; сов. - перед`ать
передава́ти, переда́ти и попередава́ти; (отдавать; изображать, выражать какими-л. средствами) віддава́ти, відда́ти; (сообщать услышанное, узнанное, пересказывать) перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати, переповіда́ти, переповісти́ и перепові́сти
II
(надавать много чего-л.) передава́ти

Русско-украинский словарь > передавать
99 подносить

поднести

1) (вверх) підносити, піднести, підіймати, підняти. См. Поднимать, Возносить. [Таке важке, що не піднесу (не підійму). Явдоха піднесла хустку до очей і зідхнула (Кониськ.)];

2) (неся приближать к чему-л.) підносити, піднести кого, що до кого, до чого. [Піднесли дитину до матери. Піднеси до світу, тут не видно];

3) (приносить) підносити, (редко підношувати, доношати = поднашивать), піднести, надносити, наднести. [Йому піднесено корону, і як піднесли, він одіпхнув її (Куліш)];

4) (нести некот. время, помогая кому-л.) надносити, наднести що кому. -нести подарок, в подарок кому что - піднести подарунок кому, у подарунок кому що. -носить, -нести кому бумаги для подписи, ходатайство - підносити, піднести кому папери на підпис, прохання. -нести кукиш - піднести дулю кому. -носить кирпич, известь - підносити цеглу, вапно (вапну);

4) -сить кому (угощать) - підносити, піднести кому, частувати, почастувати кого чим. Срв. Угощать, Потчевать. [Варенухи по кухлику їй піднесли (Котл.). Підніс йому чаю (Квітка)]. Чужим добром -сить ведром (погов.) - добре чужими пирогами свого батька поминати. Поднесённый - піднесений.

* * *

несов.; сов. - поднест`и

підно́сити, піднести́ и попідно́сити; ( кому что - угощать) частува́ти, почастува́ти (кого чим)

Русско-украинский словарь > подносить
100 представлять

представить

1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;

2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);

3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;

4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;

5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];

6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];

7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?

8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];

9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];

10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];

11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.

* * *

несов.; сов. - предст`авить

1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́

2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти

3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)

4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)

5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти

6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити

7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)

9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]

10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1

11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

Русско-украинский словарь > представлять

Страницы

См. также в других словарях:

кому́з — комуз … Русское словесное ударение
кому — КОМУ. дат. от кто. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КОМУ — как угодно, а мы как знаем. Еще солнышко высоко (говорит лиса в яме), а знать тут ночевать! Про то знают купец, да продавец. Знай, да не бай. знать не знаю, ведать не ведаю, ответ на допрос. Тем только и дышим, что знать не знаем, ведать не… … Толковый словарь Даля
кому бы — кому/ бы Кому бы и наслаждаться отдыхом, как не ему … Слитно. Раздельно. Через дефис.
кому же — кому/ же Кому же, как не ему, быть старостой класса … Слитно. Раздельно. Через дефис.
кому — кому, кое с … Орфографический словарь-справочник
кому не лень — кому/ не ле/нь … Слитно. Раздельно. Через дефис.
кому не лень — кто угодно, кто попало, кто бы то ни был, каждый дурак, первый встречный, хоть кто, кто хочешь, безразлично кто, каждый встречный, все кому не лень, каждый встречный и поперечный, встречный поперечный, всякий кому не лень, все кому только не лень … Словарь синонимов
Кому на Руси жить хорошо (поэма) — «Кому на Руси жить хорошо» поэма Н. А. Некрасова. Повествует о путешествии семерых мужиков по всей Руси с целью поиска счастливого человека. Содержание 1 История создания 2 Сюжет и структура поэмы 2.1 Часть первая … Википедия
Кому на Руси жить хорошо — Жанр: поэма Автор: Н.А. Некрасов Язык оригинала: русский Год написания: 1863 1876 Публикация … Википедия
кому только не лень — прил., кол во синонимов: 20 • безразлично кто (21) • все, кому не лень (21) • … Словарь синонимов

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

кому-л+en

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

кому-л+en

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: