Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

как+я+есть

  • 41 как тебе сказать

    [indep. sent or clause; Invar; fixed WO]
    =====
    1. Also: КАК ТЕБЕ (ВАМ) СКАЗАТЬ coll (used to express the speaker's hesitation or inability to answer a question confidently and specifically) it is hard for me to answer that precisely:
    - how should (shall, can) I put it?;
    - how can I explain?;
    - [in limited contexts] I don't know if I'd say that.
         ♦ [Кручинина:] Вас любил кто-нибудь? [Незнамов:] Как вам сказать... Настоящим образом нет... (Островский 3). [К.:] Has no one ever loved you? [N.:] Hm, how shall I put it? Not really (3a).
         ♦ " Ну что? - положив трубку, она [прокурор] смотрит на меня с улыбкой, не предвещающей ничего хорошего. - Значит, въехали самовольно в чужую квартиру?" - "Да как вам сказать, - бормочу я, понимая заранее, что все объяснения лишни. - Не совсем в чужую и не совсем самовольно" (Войнович 3). "Well, then." Putting down the phone, she [the Public Prosecutor] looks at me with a smile that portends no good. "So, you moved into someone else's apartment without authorization." "How can I explain?" I mumble, knowing in advance that all explanations are superfluous. "Not exactly someone else's and not exactly without authorization" (3a).
         ♦ Ревкину показалось, что Голубев сказал не "с бабой", а "с бандой". "И большая у него [Чонкина] банда?" - поинтересовался он. "Да как сказать... - замялся Голубев, вызывая в своем воображении образ Нюры... - вообще-то порядочная" (Войнович 2)....It seemed to Revkin that Golubev had not said "girl" but "gang." "And how big is his [Chonkin's] gang?" inquired Revkin. "Now let me see..." Golubev hesitated, summoning up Nyura's image in his mind. "...Pretty good-sized on the whole" (2a).
         ♦ Вконец раздобревший хозяин кинулся было в магазин за добавкой, но гость решительно перевернул свой стакан вверх дном: " Я... пас". - "Что так?" - "Папашка не любит, когда посреди работы". - "Строг?" - "Да как сказать. Строг не строг, а порядок любит" (Максимов 3). Completely mellowed by now, he wanted to run to the shop for fresh supplies, but his guest resolutely turned his glass upside down. "I pass..." "How's that?" "The old man doesn't like it in the middle of a job." "So he's strict?" "I don't know if I'd say that. He isn't exactly strict, but he likes things to be proper" (3a).
    2. often это (ещё) - (used by the speaker to express his disagreement with or objection to the preceding statement) I cannot agree with that: I wouldn't say that; I wouldn't exactly put it that way; I wouldn't put it quite that way; I beg to differ (with you); that's what you think <he thinks etc>; [in limited contexts]
    that's stretching a (the) point (a bit).
         ♦ "Задание несложное". - "Это как сказать, в нем есть свои трудности". "The assignment isn't that hard." 'That's what you think-it has its difficulties."
         ♦ Ну, а насчет мягкости приговора, так это еще как сказать (Марченко 2). То say that the sentence was mild is stretching a point (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как тебе сказать

  • 42 как одну копеечку

    КАК ОДНУ КОПЕЙКУ < КОПЕЕЧКУ> coll
    [ как + NP; these forms only; nonagreeing modif; used with a phrase denoting a sum of money that is either objectively, or perceived by the speaker to be, large; fixed WO]
    =====
    1. прокутить, истратить и т.п. что как одну копеечку (to squander, spend etc the named amount of money) completely, with nothing left over: (down) to the last kopeck <penny, cent etc>; (squander <spend etc>) every last kopeck <penny, cent etc> (of...); [in limited contexts - usu. in refer, to a large sum of money]
    (spend) as if it were nothing.
         ♦ "Есть свидетели, что он [подсудимый] прокутил в селе Мокром все эти три тысячи, взятые у госпожи Верховцевой, за месяц перед катастрофой, разом, как одну копейку..." (Достоевский 2). "There are witnesses that the whole three thousand he [the defendant] took from Miss Verkhovtsev was squandered in the village of Mokroye a month before the catastrophe, at one go, to the last kopeck.. " (2a).
    2. заплатить, выложить и т.п. что как одну копеечку (to pay etc) exactly (the named amount of money): precisely; to the <a> kopeck <penny etc>; [in limited contexts]
    ... no less.
         ♦ "Сам видел, в руках у них видел три тысячи как одну копеечку..." (Достоевский 2). "I myself saw it, I saw three thousand to a kopeck in his hands..." (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как одну копеечку

  • 43 как одну копейку

    КАК ОДНУ КОПЕЙКУ < КОПЕЕЧКУ> coll
    [ как + NP; these forms only; nonagreeing modif; used with a phrase denoting a sum of money that is either objectively, or perceived by the speaker to be, large; fixed WO]
    =====
    1. прокутить, истратить и т.п. что как одну копейку (to squander, spend etc the named amount of money) completely, with nothing left over: (down) to the last kopeck <penny, cent etc>; (squander <spend etc>) every last kopeck <penny, cent etc> (of...); [in limited contexts - usu. in refer, to a large sum of money]
    (spend) as if it were nothing.
         ♦ "Есть свидетели, что он [подсудимый] прокутил в селе Мокром все эти три тысячи, взятые у госпожи Верховцевой, за месяц перед катастрофой, разом, как одну копейку..." (Достоевский 2). "There are witnesses that the whole three thousand he [the defendant] took from Miss Verkhovtsev was squandered in the village of Mokroye a month before the catastrophe, at one go, to the last kopeck.. " (2a).
    2. заплатить, выложить и т.п. что как одну копейку (to pay etc) exactly (the named amount of money): precisely; to the <a> kopeck <penny etc>; [in limited contexts]
    ... no less.
         ♦ "Сам видел, в руках у них видел три тысячи как одну копеечку..." (Достоевский 2). "I myself saw it, I saw three thousand to a kopeck in his hands..." (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как одну копейку

  • 44 как в воду глядел

    КАК <БУДТО, СЛОВНО, ТОЧНО> В ВОДУ ГЛЯДЕЛ < СМОТРЕЛ> coll
    [VP; subj: human; past only; fixed WO]
    =====
    (as if) one knew beforehand that sth. was going to happen, foresaw sth., had a presentiment about sth.:
    - X как в воду глядел X must have been looking in < X must have had> a crystal ball;
    - it's as if X knew it all beforehand < in advance>;
    - X's words <remarks etc> were prophetic.
         ♦ Нуца знала, что муж её уже завёлся и теперь ещё долго будет пить, скорее всего всю ночь... Она как в воду смотрела (Искандер 5). Noutsa knew that her husband was off; he'd drink a long time now, most likely all the night....She must have been looking in a crystal ball (5a).
         ♦ "Ну что ж, - сказал парторг, - я вижу, мы не договорились... С такими взглядами можно далеко докатиться". И действительно, парторг как в воду глядел. Наш учёный вскоре докатился в столыпинском вагоне до Колымы (Войнович 4). "All right, then," said the Party organizer. "Clearly we don't see eye to eye....With views like those you'll go far." The Party organizer must have had a crystal ball. Our scientist in no time had gone as far as Kolyma, in a prison train (4a).
         ♦ "...Пока я член Политбюро, у меня есть всё. А вот когда меня выгонят, тогда неизвестно, что будет..." И как в воду глядел, выгнали-таки его (Войнович 1). "... As long as I'm a member of the Politburo, I have everything I want. But nobody knows what'll happen when they kick me out..." A prophetic remark, because later on he was kicked out of the Politburo (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как в воду глядел

  • 45 как в воду смотрел

    КАК <БУДТО, СЛОВНО, ТОЧНО> В ВОДУ ГЛЯДЕЛ < СМОТРЕЛ> coll
    [VP; subj: human; past only; fixed WO]
    =====
    (as if) one knew beforehand that sth. was going to happen, foresaw sth., had a presentiment about sth.:
    - X как в воду глядел X must have been looking in < X must have had> a crystal ball;
    - it's as if X knew it all beforehand < in advance>;
    - X's words <remarks etc> were prophetic.
         ♦ Нуца знала, что муж её уже завёлся и теперь ещё долго будет пить, скорее всего всю ночь... Она как в воду смотрела (Искандер 5). Noutsa knew that her husband was off; he'd drink a long time now, most likely all the night....She must have been looking in a crystal ball (5a).
         ♦ "Ну что ж, - сказал парторг, - я вижу, мы не договорились... С такими взглядами можно далеко докатиться". И действительно, парторг как в воду глядел. Наш учёный вскоре докатился в столыпинском вагоне до Колымы (Войнович 4). "All right, then," said the Party organizer. "Clearly we don't see eye to eye....With views like those you'll go far." The Party organizer must have had a crystal ball. Our scientist in no time had gone as far as Kolyma, in a prison train (4a).
         ♦ "...Пока я член Политбюро, у меня есть всё. А вот когда меня выгонят, тогда неизвестно, что будет..." И как в воду глядел, выгнали-таки его (Войнович 1). "... As long as I'm a member of the Politburo, I have everything I want. But nobody knows what'll happen when they kick me out..." A prophetic remark, because later on he was kicked out of the Politburo (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как в воду смотрел

  • 46 как миленький

    [ как + AdjP; adv]
    =====
    1. [usu. nom; if used in nom, subj-controlled; if used in an oblique case, obj-controlled]
    (to do sth.) without resistance, not daring to object; (to do sth. to s.o.) without that person's daring to object:
    - without (daring to make) a whImper (a peep).
         ♦ "Вот уж на что Самохин, - сказал Ермошин, - а и тот не лучше нас. Приказали ему сдать дом к празднику - и он сдаст его как миленький, в каком бы состоянии этот дом ни был" (Войнович 5). "Ikke Samokhin," said Ermoshin. "Even he's no better than the rest of us. He's been ordered to turn over his building by the holiday and he'll do it like a good boy, no matter what condition it's in" (5a).
         ♦ "Утром она [ жена] меня часа за два до работы на ноги подымет, чтобы я размялся. Знает, что на похмелье я ничего есть не буду, ну, достанет огурец солёный или ещё что-нибудь... нальёт гранёный стаканчик водки. "Похмелись, Андрюша, только больше не надо, мой милый"... Выпью, поблагодарю её без слов, одними глазами, поцелую и пошёл на работу как миленький" (Шолохов 1). "In the morning she'd [my wife would] get me up about two hours before work to give me time to come round. She knew I wouldn't eat anything after being drunk, so she'd get me a pickled cucumber or something like that, and pour me out a good glass of vodka - a hair of the dog, you know. 'Here you are, Andrei, but don't do it any more, dear.'...I'd drink it up, thank her without words, just with a look and a kiss, and go off to work like a lamb" (lc).
    2. [nom only]
    (s.o. does sth., sth. is done) without any obstacles, difficulties:
    - easily.
         ♦ "У вас маленькая машина, мы все там не поместимся". - "Поместимся как миленькие!" "You've got a small car, all of us will never fit into it." "We'll fit-no sweat!"

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как миленький

  • 47 как есть

    Sokrat personal > как есть

  • 48 как дома

    как < у себя> дома (чувствовать, держать себя и т. п.)
    разг.
    feel at home; make oneself at home; cf. hang up one's hat (in smb.'s house)

    В большинстве это были развязные молодые люди в заграничных джемперах, с патефонами и со скептическим образом мышления. Они и в гостях чувствовали себя как дома, а он и дома вёл себя среди них как в гостях. (Л. Леонов, Дорога на океан) — For the most part they were easy-mannered young men of a skeptical turn of mind, who wore foreign-looking sweaters. Visiting, they made themselves at home, while he even at home behaved like a guest among them.

    Ассоль чувствовала себя как дома; здоровалась с деревьями, как с людьми, то есть - пожимая их широкие листья. (А. Грин, Алые паруса) — Asole felt herself at home. She greeted the trees as people, touching them by their broad leaves.

    Русско-английский фразеологический словарь > как дома

  • 49 как об стенку горох

    разг., неодобр.
    cf. you might as well talk to a brick wall; it's like being up against a blank wall; it's like hitting one's head against a brick wall; it's like throwing pans at a wall; it's like preaching to the winds; it's like shouting against the wind

    - Не нужны, знать, тебе деньги. - Нужны, да не чужие... - Да что с тобой, дураком, толковать! Как об стену горохом. (А. Чехов, Барыня) — 'You don't require money.' 'I require it, but not other people's!'...'But what's the use of talking to a fool like you? It's like throwing pans at a wall.'

    - Планируют ячмень. А он здесь испокон веку плохо родит. Тоже есть тому доказательства. А попробуйте заменить ячмень горохом! Пишем, пишем, спорим, доказываем - как об стенку горохом! (В. Овечкин, В одном колхозе) — 'They make us plant barley. And barley has always yielded poorly here, we have proofs of that too. But just try getting them to substitute peas! We write and talk and argue, and it's just like preaching to the winds.'

    Делать ему замечание было бы всё равно что, по известной поговорке, сыпнуть в стену горохом. (С. Сартаков, Лист Мёбиуса) — It was clear that to pass any remark to this effect would have been like shouting against the wind.

    - Поймите: от меня ничего скрывать нельзя. Что случилось? Никакой реакции. - Ещё раз спрашиваю, Андрей, что случилось? Как горохом об стенку... (В. Липатов, И это всё о нём) — 'You mustn't hide anything from me, you understand. What happened?' No reaction. 'Once again I'm asking you, Andrei, what happened?' It was like being up against a brick wall...

    Русско-английский фразеологический словарь > как об стенку горох

  • 50 как ни вертись

    КАК (ТАМ) НИ КРУТИСЬ < НИ ВЕРТИСЬ> coll
    [subord clause; these forms only; fixed WO]
    =====
    regardless of what one does (sth. cannot be avoided, changed etc):
    - no matter what you do < one does>;
    - no matter how (hard) you try < one tries>;
    - however much you try < one tries>;
    - try as you < one> might.
         ♦ "Ты огорчил барина!" - с расстановкой произнес Илья Ильич и пристально смотрел на Захара, наслаждаясь его смущением. Захар не знал, куда деваться от тоски... "Эх, смерть нейдёт!" - подумал он, видя, что не избежать ему патетической сцены, как ни вертись (Гончаров 1). "You have grieved your master!" Oblomov spoke in a measured tone, fixing his gaze on Zakhar and enjoying his discomfort. Zakhar was so miserable he did not know what to do...."Ah, I wish I were dead!" he thought, seeing that no matter how he tried, he would be unable to escape a "pathetic" scene (1b).
         ♦ [У меня] есть работа - не очень хорошая, но и не мерзкая... Да, вот с деньгами худо. Как ни крутись, а в зарплату не уложишься (Аржак 2). I've got a job - not a very good one, but not too bad either....True, the money's not so good. However much you try, you can't make ends meet (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как ни вертись

  • 51 как ни крутись

    КАК (ТАМ) НИ КРУТИСЬ < НИ ВЕРТИСЬ> coll
    [subord clause; these forms only; fixed WO]
    =====
    regardless of what one does (sth. cannot be avoided, changed etc):
    - no matter what you do < one does>;
    - no matter how (hard) you try < one tries>;
    - however much you try < one tries>;
    - try as you < one> might.
         ♦ "Ты огорчил барина!" - с расстановкой произнес Илья Ильич и пристально смотрел на Захара, наслаждаясь его смущением. Захар не знал, куда деваться от тоски... "Эх, смерть нейдёт!" - подумал он, видя, что не избежать ему патетической сцены, как ни вертись (Гончаров 1). "You have grieved your master!" Oblomov spoke in a measured tone, fixing his gaze on Zakhar and enjoying his discomfort. Zakhar was so miserable he did not know what to do...."Ah, I wish I were dead!" he thought, seeing that no matter how he tried, he would be unable to escape a "pathetic" scene (1b).
         ♦ [У меня] есть работа - не очень хорошая, но и не мерзкая... Да, вот с деньгами худо. Как ни крутись, а в зарплату не уложишься (Аржак 2). I've got a job - not a very good one, but not too bad either....True, the money's not so good. However much you try, you can't make ends meet (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как ни крутись

  • 52 как там ни вертись

    КАК (ТАМ) НИ КРУТИСЬ < НИ ВЕРТИСЬ> coll
    [subord clause; these forms only; fixed WO]
    =====
    regardless of what one does (sth. cannot be avoided, changed etc):
    - no matter what you do < one does>;
    - no matter how (hard) you try < one tries>;
    - however much you try < one tries>;
    - try as you < one> might.
         ♦ "Ты огорчил барина!" - с расстановкой произнес Илья Ильич и пристально смотрел на Захара, наслаждаясь его смущением. Захар не знал, куда деваться от тоски... "Эх, смерть нейдёт!" - подумал он, видя, что не избежать ему патетической сцены, как ни вертись (Гончаров 1). "You have grieved your master!" Oblomov spoke in a measured tone, fixing his gaze on Zakhar and enjoying his discomfort. Zakhar was so miserable he did not know what to do...."Ah, I wish I were dead!" he thought, seeing that no matter how he tried, he would be unable to escape a "pathetic" scene (1b).
         ♦ [У меня] есть работа - не очень хорошая, но и не мерзкая... Да, вот с деньгами худо. Как ни крутись, а в зарплату не уложишься (Аржак 2). I've got a job - not a very good one, but not too bad either....True, the money's not so good. However much you try, you can't make ends meet (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как там ни вертись

  • 53 как там ни крутись

    КАК (ТАМ) НИ КРУТИСЬ < НИ ВЕРТИСЬ> coll
    [subord clause; these forms only; fixed WO]
    =====
    regardless of what one does (sth. cannot be avoided, changed etc):
    - no matter what you do < one does>;
    - no matter how (hard) you try < one tries>;
    - however much you try < one tries>;
    - try as you < one> might.
         ♦ "Ты огорчил барина!" - с расстановкой произнес Илья Ильич и пристально смотрел на Захара, наслаждаясь его смущением. Захар не знал, куда деваться от тоски... "Эх, смерть нейдёт!" - подумал он, видя, что не избежать ему патетической сцены, как ни вертись (Гончаров 1). "You have grieved your master!" Oblomov spoke in a measured tone, fixing his gaze on Zakhar and enjoying his discomfort. Zakhar was so miserable he did not know what to do...."Ah, I wish I were dead!" he thought, seeing that no matter how he tried, he would be unable to escape a "pathetic" scene (1b).
         ♦ [У меня] есть работа - не очень хорошая, но и не мерзкая... Да, вот с деньгами худо. Как ни крутись, а в зарплату не уложишься (Аржак 2). I've got a job - not a very good one, but not too bad either....True, the money's not so good. However much you try, you can't make ends meet (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как там ни крутись

  • 54 есть глазами

    есть (поедать, пожирать) глазами (кого, что)
    devour smb., smth. with one's eyes; feast one's eyes on (upon) smb., smth.; have one's eyes glued to smb., smth.

    Пятнадцать человек стояли онемевшие и зачарованные, пожирая глазами гигантскую тень, реальную и призрачную в одно и то же время. (И. Ефремов, Тень минувшего) — The men and women below stood dumbfounded, their eyes glued to the gigantic shadow, at once so real and ghostly.

    Она так и поворачивала за ним голову, как подсолнух за солнцем, так и ела его глазами. (А. Калинин, Эхо войны) — She turned her head after him like a sunflower following the sun, she devoured him with her eyes.

    Русско-английский фразеологический словарь > есть глазами

  • 55 есть

    гл.
    Русский глагол есть указывает только на сам факт потребления пищи, но не уточняет, как и кто эту пищу съедает. Английские соответствия, сохраняя общее значение, уточняют, как и кто совершает это действие.
    1. to eat — есть, питаться (поглощение пищи, без указания способа или манеры еды): to cat bread (meat, fish, eggs, fruit) есть хлеб (мясо, рыбу, яйца, фрукты); to eat much (little, slowly, quickly) есть много (мало, медленно, быстро); to cat with a spoon (with a fork) — есть ложкой (вилкой) She doesn't eat well. Она плохо ест. She hasn't eaten any breakfast. Она совсем не завтракала./Она ничего не ела на завтрак. What did you have to eat? Что вы ели?/Чем вас кормили? We eat at home. — Мы питаемся дома. I don't eat beets. Я не ем свеклу. The child doesn't eat well/much. Ребенок плохо ест./Ребенок мало ест. Is there anything to eat in the house? — В доме есть что-нибудь, что можно поесть? Не doesn't eat regularly. — Он питается нерегулярно. Don't speak when eating. Когда ешь, не разговаривай.
    2. to consume есть, потреблять, съедать, поедать, поглощать ( используется главным образом в технических и научных текстах): This car consumes a lot of petrol. Эта машина расходует много бензина./Эта машина потребляет много бензина. At one point he was consuming over a bottle of whisky a day. — Одно время он выпивал больше бутылки виски в день. People who consume a large amount of animal fat are more likely to get cancer and heart disease. Люди, которые едят много животных жиров, с большей вероятностью заболеют раком и сердечными болезнями./ Люди, потребляющие много животных жиров, с большей вероятностью заболеют раком и сердечными болезнями. Food products have dates pointed on them to show if they are safe for consumption lo be consumed. На пищевых продуктах ставят даты, указывающие сроки их возможного использования/до которых их можно употреблять.
    3. to feed есть, питать, питаться, кормить, кормиться: to feed smb well — кормить кого-либо хорошо/питать кого-либо хорошо; to feed on fruit (on vegetables, on fresh milk) питаться фруктами (овощами, свежим молоком); to feed smb on/with smith — кормить кого-либо чем-либо The pigs were feeding from a trough in the middle of the yard. Поросята ели из корыта посередине двора. Most of newborn babies will want to feed every few hours. — Большинство младенцев хотят есть через каждые несколько часов. In summer we mostly feed on vegetables and fruit. — Летом мы большей частью питаемся овощами и фруктами./Летом мы едим в основном овощи и фрукты. Mother feeds us on vegetables. — Мать кормит нас овощами.
    4. to have a snack — есть, перекусывать (поесть немного, слегка): Не prefers to just have a snack at lunch time and a large meal in the evening. — Он предпочитает легко перекусить во время ленча и основательно поесть вечером. Do you feel like having a snack now or would you rather wait for lunch? — Ты хочешь сейчас перекусить, или лучше подождешь до обеда? Не was always having a snack of potato chips and so he never ate good healthy food. — Он вечно жевал картофельные чипсы и поэтому никогда толком не ел здоровую пищу.
    5. to swallow — есть, съесть, глотать, проглатывать: to swallow smth hurriedly — поспешно проглотить что-либо/наспех съесть что-либо Не was so hungry that he swallowed his dinner without realizing what he was eating. — Он был так голоден, что мигом съел обед, даже не заметив, что это было./Он был так голоден, что мигом проглотил обед, не заметив, что он съел. It is hard for me to swallow. — Мне трудно глотать. I cannot swallow anything fat. — Я не могу есть ничего жирного./Я не могу съесть ничего жирного./Я не могу проглотить ничего жирного. Since the operation on his throat he's found it difficult to swallow. — После перенесенной операции на горле ему трудно глотать./После перенесенной операции на горле ему трудно есть. She would not touch fish for years after she swallowed a fish bone. — Она не дотрагивалась до рыбы многие годы после того, как проглотила рыбную кость.
    6. to lick — есть, лакать, лизать, облизывать, вылизывать: to lick one's lips (the spoon) — облизывать губы (ложку); to lick the spoon (the plate) clean — дочиста вылизать ложку (тарелку); to lick the Jam off one's lips — слизнуть варенье с губ The boy was sitting in the sun licking an ice cream. — Мальчик сидел на солнце и ел мороженое. It was delicious, I licked every last bit of it off my plate. — Это было очень вкусно, и я съел все дочиста./Это было очень вкусно, и я съел все до последней крошки. The cat licked up the spilt milk. — Кошка вылизала пролитое молоко./ Кошка вылакала пролитое молоко. She is in the habit of licking her lips. — У нее привычка облизывать губы. Don't lick your fingers. — He облизывай пальцы. Не licked the plate clean. — Он съел все и дочиста вылизал тарелку.
    7. to gobble — есть быстро и жадно, пожирать, проглатывать, есть шумно с набитым ртом: Don't gobble your food, it is bad manners. — Неприлично заглатывать большие куски пиши. Не gobbled his lunch down then dashed off to meet his next client. — Он быстро проглотил свой ленч и помчался на встречу со своим следующим клиентом. The cakes were all gobbled up. — Все пироги были быстро съедены. Inflation has gobbled up our wage increases. — Инфляция проглотила наше повышение зарплаты./Инфляция сожрала наше повышение зарплаты.
    8. to munch — жевать ( беззубым ртом), чавкать, грызть ( с трудом): to munch an apple — грызть яблоко Mark was slowly munching his last piece of cake. — Марк, чавкая, медленно ел свой последний кусок торта.
    9. to crunch — грызть ( с хрустом), хрустеть ( есть что-либо сухое и очень твердое): to crunch biscuit (toasts) — грызть сухое печенье (поджаренный хлеб) The dog was crunching a bone. — Собака грызла кость. He drank his orange juice and crunched a half-burned piece of toast. — Он пил апельсиновый сок и с хрустом ел подгоревший тост. The child was reading the paper crunching a raw carrot. — Ребенок читал газету и грыз морковку./Ребенок читал газету и с хрустом ел морковку.
    10. to nibble — грызть, обгрызать, есть маленькими кусочками, щипать: A child was nibbling a biscuit. — Ребенок грыз печенье мелкими кусочками./Ребенок ел печенье мелкими кусочками. Since she started her diet, she just nibbled a carrot or two for her lunch. — С тех пор как она перешла на диету, она на ленч ела только пару морковок. The rabbit sniffed at the lettuce leaf and then began to nibble slowly. — Кролик обнюхал салатный лист и начал его медленно грызть./Кролик обнюхал салатный лист и начал его медленно есть. Mice have been nibbling (at) the cheese. — Мыши грызли сыр./Мыши ели сыр. Children, stop nibbling the buns. — Дети, перестаньте обгрызать булочки. The fish were just nibbling. — Рыбы только объедали наживку. Sheep were nibbling the grass. — Овцы щипали траву./Овцы ели траву. The girl nibbled at a chocolate biscuit. — Девочка отламывала/ела маленькими кусочками шоколадное печенье.
    11. to devour — жадно есть, пожирать, поглотать, проглатывать (может употребляться как в прямом, так и в переносном смысле): to devour one's prey — пожирать добычу; to devour one's dinner — проглотить обед; to devour a novel — проглотить роман; to devour smb with one's eyes — пожирать кого-либо глазами The boys devoured their pancakes with great joy. — Мальчики с большим удовольствием поглотали/проглатывали блины.
    12. to chew — есть разжевывая, жевать, пережевывать: to chew well — хорошо прожевывать; to chew slowly — медленно жевать Chew your meal well before swallowing. — Пережевывай мясо хорошенько, прежде чем его проглотить. Don't chew the pill, swallow it. — He разжевывай таблетку, проглоти ее. No wonder you have stomach trouble — you swallow your food without chewing it up. — Ничего удивительного, что у тебя неполадки с желудком — ты глотаешь пищу не прожевывая ее. Не was chewing on his meat as if he found it hard to swallow. — Он разжевывал мясо, как будто ему его трудно было глотать./Он жевал мясо, как будто ему было трудно глотать.

    Русско-английский объяснительный словарь > есть

  • 56 есть

    I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.
    II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];
    2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;
    3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];
    4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.
    * * *
    I глаг.
    ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти
    II
    (3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

    все как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі

    всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все

    III межд. воен.

    Русско-украинский словарь > есть

  • 57 как есть

    прост.
    1) (совсем, абсолютно (ничего, всё)) everything; all; just clean...; completely

    Чеглов. Что же такое? Лизавета. Собирается тиранить. Пропала, значит, моя головушка совсем как есть! (А. Писемский, Горькая судьбина)Cheglov: Well, what is it? Lizaveta: He's going to torture me. I'm lost, just clean ruined!

    - Ты, как только отдохнёт брат, сразу разузнавай у него, что и как....Походи возле него на цыпочках, осторожненько, с подходцем, и всё, как есть, разузнай и выведай. (М. Шолохов, Они сражались за Родину) — 'So, just as soon as your brother's had a rest, you find out from him all about it... You treat him gently, very gently, and take the right approach, and find out everything.'

    - Варечка-то, змея подколодная, всюду успела, ты, говорит, Фрося, новость не слыхала?.. Выложила ей всё как есть... (П. Проскурин, Судьба) — 'That gossip Varechka, serpent that she be, spread the news, she came a saying, 'Hast'ee not heard, Frosya?' And she told her all there was to tell...'

    2) (настоящий, подлинный) real; regular; genuine

    - Как Устименко? - осведомился Гнетов. - А обыкновенно - панует, как графиня, - ответил Ехлаков. - Лежит, песни ей поют. Санаторий. Как есть санаторий. (Ю. Герман, Я отвечаю за всё) — 'How's Ustimenko?' Gnetov asked, coming in. 'She's all right - lolling in bed like a queen,' Yekhlakov answered. 'She lies back and they sing songs to her. It's like a health home. A regular health home.'

    Русско-английский фразеологический словарь > как есть

  • 58 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 59 есть

    I
    1) (сов. съесть) (вн.; питаться чем-л, принимать в пищу) eat (d); (кушанье тж.) have (d), take (d)
    2) (сов. пое́сть) (принимать пищу, насыщаться) eat (d)

    я хочу́ есть — I am hungry; I want to eat

    вы уже́ е́ли? — have you eaten yet?

    3) (сов. съесть) (вн.; разрушать путём вредного воздействия) eat (d), eat away (at)

    его́ е́ла боле́знь — he was eaten by disease

    4) (сов. разъе́сть) (вн.; разъедать химически) eat away (d), corrode (d)
    5) (сов. вы́есть) (вн.; о дыме и т.п.) cause (d) to smart

    дым ест глаза́ — smoke causes one's eyes to smart

    6) тк. несов. (мучить, не давать покоя) eat (d) up, gnaw (at), torment (d)

    его́ ест за́висть — he is eaten up with jealousy

    7) разг. (сов. съесть) (попрекать, бранить) nag (d), scold (d), be down (on)
    ••

    есть кого́-л глаза́ми — fix one's eyes upon smb, devour smb with one's eyes

    что э́то тако́е и с чем его́ едя́т? шутл.what is that and what's it for?

    II
    наст. вр. см. быть
    ••

    так и есть! — that's right!, just as I thought!; I knew it!

    (вот) то́-то и есть! — that's the way it is!; there you are!

    есть когда́! разг.no time for that!

    как есть1) прост. (+ прил.; совершенно, действительно) absolutely; really, indeed 2) эк. ( без гарантий) as is

    това́р поставля́ется "как есть" — the product is provided "as is"

    како́й ни есть, а всё-таки сын — good or bad, but he is my son

    са́мый что ни (на) есть (в высшей степени; переводится через превосх. ст.)the most (+ adj) possible

    са́мый что ни на есть пло́хонький — the worst possible

    са́мое что ни на есть отдалённое ме́сто — the remotest place possible

    что ни (на) есть, а (как бы там ни было) — this way or another; no matter what

    ... и есть прост.indeed

    он хулига́н и есть! — he is a hooligan indeed!; hooligan is the word for him!

    есть тако́е де́ло! — 1) (да, действительно) that's right / true; why yes; indeed; absolutely; you bet! 2) (хорошо, понял) all right; no problem with that; воен. разг. acknowledged!, received!, roger ['rɒ-]!

    III межд.
    all right; O.K.; мор. ay(e)-ay(e) ['aɪ-]; воен. yes sir!

    Новый большой русско-английский словарь > есть

  • 60 есть

    I
    несов.
    1. кого-что и без доп. хӯрдан; тановул кардан; хочется есть дил хӯрок металабад
    2. что (о кис-лоте и т. п.) хӯрдан, буридан,. сӯзондан; (о ржавчине) занг задан; (о дыме) сӯзондан; дым ест глаза дуд чашмро месӯзонад
    3. кого-что перен. прост. безор кардан, ба ҷон расондан, гӯшу майнаи касеро хӯрдан; есть поедом гӯшу майнаи касеро хӯрдан, рӯз нишон надодан; есть глазами тамаллуқомез чашм дӯхтан; есть чужой хлеб аз ҳисоби дигарон зиндагӣ кардан; есть просит (просят) шутл. ошу нон те, мегӯяд, кораш шудааст (дар бораи пойафзол); ешь есть не хочу прост. серию пурӣ
    II
    1. 3 л. ед. наст. вр. от быть аст, ҳаст; что есть истина? ҳақиқат чист?
    2. в знач. других лиц наст. времени от быть: будан, шудан; мы все [есть] его ученики мо ҳама шогирдони ӯ мебошем; кто ты есть ? худи ту кистӣ?
    3. в знач. сказ. безл. аст, ҳаст; у тебя есть такая книга? ту ин хел китоб дорӣ?; есть надежда, что больной поправится умед ҳаст, ки бемор сиҳат мешавад; там есть чему поучиться он ҷо чизи омӯхтанӣ ҳаст <> есть такое дело бисьёр хуб, маъқул, хуб шудааст; [вот] то-то и есть ҷони гап дар ҳамин; как есть комилан, тамоман; какой ни [на] есть прост. чӣ хеле ки бошад; ҳар чӣ ки бошад; кто ни [на] есть прост. кӣ, ки бошад, ҳар кӣ бошад, ҳар кас; что ни [на] есть прост. бисёр, ҷудо, гузаро, ниҳоят дараҷа; один как есть тоқа, як сару ду гӯш; так и есть дар ҳақиқат, ҳам ҳамин хел аст; только и есть ҳамину халос, буду шудаш ҳамин аст.
    межд. воен. итоат, хӯш, қабул, хуб (нидои қабул дар ҷавоби фармон); вызовите командира! - Есть! командирро ҷег занед! - Итоат!

    Русско-таджикский словарь > есть

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»