-
1 kompromis
[компроміс]m -
2 kompromisowy
[компромісови]adj -
3 kompromitacja
[компромітацья]f -
4 kompromitować
[компромітовачь]v.ndk -
5 kompromitować się
[компромітовачь шіĕ]v.ndk -
6 kompromitowanie
[компромітованє]n -
7 kompromitowany
[компромітовани]adj -
8 kompromisowy
компромісний -
9 ugodowy
[угодови]adj -
10 kompromis
ч компроміс
См. также в других словарях:
компроміс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
компроміс — у, ч. Згода з ким небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети. •• Іти/ (піти/) на компромі/с поступатися чимось заради досягнення мети … Український тлумачний словник
компромісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
компромітація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
компромітований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
компромітування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
компромітувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
компромітуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
компромісний — а, е. Прикм. до компроміс; який є компромісом … Український тлумачний словник
компромісарний — а, е, діал. Стос. до компромісу … Український тлумачний словник
компроміс — [компроум’і/с] су, м. (на) с і, мн. сие, с іў … Орфоепічний словник української мови