-
1 tarnish image
-
2 compromise a witness
-
3 compromise
1. nкомпроміс; угода сторін2. v1) піти на компроміс2) компрометувати3) ставити під загрозу* * *I n1) компроміс; угода сторін2) щось середнєII a1) компроміснийIII v1) піти на компроміс або угоду2) компрометувати; ставити під загрозу ( положення) -
4 discredit
1. n1) недовір'я, сумнів2) дискредитація, компрометація; знеславлення, ганьбаto bring smb. into discredit — зганьбити когось,
3) ганебна пляма, неслава4) позбавлення комерційного кредиту2. v1) не довіряти, не вірити; піддавати сумніву, ставити під сумнів2) позбавляти довір'я; підривати довір'я3) дискредитувати, компрометувати; знеславлювати, ганьбити* * *I n1) недовіра; сумнів2) дискредитація, компрометація; ганьба, сором3) ганебна пляма, ганьбаII v1) не довіряти; піддавати сумніву, ставити під сумнів; позбавляти довіри; підривати довіру2) дискредитувати, компрометувати; ганьбити -
5 compromise
I n компроміс; згода сторін (особл. перед третейським суддею)- compromise compromise компромісна угода- political compromise політичний компроміс- stable compromise надійний компроміс- to agree to a compromise погодитись/ піти на компроміс- to allow of no compromise не допустити компромісу- to refuse a compromise відмовитись від компромісу- to strike a compromise досягнути компромісуII v- to compromise oneself компрометувати себе, піддавати себе ризику -
6 compromise
1) компроміс, мирова угода, угода сторін; компрометація; третейський запис2) йти на компроміс, укладати мирову угоду; компрометувати; піддавати ризику•- compromise actioncompromise-assessment-of-damages injunction — судова заборона аж до визначення суми збитків (шкоди) за умовами мирової угоди
- compromise an action
- compromise by agreement
- compromise clause
- compromise formula
- compromise legislation
- compromise proposal
- compromise settlement
- compromise solution -
7 discredit
1) дискредитація, компрометація; опорочення; позбавлення довіри, недовіра; позбавлення повноважень; позбавлення (комерційного) кредиту2) дискредитувати, компрометувати; опорочувати; позбавляти повноважень; позбавляти довіри, не довіряти; позбавляти (комерційного) кредиту; ставити під сумнів•- discredit an expert
- discredit court judgement
- discredit court's judgement
- discredit court's judgment
- discredit court judgment
- discredit oneself -
8 compromise
I n1) компроміс; угода сторін2) щось середнєII a1) компроміснийIII v1) піти на компроміс або угоду2) компрометувати; ставити під загрозу ( положення) -
9 discredit
I n1) недовіра; сумнів2) дискредитація, компрометація; ганьба, сором3) ганебна пляма, ганьбаII v1) не довіряти; піддавати сумніву, ставити під сумнів; позбавляти довіри; підривати довіру2) дискредитувати, компрометувати; ганьбити -
10 discredit
I n1. недовіра, сумнів2. дискредитація, компрометаціяII v1. не довіряти, піддавати сумніву, ставити під сумнів2. дискредитувати, компрометувати- to discredit a report не вірити повідомленню- to discredit the revolutionary theory дискредитувати революційну теорію
См. также в других словарях:
компрометувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Виставляти кого , що небудь у негарному світлі; шкодити добрій славі когось, чогось … Український тлумачний словник
компрометувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
компрометація — ї, ж. Дія за знач. компрометувати … Український тлумачний словник
компрометування — я, с. Дія за знач. компрометувати … Український тлумачний словник
компрометуватися — у/юся, у/єшся, недок. Компрометувати себе … Український тлумачний словник
компрометуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до компрометувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
скомпрометувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до компрометувати. || Викликати недовір я до якої небудь ідеї, справи тощо … Український тлумачний словник
безчестити — (позбавляти доброї слави), неславити, знеславлювати, знеславити, безславити, заплямовувати, заплямувати, заплямити, ганьбити, чорнити, очорнювати, очорняти, очорнити, паплюжити, компрометувати … Словник синонімів української мови
ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… … Словник синонімів української мови
опорочувати — опорочити (створювати погану репутацію кому / чому н.), порочити, компрометувати, заплямовувати, безчестити, ґанджувати … Словник синонімів української мови
