-
1 capitulateion
-
2 capitulatory
-
3 surrender
1. n1) здача; капітуляціяsurrender at discretion — військ. беззастережна капітуляція
to demand the surrender of fire-arms — військ. вимагати здачі вогнепальної зброї
2) відмова (від чогось)3) юр. поступка, відмова (від права)4) юр. визнання себе неспроможним боржникомsurrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса
2. v1) здавати2) здаватисяto surrender at discretion — беззастережно капітулювати; здатися на милість переможця
3) піддаватися, віддаватися (почуттю тощо)to surrender (oneself) to despair — удатися у відчай
to surrender (oneself) to smb.'s influence — потрапити під чийсь вплив
4) поступатися, підкорятися5) відмовлятися (від чогось)6) здавати частину виробленої продукції державі по твердій ціні7) юр. визнати себе в суді неспроможним боржником* * *I n1) здача; капітуляція3) відмова ( від чого-небудь); юp. поступка; відмова ( від права)II vsurrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса; юp. визнання себе неспроможним боржником; явка з повинною
1) здавати; здаватися2) відмовлятися ( від чого-небудь)to surrender one's office — вийти /подати/ у відставку
3) ( часто to surrender oneself) піддаватися; віддаватисяto surrender (oneself) to sleep — заснути
4) юp. поступатися; відмовлятися ( від права)5) юp. визнати себе в суді неспроможним боржником -
4 capitulation
n1) капітуляція2) перелік* * *n1) капітуляція; pl умови капітуляції2) перерахування, перелік3) поступка, підпорядкування -
5 surrender
I v1. здача, капітуляція3. юр. поступка, відмова (від права)- surrender at discretion беззастережна капітуляція- surrender of a right відмова від права- to make surrender of principles відмовитися від своїх принципівII v1. здавати2. здаватися3. поступатися, підкорятися- to surrender at discretion беззастережно капітулювати- to surrender one's office подати у відставку- to surrenderone's powers відмовитися від влади- to surrender one's right to smbd. відмовитися від свого права на чиюсь користь -
6 capitulary
заснований на режимі капітуляції, капітуляційний -
7 capitulary right
право, засноване на режимі капітуляції; капітуляційне право -
8 backdown
nвідступ, здача позицій; капітуляція* * *[`bʒkdaun]nвідступ; здача позицій; капітуляція -
9 unconditional
adjбезумовний, беззастережний; не обмежений умовами* * *aбезумовний, беззастережний, не обмежений умовоюunconditional refusal — повна /беззастережна/ відмова
-
10 capitulation
n1) капітуляція; pl умови капітуляції2) перерахування, перелік3) поступка, підпорядкування -
11 surrender
1) капітуляція, здача; явка з повинною; приведення ( обвинуваченого до суду); відмова (від права, домагання, привілею тощо); визнання себе неспроможним боржником ( у суді); передача ( документів)2) здаватися, капітулювати; з'являтися з повинною; приводити, доставляти ( обвинуваченого до суду); відмовлятися (від права, домагання, привілею тощо); визнавати себе неспроможним боржником ( у суді); передавати ( документів)- surrenderor•- surrender a criminal
- surrender arms voluntarily
- surrender at discretion
- surrender documents
- surrender of criminal
- surrender of fugitive
- surrender of right
- surrender of sovereignty
- surrender to one's bail
- surrender to the police
- surrender value
- surrender warrant -
12 capitulations regime
-
13 capitulatory regime
-
14 terms of surrender
-
15 delivery
n1) доставляння, рознесення; поставляння2) видача; вручення; передача; постачання3) виголошення (промови)4) манера розмовляти; дикція5) завдання (удару)6) спорт. кидок, подача, метання7) пологи, роди8) звільнення, визволення9) тех. нагнітання* * *n1) доставка; рознесенняenergy /power/ delivery — енергопостачання
2) поставка; передачаgrain deliveries — хлібопоставки; здача, видача; капітуляція; юp. формальна передача; введення у володіння; здача рукопису до видавництва
4) нанесення, завдання удару; cпopт. кидок, метання; подача; подача ( вугілля)5) пологи6) тex. подача, живлення; видача ( імпульсу)7) звільнення, порятунок8) тex. нагнітання; продуктивність ( насоса або вентилятора)9) виробіток; продуктивність general delivery ( пошта) до запитання -
16 instrument
1. n1) знаряддя; інструмент; прилад; апарат; пристрій, установка2) засіб, знаряддя (для досягнення мети)to be the instrument of smb.'s death — бути причиною чиєїсь смерті
3) музичний інструмент4) юр. документ; грамота; акт5) орган людського тілаinstrument board — тех. розподільний щит
instrument flying — ав. сліпий політ; політ за допомогою приладів
instrument landing — ав. посадка за допомогою приладів
2. v1) муз. оркеструвати, інструментувати2) обладнувати приладами3) юр. складати договір (акт)4) подавати прохання5) практично здійснювати* * *I n1) знаряддя; інструмент; прилад; апаратinstrument board — тex. розподільний щит
2) знаряддя, засіб ( для досягнення мет)4) юp. документ; акт; грамотаII v1) мyз. інструментувати, оркеструвати2) юp. скласти договір, акт; подавати прохання -
17 term
1. n1) строк, період; час; тривалість2) семестр; чверть3) сесія4) pl умовиterms of reference — коло повноважень, мандат; компетенція
to come to terms (to make terms) with smb. — а) домовитися з кимсь; б) прийняти чиїсь умови
to bring smb. to terms — примусити когось прийняти умови
5) pl стосункиwe are not on terms — ми не ладимо один з одним; б) на однакових підставах (умовах)
6) термінcontradiction in terms — суперечність у термінах; суперечливе твердження
7) вислів, слово8) pl висловлювання; мова; спосіб висловлюватисяin set terms — зрозуміло, ясно
in vague terms — туманно, невиразно
9) межаto set a term to smth. — покласти край чомусь
10) мета; кінцева точка12) призначений час; строк13) юр. оренда на певний строк; строк виконання зобов'язань; призначений день сплати оренди14) мед. нормальний період вагітності15) pl менструація16) мат. член, елемент17) фіз. енергетичний рівень18) архт. колона зі скульптуроюterm active duty — військ. строкова дійсна служба
term infant — дитина, що народилася в строк
to keep terms — відвідувати заняття, навчатися
2. vвисловлювати, виражати; називатиI term it sheer nonsense — на мою думку, це чистісінька нісенітниця
* * *I n1) період, термін; час; тривалістьterm or imprisonment — строк ( тюремного) увязнення
to serve a term of five years (in prison) — відсидіти п'ять років ( у в'язниці); строк квартальних платежів
2) семестр, чвертьLady day /spring/ term — весняний семестр ( з 25 березня по 24 червня)
midsummer /summer/ term — літній семестр ( с 24 червня по 29 вересня)
Michaelmas /autumn/ term — осінній семестр ( з 29 вересня по 25 грудня)
Christmas /winter/ term — зимовий семестр із 25 грудня по 25 березня
in term time, during term — протягом семестру
to keep terms — займатися, відвідувати заняття; триместр; сесія ( судов)
3) pl умовиterms of payment [of an agreement, of a treaty] — умови оплати [угоди, договору]
on /upon/ terms — в умовах обговорюваний
to come to terms with smb, to make terms with smb — дійти згоди /домовитися/ з кимось; прийняти чиїсь умови; піти на поступки; примиритися з кимось; умови оплати
4) звинч. pl відносини5) термінtechnical [scientific] term — спеціальний [науковий]термін
term for smth — термін для позначення чогось; висловлювання; слово
6) pl висловлювання, мова, спосіб висловлюватисяin set terms — виразно, ясно
7) icт. межаto set /to put/ a term to smth — покласти кінець чомусь
8) icт. мета, кінцева точка; вихідна, відправна точка; початок9) icт. призначений час; термін10) юp. оренда на термін; строк виконання зобов'язаньterm of years absolute — термінове безумовне право володіння; призначений день сплати оренди ( term day)
11) мeд. нормальний період вагітності; своєчасний звільнення від тягаряterm infant — дитина, що народилася в строк; pl; icт. менструація
12) мaт., член, елемент; термmajor [minor] term — предикат судження
to bring /to reduce/ to its lowest terms — ( гранично) спростити
13) фiз. енергетичний рівень; терм14) apxiт. колона зі скульптурою; термterms of reference — коло ведення, мандат; компетенція; спосіб мислити; філософія; ( теоретичн модель)
in terms of approval — схвально у термінах; мовою, у перекладі на мову
II vin terms of this theory — мовою /у термінах/ даної теорії з погляду; по відношенню до; в аспекті; у тім, що стосується
виражати, називати -
18 tradition
n1) традиція; старий звичай2) переказ, легенда3) усна передача відомостей (інструкцій)4) зрада; відмова (від чогось)5) юр. передача (майна)* * *n1) традиція; старий звичайto hold to the traditions of smth — дотримуватися яких-н. традицій
to hold up (the) tradition — підтримувати традицію
to break away from (the) tradition — порвати з традицією
to bring smb up in the traditions of atheism — виховати кого-н. у традиціях атеїзму
2) переказthe traditions associated with the mountain — перекази, пов'язані з етой горою
tradition has it that /according to the old tradition/ the first American flag was made by Ross — за переказами перший американський прапор був зроблений Росом
3) неписаний закон; усна передача відомостей або інструкцій4) icт. зрада; відмова (від чого-н.); капітуляція5) юp. передача ( майн) -
19 V-E Day
n(V-E — скор. від Victory in Europe) день перемоги у Європі (8 травня 1945 р. — день капітуляції Німеччини)* * *n.День Перемоги в Європі (у другій світовій війні; святкується 8 травня) -
20 dedition
nздача, капітуляція
- 1
- 2
См. также в других словарях:
капітуляція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
капітуляційний — а, е. Стос. до капітуляції … Український тлумачний словник
капітуляції — ій, мн. За раннього феодалізму – закони й розпорядження франкських королів … Український тлумачний словник
капітуляція — ї, ж. 1) Припинення збройного опору і здача переможцеві на певних умовах, запропонованих ним. 2) перен. Відмова від боротьби, визнання свого безсилля перед ким , чим небудь. 3) Нерівноправний договір, що фіксує привілейований режим для іноземців… … Український тлумачний словник
капітуляція — «присуд» [II, 239] (дослівно «надтермінове зобов язання вислуженого вояка чи підстаршини до дальшого строку військової служби» з нім. австр. Kapitulation «те саме») [ОГ] понадстрокова служба у війську [VII] тут: понадстрокова служба у війську… … Толковый украинский словарь
капітулярії — ій, мн. Те саме, що капітуляції … Український тлумачний словник
бліцкриг — у, ч. Блискавична війна: авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування в глиб країни … Український тлумачний словник
прапор — а, ч. 1) Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. || Таке полотнище, що є емблемою військової частини, підрозділу, з… … Український тлумачний словник