кваліфікований

См. также в других словарях:

• кваліфікований — 1 дієприкметник від: кваліфікувати кваліфікований 2 прикметник з високою кваліфікацією …   Орфографічний словник української мови

• кваліфікований — [квал іф іко/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• кваліфікований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до кваліфікувати 1), 2). 2) Який має високу кваліфікацію (у 2 знач.). || Який вимагає спеціальних знань, доброї кваліфікації. •• Кваліфіко/ваний зло/чин злочин, який скоєний за обтяжуючих відповідальність обставин… …   Український тлумачний словник

• кваліфікованість — ності, ж. Властивість за знач. кваліфікований 2). Достатня кваліфікованість робітників …   Український тлумачний словник

• кваліфіковано — Присл. до кваліфікований 2) …   Український тлумачний словник

• некваліфікований — а, е. Який не має кваліфікації. || Який не вимагає, не потребує спеціальних знань, підготовки, кваліфікації …   Український тлумачний словник

• висококваліфікований — а, е. Який має високу кваліфікацію …   Український тлумачний словник

• декваліфікований — а, е. Який втратив кваліфікацію …   Український тлумачний словник

• малокваліфікований — а, е. Який не має достатньої кваліфікації …   Український тлумачний словник

• електромонтер — а, ч. Кваліфікований робітник, що займається електромонтажем та лагодить електричне обладнання, устаткування і т. ін.; монтер …   Український тлумачний словник

• компетентний — а, е. 1) Який має достатні знання в якій небудь галузі; який з чим небудь добре обізнаний; тямущий. || Який ґрунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). 2) Який має певні повноваження; повноправний, повновладний …   Український тлумачний словник