-
1 судьба
1) до́ля; ( фортуна) форту́на; ( участь) тала́н, -у; ( предопределение) прире́ченняго́рькая (несча́стная) \судьба ба́ — гірка́ (лиха́; щерба́та) до́ля, недо́ля, безтала́ння, гірки́й тала́н
каки́ми \судьба ба́ми? — ( при неожиданной встрече) яки́м по́битом?, яки́м ві́тром?
каки́ми-то \судьба ба́ми — яки́мсь чи́ном, я́кось
не ба́ — не суди́лося; не суди́ла до́ля
счастли́вая \судьба ба́ — щасли́ва (ща́сна) до́ля, тала́н; поэз. ща́стя-до́ля
от \судьба бы́ не уйдёшь — посл. до́лі не мину́ти
2)\судьба бы — (мн.: история существования, развития чего-л.) до́ля; ( будущее) майбу́тнє, -нього
-
2 изображать
изобразить1) зображати, зобразити, обычно употреб. (словом, красками) малювати и змальовувати, змалювати, намалювати, вимальовувати, вималювати, (резцом) різьбити, вирізьбити що. [Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю (вереницу) містерій (Л. Укр.). Самотніх людей надзвичайно любить малювати Л. Українка (Єфр.). Любив він (Олесь) теж і природу, яку взагалі вміє відчути й змалювати (Єфр.)]. Писатель - жает общественные недостатки самыми черными красками - письменник малює суспільні хиби найчорнішими фарбами. Эта картина -жает последний день Помпеи - ця картина зображає (подає) останній день Помпеїв. Эта статуя символически -жает революцию - ця статуя символічно зображає революцію;2) кого, что из себя (строить) - удавати, удати кого (якого), що (з себе); см. Представлять 9. [Не взивай її циганкою, бо будеш битий! - кричить уже Андрій, вдаючи з себе ображеного (Васильч.)]. Изображённый - зображений, змальований, намальований, вималюваний, уданий. -ться - зображатися, зобразитися, малюватися и змальовуватися, змалюватися, бути зображеним, змальованим, намальованим. [На його блідому виду (лице) малювався безмір муки (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - изобраз`ить1) зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити, -ра́жу, -ра́зиш; (красками, словами) змальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, змалюва́ти, малюва́ти, намалюва́ти и мног. понамальо́вувати; (в литературе, на сцене) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (представлять, разрисовывать кого-что-л.) розмальо́вувати, розмалюва́ти и мног. порозмальо́вувати\изображатьть в каки́х-либо краска́х — зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти (змальо́вувати, змалюва́ти, малюва́ти, намалюва́ти) в яких-не́будь фа́рбах (ба́рвах)
2) (несов. выдавать себя за кого-что-л.) удава́ти (удаю́, удає́ш)\изображать жа́ть из себя́ кого́-что — удава́ти з се́бе кого́-що
3) (выражать, обнаруживать) зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити, виража́ти, ви́разити, -ражу, -разиш; диал. виобража́ти, ви́образити\изображатьть в лице́ (на лице́) — зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити на обли́ччі, виража́ти, ви́разити обли́ччям
\изображатьжа́ть собо́ю — (являться чем-л.) явля́ти (станови́ти) собо́ю
-
3 коврижка
-жечка1) (хлебец) хлібеня (-няти), буханка, буханочка; скибка, скибочка, шматок хліба; срвн. Коврига 1 и 2;2) (пряник) пряник, пряничок, (зап.) пірник, пірничок (- чка), (медовый) медяник, медівник, медяничок, медівничок (-чка); срвн. Пряник. Ни за какие -жки - ні за що в світі; ні за які хвиги-миги.* * *ни за каки́е коври́жки — ні за що в сві́ті
2) уменьш. бухане́ць, -нця́, буха́нка, буханочка, буха́нчик [хлі́ба] -
4 пора
I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.* * *I п`орасм. порыII пор`адо сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі
до тех пор — до то́го ча́су, до́ти
до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)
на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше
на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́
о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об
э́ту — по́ру
в цей час, в цю — по́ру; по
поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́
с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна
с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су
с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́
с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як
с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р
2) в знач. сказ. час, пора́ -
5 сокровище
1) скарб, -уни за каки́е \сокровище ща — ні за я́кі скарби́
2) (перен.: о ценном, дорогом для кого-л.) зо́лото -
6 соус
со́ус, -у; ( подливка) підли́ва, підле́ва, підли́вка; диал. по́ли́вка, потра́вкани под каки́м \соус сом — перен. ні в я́кому ра́зі, у жо́дному ра́зі
под ра́зными (вся́кими) \соуссами — під рі́зними со́усами
-
7 страсть
I1) (влечение к чему-л.) при́страсть, -ті\страстьти разгоре́лись — см. разгораться
\страстьть к му́зыке — при́страсть до му́зики
до \страстьти — ( что делать) страше́нно; шале́но
рабо́тать со \страсть тью — працюва́ти з при́страстю (з запа́лом)
2) ( сильная любовь) при́страсть, жага́3)II\страстьти — мн. церк. стра́сті, -те́й
1) страх, -у, жах, -у2) (то, что вызывает чувство страха, ужаса) страхі́ття, жахкаки́е \страстьти — яке́ страхі́ття, яки́й жах
3) (нареч.: очень, чрезвычайно) страх, страше́нно; ( много) си́ла; ( очень много) си́ла-силе́нна\страстьть как — страх як, страше́нно
\страстьть как мно́го — страх як бага́то, страше́нно бага́то; сила, си́ла-силе́нна
\страстьть како́й тяжёлый — страх яки́й важки́й, страше́нно важки́й
\страстьть ско́лько — страх скі́льки, страше́нно бага́то
4) в знач. сказ. страх -
8 флаг
пра́пор; торж. коро́гва, -и, редко корого́в, -гви́ и -гва́вы́кинуть (вы́бросить) \флаг — ви́кинути пра́пор (коро́гву)
держа́ть (нести́) [свой] \флаг — где мор. перебува́ти на яко́му кораблі́
остава́ться, оста́ться за фла́гом — спорт. залиша́тися, залиши́тися (лиша́тися, лиши́тися) за пра́пором; перен. залиша́тися, залиши́тися (лиша́тися, лиши́тися) поза́ду, відстава́ти, відста́ти
под фла́гом каки́м (чего́) — під пра́пором яки́м (чого́); під коро́гвою яко́ю (чого́)
-
9 чёрт
1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тникчёртом гляде́ть на кого́-что — чо́ртом диви́тися (позира́ти) на ко́го-що
\чёрт попу́тал — лихи́й попу́тав; чертя́м
(чёрту) то́шно — аж пе́кло сміє́ться
бы́ло бы боло́то, а че́рти найду́тся — посл. аби́ було́ боло́то, чорти́ знайду́ться
не так стра́шен \чёрт, как его́ малю́ют — погов. не таки́й чорт (вовк) страшни́й, як його́ малю́ють (як намальо́ваний); не ко́жне куса́ється, що з ву́сами
\чёрт но́гу сло́мит — см. сламывать
2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́иди́ к чёрту — бран. іди́ (геть) під три чорти́
[для] како́го чёрта, за каки́м (за ко́им) чёртом, на кой \чёрт, на чёрта — на [яко́го] чо́рта (бі́са, ді́дька), яко́го чо́рта (бі́са, ді́дька), на кий чорт, на бі́сового ба́тька, яко́го недо́вірка, на яко́го си́на; диал. яко́ї нете́чі
к чёрту, к чертя́м, ко всем чертя́м — к чо́рту, к чорта́м, до чо́рта, до всіх чорті́в, к бі́су, до бі́са, до ді́дька; (прочь, вон, долой бран.) під три чорти́
к чёрту (к чертя́м) на рога́ (на кули́чки) — до чо́рта в зу́би, до чорті́в на ви́ступці
у чёрта на рога́х (на кули́чках) — у чо́рта в зуба́х (на боло́ті)
ни оди́н \чёрт (сам \чёрт) [не разберёт, не сде́лает] — нія́кий (жо́ден, сам) чорт [не розбере́, не зро́бить]
ни чёрта — нічогі́сінько; (всё равно, пускай) дарма́, да́рмо
чем \чёртт — не шу́тит чого́ на сві́ті не бува́є; ( возможно) бува́
\чёрт бы вас (тебя́) побра́л, \чёрт вас (тебя́) возьми́ — щоб вас (тебе́) чорт побра́в, чорт вас (тебе́) побери́
\чёрт возьми́ (дери́, побери́) — чорт його́ бери́, хай (неха́й) йому́ чорт (біс, ді́дько), хай (неха́й) його чорт ві́зьме
че́рти возьму́т кого́ — ( умрёт) [чорт]ухо́пить кого́
\чёрт — дёрнул (понёс, догада́л)
кого́ — і нада́ло [ж] кому́, [і] нада́ла [ж] кому́ нечи́ста [си́ла] (лиха́ годи́на)
\чёрт его́ зна́ет — ( я не знаю) чорт (ді́дько, біс) його́ [ба́тька] зна́є, моро́ка його́ зна́є
\чёрт зна́ет кто (что, како́й, где, куда́) — чорт зна́є хто (що, яки́й, де, куди), ка́зна-хто (ка́зна-що, ка́зна-який, казна-де, ка́зна-куди)
\чёрт (чёрта) ли в ком-чём — на чо́рта (на ді́дька, на бі́са) хто-що
[куда́, отку́да] \чёрт принёс — [куди́, зві́дки] чорт прині́с (підтаска́в)
\чёрт с тобо́й (с ним, с ни́ми) — чорт з тобо́ю (з ним, з ни́ми), хай (неха́й) тобі́ (йому́, їм) чорт (біс, моро́ка, мара́), хай (неха́й) тебе́ (його́, їх) чорт ві́зьме
чёрт-те что (где, куда́) — чо́ртзна-що (чо́ртзна-де, чо́ртзна-куди)
3) жлоб -
10 чудо
1) чу́до; ( диво) ди́вочудеса́ — мн. чудеса́, -де́с, чуда́, род. п. чуд; дива́, род. п. див
каки́м-то чудом — яки́мсь чу́дом (ди́вом)
чудеса́ хра́брости — чудеса́ хоро́брості
чудо-богаты́рь — чу́до-богати́р
чудо как ве́село — чу́до як ве́село
чудо красоты́ — чу́до краси́
чудо-ю́до — фольк. чу́до-ю́до
-
11 Какать
какати, (детск.) каки.
См. также в других словарях:
каки — сущ., кол во синонимов: 1 • фрукт (66) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Каки (Бушир) — Город Каки كاكي Страна ИранИран … Википедия
Каки, Абубакер — Абубакер Каки … Википедия
КАКИ — см. Хурма … Сельскохозяйственный словарь-справочник
каки — к аки, нескл., муж. и ср. (фрукт) … Русский орфографический словарь
КАКИ — См. Хаки … Словарь по гидрогеологии и инженерной геологии
Кинг, Каки — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Кинг. Каки Кинг Kaki King … Википедия
У людей дураки - любо каки; а наши дураки - вона каки! — См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Чужи дураки - загляденье каки, а наши дураки - невесть каки! — См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Молоды-те дураки разумны каки, а стары дураки глупы каки! — См. МОЛОДОСТЬ СТАРОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
В людях дураки-то загляденье каки; а наши дураки - невесть каки. — В людях дураки то загляденье каки; а наши дураки невесть каки. См. СВОЕ ЧУЖОЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа