-
1 нет
не; немаш; няма; нямашака* * *1) отрицательная частица неа то нет? разг.
— а хіба не?, а хіба не так?никак нет уст.
— несвести (стесать, спилить) на нет
— звесці (счасаць, спілаваць) на ніштонет и нет, нет как нет
— няма і няманет того, чтобы
— няма таго, кабнет, нет да и…
— няма, няма (не, не) ды і…— на няма і суду няма, як няма, дык няма -
2 Нет худа без добра
Няма нічога ліхога, каб на добрае не выйшлаНяма такога зла, каб з яго камусь не выйшла дабраБудзе добра, як ліха перамінеМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Нет худа без добра
-
3 На вкус и цвет товарищей нет
Дзеду міла, а ўнуку гнілаКаму - як балота, а каму - як залотаХто каб салоўку паслухаць, а хто дзеркачовай (драчовай) песні радыХто любіць гарбуз, а хто агуркіАдзін хоча сёе, другі - тоеМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > На вкус и цвет товарищей нет
-
4 кабинет
-
5 кабинет
1) кабінет, (гал.) ґабінет (-ту);2) (письм. стол) бюро, бюрко. -нет министров - кабінет міністрів, міністерство. Чёрный -нет - чорний (перлюстраційний) кабінет.* * *кабіне́т, -у -
6 Зубоврачебный кабинет
зуболікарний кабінет, кабінет для лікування зубів. -ные курсы - зуболікарські курси. -
7 парткабинет
-
8 минералогический
мінералогічний. -кий кабинет - мінералогічний кабінет (-ту).* * *мінералогі́чний -
9 недоуменно
нрч. недомисленно, (с недоумением) незрозуміло, непорозуміло; срв. Недоумевающе. [Він недомисленно глянув на мене (Корол.). Стурбований, поводячи кругом незрозуміло очима, сидів у кабінеті (Васильч.). Мати закрила очі й непорозуміло стиснула плечима (Виннич.)].* * *см. недоумевающе -
10 нужник
нужник, відходок, виходок (-дка), паскудник (-ка), (звфем.) куток для пильної потреби, ретирада, клозет (-ту), (шутливо) для людей сідало, канцелярія, кабінет, притулок (-лку). [У нас на все село один нужник - коло школи (Брацл.). Живіт болить! де у вас притулок? (де у вас вийти?) (Звнн.)].* * *ну́жник -
11 нумизматический
нумізматичний, монетний. -кий кабинет - нумізматичний кабінет, монетозбірня.* * *нумізмати́чний -
12 Продерживаться
продержаться продержуватися, продержатися, протримуватися, протриматися, (до известного времени) додержуватися, додержатися. [Продержися до весни. Всилу додержались, поки робота знову у полі відкрилась (Манж.). Новий кабінет не довго продержиться]. -жаться с трудом - викрепити. [Всі жнива викрепили вони за сухим хлібом (Звин.)]. -жаться (о хорошей погоде) - продержатися, протриматися, згодити. [Якби- ж погода згодила ще хоч тиждень (Переясл. п.)]. -
13 лингафонный
-
14 теневой
* * *в разн. знач. ценявы -
15 физиотерапевтический
-
16 тот
* * *(в знач.: «это») гэтато было вчера, а это сегодня
— тое было ўчора, а гэта сённято были взрослые, а это дети
— там былі дарослыя, а гэта дзеціто ветер шумел, а это волки воют
— тады вецер шумеў, а гэта ваўкі выюць— у той час як, тым часам як— з таго часу як, з той пары якб) в составе словосочетаний, связывающих части высказыванияне то, чтоб…
— не тое, каб…и тому подобное (сокращённо: и т.п.)
— і да таго падобнае (сокращённо: і да т.п.)тому (будет) три года, как…
— таму будзе тры гады, як…— ні тое ні сёе, ні выплюнуць ні праглынуцьнет того, чтобы…
— няма таго, каб…Федот, да не тот
— той, ды не той, Саўка, ды не ў тых санках -
17 надобность
потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.* * *потре́ба; зна́доба -
18 не
не* * *I частица непри глаг., управляющих вин., отрицание «не» обязательно меняет в белорусском языке управление на род.не тут то было разг.
— дзе там—а то, а не дыкторопись, не то опоздаешь
— спяшайся, а то (а не дык) спознішсяб) (в знач.: «или»)
не то, можа, ці тоII (отделяемая часть мест.) нямане то будет, не то нет
— не то будзе, не то не, можа будзе, можа не, ці то будзе, ці то нене
См. также в других словарях:
кабінет — у, ч. 1) Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо. || Службове приміщення в установі, навчальному закладі, на підприємстві для директора чи іншого керівника. 2) розм. Комплект меблів для такої кімнати. 3) Спеціально обладнане … Український тлумачний словник
кабінет — [каб іне/т] ту, м. (ў) т і, мн. тие, т іў … Орфоепічний словник української мови
кабінет — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
кабінет — (польс. < фр. ємність) 1. Приміщення для наукової роботи, адміністративної діяльності, прийому хворих, відвідувачів тощо. 2. Шафа для паперів або комплект меблі. 3. Простір у регулярних парках, сформований зеленими насадженнями між шпалерами,… … Архітектура і монументальне мистецтво
кабінетний — а, е. 1) Прикм. до кабінет. Кабінетна криза. || Признач. для кабінету. Кабінетні меблі. || Який виконується або відбувається в кабінеті. || Власт. кабінетові. Кабінетна тиша. 2) перен. Відірваний від життя, не зв язаний із практикою. ••… … Український тлумачний словник
кабінетик — а, ч. Зменш. до кабінет 1) … Український тлумачний словник
методкабінет — у, ч. Методичний кабінет … Український тлумачний словник
рентгенкабінет — у, ч. Ретгенівський кабінет (див. рентгенівський) … Український тлумачний словник
ґабінет — нету, ч. Пр. [1.] Кабінет, окрема кімната. [2.] Рада міністрів … Словник лемківскої говірки
КП НПК «Искра» — У этого термина существуют и другие значения, см. Искра. Координаты: 47°50′16″ с. ш. 35°13′47″ в. д. / 47.837778° с. ш. 35.229722° в. д. … Википедия
Синёв, Виктор Николаевич — Синёв Виктор Николаевич Дата рождения: 14 марта 1940(1940 03 14) (72 года) Место рождения: Киев, СССР Страна … Википедия