колегіальність

См. также в других словарях:

• колегіальність — ності, ж. Властивість за знач. колегіальний 2). Колегіальність обговорення. || Принцип управління, при якому керівництво здійснюється групою осіб, що мають рівні права й обов язки у вирішенні питань …   Український тлумачний словник

• колегіальність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• колективність — ності, ж. Абстр. ім. до колективний; спільність, колегіальність …   Український тлумачний словник

• диктатор — а, ч. 1) Особа, що має в державі необмежену владу. 2) перен., зневажл. Той, хто ігнорує колегіальність, допускає грубе адміністрування. 3) У Стародавньому Римі – призначена сенатом для оборони країни особа, яка мала необмежені повноваження …   Український тлумачний словник

• диктаторствувати — ую, уєш, недок. 1) Бути диктатором, користуватися владою диктатора. 2) перен., розм. Ігнорувати колегіальність, допускати грубе адміністрування …   Український тлумачний словник

• виборчий — а, е. Стос. до виборів. •• Ви/борча вла/да одна з незалежних і самостійних публічних влад в державі. Ви/борча заста/ва грошова сума, що її кандидат в депутати зобов язаний внести державі при своїй реєстрації. Ви/борча кампа/нія система… …   Український тлумачний словник

• учений — I уч ений (вче/ний), а, е. 1) Який має широкі й глибокі знання взагалі або в якій небудь галузі науки. || Який одержав спеціальні знання, пройшов спеціальну виучку. || розм. Який учився; освічений. || Дресирований, навчений (про тварин). 2) у… …   Український тлумачний словник