-
1 карбидный
карбідны, карбідавы -
2 карбид
-
3 карбидная лампа
-
4 бикарбид
-
5 карбин
-
6 карбид
Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > карбид
-
7 плёнка карбида
плёнка карбидаплёнка карбідуРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > плёнка карбида
-
8 покрытие из порошка карбида титана
покрытие из порошка карбида титанапакрыццё з парашку карбіду тытануРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > покрытие из порошка карбида титана
-
9 порошок карбида титана
порошок карбида титанапарашок карбіду тытануРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > порошок карбида титана
-
10 фаза карбидная
фаза карбиднаяфаза карбіднаяРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > фаза карбидная
-
11 элемент карбидообразующий
элемент карбидообразующийэлемент карбідаўтваральныРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > элемент карбидообразующий
См. также в других словарях:
карб — карбон, карбюлятор – карбюратор. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 … Автомобильный словарь
карб — Карб: зарубка, рубчик [51] … Толковый украинский словарь
карб — іменник чоловічого роду зарубка, рубець; палиця, на якій зроблені позначки для рахунку; слід, спогад минулого … Орфографічний словник української мови
карбід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
карбіди — карбиды carbide, carbonide *Karbide сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Тверді речовини, нерозчинні без руйнування в жодному з розчинників. Застосовують у виробництві металокерамічних і вилитих твердих… … Гірничий енциклопедичний словник
карб — у, ч. 1) Виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого небудь; зарубка, рубець. || Знак, позначка, тавро. 2) Палиця, на якій зроблено позначки для рахунку, для лічби; бирка (див. бирка II 1)). •• Ста/вити кому… … Український тлумачний словник
карбівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
карбівничий — іменник чоловічого роду, істота лісник рідко … Орфографічний словник української мови
Карбівське — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
карбівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
карбідка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови