комонник

См. также в других словарях:

• комонник — I а, ч. Дика трав яниста рослина, що цвіте синьо фіолетовим суцвіттям і використовується в медицині. II а, ч., заст. Вершник …   Український тлумачний словник

• комонник — 1 іменник чоловічого роду, істота вершник арх. комонник 2 іменник чоловічого роду рослина …   Орфографічний словник української мови

• вершник — (людина, що їде верхи конем), верхівець, їздець, верховий, комонник, джиґіт (умілий і вправний їздець); кіннотник, кавалерист (військовий вершник) …   Словник синонімів української мови