-
1 aglutition
-
2 deglutition
nковтання, проковтування* * *n; спец.ковтання, заковтування -
3 gulp
1. n1) (великий) ковтокat one gulp — одним духом; залпом; відразу
2) ковтання2. v1) проковтнути, ковтати жадібно (квапливо)2) стримувати (хвилювання тощо)3) задихатися, давитися4) розм. ковтати кожне слово, приймати на віру, сліпо вірити всьому* * *I n1) ( великий) ковток2) ковтання; ковтальний рух3) обч. галпII v1) проковтувати, ковтати жадібно або поспішно2) стримувати, ковтати ( сльози)3) задихатися, давитися -
4 swallow
1. n1) ковток2) ковтання3) горлянка4) ненажерливість, надмірний апетит5) перен. схильність, бажання6) довірливість7) орн. ластівкаone swallow does not make a summer — присл. одна ластівка — то ще не весна
2. v1) ковтати; проковтувати (тж swallow up)2) стерпіти, проковтнути (образу тощо)to swallow an insult — стерпіти образу, проковтнути кривду
3) стримувати, приборкувати, переборювати (тж swallow down)to swallow one's pride — перебороти (приборкати) гординю
4) поглинати (тж swallow up)5) приймати на віру, вірити* * *I n1) ковтокat a swallow — одним ковтком, залпом
2) ковтання3) пелькаII v1) ковтати, проковтнути ( swallow up)2) терпіти3) придушувати, стримувати, тамувати ( swallow down)4) ( swallow up) поглинатиIII n; зоол. -
5 dysphagia
-
6 aglutition
n; мед. -
7 deglutition
n; спец.ковтання, заковтування -
8 gulp
-
9 swallow
I n1) ковтокat a swallow — одним ковтком, залпом
2) ковтання3) пелькаII v1) ковтати, проковтнути ( swallow up)2) терпіти3) придушувати, стримувати, тамувати ( swallow down)4) ( swallow up) поглинатиIII n; зоол.
См. также в других словарях:
ковтання — я, с. Дія за знач. ковтати … Український тлумачний словник
ковтання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
афагія — ї, ж. Втрата функції ковтання, неможливість ковтання … Український тлумачний словник
брадифагія — ї, ж. Уповільнення ковтання; спостерігається при істерії … Український тлумачний словник
дисфагія — ї, ж., мед. Розлад акту ковтання в людини й тварин … Український тлумачний словник
ковтальний — а, е. Стос. до ковтання, пов язаний з ним. •• Ковта/льні шуми/ звуки, що прослуховуються при аускультації стравоходу або кардіальної частини шлунка після проковтування їжі або води … Український тлумачний словник
ковток — I тка/, ч. 1) Одноразовий рух мускулатури горла під час ковтання. 2) Кількість рідини, яку можна проковтнути одним таким рухом. || Незначна кількість їжі, питва. II тка/, ч., діал. Ковтун (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
ковть — виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук ковтання. 2) розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1) … Український тлумачний словник
надгортанник — а, ч., анат. Хрящ над входом у гортань, що закриває її під час ковтання … Український тлумачний словник
ковток — 1 іменник чоловічого роду ковтання ковток 2 іменник чоловічого роду ковтун діал … Орфографічний словник української мови
ковток — тка, ч. Гж. 1. Те, що людина ковтне за один раз. 2. Одноразовий рух мускулатури під час ковтання … Словник лемківскої говірки
