-
1 твёрдо
нареч.1) тве́рдо; му́лько2) тве́рдо -
2 бёрдо
техн., нескл.бе́рдо -
3 бёрдо
техн., нескл.бе́рдо -
4 бёрдо
бердо. Бёрдце - бердечко.* * *текст.бе́рдо -
5 нетвёрдо
нрч. нетвердо; недержко; нестійко, нестало; хи(с)тко, хитливо, хибко; непевно, невпевнено; срв. Нетвёрдый. -до знать - нетвердо (недобре) знати. -до отвечать - невпевнено відповідати. -до стоять на ногах - нетвердо стояти на ногах.* * *нареч.нетве́рдо; хи́стко, хи́тко, хитли́во; непе́вно -
6 гордо
гордо, згорда, гордовито, пишно. [На ставі пишно лебідь плив (Греб.)]. Гордо держать себя - гордо поводитися, нестися гордо, гонорувати, гоноруватися - см. Гордиться.* * *I нареч.1) го́рдо2) го́рдо, зго́рда, гордови́то, спого́рда, гордли́во; гонори́сто, гонорови́то; пиха́то, пихли́во; пи́шноII нареч.го́рдо -
7 жёстко
твердо, мулько, шерстко, цупко. [Голому й на сіні мулько]. Мягко стелет, да жёстко спать - м'яко стеле, та твердо спати.* * *1) (предик.: твёрдо) тве́рдо, му́лько2) (нареч.: сурово) жо́рстко3) (нареч.: без отклонений) тве́рдо, жо́рстко -
8 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
9 прегордо
прегордо, препишно, дуже (вельми) гордо, дуже (вельми) пишно.* * *нареч.ду́же го́рдо, прего́рдо; ду́же пи́шно, препи́шно -
10 простосердечно
нареч.простосе́рдо, простосе́рдно, щиросе́рдо, щиросе́рдно, щиросерде́чно -
11 бердо
техн. бёрдо -
12 бездушно
нареч.1) безду́шно, нечу́ло; безсерде́чно; безжа́лісно, немилосе́рдно, немилосе́рдо, лю́то2) безду́шно, хо́лодно -
13 безжалостно
нареч.безжа́лісно, безжа́льно, без жалю́ и без жа́лю, немилосердно, немилосе́рдо; ( жестоко) лю́то -
14 беспощадно
нареч.неща́дно, безпоща́дно, немилосе́рдо, немилосе́рдно -
15 благодушно
добротливо, добросердо, м'якодушно, благодушно.* * *нареч.добросе́рдо, благоду́шно, доброду́шно -
16 взыскательно
нареч.вимо́гливо; вибагливо; суво́ро; немилосе́рдо, немилосе́рдно -
17 возноситься
вознестися1) зноситися, знестися на що, до чого, підноситися, піднестися, зніматися (здійматися), знятися (здійнятися) на що, підніматися, піднятися, линути, злинути куди, до чого [Злинути в небо (Коц.). Кара всепрощенням - це найвище, до чого може злинути думка людська (Єфр.)], рости в небо, вирости в небо;2) (гордиться, кичиться) нестися вгору, високо виноситися чим, в. винестися, заноситися, занестися, в хмари залітати, в хмари залетіти, панитися [Вони дуже паняться], пишнитися. См. ещё Гордиться, Кичиться;3) славитися, уславитися, вихвалятися, вихвалитися. Вознесённый - піднесений, знесений (угору), уславлений, зохвалений.* * *несов.; сов. - вознест`ись1) підно́ситися, піднести́ся, зноситися, знести́ся, заноситися, занести́ся, вино́ситися, ви́нестися; ( подниматься) підніма́тися, підня́тися и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися2) ( становиться заносчивым) зано́ситися, занести́ся, несов. нести́ся ви́соко (вго́ру, го́рдо) -
18 воображать
вообразить уявляти, уявити, здумати (думкою). [Найгарніша красуня, яку можна собі здумати на землі]. Вообразить себя кем - пошитися в кого, здумати що він хтось.* * *несов.; сов. - вообраз`итьуявля́ти, уяви́ти; ( предполагать) ду́мати, поду́мативообража́ть о себе́ — бу́ти [на́дто] висо́кої ду́мки про се́бе, [на́дто] бага́то про се́бе ду́мати; зано́ситися, ви́соко (вго́ру, го́рдо) нести́ся
-
19 высокомерничать
зарозуміватися, зарозумітися, бути зарозумілим, високо нестися, вдаватися в пиху, бундючитися, пишнитися. [Не вдавались у столичну пиху, жартували (Неч.-Лев.)].* * *пово́дитися зарозумі́ло, бу́ти зарозумі́лим, гордува́ти; зано́ситися, ви́со́ко (уго́ру, го́рдо) нести́ся, бундю́читися -
20 держать
-ся, держивать, -ся держати, -ся, тримати, -ся. [Вона держить мою руку. А він - держиться мене, як сліпий поводатаря. Як собака стеріг хату, то його й тримали]. Держать себя - держати себе, поводитися, триматися. [Любила чепуритися й держала себе дуже чисто. Довго він навчав їх, як мають поводитися в гостині (Крим.). Трималася дуже тактовно]. Важно, гордо держать себя - поводитися пишно, пишатися, гонорувати, -ся, згорда триматися, (насмешл.) пиндючитися. [Так-то вже гонорує: простому чоловікові і руки не подасть]. Держать кого в руках, в своей власти - мати (держати, тримати) кого в лапах, у жмені, в кулаці. Держать наготове - держати напоготові, насторожити що. [Гайдамака стоїть, настороживши списа]. Держать правее - брати цабе, праворуч. Д. левее - брати цоб (соб), ліворуч. Держать временно - передержувати кого, що. Держать чью сторону - держати (тягти) руку за ким, стояти за ким, за кого. Держаться вместе - гурту (купи) триматися, купитися. Держаться за одно - тримати з ким, в один гуж тягти з ким. Держать слово - додержувати слова, бути кріпким на слово. Держаться твёрдо, стойко - кріпитися. [Кріпиться, як диня на морозі]. Держать в памяти - в тямці мати. Держаться своего - не кидати(ся) свого, додержувати свого. Держаться на стороже, на чеку - матися на бачності, бути сторожко з ким. Держанный - держаний, триманий.* * *1) трима́ти, держа́ти2) (иметь у себя, владеть кем-чем-л.) держа́ти, трима́ти
См. также в других словарях:
РДО — Российское диализное общество http://www.dialysis.ru/ организация, РФ РДО реакция на движущийся объект мед. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. РДО … Словарь сокращений и аббревиатур
РДО — расчётно договорной отдел … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
РДО — расчётно депозитарная организация реактивный двигатель ориентации реакция на движущийся объект рота дегазации обмундирования Русский добровольческий отряд … Словарь сокращений русского языка
Мак-Мёрдо (пролив) — У этого термина существуют и другие значения, см. Мак Мёрдо (значения). Координаты: 77°30′00″ ю. ш. 165°00′00″ в. д. / 77.5° ю. ш. 165° в. … Википедия
Мак-Мёрдо (антарктическая станция) — Поселение Мак Мёрдо англ. McMurdo Страна АнтарктидаАнтарктида … Википедия
Мак Мёрдо (антарктическая станция) — Вид Мак Мёрдо с Обзорного Холма Мак Мёрдо (англ. McMurdo) крупнейшее поселение и исследовательский центр в Антарктике, принадлежащий США. Мак Мёрдо служит также как крупнейший порт и транспортный узел в Антарктике, обслуживая другие станции и… … Википедия
Мак-Мёрдо — Вид Мак Мёрдо с Обзорного Холма Мак Мёрдо (англ. McMurdo) крупнейшее поселение и исследовательский центр в Антарктике, принадлежащий США. Мак Мёрдо служит также как крупнейший порт и транспортный узел в Антарктике, обслуживая другие станции и… … Википедия
Мак Мёрдо — Вид Мак Мёрдо с Обзорного Холма Мак Мёрдо (англ. McMurdo) крупнейшее поселение и исследовательский центр в Антарктике, принадлежащий США. Мак Мёрдо служит также как крупнейший порт и транспортный узел в Антарктике, обслуживая другие станции и… … Википедия
твёрдо — см. твёрдый 4), 5), 6), 7), 8); нареч.; твёрже Твёрдо отстаивать взгляды. Твёрдо знать правила. Твёрдо решить. Твёрдо сказать. Твёрдо стоять. Твёрдо установить. Твёрдо шагать. Рука твёрдо лежит на руле … Словарь многих выражений
Мак-Мёрдо (значения) — Мак Мёрдо, Арчибальд офицер военно морского флота Великобритании, принимавший участие в исследовании Анатрктики. Мак Мёрдо (пролив) пролив у берегов Антарктиды. Мак Мёрдо (шельфовый ледник) шельфовый ледник. Мак Мёрдо… … Википедия
Шоссе Мак-Мёрдо — Южный полюс — Доставка грузов по шоссе в начале 2006 года Шоссе Мак Мёрдо Южный полюс (англ. McMurdo South Pole highway) дорога длиной 1450 км в Антарктиде, соединяющая исследовательские станции США Мак Мёрдо и Амундсен Скотт. Д … Википедия
