-
41 закрякать
закрякати, закахкати.* * *закря́кати, -кря́чу, -кря́чеш и -кря́каю, -кря́каєш, зака́хкати -
42 закудахтать
закудкудакати, закиркати.* * *закудкуда́кати, -да́чу, -да́чеш и -да́каю, -да́каєш -
43 закурлыкать
(об орлах, аистах) заклек(о)тати (-кочу, -кочеш) и -котіти (-кочу, -котиш), (о журавлях) закурлюкати, (о человеке) закурникати.* * *закурли́кати, -ли́каю, -ли́каєш и -ли́чу, -ли́чеш, закурлю́кати; диал. закрю́кати -
44 затеребить
1) ( начать теребить) засми́кати, -сми́каю, -сми́каєш и -сми́чу, -сми́чеш, заша́рпати; ( начать перебирать) поча́ти перебира́ти2) (измучить, теребя) засми́кати, заша́рпати -
45 затормошить
-
46 капут
конец гибель) капут (неполноскл.) (диал.) опряга, амба; срвн. Конец 7, Карачун. [Тут йому й капут (Номис). Тут тобі буде амба (Київщ.)]. Ему пришёл -пут - йому прийшов капут, кінець. Задать кому -пут (погубить) - дати кому капут. [Ми йому дамо капут (Рудч.)].* * *предик.капу́т, каю́к -
47 карачун
и Корочун капут, опряга, саксаган, диал.: садок (Яворн.), капець, амба, кінська смерть; см. Капут, Конец 7. [Нехай на її опряга прийде (Сл. Гр.). Щоб на того Антенора опряга насіла (Куліш). Не мине він кінської смерти (Приказка)]. Тут ему и -чун - тут йому й капут (кінець), тут він і дуба дав (опрягся). Пришёл ему -чун - прийшов йому кінець, капут. Дать кому -чун, задать кому -чуна (убить) - зробити кому капут, завдати кому кінця (смерти), опрягти кого.* * *капу́т; диал. саксага́н, -у; опря́гатут ему и \карачун пришёл — тут йому́ й капу́т (каю́к, кіне́ць) був, тут він і ду́ба дав
-
48 каркать
каркнуть кря[а]кати (-каю и -чу), крякнути, кру[ю]кати, кру[ю]кнути, крумкати, крумчати, кавкати, кавкнути. [Ой ворони чорненькі, чого ви крячете? (Морд.). Ой що-ж бо то та за ворон, що по морю крякає (Пісня). Кавкає як ворона, а хитрий як чорт (Приказка)]. Вишь, -кает, как ворон - бач, кряка, як той ворон (Д. Марк.). Не -кай здесь! - не кряч тут!* * *несов.; сов. - к`аркнутькря́кати (кря́кає и кря́че), кря́кнути, крю́кати, крю́кнути -
49 кают-компания
кают-компанія, спільна каюта.* * *мор.каю́т-компа́нія -
50 каюта
каюта, кабіна. [Моя хата здається мені каютою корабля (Коцюб.)].* * *каю́та -
51 каютка
уменьш.каю́тка -
52 каютный
каютний. [Каютний слуга (Крим.)].* * *каю́тний -
53 квакать
квакнуть (о лягушках) кумкати, кумкнути, крю[у]кати, крю[у]кнути, скрекота[і ]ти, квакати, квакнути, кракати, кракнути, квоктати, (диал.) брекекекати, ракати, (об утках) кахкати, кахнути. [Сіла жаба та й квакає (Сл. Гр.). Тільки квокче усе жаба здорова (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - кв`акнутьку́мкати, ку́мкнути, ква́кати, ква́кнути, кря́кати (кря́каю, кря́каєш и кря́чу, кря́чеш), кря́кнути; (несов.: о лягушке) скрекота́ти, скрекоті́ти; диал. крю́кати, крю́кнути -
54 клохтать
квок[х]тати (-кчу, -кчеш), квокати (-каю, -каєш), клокати. [Квочка сердито квоктала (Коцюб.). Квочка біля курчат квокче (Кон.). Курка клокає (Яворн.)].* * *квокта́ти -
55 крышка
(посуды) покришка, накривка; (улья) покрівля; (сундука квашни, гроба) віко. Снять -ку с чего - розкрити що, зняти з чого покришку, накривку и т. д. Теперь ему -ка - тепер йому капут (кінець).* * *1) кри́шка; ( покрышка) на́кривка, по́кришка; (сундука, бадьи, гроба) ві́ко, диал. вікно́; ( над отверстием) ля́да2) (в знач. сказ.: гибель, конец) капу́т, каю́к -
56 мурлыкать
мурлыкивать, мурлыкнуть1) воркота[і]ти, воркотнути, воркнути, муркота[і ]ти, муркотнути, муркати, муркнути, мурникати, мурникнути. [Ой, став котик воркотати, а дитина буде спати (Пісня). А ти, сірий, воркни! (Мил.). Бач, як кіт муркотить (Сл. Гр.). Кіт лащиться та муркає (Звин.). Кіт з ними мурникав (Квітка)];2) (тихо напевать) мугикати (- каю и -чу), курникати, тирликати, кургикати. [Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Пісеньки під ніс собі мугиче (Квітка). Сліпий волох шкандибає, курникає (Шевч.). Та сидячи люльок курили і кургикали пісеньок (Котл.)].* * *1) муркота́ти, муркоті́ти, воркота́ти, воркоті́ти, вуркота́ти, вуркоті́ти2) ( напевать) муги́кати, курни́кати -
57 мыкать
мыкивать, мыкнуть1) (чесать) микати (-каю, -каєш), микнути, чесати, чеснути, дергати що. [Микати мичку (Вас.)];2) (щипать) дерти, драти (деру, дереш). [На печі пір'я дере (Мирн.)];3) (бедствовать) горювати (горе), бідувати (біду), поневірятися. [Без любого сама горе я горюю (Боров.)];4) (носить) нести, носити. Лошади мычут - коні носять;5) (часто говорить «мы») микати. Мыканный - миканий, чесаний; дертий, драний; горьований, бідований.* * *см. мыкатьсяго́ре \мыкать — бідува́ти, горюва́ти, поневіря́тися
-
58 накаркивать
накаркать накря[а]кувати, накря[а]кати (-каю, -каєш и -кря[а]чу, -чеш) накру[ю]кувати, накру[ю]кати, накрумкувати, накрумкати, накрумчати, накавкувати, накавкати, (о мног.) понакря[а]кувати, понакру[ю]кувати, понакрумкувати, понакавкувати (що и чого). [Закракав-би я вороном, накракав-би йому, накракав (Куліш). Крячуть крюки; накрячуть вони одлигу (Богодух.)]. -кать беду - накря[а]кати лиха. Накарканный - накря[а ]каний, накру[ю]каний, накрумканий, накавканий, понакря[а]куваний, понакру[ю]куваний, понакрумкуваний, понакавкуваний. -каться - накря[а]катися, накру[ю]катися, накрумкатися, накрумчатися, накавкатися, попокря[а]кати (досхочу) и т. п., (о мног.) понакря[а]куватися, понакру[ю]куватися и т. п.* * *несов.; сов. - нак`аркать( о вороне) накря́кувати, -кує, накря́кати, накрю́кувати, накрю́кати -
59 напевать
напеть1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -1) наспіваний, понаспівуваний;2) заспіваний, виспіваний. -ться -1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.* * *несов.; сов. - нап`етьнаспі́вувати, -співую, -співуєш, наспіва́ти; (несов.: под нос) муги́кати, -ги́каю, -ги́каєш и -ги́чу, -ги́чеш, тринди́кати, курни́кати, диал. курги́кати, -ги́чу, -ги́чеш\напеватьть в у́ши — перен. наспі́вувати, наспіва́ти у ву́ха, накува́ти, нату́ркати (натурча́ти)
-
60 наплетать
наплести и наплесть1) наплітати и наплітувати, наплести, (о мног.) понаплітати и понаплітувати, поплести що, чого. [Понаплітав личаків на всю сім'ю (Богодух.)];2) (наставлять плетением) на(д)плітати, на(д)плести, (теснее о плетне ещё) на(д)городжувати, на(д)городити, (о мног.) пона(д)плітати, пона(д)городжувати що. [Ліса місцями поосідала, треба понагороджувати (Мирг.)];3) (вздору) наплітати, наплести, наторочувати, наторочити, наплескувати, наплескати, набазікувати, набазікати, нацвенькувати, нацвенькати, наверзякати, (о мног.) понаплітати, понаторочувати, понаплескувати, понабазікувати, понацвенькувати. [Наплела такого, що й купи не держиться (Номис). Вам сто дурних казок про його наплетуть (Самійл.). Такого набазікаю, що й у шапку не забрати (М. Вовч.)];4) (на кого) набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого. Наплете[ё]нный -1) наплетений, понаплітаний, понаплітуваний;2) на(д)плетений, на(д)городжений, пона(д)плітаний, пона(д)городжуваний;3) наплетений, наторочений, наплесканий, набазіканий, нацвеньканий, понаплітаний и т. п.;4) набреханий, наклепаний. -ться -1) наплітатися, наплестися, понаплітатися; бути наплітаним, наплетеним, понаплітаним и т. п.;2) (вдоволь) наплітатися, наплестися, (о мног.) понаплітатися и т. п.; срв. Плести, -ся. [Шабаш, хлопці, вже понапліталися, час і спочити (Лубенщ.)].* * *несов.; сов. - наплест`и1) наплітати, наплести́, -плету, -плете́ш и мног. понапліта́ти; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш2) (говорить вздор, сплетничать) напліта́ти, наплести́; (выдумывать, сочинять) випліта́ти, ви́плести; (сов.: наболтать) намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наторо́чити, наля́пати. наплета́ться напліта́тися; випліта́тися
См. также в других словарях:
каю́р — каюр … Русское словесное ударение
каю — I. иск. Кай һәр каюсы . II. КАЮ – ф. Материя яки күннең читен чигеп яки тегеп бизәкләр төшерү … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
каю́т-компа́ния — кают компания, и … Русское словесное ударение
каю́чный — каючный … Русское словесное ударение
каю́к — 1) а, м. 1. Небольшая речная плоскодонная лодка с двумя веслами. Лодки зовут каюками, похожи они на пироги помните, у индейцев? борт крутой, нос загнутый. Песков, Шаги по росе. 2. Грузовое одномачтовое парусное судно. [тюрк. кайык] 2) в знач.… … Малый академический словарь
каю́р — а, м. Погонщик запряженных в нарты собак или оленей. Пусть главный каюр отделит мне связку в три нарты. Я тоже хочу управлять оленями. Коптяева, Иван Иванович. [От нанайск. каори палка для торможения при езде на собаках] … Малый академический словарь
каю́та — ы, ж. Отдельное помещение на судне для экипажа или пассажиров, а также служебное помещение для разных целей. Пассажирские каюты. Капитанская каюта. Каюта первого класса. [голл. kajuit] … Малый академический словарь
Каю — Кяю лев. приток Вычегды. Дл. 42 км. На карте 1918 г. Кия. В гидрониме сохранилось древнекоми слово ки со значением «камень», киа «каменистый» и ю «река». Киаю «каменистая река». Слово ки очень древнее и имеет параллели во всех финно угорских… … Топонимический словарь Республики Коми
каю́т-компа́ния — и, ж. Общее помещение на судне для еды и отдыха пассажиров (на военном судне начальствующего состава). Когда Белышев вошел в кают компанию, был час вечернего чая, и офицеры собрались за столом. Лавренев, Выстрел с Невы. [От голл. kajuit каюта и… … Малый академический словарь
каю́тный — ая, ое. прил. к каюта. Каютный пассажир … Малый академический словарь
КАЮ, скала — Так называется скалистая, лишенная растительности вершина горы, возвышающаяся в Балаклавском районе в одном км к югу от села Оборонного. Высота горы 443 метра над уровнем моря. Многие исследователи название горы переводят с тюркского в значении… … Топонимический словарь Севастополя
