Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кого+чем

  • 21 одолжать

    одолжить кому, у кого позичати, позичити, визичати, визичити кому, у кого, боргувати, поборгувати кого и кому, зазичати, зазичити кого чим, спосуджати, спосудити кому. [Волів спосуджали перевозити бідним пашню]. Одолжить кого чем - позичити, визичити кому що; зробити послугу кому. Этим вы очень одолжите меня - ви цим зробите мені велику послугу (ласку).
    * * *
    несов.; сов. - одолж`ить
    1) ( давать взаймы) позича́ти, пози́чити; боргува́ти, поборгува́ти; визича́ти, ви́зичити
    2) ( оказывать услуги) роби́ти по́слугу, зроби́ти по́слугу

    Русско-украинский словарь > одолжать

  • 22 прельщать

    прельстить кого чем или собою вабити, зваблювати и звабляти, звабити, повабити, надити, знаджувати, знадити кого чим, собою, манити, приманювати, приманити, прилещати, прилестити, (привлекать) приваблювати, привабити, принаджувати, принадити кого чим, (соблазнять) спокушати, спокусити, зводити, звести кого чим; (о мн.) позваблювати, повабити, познаджувати, поприваблювати; позводити и т. д.; см. Привлекать, Обольщать. [О чарівнице-природо! нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Мирн.). Се ще більше його зваблювало, що воно заборонене (Грінч.). Звабила очами, то тяжко відбити бичами. Ви звабили мене ласкавими словами (Сам.)]. Меня -ет что-нибудь (перспектива чего-н.) - мене вабить що-небудь, мені манеться чого-небудь. [Невже таки вам сварки зо мною манеться?]. -щать обманчивыми обещаниями - вабити (манити) кого облудними надіями, (опис.) кози в золоті показувати кому. -щать невероятными обещаниями - золоті гори обіцяти кому, обіцяти на осиці кислиці, а на вербі груші. Прельщённый - зваблений, приваблений, знаджений чим.
    * * *
    несов.; сов. - прельст`ить
    1) ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити, несов. ва́бити, на́дити; ( очаровывать) чарува́ти и зачаро́вувати, зачарува́ти, очаро́вувати, очарува́ти, захо́плювати, захопи́ти; ( пленять) причаро́вувати, причарува́ти
    2) ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти; ( обольщать) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити; ( подманивать) підма́нювати, підмани́ти и підману́ти

    Русско-украинский словарь > прельщать

  • 23 пырять

    пырнуть
    1) кого чем (напр. ножём) - штирхати, штирхнути, штиркати и штрикати, (у)штиркнути, (у)штрикнути, шпортати, шпортнути, (с силой) штирхонути, штирконути, штриконути, шпортонути, шпиряти, шпирнути и шпорнути, порнути, шебенути кого и кому чим в що (напр. ножем); (толкать тычком) штурхати, штурх(о)нути и шторхати, шторх(о)нути, ширяти, ширнути, шуркати, шурнути, тикати, ткнути, штирма вдарити кого в що, чим в що и (при глаголах несов. вида) по чому. [Як штирхонув кинджалом у живіт (Основа 1861). Раз десять, може, я вже намірявся його штиркнути в бік, та ба! не можна (Куліш). Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є (Рудч.). Він і здригне, неначе його шилом уштрикнули (Стор.). Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце (Куліш). Шпортнув ножем (Лохв.). Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові (Мирн.). Він його як порне списом (ЗОЮР. I). Як шебенув його ножем (Золотон.). Вона од злости так штурхнула палицею в горщик, що він перекинувся (Неч.-Лев.). А він ширяє ціпком по дверях, - сліпий, бач, то й пробує поперед себе (Новомоск.). Я ширнув у ту діжку палицею, - аж там полотно крадене (Новомоск.). Як шурнула хруща в писок, аж розкинув крила (Пісня). Він штирма вдарив мене під бороду палицею (Катерин.)];
    2) (бодать) бити, колоти, шпирнути, порнути, ударити кого. Корова -нула рогом, рогами - корова шпирнула (порнула, ударила) рогом, рогами кого. -ться (бодаться) -
    1) возвр. битися, колотися;
    2) взаим. битися, буцатися.
    * * *
    несов.; сов. - пырн`уть
    штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти; підштри́кувати, підштрикну́ти, несов. шпиня́ти; несов. уштрикну́ти, шпортну́ти и шпортону́ти; несов. диал. шпирну́ти, ушпи́лити

    Русско-украинский словарь > пырять

  • 24 напитывать

    напитать
    1) кого чем - нагодовувати, нагодувати, (о мног.) понагодовувати кого чим. [Як мені жити, як горювати, як свої дітки нагодувати? (Пісня)];
    2) что чем - насич[щ]увати, наситити, напоювати, напоїти, (о мног.) понасич[щ]увати, понапоювати що чим. [Добре напоїв чоботи дьогтем, - не протікатимуть (Богодух.)]. -вать вещество жидкостью - напоювати речовину (надіб'я) течивом (плином); специальнее: (влагою) наволожувати, наволожити; срв. Навлаживать; (краскою) вифарбовувати, вифарбувати; (кислотами) накислювати, накислити що. -ть парафином, воском - парафінувати, випарафінувати, з[ви]вощувати, з[ви]вощити що. -ть солью, щёлочами - висолювати, висолити, вилуговувати, вилугувати що. -ть ядом, отравою - насич[щ]увати (напоювати), наситити (напоїти) отрутою, затруювати, затруїти що. Напитанный -
    1) нагодований, понагодовуваний;
    2) насич[щ]ений, напоєний, понасич[щ]уваний, понапоюваний; наволожений; вифарбуваний; накислений; випарафінуваний, звощений, вивощений; висолений; вилугуваний; затруєний, пересяклий отрутою. -ться -
    1) нагодовуватися, нагодуватися, наїдатися, наїстися, (вежл.) наконтентовуватися, наконтентуватися, (о мног.) понагодовуватися и т. п.; бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним;
    2) насич[щ]уватися, насититися, напоюватися, напоїтися чим, набиратися, набратися, братися, узятися чим и чого, натягатися, натягтися, пересякати, пересякнути чим; бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п.; срв. Пропитываться. [Поки ґніт гасу не набереться, то горіти не буде (Київ). Вишні вже натягаються горілкою (Сл. Гр.). Земля пухка, вже геть пересякла водою (Звин.)]. Снег -тался водой - сніг узявся водою. -ться влагою, кислотами, воском, солью, ядом - наволожуватися, наволожитися (братися, взятися вільгістю), накислюватися, накислитися, звощуватися, звощитися, висолюватися, висолитися, затруюватися, затруїтися (пересякати, пересякнути отрутою);
    3) перейматися, перейнятися, пройматися, пройнятися чим, набиратися, набратися чого; см. Проникаться. Он смолоду -тался революционным духом, освободительными идеями - він змалку перейнявся революційним духом, визвольними ідеями, він змалку набрався революційного духу, визвольних ідей. Напитавшийся - що нагодувався и т. п.; нагодований, наїдений; насич[щ]ений, напоєний; перейнятий, пройнятий, пересяклий.
    * * *
    несов.; сов. - напит`ать
    1) (сов.: накормить) нагодува́ти, -ду́ю, -ду́єш, мног. понагодо́вувати
    2) ( пропитывать) наси́чувати, насити́ти, -сичу́, -сити́ш

    Русско-украинский словарь > напитывать

  • 25 измучивать

    измучить кого чем змучувати, змучити, намучити, мордувати, змордувати, ви[пере]мучувати, вимучити, перемучити кого чим, (о мн. ещё) позмучувати, помордувати; срвн. Измождать. [Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая, коня змордуєш (Метл.). Вкрай вимучила себе й хлопця (Васильч.)]. -чить истязаниями, пыткой кого - скатувати кого. -ться - змучуватися, з[на]мучитися, бути з[на]мученим, мордуватися, змордуватися, бути змордованим. [З нудьги, турботи серце змордувалось (Крим.)]. -читъся работой, дорогой - см. Изнурять, -ся. -чилась от работы - змордувалась, змучилась з праці. Измученный - змучений, змордований, намучений, ви[пере]мучений, помучений, (истязаниями) скатований. [Там змучене серце спочине на мить (Грінч.). Змордований вічною блуканиною (Коцюб.)]. Измучившийся - змучений, змордований.
    * * *
    несов.; сов. - изм`учить
    зму́чувати, зму́чити, виму́чувати, ви́мучити, заму́чувати, заму́чити, му́чити, наму́чити, сов. пому́чити, перему́чити; ( терзать) згриза́ти, згри́зти, -зу, -зе́ш, сов. змордува́ти

    Русско-украинский словарь > измучивать

  • 26 надаривать

    и Надарять надарить
    1) кого чем - надаряти и надарювати, надарити, обдаровувати, обдарувати, обдарювати, обдарити, (о мног.) понадарювати, пообдаровувати, пообдарювати кого чим, наділяти, наділити кому що, чого и кого чим; срв. Одаривать;
    2) кому чего - надарювати, надарити, надаровувати, надарувати кому чого и кого чим, надавати, надати кому чого, (о мног.) понадарювати, понадаровувати, поназдаровувати кому чого. [Родичі багаті, так усього їй понадарювали (Київщ.). Понадаровували йому грошей (Куліш). Поназдаровували люди хліба погорільцям (Вовчанщ.)]. Надарённый -
    1) надарений, обдарований, обдарений, наділений, пообдаровуваний, пообдарюваний. [Обдарований гострим розумом (Київ)];
    2) надарений, надарований, наданий, понадарюваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) надарятися и надарюватися, бути надарюваним, надареним, понадарюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) надаруватися.
    * * *
    несов.; сов. - надарить
    надаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, надарува́ти, -ру́ю, -ру́єш и мног. понадаро́вувати, -ровую, -ро́вуєш и понада́рювати, -рюю, -рюєш; надаря́ти, надари́ти, -дарю́, -да́риш

    Русско-украинский словарь > надаривать

  • 27 обнадёживать

    обнадёжить кого чем, в чём убезпечати, безпечати, убезпечити, запевняти, запевнити кого чим, в чому, манити кого чим, подавати, подати надію кому чим, в чому. Судья -живает его скорым концом дела - суддя подає йому надію (запевняє його), що справа швидко (скоро) скінчиться. Обнадёженный - убезпечений, запевнений, обдарований надією від кого.
    * * *
    несов.; сов. - обнадёжить
    подава́ти наді́ю, пода́ти наді́ю; ( уверять) запевня́ти, запе́внити, убезпе́чати, убезпе́чити; ( подбадривать) підбадьо́рювати, підбадьо́рити и підбадьори́ти

    Русско-украинский словарь > обнадёживать

  • 28 виноватый

    в чём винний (в сказуемом и винен), винуватий, провинний, (и провинен) (у) чому и чого. [Він (у) тому винен. Я (в) цьому не винна. Винний злочину]. Виноватый перед кем - винний (су)проти кого. Чем я перед вами виноват? - що я вам винен (провинен)? Що (чим) я вам завинив? Быть виноватым - бути винним, бути причиною, бути в вині, завинити кому чим. Я же не виноват, что… - я-ж не причиною, що… [Він тут ні в чім не причиною. Як я не в вині, так і не станеться мені. Простіть, люди добрі, може кому чим завинив]. Быть кругом (во всем) виноватым в чём - бути на всій причині, бути на [при] всій вині чого. Считать кого виноватым (и претендовать) в чём - мати жаль до кого за що. Виноват! - вибачайте, вибачте, пробачте.
    * * *
    винува́тий, ви́нний, прови́нний

    \виноватый! — ( извините) проба́чте!, ви́бачте!, вибача́йте!, дару́йте!

    Русско-украинский словарь > виноватый

  • 29 делать

    -ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.
    * * *
    роби́ти; (действовать, поступать) ді́яти, чини́ти; (преим. о чём-л. плохом) ко́їти

    \делать не́чего, не́чего \делать — в знач. вводн. сл. нічо́го не вді́єш, ні́чого роби́ти

    Русско-украинский словарь > делать

  • 30 напутствовать

    1) (наделять кого чем в дорогу) виряджати, випроваджати кого чим. [Я сидів уже на возі, а приятель виряджав мене порадами (Корол.)];
    2) (наставлять) напучувати кого на що. [Напучував синів своїх на все добре (Ор. Левиц.)];
    3) церк. - проваджати напутньою молитвою, читати напутнє, (особ. с причащ.) давати напуття. Напутствуемый -
    1) виряджуваний, випроваджуваний;
    2) напучуваний.
    * * *
    несов., сов.
    напу́чувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш; ( в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити, -джу, -диш

    Русско-украинский словарь > напутствовать

  • 31 обзаводить

    обзавести кого чем (снабжать всем нужным для хозяйства) облаштовувати, облаштувати, справляти, справити господарство, хазяйство кому, (сов.) охазяїнувати кого, (вообще) устаткувати кого чим, кому що. Обзаведённый - справлений.
    * * *
    несов.; сов. - обзавест`и
    1) ( снабжать) забезпе́чувати, забезпе́чити

    Русско-украинский словарь > обзаводить

  • 32 попрекать

    попрекнуть кого, чем дорікати, дорікнути, докоряти кому чим и за що, доказувати, виказувати, вимовляти, нарікати кому, корпати (випікати) очі кому, корити кого за що. [Мати теж дорікають: світите світло, а воно дороге (Коцюб.). Лає чоловіка та виказує (Рудч.)].
    * * *
    несов.; сов. - попрекн`уть
    (кого) докоря́ти, докори́ти, доріка́ти, дорікну́ти и доректи́ (кому)

    Русско-украинский словарь > попрекать

  • 33 Потче[и]вать

    попотче[и]вать кого, чем (угощать) частувати, почастувати, шанувати, пошанувати, пришанувати, трактувати, потрактувати, приймати, прийняти, гостити, пригостити; (напитками) частувати, почастувати кого, чим; срв. Угощать; (упрашивать) припрошувати и припрохувати, припросити кого. [Медом, вином козаченька будуть частувати]. -ться - частуватися, почастуватися чим, призволятися до чого, прийматися; срв. Угощаться. [Сидять пани рядами, частуються медами (Чуб.). Але-ж, кохані гості, призволяйтесь! Ось тут вино (Л. Укр.). Їжте-бо, призволяйтесь до борщу (Грінч.). Приймайтеся сами, шановні гості (Л. Укр.)].

    Русско-украинский словарь > Потче[и]вать

  • 34 закорить

    1) ( начать корить кого чем и за что) поча́ти доріка́ти (докоря́ти) (кому чим и за що)
    2) ( замучить упрёками) заму́чити до́корами (кого)

    Русско-украинский словарь > закорить

  • 35 переобременять

    -менить кого чем пере(об)тяжувати, пере(об)тяжити кого чим (напр., працею, справами). -нённый - пере(об)тяжений.
    * * *
    несов.; сов. - переобремен`ить
    переобтя́жувати, переобтя́жити

    Русско-украинский словарь > переобременять

  • 36 побаловать

    1) кого чем - побалувати, попестити, помазати, поманути кого чим. [Треба-ж хоч уряди-годи чимсь поманути дитину];
    2) см. Побаловаться.
    * * *
    1) ( понежить) попе́стити и попести́ти

    Русско-украинский словарь > побаловать

  • 37 провозглашение

    1) проголошення, оголошення, оповіщення; см. Возглашение. [Проголошення республіки];
    2) кого чем - проголошення, (неок.) проголошування, окл[р]икування кого ким.
    * * *
    1) проголо́шення, проголо́шування; оголо́шення, оголо́шування
    2) оголо́шення, проголо́шення; оголо́шування, проголо́шування

    Русско-украинский словарь > провозглашение

  • 38 Изобижать

    изобидеть кого чем зобіж(д)ати, зобідити, кривдити, скривдити кого чим; срвн. Обижать.

    Русско-украинский словарь > Изобижать

  • 39 Нажаловать

    кому чего кого чем надарувати, надавати, наділити кому чого, обдарувати кого чим, (о мног.) понадаровувати, понадавати, понаділяти кому чого.

    Русско-украинский словарь > Нажаловать

  • 40 Перегруживать

    и Перегружать перегрузить
    1) перевантажувати, перевантажити, переладовувати, переладувати, перекладати, перекласти, переложити. [Перевантажувати з одних вагонів в инші. Переладовувати судна. Перекладати вози];
    2) кого чем (работой, делами) - пере(об)тяжувати, пере(об)тяжити кого чим (працею, справами). Перегруженный -
    1) перевантажений, переладований, перекладений, переложений, (о мног.) поперевантажуваний, попереладовуваний, поперекладений;
    2) пере(об)тяжений, (о мн.) попере(об)тяжуваний.

    Русско-украинский словарь > Перегруживать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Кого чем господь поищет - вознесет. — Кого чем господь поищет вознесет. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • чем — союз. 1. Присоединяет оборот или придат. предл. со значением сравнения, сопоставления кого , чего л. с тем, о чём говорится в главном. Разговаривать громче, чем обычно. На юге звёзды ярче, чем на севере. Горы были выше, чем кто то предполагал. 2 …   Энциклопедический словарь

  • чем —   Чем свет очень рано.     Вышел я чем свет. Некрасов.     Чем свет по полю все разъехались. А. Кольцов.   За чем дело стало? требуется в настоящее время участие кого н.; задержка в работе вызывается отсутствием чего н.     Мы свое дело сделали,… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Чем кого взыщешь - и себе то сыщешь. — Чем кого взыщешь и себе то сыщешь. См. ПРАВДА КРИВДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • чем — союз. 1. сравнительный. Вводит в состав простого предложения сравнительный оборот, поясняющий какой л. член этого предложения, выраженный формой сравнительной степени прилагательного или наречия, а также словами: „другой“, „иной“, „иначе“ и т. п …   Малый академический словарь

  • чем — союз. см. тж. прежде чем, раньше чем 1) Присоединяет оборот или придат., предл. со значением сравнения, сопоставления кого , чего л. с тем, о чём говорится в главном. Разговаривать громче, чем обычно. На юге звёзды ярче, чем на севере …   Словарь многих выражений

  • чем черт не шутит(из дубинки выпалит) — говорится при опасении дурного, вообще о неожиданном, но возможном Ср. Погуляю по благословенному прибрежью, в рулетку, чем черт не шутит, выиграю тысяч этак тридцать франков... П. Боборыкин. На ущербе. 2, 21. Ср. Не он, не он нас продал! Не… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Чем ни попало — Устар. Прост. Любым попавшим в руки предметом (бить, ударять и т. п. кого либо). [Бригадирша:] Того и смотрю, что резнёт меня чем ни попало; рассуди ж, моя матушка, вить долго ль до беды: раскроит череп разом (Фонвизин. Бригадир) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Чем чорт не шутит(из дубинки выпалит) — Чѣмъ чортъ не шутитъ (изъ дубинки выпалитъ) говорится при опасеніи дурного, вообще о неожиданномъ, но возможномъ. Ср. Погуляю по благословенному прибрежью, въ рулетку, чѣмъ чортъ не шутитъ, выиграю тысячъ этакъ тридцать франковъ... П. Боборыкинъ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • думать о (чем) — ▲ думать ↑ относительно, что л. полон мыслей каких л. держать в голове [в уме. в мыслях] (и в мыслях не держал). остановиться на чем мыслями. останавливать свою мысль на чем. обращаться мыслями к чему. углубиться мыслями во что. в мыслях он был… …   Идеографический словарь русского языка

  • Угостить чем ворота запирают — кого. Народн. Шутл. ирон. Ударить палкой, избить кого л. ДП, 260 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»