-
1 клекот
-
2 клекот
м бонг (садои паррандаҳои калони соҳибчангол); клекот орла бонги уқоб; клекот бёркута бонги бургут -
3 клекот
-
4 клекот
-
5 клекот
сущ.• klekot -
6 клекот
-
7 клекот
муж. хъæр-хъæр -
8 клекот
-
9 бурление
1) (о море, воде) вирування, нуртування, клекотіння, бура;2) булькіт (р. -коту). [Булькіт окропу. Булькіт у животі];3) (переносно) буяння. [В його творах повно сонця, буяння непропащої сили (Єфр.)].* * *вирува́ння, бу́рхання, нуртува́ння, бурува́ння; буя́ння, шумува́ння; клекота́ння, клекоті́ння -
10 бурлить
вирувати, нуртувати, бурхати, бурувати, клекотати, клекотіти. [Вирує город життям. Вода бурує. Море клекоче, клекотить].* * *вирува́ти, бу́рхати, нуртува́ти, бурли́ти, бурува́ти; ( бурно проявляться) буя́ти, шумува́ти; ( клокотать) клекота́ти, клекоті́ти -
11 клокотание
клекіт (-коту), клекотіння, булькіт (-коту), булькотіння, вирування. [Важко дихав з страшним клекотом у грудях (Н.-Лев.). На базарі його оглушив клекіт життя (Коцюб.). Булькотіння води в казані (Мирг.). Вирування в городі життя (Васильч.)].* * *тж. клокот`аньеклекота́ння, клекоті́ння; вирува́ння, шумува́ння -
12 клокотать
клекотати (-кочу, -кочеш) и клекотіти (-кочу, -тиш), булькотати, булькотіти, вирувати, (редко, диал.) калахкотіти, (о воде при течении, диал.) лолотіти. [Море клекотало (Рудан.). Самовар кипить, аж калахкотить (О. Пчілка). Вода шуміла й булькотіла (Н.-Лев.). Город вирує життям (Васильч.). Там так лолотить (вода), аж луна в уші б'є (Сл. Гр.)]. Клокочущий (как прил.) - клекотюч[щ]ий. [Бути тобі у смолі клекотючій (Мова)];2) см. Клохтать.* * *клекота́ти, клекотіти; ( бурлить) вирува́ти, шумува́ти -
13 ключ
1) ключ (-ча), ум. ключик, ув. ключисько. [До дверей, на ключ замкнутих, привик я трохи (Шевч.). Золотий ключик до кожних дверей придасться (Номис)]. Винтовой ключ - ґвинтовий ключ. Гаечный ключ - мутровий ключ. Замочный ключ - замковий ключ. Водопроводный ключ - водогінний ключ. Простой ключ - звичайний ключ. Французский ключ - розсувний ключ. Бородка у -ча - язичок (-чка). Состоять при -чах - коло ключів ходити; см. Ключничать;2) (средство для понимания чего-л.) ключ, розгадка. Ключ к этому произведению - ключ до цього твору. Ключ к разгадке этой проблемы - ключ, щоб розгадати (зрозуміти) цю проблему. Музыкальный, нотный ключ - музичний, нотний ключ. В басовом, в скрипичном -че - під басовим, під скрипковим ключем. У него -ча в голове нет - у його не всі дома, у його десятої клепки немає;3) (родник) джерело, жерело, ум. джерельце, жила, живець (-вця), (раскопанный) копанка, (колодезь, имеющий сруб) криниця, ки[е]рниця, ум. криничка, ки[е]рничка, криниченька, криничина, (зап.) студня, студниця, ум. студниченька. [Джерело било з-під скелі (Коцюб.) До доброї криниці стежка утоптана (Номис)]. Бьющий ключ - джерело, (диал.) буркут (Шух.). Целебный ключ - цілюще джерело. Горячий, тёплый ключ - гаряче, тепле джерело, тепличина. Студёный ключ - погоже джерело, погожа криниця. Бить -чём - джерелитися, бити джерелом, живою цівкою. Жизнь бьёт -чём, кровь бьёт -чём - життя, кров буяє, клекотить, грає живою цівкою; срвн. Бурлить. Кипеть -чём - клекотіти; см. ещё Кипеть. Местность богатая -чами - джерелиста місцевість;4) ключ (птиц) - ключ (-ча). [А журавлі летять собі на той бік ключами (Шевч.). Ой, у вирій журавлі летіли, по-над Відень ключем простяглися (Франко)]. Лететь -чём - летіти ключем.* * *Iключ, -аII(источник, родник) джерело́, жи́ла, живе́ць, -вця; диал. жерело́III муз.бить (кипе́ть) ключо́м — би́ти джерело́м; (перен.) буя́ти, вирува́ти, клекота́ти, клекоті́ти
ключ, -а; ( тональность) тона́льність, -ностіIV орн.ключ, -а, згра́я, шнур -
14 кипяток
окріп (р. окропу), кип'яч (-чу), кип'яток (-тку), кипень (-пню), вар (-ру). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.). Іван подав окріп до чаю (Коцюб.). Схопиться, наче хто на його кип'ячем линув (М. Вовч.). Попариш гладишечки (кувшины) отим варом (Борзенщ.). Відступись, а то так кип'ятком і лину (Хорольщ.)]. -ком обварить - спарити що, кого окропом (кипнем, варом). [Спарила руку окропом (Харківщ.). Кипнем її спарив (Основа)].* * *окрі́п, род. п. окро́пу, кип'ято́к, -тку́; диал. ки́пень, -пню, вар, -у, кип'я́ч, -у -
15 клекотание
клекота́ння, клекоті́ння, клекта́ння -
16 клекотать
клекота́ти, клекотіти, клекта́ти -
17 котёл
(всякий) казан (-на), (зап.) котел (р. кітла), (медный) мідень (-дня), (чугунный) баняк, чавун (-на), (железн.) залізняк (-ка). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.)]. -тёл высокого, низкого давления - казан високого, низького тиснення. -тёл с обратным пламенем - казан з оберненим полум'ям. -тёл с жаровыми трубами - жарничний паровик. -тёл паровой - паровик. -тёл вертикальный - сторчовий казан. Трубчатый -тёл с огневой коробкой - цівний казан з полум'яницею. Голова с пивной -тёл - голова як макітра. -тлом кипит - як у казані клекоче. Как в -тле кипеть (о нравствен. мучениях) - мов у казані кипіти (Єфр.). Горшок -тлу не товарищ - кінь волові не рівня; казан глекові не до пари. Горшок -тлу смеётся, а оба черны - дорікав горнець котлові, що чорний, аж і сам сажний (Приказка).* * *каза́н, -а, коте́л, -тла́а́томный \котёл — физ. а́томний каза́н (коте́л)
-
18 непреодолимый
непереможний, непоборний, непереборний, нездоланний; (устар.) необоримий, незборимий (Франко), срв. Непобедимый. [Шалений, непереможний, дикий гнів (Коцюб.). Вона не могла здержати сміху непереможного, п'яного, що клекотів у грудях (Коцюб.). Музика дратувала безсилі старечі ноги своєю непереможною, дикою силою (Л. Укр.). Вона іде! Непереможна сила мене примушує за нею простувати (Л. Укр.). Непереможні обставини (Рада). Непоборна завзятість (Н.-Лев.). Непоборні перепони (Павлик). Непоборні життьові обставини (Грінч.). Непоборний жах (Г. Григор.). Козацтво дихало необоримим духом руїни (Куліш). Нездоланний дух (Крим.)].* * *неперебо́рний, непобо́рний, непобори́мий, незбори́мий, незбо́рний; ( непобедимый) нездола́нний, неперемо́жний -
19 пена
(у рта) піна; (вообще) піна, шум, шумовина, шумовиння (ср. р.). [Вода клекотіла і вкривала каміння білим шумом (Загірня)]. Родилась как Венера из пены морской - зродилась як (мов, наче) Венера з шумовиння морського (Єфр.). С пеной на устах, у рта - запінившись, запінений. [Блідий, запінений, він кричав на цілу вулицю (Коц.)]. Покрыть, -ся -ной - запінити, запінитися, (обычно о лошадях) змилити, -ся. См. Запенить, -ся.* * *пі́на; ( на жидкости); перен. шу́м, -у, шумови́ння, шумови́на, пі́нява -
20 визг
screech имя существительное:
- 1
- 2
См. также в других словарях:
клекот — См. крик... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. клекот голос, крик; клекотание Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
клекотінь — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
клекотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
клекотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
клекотіння — я, с. Дія за знач. клекотіти й звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
Клекот — клёкот м. 1. Прерывистый крик, характерный для некоторых хищных птиц. 2. Звук, напоминающий такой крик. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
клекотіти — див. клекотати … Український тлумачний словник
клекотіти — [клеикоут’і/тие] коучу/, коти/ш, котиемо/, котиете/; нак. коти/, коут і/т … Орфоепічний словник української мови
Клекотів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
издававший клекот — прил., кол во синонимов: 1 • клекотавший (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
клекотание — клекот/а/ни/е [й/э] … Морфемно-орфографический словарь
