-
1 йер
1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г. -
2 йер-хара
суходіл СБ; йер-хараға йӱрмеген чана нікчемна, недоладна людина, букв. сани, що не їздили по землі СБА. -
3 тӧйер-
штовхати Г; пор. твер-, тӱвер-, тэбер-. -
4 кизли
йер таємне місце М; пор. гизли, д'изли, изли, йизли, т'изли. -
5 зорна
1. слабкий, миршавий, хирлявий, кволий; о зорна, сен дэ зорна він мало на що спроможний, ти також мало на що здатна СМ.2. слабко, з великими труднощами, ледь-ледь, ледвеледве, насилу; зорна шлий ледве працює СМ; зорна билим ледве знаю У; зорна йахшеттлер ледве вилікували У; зорна т'етирим ледве несу У; ону мен ӧзӱм зорна билийим його я й сам ледве знаю Г; зорна-зорна тӱшей җаптан ледве-ледве злазить з гори СМ; зорнадан чечинжити труднощами, незаможно СМ; йер зорнадан, хуватсыз йер земля слабка, безсила земля НМ. -
6 таны-
знати один одного, визнавати, упізнавати; бир бирин танывизнавати один одного Б; таныма- не визнавати, ігнорувати, не звертати уваги О, К; хардашы таный, анасы танымай, ненеси молодша сестра його впізнає, а мати не впізнає, його мама Б; … сырты да йер танымасын щоб він здох непохованим — щоб його спина не пізнала землі ВН, Б; йер йӱзӱ танымасын щоб його й земля не прийняла Б; пор. тан- II. -
7 чине
в, у, на; йа т'им чыхарый йол чине папуч? а хто роззувається на півдорозі?; папучлар чине т'етэс ідеш у черевиках СМ; санчай йер чине застромляє в землю СМ; сен т'ир анда чине залізь туди СМ; халайым анда чине лишуся в тому місці, там Б; хуйу чине у колодязі Б; бир ший т'етти кӧзӱм чине — ону чыхарамадым щось ускочило мені в око — я його не змогла вийняти У; куфня чине аш пиширим варю в кухні суп У; эв чине удома У; йувасын чине у гнізді СГ; пенҗереэн чине у вікні, на підвіконні М; дэнизин чине у морі СК; эвин чин брахый хачайляр кидають усе, що в хаті, й тікають СГ; зан чиндэн айдайляр женуть полем ВН; кӧльчӱк чӱндэн з калюжок ВН; ӱ чӱндэн із хати НБЄ; йер чиндэн картопну ашай їсть картоплю в землі П; ӱй чиндэн чыхмай не виходить із хати П; т'елийлер кӧй чиндэн приходять із села Б; балчых чиндэн чых- перелазити через багно Б; тапай отлар чиндэн знаходить у траві У; чых мында чиндэн вийди звідси Б; т'етий чӧль чиндэн іде степом СБ; аран чиндэн зі стайні Г; мен бӱгӱн бир тӱш гӧрдӱм, тӱш чиндэн мана аллах сӧледи, шоб мен эве хайтайым я сьогодні бачив сон, уві сні бог мені сказав, щоб я повертався до дому СГС; пор. ич. -
8 драйер
техн.дра́йер -
9 драйер
техн.дра́йер -
10 драйер
техн. дра́йер -
11 прес-конвеєр
пресс-конве́йер -
12 сито-конвеєр
техн. си́то-конве́йер -
13 баха
жаба, ропуха; черепаха О (див. ташбаха) ; гӧль баха О, сув баха СМ водяна жаба; йер баха земляна жаба, ропуха О. -
14 баш
1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы. -
15 бет'иль-
бути укріпленим, зміцненим Г; бет'ильд'ен йер укріплення, фортеця Г. -
16 бийер
якесь місце, десь, де-небудь У; бийердэ у якомусь місці, десь У; див. бир, йер. -
17 билин-
бути відомим, знаним, даватися знати, признаватися, визнавати, пізнаватися О, К, СК; билинмез йер невідома місцевість Г; турунчлар хыймети шинҗи (к) билинсин тепер хай пізнається цінність сосків СК. -
18 бирер
по одному; бирер пара потроху П, СМ, Б; ӧльчештирйенлер тахым шорбаҗилерйе бирер пара йер усім господарям відміряли по пайці землі П; бирер парча по частці М; бирер чифт ат по парі коней Б. -
19 бош
вільний, порожній, незайнятий, слабкий, неміцний, слабко, неміцно О, Б; бош байла- / байля- О / К зав'язувати слабко, нетуго; бош хашых авузға бармай порожня ложка до рота не йде СБЧ; бош бол- бути порожнім П; бош д'ез- ходити на волі СГ; бош йер (лери) вздуховини НМ, К; сыйырын бош йери здуховини корови НМ; бош хатхан звело в боці К; бош лаф пустопорожні балачки, балаканина, теревені О; бошха т'етпропасти даремно, задарма У; бош т'етсин, толу хайтсын, бермегенниң холу хайтсын нехай іде порожнім, повертається повним, хто не дасть, тому нехай руки повивертає, — приказують, просячи насіння чи іншу дрібницю СБЧ; бош хол СБ, бош эль (ли) К щедрий, марнотратний, безгосподарний. -
20 дол-
(долай) наповнюватися У, СЛ, СГ; эпси йер дэ долай бурчах скрізь було повно граду У; сиберка тэз башлады долмаа сув цеберка почала швидко наповнюватися водою СГС; тӧклен чувал долмаз розсипаний чувал знову не наповнити СГ; пор. тол-.
Страницы
См. также в других словарях:
ЙЕР — (Hyeres) (Йер ле Пальмье, город на юге Франции (см. ФРАНЦИЯ), зимний курорт близ берега Средиземного моря (см. СРЕДИЗЕМНОЕ МОРЕ) (Йерский рейд), в департаменте Вар. Население 54,3 тыс. человек (2005). Выращивание ранних овощей, садоводство.… … Энциклопедический словарь
Йер — Йер: Йер (фр. Hyères) город во Франции (департамент Вар) Йер (фр. Yerres) город во Франции (департамент Эссонна) Иер Иер. сокращение книги пророка Иеремии. См. также Иеремия и библейские сокращения См. также Ер… … Википедия
ЙЕР-СУ — (тюрк. «земля вода»), в мифологии алтайцев, хакасов, киргизов олицетворение земли и воды. Культ Й. с. восходит к мифологии древних тюрков, почитавших «ыдук Йер Суб» («священная земля вода») как главное божество среднего мира, покровительствующее… … Энциклопедия мифологии
йер — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Йер-Бруаж — Коммуна Йер Бруаж Hiers Brouage … Википедия
Йер (Вар) — Город Йер Hyères Герб … Википедия
Йер (Эссонна) — У этого термина существуют и другие значения, см. Йер. Город Йер Yerres Герб … Википедия
Йер (футбольный клуб) — Йер Полное название Hyères Football Club Основан 1912 … Википедия
Йер — (Hyeres) город на Ю. Франции, близ берега Средиземного моря (Йерский рейд), в департаменте Вар. 38 тыс. жителей (1968). Зимний курорт, центр туризма. Выращивание ранних овощей. Добыча соли из морской воды. В средние века порт … Большая советская энциклопедия
Йер (г.) — см. Гиер … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Крёйер — Крёйер, Педер Северин П. С. Крёйер Автопортрет Имя при рождении: Педер Северин Крёйер … Википедия
